A B C Ĉ D E F G Ĝ H Ĥ I J Ĵ K L M N O P R S Ŝ T U Ŭ V Z
a b c e f i j k l m n o p r s t u v

*s/o 22-a буква есперантського алфавіту.

Saar||o = Saro.

sabadil/o бот. сабадила, вошиве сім’я [Sabadilla officinalis].

*sabat||o 1. субота; 2. рел. шабат, шабаш (суботнє свято, відпочинок, передбачений іудаїзмом, син. ŝabato); ~a суботній; ~e у суботу, по суботах; ~orgi/o міф. ідьомський) шабаш.

sabek/o муз. самбiка (старовинний грецький і римський струнний інструмент).

sabelik/o бот. савойська капуста.

saben||o іст. сабінянин; ~a сабінський; (S)~uj/o Сабінія (область в Італії).

sabin/o бот. ялівець козачий [Juniperus sabina].

Sabin/o Сабіна (ім’я).

*sabl||o пісок; ~a пісковий, піщаний; ~i vt посипати піском; *~aĵ/o піщана мілина; ~ej/o піщаний кар’єр; *~er/o піщина; *~uj/o у різн. знач. пісочниця; ~o/ban/o піщані ванни, вигрівання в піску; підігрів у гарячому піску; ~o/benk/o мор. банка, мілина; ~o/horloĝ/o пісковий (або пісочний) годинник; ~o/kest/o ящик для піску; ~o/kolor/a кольору піску, піщаного кольору; ~o/muld/o іграшкова форма для фіґур з піску; ~o/paper/o наждачний папір; ~o/petr/o, ~oton/o пісковик, піщаник; ~o/pul/o ент. піщана блоха (= ĉiko); ~otorm/o піщана буря; ~o/viv/a зоол. який живе в піску; sur~iĝ/і сісти на мілину.

sabot||i vt, vn шкодити, саботувати, займатися саботажем, шкідництвом; ~ad/o саботаж, шкідництво; ~ant/o, ~ul/o саботажник; шкідник.

*sabr||o шабля; ~i vt рубати шаблею; ~ing/o піхви (для шаблі). ~o/bat/i vt див. ~i; ~o/bat/o удар шаблею; ~o/reg/ad/o, ~i/reĝim/o військова диктатура.

sabur/o мед. бурий наліт на язику і яснах.

*sacerdot||o священик; ієрей; ~a священицький.

Sad||o Сад (французький письменник); (s)~ism||o псих. садизм; (s)~ism/a садистський; (s)~ist||o садист; (s)~ist/a садистський; (s)~o-masoĥ/ism/o садомазохізм.

sadhu/o рел. садху (в Індії – аскет, благочестивець).

Sadi/o Сааді (перський поет).

saduke/o рел. садукей (представник релігійно-політичної течії в іудаїзмі).

safari/o сафарі (заповідник (перев. в Африці), в якому дозволене полювання на диких звірів; полювання в такому заповіднику).

safen/a анат. захований (про вену).

*safir||o сапфір; ~a сапфіровий.

safism/o = sapfismo.

*safran||o бот. шафран [Crocus sativus]; ~a шафрановий, шафранний.

safranin/o хім. сафранін (барвник).

*sag||o стріла; ~i vn кинутися стрілою, мчати стрілою; ~et/o стрілка; ~uj/o сагайдак; ~ist/o стрілець (з лука); (S)~ist/o астр. Стрілець (= Sagitario); ~o/form/a стрілоподібний, стріловидний; ~o/pint/o наконечник стріли, вістря стріли; al~i vt цілити стрілою, влучати стрілою.

saga/o літ. сага, сказання.

*sagac||a проникливий, прозірливий, прозорливий; ~ec/o проникливість, прозірливість, прозорливість.

sagital/a анат. сагітальний, стрілоподібний.

sagitari/o бот. стрілиця, стрілолист [Sagittaria].

sagital/a анат. сагітальний, стрілоподібний.

Sagіtari/o астр. Стрілець.

*sagu/o кул. саго; ~arb/o, ~palm/o сагова пальма.

