A B C Ĉ D E F G Ĝ H Ĥ I J Ĵ K L M N O P R S Ŝ T U Ŭ V Z
a e i j k l m n o p r ŝ t u v

*ŝtal||o сталь, криця; ~a прям., перен. сталевий, стальний, крицевий; залізний;~ej/o сталеплавильний завод; сталеплавильний цех; ~i, ~iz/i vt 1. сталювати; 2. гартувати; ~ig/i vt перетворювати у сталь; ~beton/o залізобетон; ~fabrik/o = ~ejo; ~lad/o бляха; ~lat/o штаба; ~produkt/ad/o виробництво сталі; ~pulm/o мед. пульмотор, апарат для штучного дихання; rank/o сейф, залізна шафа; ~uzin/o сталеплавильний завод; ~var/o/j залізні вироби; скоб’яні товари.

ŝtanc/i vt витискати, вибивати (зображення на картоні, шкірі, металі і т.п.).

ŝtat||o держава; ~a державний; ~a buĝeto державний бюджет; ~a oficisto державний службовець; ~a proprieto державна власність; ~a sekreto державна таємниця; ~aj kostoj державні кошти; ~an/o громадянин; ~an/a громадянський; ~an/ec/o громадянство, підданство; ~estr/o глава держави; ~ig/i vt націоналізувати; ~ig/o націоналізація; ~ism/o ек. етатизм, участь держави в управлінні економікою; ~ist/o прихильник етатизму; державний муж; ~ist/ik/o наука про управління державою; ~blazon/o державний герб; ~jur/o державне право; ~kapital/ism/o державний капіталізм; ~lim/o державний кордон; ~organ/o державний орган; ~pag/e за державні кошти, за рахунок держави; ~perfid/o державна зрада; ~renvers/o державний переворот; ~sekretari/o державний секретар; uld/o державний борг; de~ig/i vt відлучати, відокремлювати від держави; kontraŭ~a антидержавний; sen~ul/o особа без громадянства, підданства;

*ŝtel||i vt красти, викрадати; oni ~is mian monujon у мене вкрали гаманець; ~o крадіжка, злодійство, викрадення; ~e по-злодійськи, крадькома, потайки; ~ad/o злодійство; ~aĵ/o крадене (у знач.ім.); ~ec/e крадькома, потайки; ~em/a злодійкуватий; ~ist/o злодій; ~ist/in/o злодійка; as/i vt займатися браконьєрством; ~ir/i vn прокрадатися, крастися; ~aĵ/kaŝ/ist/o переховувач краденого; ~kopi/i vt незаконно копіювати; ~mov/e крадькома; ~romp/o крадіжка зі зломом; al~iĝ/і підкрадатися; dis~i vt розкрадати; el~iĝ/і потайки/крадькома вийти, вислизути; en~iĝ/і вкрастися, закрастися, прокрастися; for~iĝ/і потайки/крадькома вибиратися, забиратися геть; pri~i vt обкрадати.

ŝtep/o степ (танець).

ŝtern/o орн. крячок [Sterna]; arkt/a ~o крячок полярний [S. paradisaea]; hirund/a ~o крячок звичайний, крячок річковий [S. hirundo]; mal/grand/a ~o крячок малий [S. albifrons].

*ŝtip||o поліно, пень; колода; ekzekuta ~о плаха; перен. пень, надовбень; ~ar/o вогнище, багаття; brulmortigi iun sur ~aro спалити кого-н. на вогніогнищі; ~ar/um/i vt спалювати на вогнищі; ~ej/o дровітня; ~/bat/il/o тех. копер; ~kaban/o рублена/рубана хата; ~stak/o стіс, штабель (дров). 

*ŝtof||o матерія, тканина; kotona ~о бавовняна тканина; lana ~o шерстяна тканина, шерсть; silka ~о шовкова матерія; ~a матер’яний; ~rest/aĵ/o/j залишки матерії, шматки/куски матерії/тканин(и); sub~o підкладка; хутряна підкладка; sub~i vt давати підкладку; sub~ it/a з підкладкою.

ŝtok/o шток (якоря).

