A B C Ĉ D E F G Ĝ H Ĥ I J Ĵ K L M N O P R S Ŝ T U Ŭ V Z
a e i j l o r s u

voandze/o бот. анґольський горох, земляний горох [Voandzeia] (син. terpizo).

vobl||i vn 1. авт. коливатися, хитатися, хилитатися, виляти (про колесо); 2. тел., радіо коливатися; ~ig/i vt змінювати частоту; ~ig/il/o радіо ґенератор коливальної частоти.

*voĉ||o 1. голос; forta ~о сильний/могутній голос; soprana ~о сопрано; ~о de prudento голос розуму; 2. голос, думка; decida ~о вирішальний голос; plimulto de la ~oj більшість голосів; 3. лінґв. стан; aktiva ~о активний стан; pasiva ~о пасивний стан; ~a голосовий, вокальний; дзвінкий (про приголосний); ~e голосно, уголос; ~don/i vt, vn голосувати; ~don(ad)o голосування; ~don/rajt/o право голосу, право на голосування; ~kord/o/j анат. голосові зв’язки; ~kord/it/o мед. запалення голосових зв’язок; ~leg/i vt читати вголос; ~modul/ad/o модуляція голосу; інтонація; ~pli/mult/o вотум; anĝ/iĝ/o мутація голосу; du/on~e напівголосно; пошепки; plur~e у кілька голосів, кількома голосами; sen~a 1. безголосий, німий, онімілий; 2. лінґв. глухий (про приголосний); unu~a 1. муз. одноголосий, одноголосний; 2. одноголосний, одностайно схвалений; unu~e 1. одноголосо, одноголосно, на один голос; 2. одноголосно, одностайно.

vodevil/o водевіль.

vodk/o горілка.

vodsi/o бот. вудсія [Woodsia].

Vogez/oj геогр., гори Воґези

*voj||o дорога; шлях; cirkla ~о круговий/кружний шлях; ŝosea ~о шосейна дорога; grunda ~о ґрунтова дорога; planeda ~о шлях руху планети; bonan ~on! щасливої дороги!; montri al iu la ~on показувати кому-н. дорогу; Lakta (V)~o астр. Чумацький Шлях; ~a дорожній, шляховий; ~ar/o дороги, система доріг; ~et/o доріжка, стежина, стежка; ~ist/o шляховик, дорожник; ~ul/o бездомний, бомж; ~flank/o обочина, узбіччя; ~fork/o роздоріжжя, розпуття, розвилка, розгалуження дороги/шляху; ~fos/aĵ/o придорожня канава, рів; ib/o трансп. “лежачий поліцейський”; ~indik/ator/o ав. покажчик курсу; ~ir/i vn вирушати в дорогу; іти, рухатися дорогою; ~ir/o дорога, пройдена дорога; перехід; проїзд; пробіг; (піша) мандрівка; ~ir/ant/o пішохід; подорожній (у знач. ім.); ~kamarad/o супутник, попутник; ~kolon/et/o дорожній стовпчик; ~konveks/o опуклість дорожнього полотна; ~kruc/iĝ/o схрещення доріг, перехрестя; ~labor/ist/o дорожній робітник; дорожник; ~lini/o дорожна лінія; ~mank/o бездоріжжя; ~montr/il/o дорожній покажчик; ~plan/o маршрут (= itenero); ~rand/o узбіччя, обочина, узбочина; ~strek/o доріжка, стежка; ~sulk/o колія (заглиблення від коліс); ~turn/o поворот, заворот (дороги); apud~a, ĉe~a придорожній, пришляховий, узбічний; ĉirkaŭ~o об’їзна дорога; fari ĉirkaŭ~on зробити гак; de~iĝ/і 1. сходити, з’їжджати з дороги; 2. перен. збитися з пуття, зійти з рівної дороги, зійти на манівці; dis~iĝ/o розвилка, розвилина, роздоріжжя, розпуття; dum~e дорогою, у/в дорозі, по дорозі; під час мандрівки, їзди; du/on~e на півдорозі; ek~ir/i vn вирушити в дорогу, пуститися в дорогу; en~ig/i vt виводити на правильний шлях;  sen~a бездоріжній; sen~ec/o бездоріжжя; sub~o нижня дорога (під мостом, переїздом і т.п.); sub/fer~o метро, підземна залізниця; super~o верхня дорога; sur~e дорогою, у/в дорозі, по дорозі; під час мандрівки, їзди.