*saĝ||a розумний, мудрий; ~e розумно, мудро; ~o, ~ec/o розум; мудрість; (S)~o бібл. Книга Мудрості; ~aĵ/o розумний, розсудливий вчинок; ~ig/i vt умудряти, напоумляти, на (добрий) розум наставляти; ~ul/o розумник; мудрець; ~um/i vn мудрувати; ~o/dent/o зуб мудрості; mal~a дурний, нерозумний, нетямущий; mal~e нерозумно, по-дурному, бузглуздо; mal~aĵ/o дурниця, дурість, нісенітниця; mal~o, *mal~ec/o дурість, глупота, глупство, безглуздість, нісенітність; ◊ je mal~o mankas medikamento від глупоти ліків немає; mal~ig/i vt робити дурним, відбирати розум; *mal~iĝ/і робитися/ставати дурним, дуріти, втрачати розум, пошитися в дурні; *~ul/o дурень; ◊ mal~ulo ĉie sian nomon skribas дурня де не посієш, там і вродиться.

Sahar||o геогр., пустеля Сахара; (s)~a сахарський; Okcident/a ~o Західна Сахара.

sahib/o іст. сагіб, сахіб (великий феодал у середньовічній Індії; звертання до європейця).

Saĥalen/o геогр., о-в Сахалін.

sajg/o зоол. сайга, сайгак [Saiga].

Sajgon/o геогр., м. Сайгон (колишня назва м. Хошіміна).

sajmiri/o зоол. саймірі, мертва голова [Saimiri] (мавпа).

*sak||o мішок, сумка. торба; ~aĵ/o мішковина; ~et/o мішечок, сумочка, торбина; ~fajf/il/o муз. волинка; ~flut/o муз. волинка, коза; ~o/form/a у вигляді мішка, мішкоподібний; ~pantalon/o шаровари; ~spor/fung/o сумчастий гриб, аскоміцет; ~strat/o глуха/сліпа вулиця; alm/o муз. волинка, дуда, коза, міх; ~trak/o зал. тупик; du~o перекидна торба, бесаги; en~ig/i vt класти, кидати в мішок; en~igi grenon насипати зерно в мішки; krom~o наплічна сумка.

sakar||o 1. бот. цукрова тростина [Saccharum] (син. sukerkano); 2. хім., фарм. цукор (у складних словах); ~at/o сахарат; ~az/o сахараза (син. invertazo); ~id/o сахарид; ~in/o сахарин; ~oz/o цукроза, сахароза (син. sukrozo); ~o/metr/o цукрометр; ~o/metr/i/o цукрометрія; ~o/micet/o бот. сахароміцет [Saccharomycetes]; bier/a ~o/micet/o пивний сахароміцет; di~id/o хім. дисахарид; tri~id/o хім. трисахарид; poli~id/o хім. полісахарид; hetero/poli~id/o хім. гетерополісахарид; homo/polі~id/o хім. гомополісахарид; mono~id/o хім. моносахарид.

sake/o саке, рисова горілка.

*sakr||o анат. крижова кістка; ~a крижовий.

sakr||i vt клясти, проклинати; ~aĵ/o проклін.

sakral/a сакральний.

*sakrament||o церк. таїнство; причастя; ~a священний, сакральний.

sakrilegi||o блюзнірство, святотатство; ~a блюзнірський, святотатський.

*sakristi||o церк. ризниця, захристія; ~an/o ризник, паламар.

saks||o 1. іст. сакс; 2. саксонець; ~a саксонський; (S)~i/o, (S)~uj/o геогр. Саксонія (колишнє герцоґство і королівство; одна із німецьких земель); Mal/supr/a (S)~i/o геогр. Нижня Саксонія (одна із німецьких земель); (S)~i/o-Anhalt/o геогр. Саксонія-Ангальт (одна із німецьких земель).

Saks||o Cакс (бельгійський майстер, винахідник саксгорнів і саксофонів); (s)~korn/o саксгорн (один із родини мідних духових мундштучних муз. інструментів).

saksifrag||o бот. ломикамінь [Saxifraga]; ~ac/o/j ломикаменеві [родина Saxifragaceae]; ~al/o/j ломикаменовоцвіті [порядок Saxifragales].

saksikol/o орн. чикалка, трав’янка [Saxicola].

saksofon/o саксофон.

sakur/o бот. сакура [Prunus subhirtella; P. x yedoensis].