*ŝton||o камінь; ~o de falpuŝiĝo камінь спотикання; ~a прям., перен. кам’яний, камінний; ~eg/o стрімчак, бескид; скеля; ~et/o камінець; ~iĝ/i (с)кам’яніти, окам’яніти; ~um/i vt каменувати, бити камінням; ~bor/ul/o бот. ломикамінь; ~el/fos/ej/o каменоломня; ~epok/o археол. кам’яна епоха, кам’яний період; ŝton/gravur/o гліптика (= gliptiko); ~hak/ist/o каменяр, каменотес, каменолом; ~hav/a, ~plen/a, ~ĵet/il/o праща; ~karb/o кам’яне вугілля; ~karton/o пресований картон; покрівельний картон, толь; ~riĉ/a кам’янистий; ~malsan/o мед. літіаз, кам’яна хвороба; ~min/o, ~min/ej/o каменеломня; ~mort/ig/i vt закидати камінням, каменувати; ~ole/o нафта (= nafto); ~plen/a, ~riĉ/a кам’янистий; ~rok/o муз. важкий рок, хард-рок; ~romp/aĵ/o щебінь; ~romp/il/o каменедробарка; ~sal/o кам’яна сіль; ~tajl/ist/o каменяр, каменотес, каменелом; sen~ig/i vt очищувати від каміння; sur~a зроблений/виконаний на камені, наскельний; unu~a монолітний.

*ŝtop||i vt 1. затикати, закупорювати, закорковувати, забивати, створювати затор; 2. штопати; 3. конопатити; 4. засмічувати (шлунок); ~o, ~ad/o 1. закупорка, затор; 2. штопання; ~aĵ/o те, чим затикають; набивка (те, чим набите); штопання (нитки); ~iĝ/i закупорюватися, забиватися, засмічуватися; ~iĝ/ej/o запруджене місце, розм. пробка; ~il/o пробка, корок, затичка, чіп; ~il/ing/o ел. патрон для пробки; ~ferm/i vt затикати, закорковувати; ~garn/аĵ/o ущільнювач (будь-який матеріал для ущільнення, н-д клоччя, ганчір’я і т. п.); ~kejl/o чіп; ~nutr/i vt відгодовувати (напиханням) (птицю); ~pint/o тех. штифт, шпіндель;. ~ring/o прокладка; ~son/oj муз. приглушені (рукою) звуки; ~vort/o вставлене слово (= kejlo 2); en~i vt втикати, впихати, вштовхувати; *mal~i vt відтикати, розкупорювати, відкорковувати, відкривати, виймати пробку/затичку; ліквідовувати затор.

ŝtorm||o метео, перен. буря, буран, шторм; averto pri (alprosimiĝanta) ~o штормове попередження; ~o da prtotestoj буря протестів; ◊ ~o en tetaso буря в склянці води; ~a буряний, буремний, бурний, бурхливий, штормовий; ~i vn бушувати, шаленіти (про бурю); ~bird/o орн. буревісник (= procelario); ~o/vest/o мор. зюйдвестка (капелюх або плащ з непромокальної тканини). 

ŝtreb/o = kontraŭapogilo.

*ŝtrump||o панчоха; ~a панчішний; ~et/o шкарпетка; ~o/lig/il/o, ~o/ruband/o підв’язка для панчіх (= krurzono); ~o/kalson/o = kalson~oj; ~o/ten/il/o підв’язка для панчіх.

ŝtud/o тех. штифт; шпилька.

*ŝtup||o 1. ступінь, сходинка; підніжка (вагона); 2. військ. ешелон; ~a східчастий; *~ar/o сходи; malsupreniri/descendi ~aron спускатися по сходах; supreniri/ascendi ~aron підніматися/підійматися сходами; ~ar/a сходовий; ~ara placeto/platformo сходова площадка; ~ar/e східцями, східчасто; ~ar/ej/o сходова клітка; ~ar/et/o стрем’янка; ~ar/form/a східчастий; ~ar/lift/o ескалатор (= eskalatoro); ~et/o щабель; ~et/ar/o драбина; ~ig/i vt військ. ешелонувати; ~o/funkci/o фіз., мат. східчаста/ступнева функція; inter~o проміжний ступінь/щабель.