*vojaĝ||i vn подорожувати, мандрувати, їздити; ~o подорож, мандрівка, поїздка; eksterlanda ~o закордонна подорож/поїздка; ~ant/o мандрівник; ~em/a охочий мандрувати, який любить мандрувати; ~il/o путівка; ~il/ar/o (подорожній) несесер; ~ist/o комівояжер; ~kamarad/o супутник, попутник; ~sak/o саквояж; ~voj/o = itenero; ek~i vn вирушати в подорож/мандрівку; kun~ant/o попутник; tra~i vt об’їжджати (під час подорожі); відвідувати, бувати.

vojevod||o воєвода; ~i/o, ~uj/o воєводство.

Vojvodin/o геогр. Воєводина (автономний край у Сербії).

*vok||i vt кликати, гукати; запрошувати, просити; ~і al telefono покликати до телефону; ~і helpon кликати на допомогу; ~o клич, заклик, поклик; ~a закличний; ~ad/o кликання; ~it/ec/o Боже покликання; ~frap/o оклик, окрик; ~signal/o тел. сиґнал виклику; al~i vt закликати; скликати на ..; al~o заклик, клич, відозва, звернення, звертання; al~iĝ/o покликання; el~i vt прям., перен. викликати; el~o виклик; el~iv/a виразний, експресивний; kun~i vt скликати; ne~it/e без запрошення; ne/re~ebl/a невідкличний; re~i vt закликати вернутись, знову кликати; передзвонити (по телефону); відкликати; reen la memoro викликати в пам’яті; rela ambasadoron відкликати посла.

*vokal||o лінґв. голосний (звук); ~ar/o вокалізм; ~ig/i vt вокалізувати; du/on~o , kvazaŭ~o напівголосний.

*vokativ/o лінґв. кличний відмінок, клична форма.

vokoid||o лінґв. вокоїд, голосний звук; ne~o контоїд, приголосний звук.

vokt/o наглядач; війт.

*vol||i vt хотіти, бажати; kion vi ~as? чого ви хочете?; kiu ~as, tiu povas хто хоче, той може; ~o воля, бажання, охота; bona ~o добра воля; ~a вольовий; ~e охоче, з власної волі; ~е ne~e волею-неволею, хочеш не хочеш, хоч-не-хоч (= ~u-ne~u); ~ad/o хотіння, бажання; ~et/o невелике/мале бажання, забаганка; ~ont/ul/o доброволець, волонтер; ~deklar/o волевиявлення; еkster~a мимовільний; kontraŭ~a примусовий, підневільний, змушений; kontraŭ~e примусово, проти волі, усупереч бажанню; laŭ~е за бажанням, згідно волі; mal~i vt не хотіти; противитися; mal~o небажання; спротив; malgraŭ~a = kontraŭ~a; malgraŭ~e = kontraŭ~е; mem~a добровільний; mem~e добровільно, за власним бажанням; ne~a мимовільний; ne~e мимовільно; preter~a = kontraŭ~a; preter~e = kontraŭ~e; sen~a безвольний.

volan/o волан; ~bat/il/o ракетка для гри у волан.

Volapuk||o волапюк (штучна міжнародна мова, створена Й. Шлейєром); (v)~aĵ/o перен. волапюк; щось незрозуміле, незрозуміла річ/мова; нісенітниця; китайська грамота.

volatil||a хім. леткий, летучий; ~ec/o летучість; ~iĝ/i звітрюватися, випаровуватися.

volb||o арх. склепіння; ~a склепінний, дугоподібний; ~i vn робити склепіння; barel~o циліндричне склепіння; krani/a ~o анат. черепне склепіння (= kalvario); ~oton/o камінь для склепіння.

volejbal/o спорт. волейбол (= retpilkado).