*sal||o прям., перен. сіль; tabla ~о кухонна сіль; ~о de epigramo сіль епіграми; ~a соляний; солоний; ~i vt солити; ~ec/o солоність; ~ej/o 1. = ~farejo; 2. = ~minejo; ~et/a солонуватий; ~ig/i vt перетворювати у сіль; ~it/aĵ/o соління (продукт); ~uj/o сільниця, солянка; ~akv/o розсіл; *~amoniak/o хім. нашатир; ~ban/o соляна ванна; ~en/hav/o вміст солі; ~far/i vn варити сіль, добувати сіль; ~far/ej/o солеварня, солеварний завод; ~gust/a солонуватий; ~impost/o податок на сіль; (S)~lag/o геогр. Велике Солоне озеро; (S)~lag/a Urb/o геогр., м. Солт-Лейк-Сіті; ~lagun/o соляні розробки; ~marĉ/o = ~laguno; ~min/ej/o солекопальня, соляна копальня, соляна яма; ~plant/o/j бот. солонцеві рослини, солончакові рослини;ton/o = evaporito; el~ig/i vt хім. осаджувати додаванням солей; sen~a без солі, прісний; tro~ i vt пересолювати.

Saladin/o іст. Салах-ал-Дін, Саладін (cултанЄгипту і Сирії).

*salajr||o заробітна плата, зарплата; заробіток, платня; minimuma ~o мінімальна заробітна плата; reala ~о реальна заробітна плата; taga ~о поденна зарплата; ~i vt оплачувати працю, давати заробітну плату; ~ul/o оплачуваний, найманий працівник; ~minimum/o мінімальна заробітна плата; krom~o додаткова оплата; super~o надбавка.

salam/o салямі (сорт копченої ковбаси).

*salamandr||o зоол. саламандра [Salamandra]; ~ed/o/j cаламандрові [родина Salamandridae].

Salamis/o геогр., іст., о-в Саламін.

salangan||o орн. салангана [Collocalia]; ~nest/o кул. ластівчине гніздо.

*salat||o салат (страва); kukuma ~o салат з огірків; legoma ~o овочевий салат; ~uj/o салатниця.

Salcburg/o геогр., м. Зальцбурґ.

*sald||o ком. сальдо, підсумок, залишок; ~i vt підбивати підсумок.

salicin/o маловжив. = salikino (див. saliko)

*salik||o верба [Salix]; babilon/a ~o верба вавилонська, плакуча верба [S. babylonica, син. S. pendula] (cин.plor~о); blank/a ~o верба біла [S. alba]; herb/ec/a ~o верба трав’яна [S. herbacea]; kapr/a ~o верба козяча [S. caprea]; ret/a ~o верба сітчаста [S. reticulata]; ~ac/o/j вербові [родина Salicaceae]; ~al/o/j вербоцвіті [порядок Salicales]; ~ar/o, ~ej/o верболіз; ~in/o хiм. саліцин; ~ozid/o = ~ino; ~(il)at/o хiм. саліцилат; ~a саліциловий.

salikari/o бот. плакун верболистий [Lythrum salicaria].

salikok||o креветка; ~et/salat/o салат з креветок.

salikorni/o бот. солонець [Salicornia].

*saliv||o слина; sekreciado de ~o cлиновиділення; ~a слинний; ~i vn виділяти слину; ~ad/o слиновиділення, слинотеча; ~ig/a слиногінний; ~ul/o розм. слинько; ~um/i vn слинитися, обслинюватися; ~tuk/o дитячий нагрудник, слинявчик.

Sallag/o див. salo.

*salm||o 1. лосось; сьомга [Salmo salar]; 2. = salmono; ~o/kolor/a кольору лососини; ~o/trut/o лосось кумжа, кумжа [Salmo trutta].

salmis/o кул. сальмі, раґу з дичини.

salmon||o іхт. риба з родини лососевих; ~ed/oj лососеві [родина Salmonidae].

salmonel||o бакт. сальмонела [Salmonella]; ~oz/o мед. сальмонельоз.

Salome/o Саломея, Саломія, Соломія (імена).

Salomon||o бібл. Соломон; (s)~sigel/o бот. купина звичайна (= poligonato).

Salomon/o/j геогр. 1. Соломонові острови; 2. д-ва Соломонові Острови.

*salon||o 1. вітальня; 2. салон; зал; bankeda ~o банкетний зал; koncerta ~о концертний зал; kosmetka ~o косметичний салон; literatura ~o літературний салон; ~vagon/o вагон-салон.

Salonik/o = Tesaloniko.

salp||o зоол. сальпа [Salpa]; ~ul/o/j сальпи [клас Salpae].

*salpetro хім. селітра; ~i vt селітрувати, змішувати із селітрою, покривати селітрою; ĉili/a ~o натрієва (або чилійська) селітра.

salpiglos/o бот. язикотруб [Salpiglossis].

salping||o анат. труба матки, маточна труба, фаллопієва труба; ~it/o мед. сальпінгіт, запалення маточних (або фаллопієвих труб).

salsol/o бот. курай [Salsola].

*salt||i vn плигати, стрибати, скакати; ~o стрибок; ~e стрибком, стрибками, скоком, навскач; *~ad/i vn плигати, стрибати, скакати; ~ad/o плигання, стрибання; спорт. стрибки; ~ado en alto стрибки у висоту; ~ado en longo стрибки в довжину; ~ado per stango стрибки з жердиною; ~ig/i vt пускати скоком/навскач; ~ist/o, ~ul/o плигун, стрибун; ~um/o сальто, сальто-мортале; ~antilop/o зоол. спрингбок [Antidorcas] (рід антилоп); ~arane/o/j зоол. павуки-стрибуни [група з родини Salticidae]; ~lev/iĝ/і схоплюватися (на ноги), скочити на ноги, підхопитися; ~o/pret/a готовий стрибнути; ~onur/o скакалка; ~o/tabul/о підкидна дошка (у гімнастиці); місток для стрибків у воду; трамплін (= trampolino); al~i vn підплигувати, підстрибувати, підскакувати, доплигувати, дострибувати, доскакувати; de~i vn відплигувати, відстрибувати, відскакувати; зістрибувати, зіскакувати, зскакувати, сплигувати; dis~i vn 1. стрибати/скакати в різні боки; 2. перен. розлетітися, розвіятися в порох; dis~ig/i vt розвалювати, розбивати, розтрощувати; *ek~i vn скочити, підскочити, стрибнути, підстрибнути, плигнути; *el~i vn виплигувати, вистрибувати, вискакувати; el~ul/o вискочка, парвеню; en~i vn вскакувати, встрибати, встрибувати (до середини); for~i vn відстрибувати, відплигувати, відскакувати; пострибати, поскакати (геть); re~i vn відскакувати, відбиватися (від чого-н.); re~o рикошет; supr/e/n~i vn стрибати уверх, стрибати у висоту; trans~i vt перестрибувати, переплигувати, перескакувати.

saltarel/o сальтарело (італійський танець).

saltier||o 1. скісний хрест (у формі Х), хрест св. Андрія; 2. нашийний ланцюжок; нашийна хустка, косинка; гарасівка; ~e хрест-навхрест.

saltomortal/o див. saltumo.

salubr||a корисний для здоров’я, сприятливий для здоров’я, цілющий; ~ec/o сприятливі для здоров’я умови, цілющість, цілющі властивості; ~ig/i vt створювати сприятливі для здоров’я умови, оздоровлювати; ne~a несприятливий для здоров’я.

*salut||i vt 1. вітати, поздоровляти; військ. віддавати честь; reciproke sin ~i вітатися один з одним, вітатися між собою; ~і okaze de la jubileo вітати/поздоровляти з ювілеєм; ~u de mi vian patrinon привітай(те) від мене твоюашу)  маму, передай(те) від мене привіт твоїй (вашій) мамі; 2. військ. салютувати; ~o привіт, вітання; ~on! привіт!, здрастуй(те)!; transdoni ~on передавати вітання/привіт; ~a: ~a pafado салют; ~leter/o вітальний лист; адрес; ~telegram/o вітальна телеграма; ~vort/o/j вітальні слова, слова привітання.

*salv||o військ. залп; ~a: ~a pafado стрільба залпом.

Salvador/o геогр., кр. Сальвадор.

salvarsan/o фарм. сальварсан.

salvelen/o іхт. палія [Salvelinus].

Salven/o геогр., р. Салуїн.

*salvi/o бот. шавлія [Salvia].

salvini||o бот. сальвінія [Salvinia]; ~ac/o/j cальвінієві [родина Salviniaceae]; ~al/o/j сальвінії [порядок Salviniales].