Volfgang/o Вольфґанґ (ім’я).

volfi/o бот. вольфія.

volfram/o хім. вольфрам.

Volg/o геогр., р. Волга.

Volgograd/o геогр., м. Волгоград.

volier/o вольєр.

Volini||oEU геогр. Волинь; (v)~an/o волинян, волиняк.

volitiv/o лінґв. наказовий спосіб (= imperativo, u-modo).

*volont||e охоче, із задоволенням; mi ~е faros tion я охоче це зроблю; ~ul/o волонтер, доброволець; ne~e неохоче, без задоволення.

volovan/o кул. волован.

volsk/o/j етн. вольски (ст. племя у центральній Італії).

volt||o ел. вольт; ~ar/o напруга у вольтах, вольтаж; ~metr/o вольтметр; ab~o абсолютний вольт (= absoluta ~o); kilo~o кіловольт; supervt проводити струм підвищеної напруги. I Volta||o Вольта (італійський фізик); (v)~a фіз.вольтів, ґальванічний; (v)~metr/o вольтаметр.

II Volta||o геогр., р. Вольта; ~land/o Вольта (д-ва; тепер Буркіна-Фасо).

volte/o спорт. вольт (повільний коловий поворот коня під час їзди).

Volter||o Вольтер (французький письменник); (v)~a вольтерівський, вольтер’янський; (v)~an/o вольтер’янець; (v)~an/ism/o вольтер’янство.

volucel/o ент. джмелівка [Volucella].

*volum/o том; випуск; libro en du ~oj книга у двох томах.

*volumen/o мат. об’єм; фіз. маса; обсяг; ~о de materialo обсяг матеріалу.

voluntarism/o філос. волюнтаризм.

*volupt||o любострастя, сластолюбство, сласність, похіть, хтивість; насолода; ~a любострасний, сластолюбний, хтивий; ~e любострасно, сластолюбно, хтиво; ~i vn відчувати сласність, любострастя; ~ec/o хтивість; ~em/a любострасний, сластолюбний, хтивий; ~ig/i vt робити сластолюбним, хтивим; ~ul/o любострасник, сластолюбець; ~am/a, ~avid/a любострасний, сластолюбний, хтивий.

volut/o арх. волюта, завиток.

*volv||i vt вити, обвивати, обмотувати, загортати; згортати; скручувати; ~і skarpon укутувати шарфом; ~і paperon згортати папір; ~ad/o обвивання, обмотування, загортання, згортання, скручування; ~aĵ/o згорток, рулон, обмотка; клубок (ниток); ~iĝ/i витися, обвиватися; згортатися, скручуватися; ~iĝ/o виток, завиток; ~iĝ/em/a кучерявий; виткий; ~o/branĉ/o кручена гілка; ~o/gamaŝ/o обмотка; онуча; ~e/kovr/i vt обмотувати, обвивати, завивати; ~e/kresk/aĵ/o бот. вусик (= ĉiro); ~o/plant/o витка (або кручена) рослина; ~ramp/i vn витися, плестися, обвиватися; ~o/tig/o витке стебло; ~o/vost/a з закрученим хвостом; ĉirkaŭ~і vt обмотувати, обвивати, обгортати, закутувати; dis~i vt розвивати (тж. перен.); розмотувати, розгортати; розпускати; dis~o розвиток; dis~iĝ/і розвиватися (тж перен.); розгортатися, розмотуватися; розпускатися; dis~iĝ/o розвиток; dis~iĝ/ant/a: la landoj dis~iĝantaj країни, що розвиваються; el~i vt розвивати; el~aĵ/o мат. розкладка; en~i vt завивати, замотувати, загортати, укутувати (у що-н.); inter~i vt перемотувати, обмотувати (один з одним, один навколо другого); змотувати; kun~i vt звивати, змотувати, скручувати (докупи); kun~aĵ/o сувій, згорток; mal~i vt розвивати, розмотувати, розгортати, розкутувати.

volvariel/o бот. вольваріела [Volvariella].

volvok/o бот., зоол. вольвокс [Volvox].

volvul/o мед. заворот кишок.