*sam||a той (же) самий, такий (же) самий; vi havas tian ~an opinion, kiel mi у вас та ж сама думка, що й у мене; ~e так само; ~o те ж саме; ~ec/o подібність, тотожність, однаковість; mal~a інший, відмінний, неоднаковий, різний; mal~ec/o розходження, відмінність, неоднаковість. Прим. sam уживається як преф., відп. перев. укр. одно-: ~ideano однодумець; ~kursano однокурсник.

sam/aĝ||a такого ж віку, у тих же літах, ровесник, одноліток; ~ul/o ровесник, одноліток.

sam/alt/e урівень, урівні.

sam/ampleks/a однаковий за розміром, обсягом.

samar||o бот. крилатка; du~o подвійна крилатка.

Samar/o геогр., м. Самара.

samari/o хім. самарій.

Samari||o іст., бібл. Самарія; (s)~an/o самаритянин, самарянин; la bonfara (s)~ano добрий самарянин.

samaritan/o = samariano.

Samarkand/o геогр., м. Самарканд.

samarskit/o мін. самарскіт.

samb/o самба (танець).

*sambuk/o бот. бузина; [Sambucus]; grapol/a ~o бузина червона; [S. (= ruĝa ~o); herb/a ~o бузина трав’яниста (= ebolo); nigr/a ~o бузина чорна [S. nigra]; ruĝ/a ~o бузина червона [S. racemosa] (син. grapola ~o).

sam/centr/a концентричний.

sam/civit/an/o співгромадянин,

sam/dom/an/o співмешканець, мешканець того ж будинку.

same/o лапландець (= lapono).

sam/eklezi/an/o особа, що належить до тієї ж церкви; одновірець.

sam/famili/an/o член тієї ж родини/сім’ї.

samg/o рел. cанґха (в Індії община ченців-аскетів).

sam/hejm/an/o домочадець; земляк; співвітчизник.

sam/ide/an||o однодумець; ~ar/o коло есперантистів-однодумців; усі есперантисти-однодумці.

samizdat/o іст. самвидав.

Samo/o геогр., о-в Самоа.

samojed/o етн. самоїд, самоїдець.

samol/o бот. північниця [Samolus].

Samos/o геогр.,о-в Самос.

Samotrac/o геогр., о-в Самотракі.

*samovar/o самовар (син. temaŝino).

sampan/o сампан, китайський човен.

sampl/o стат. 1. зразок; проба; 2. шаблон; модель; 3. вибірка.

samsar/o рел. самсара, метемпсихоз (в індуїзмі – переселення душі з одного організму в інший).

Samson/o = Ŝimsono.

Samuel/o бібл. 1. Самуїл; Самійло; 2. Книга Самуїла.

samum/o самум (сухий гарячий вітер у пустелях Азії та Африки).

samuraj||o самурай (у феодальній Японії – член привілейованого військового стану); ~a самурайський.

*san||a 1. здоровий; senti sin ne sufiĉe ~a почувати себе не цілком здоровим; ◊ menso ~а en korpo ~а у здоровому тілі здоровий дух; 2. здоровий, корисний; ~а manĝaĵo корисна їжа; *~o здоров’я; je/pro via ~o! (за) твоєаше здоров’я!; *~i vn бути здоровим, добре почуватися; *~ig/i vt робити здоровим, оздоровлювати, оздоровляти; *~ig/a оздоровчий, цілющий, лікувальний, корисний для здоров’я; ~ig/ej/o здравниця, санаторій; ~ig/il/o оздоровчий засіб; ліки; ~iĝ/і зцілюватися, оздоровлюватися, оздоровлятися; *~ul/o здоровий (ім.); ~protekt/ad/o охорона здоров’я; ~stat/o стан здоров’я; *mal~a хворий, нездоровий, немічний; *mal~o хвороба, недуга, неміч; *mal~i vn хворіти, нездужати; mal~ec/a хворобливий, нездоровий; mal~em/a хворобливий; mal~et/o нездужання, недомагання, незначна хвороба; mal~ig/i vt робити хворим, викликати хворобу, призводити до хвороби; *mal~ig/a хвороботворний; *mal~iĝ/і занедужати, захворіти; *mal~ul/o хворий (ім.); mal~ul/ej/o лікарня; mal~akut/iĝ/o загострення хвороби; ne/re~ig/ebl/a невиліковний, незагойний; *re~ig/i vt оздоровлювати, зцілювати, виліковувати, re~iĝ/і виздоровлювати, виздоровляти, зцілюватися, виліковуватися, приходити до здоров’я, одужувати, видужувати;  re~ig/il/o медикамент, ліки.

Sana/o геогр. Сана (столиця Ємену).

sanatori||o санаторій; ~a санаторний.

San-Bernard/o геогр. Сан-Бернардо (перехід в Альпах).

Sanĉ/o Санчо (ім’я).

*sandal/o сандаля, сандалія.

sandarak/o сандарак (запашна смола); ~arb/o бот. сандарак, сандаракове дерево [Callitris endlicheri].

Sandoming/o геогр. Санто-Домінґо (столиця Домініканської Республіки).

sandov/o ав. гнучкий кабель для запуску планерів.

sandr/o іхт. судак [Lucioperca sandra].

*sandviĉ||o сандвіч, cендвіч; ~ul/o людина-афіша, людина-реклама (= afiŝhomo); ~kolbas/o ковбаски для сандвіча. 

Sandviĉ/a/j Insul/o/j геогр. Сандвічські острови (колишня назва Гавайських островів).

San-Francisk/o геогр., м. Сан-Франциско.

*sang||o у різн. знач. кров; verŝi ~on проливати кров; doni sian ~on por la patrujo віддати життя за батьківщину; ~a кров’яний; кривавий; ~i vn 1. кровоточити, cтікати кров’ю; 2. перен. боліти; mia koro ~as моє серце болить; *ad/o кровотеча; ~adult/o заст. кровозмішення, інцест (= incesto); ~avid/a кровожерний, кровожерливий; ~cirkul/ad/o кровообіг; ~o/fag/o бот. бук лісовий [Fagus sylvatica atropunicea, F. s. atropurpurea]; ~o/flor/o бот. гемантус (= hemanto); ~o/flu/o кровотеча; ~al/flu/o прилив крові, конґестія; ~o/ekzamen/o/j аналіз крові; ~el/flu/o кровотеча, крововилив, геморагія; ~el/las/o кровопускання; ~el/tir/i vt пускати кров;~o/glob/et/o кров’яна кулька, кров’яне тільце (син. globulo); ~o/grup/o група крові; ~o/halt/ig/a кровоспинний; ~o/herb/o бот. актея (= akteo); ~hund/o лягава (з короткою шерстю); ~impost/o військовозобов’язаність; ~o/kancer/o мед. лейкемія, лейкоз; ~o/koagul/aĵ/o згусток крові; ~o/kolbas/o кул. кров’янка (син. budeno); ~o/kolor/a кривавий, кольору крові; ~o/plen/a, ~o/riĉ/a повнокровний; ~o/prem/o кров’яний тиск; ~o/princ/o принц/князь по крові; ~o/sput/ad/o мед. кровохаркання; ~o/suĉ/ant/o кровопивець, кровопивця, кровожер; ~o/transfuz/o мед. переливання крові; ~o/vaz/o = vaskulo; ~o/venen/iĝ/o зараження крові; ~o/verŝ/o кровопролиття; sam~a єдинокровний.

sangisorb/o див. sangvisorbo.

San-Gotard/o геогр., г. Сен-Ґотард.

sangri/o сангрія (пунш з червоного вина, лимонного соку, цукру, поди і спецій).

І sangvin||a санґвінічний; ~ul/o санґвінік.

ІІ sangvin/o мист. санґіна, санґвіна.

sangvisorb/o бот. родовик [Sanguisorba, син. Poterium]; oficin/a ~o родовик лікарський [S. officinalis]; et/a ~o чорноголовник родовиковий [S. minor].

Sanĥerib/o іст. Сінахеріб (ассирійський цар).

sanikl/o бот. підлісник [Sanicula]; еŭrop/a ~o підлісник європейський [S. europaea].

sanitar||a санітарний; ~а vagono санітарний вагон; ~ist/o санітар; kontraŭ~a антисанітарний.

San-Jose/o геогр. Сан-Хосе (столиця Коста-Рики).

San-Juan/o геогр. Сан-Хуан (адміністративний центр Пуерто-Рико).

*sankci||o санкція, схвалення; ~i vt санкціонувати, схвалювати.