*vom||i vt блювати, розм. рвати; вульґ. ригати; li ~is sian tutan tagmanĝon він виблював (або вирвав) увесь свій обід; ~o, ~ad/o блювота; ~(it)aĵ/o блювота, блювотна маса; ~ig/i vn викликати блювоту; ~ig/a блювотний; ~ig/il/o блювотний засіб, блювотне (у знач. ім.); ~arb/o блювотний горіх (дерево) (= ~nuksa strikno);~nuks/o блювотний горіх (плід); el~i vt виблювати, вирвати.

vombat/o зоол. вомбат [Vombatus].

vomer/o анат. леміш.

vomit/o мед. жовта пропасниця (= la flava febro).

von/o вона (грошова одиниця Кореї).

vor||i vt їсти (про тварин); жерти, пожирати (= manĝaĉi); ~em/a ненажерливий; ĉio~a всеїдний. Прим. vor уживається як суф. у зоології зі знач. -їд, -їдний: insekto~oj комахоїди, комахоїдні; karno~oj м’ясоїдні.

Voralberg/o геогр. Форарльберґ (австрійська земля).

vork/o арх. споруда, велика будова.

vormian/o анат. кістка шва.

Voroneĵ/o геогр., м. Воронеж.

*vort||o 1. слово; dubesenca ~о двозначне слово; per unu ~о одним словом; 2. слово, мова; lasta ~о antaŭ tribunalo останнє слово підсудного; ~о de l’ honoro слово честі; ~a словесний; *~ar/o 1. словник; dulingva ~aro двомовний словник; etimologia ~aro етимологічний словник; 2. лексика; лексикон; ~ar/ist/o словникар, лексикограф; ~er/o частина слова; ~et/o слівце; ~ig/i vt висловлювати, виражати словами; ~aranĝ/o порядок слів у реченні; ~element/o частина слова, морфема; ~enigm/o логогриф; ~far/ad/o словотвір, словотворення; ~figur/o словесний образ, словесна фіґура; ~form/o форма слова; ~komenc/a на початку слова, початковий; ~kre/ad/o словотвір, словотворення; ~lud/o гра слів, словесна гра; ~proviz/o словниковий запас; ~riĉ/a 1. лексично багатий; 2. багатослівний; ~sintaks/o синтаксис висловлення; ~o/spec/o лінґв. частина мови; ~stok/o = ~oprovizo; du/on~e півсловом, з півслова; mal~o антонім; mult~ec/o багатослівність; sen~a безсловесний; unu~e одним словом, коротше кажучи.

vortic||o 1. вир; 2. вихор; ~a анат. вихровий; ~aj vejnoj вихрові вени.

vorticel/o зоол. сувійка, вирок [Vorticella].

*vost||o 1. хвіст; svingi per la ~o махати/виляти хвостом; 2. ав. хвостове оперення, стабілізатор; birda ~о пташиний хвіст; aviadila ~о хвіст літака; trajna ~о хвіст поїзда; ~a хвостовий, задній; ~et/o хвостик; ~um/i vn виляти хвостом; ~o/hav/a хвостатий; ~o/glit/ad/o ав. ковзання хвостового оперення; ~pian/o рояль; ~sku/ant/o орн. плиска (= motacilo); ~vort/o театр. кінцеве слово; підказка; sen~a безхвостий; sen~ul/o/j зоол. безхвості земноводні (= anuroj).

vot||o 1. рел. обіт, обітниця; 2. урочиста обіцянка, зарік, зарок; ~a обітний; ~a donaco вотив (коштовна річ, якою віруюча людина прикрашає чудотворну ікону у знак подяки); ~i vt дати обітницю; ~ofer/o мирна жертва, жертва обіту.

Votan/o міф. Вотан, Водан (верховний бог у континентальних германців).

votjak/o/j етн. вотяки (стара назва удмуртів).