*sankt||a святий, священний; ~a devo святий/священний обов’язок; ~a ĵaŭdo Великий четвер, Страсний четвер; la (S)~a lando Свята земля (Палестина); (S)~a Manĝo Причастя; (S)~a Skribo Cвяте Письмо; proklami iun ~a проголосити кого-н. святим; ~e свято (присл.), священно; ~aĵ/o святиня; ~ec/o святість; *~ej/o святе місце, святиня, святилище, храм; ~ig/i vt святити, освячувати; ~ul/o святий (ім.); ~afekt/a святеницький (= bigota); ~akv/uj/o посуд зі свяченою водою (у притворі храму); кропильниця; ~bild/o образ, ікона; ~figur/o фіґура святого, свята фіґура (як предмет культу); ~ole/o церк. єлей; ~ole/i vt єлеосвячувати, соборувати; ~ole/ad/o Єлеопомазання, Таїнство Єлеопомазання; ~ole/it/o помазанець, помазаник; ~promes/o обіт, обітниця; ~rest/aĵ/o мощі (= relikvo); ~urb/o/j святі міста; mal~ig/i vt оскверняти (= profani); plej~a найсвятіший; plej~aĵ/o найсвятіша річ, найбільша святиня; plej~ej/o святилище, святая святих; re~ig/i vt переосвячувати.

Sankta-Deniz/o геогр., м. Сен-Дені.

Sankta-Georg/o геогр. Сент-Джорджес (столиця Ґренади).

Sankta-Helen/o геогр. острів cвятої Єлени.

Sankta-Johan/o геогр. Сент-Джонс (столиця Антиґуа і Барбуда).

Sankta-Kit/o kaj Nevis/o геогр., о-ви, д-ва Сент-Кітс і Невіс.

Sankta-Laŭrenc/o геогр., р. Сан-Лоренсо.

Sankta-Luci/o геогр., о-в, д-ва Сен-Люсія.

Sankta-Luiz/o геогр., о-ви, д-ва Сан-Луїс.

Sankta-Vincent/o kaj Grenadin/oj геогр., о-ви, д-ва Сент-Вінсент і Ґренадіни.

Sankt-Peterburg/o геогр., м. Санкт-Петербурґ.

San-Marin/o геогр., м., кр. Сан-Марино.

San-Paŭl/o геогр., м. Сан-Паулу.

sanpaŭli/o бот. сенполія [Saintpaulia].

San-Rem/o геогр., м. Сан-Ремо.

San-Salvador/o геогр. Сан-Сальвадор (столиця Сальвадору).

sansevier/o бот. сансевієрія [Sansevieria].

Sansimon||o Сен-Сімон (французький філософ і економіст); (s)~ism/o ек. сенсімонізм; (s)~ist/o сенсімоніст.

sanskrit||o санскрит; ~a санскритський; ~ist/o санскритолог.

*santal||o бот. сандалове дерево [Santalum]; ~ac/o/j санталові [родина Santalaceae]; ~al/o/j санталоцвіті [порядок Santalales]; ~in/o хім. сандал, сантал (барвник), сандаловий екстракт; ~ol/o хім. санталол.

Santiag/o геогр., м. Сантьяґо.

santolin/o бот. сантоліна [Santolina].

santonin/o фарм. сантонін.

Saon/o геогр., р. Сона.

Sao-Tome/o kaj Principe/o геогр., о-ви і д-ва Сан-Томе і Принсіпі.

*sap||o мило; ~a мильний; ~i vt милити, намилювати; ~ec/a мильний; ~ig/i vt хім. омилювати, сапоніфікувати; ~uj/o мильниця; ~um/i vt милити, намилювати; перен. замилювати; ~umi la okulojn замилювати очі; ~arb/o бот. сапіндус, мильне дерево (= sapindo); ~fabrik/o, ~far/ej/o миловарня, миловарний завод; ~far/ist/o миловар; ~herb/o бот. мильнянка (= saponario); ton/o мін. стеатит, тальк (= steatito); ~vezik/o мильна булька/бульбашка, мильний пузир.

sape||o 1. військ. сапа; хід сполучення; 2. прям., перен. підкоп; ~i vt 1. робити підкоп, підривати; 2. перен. підкопуватися під кого-н.; вести підривну діяльність; ~ist/o сапер; ~aktiv/ad/o, ~aktiv/ec/o підривна діяльність.

sapek/o іст. сапек (дрібна монета в Китаї та Індокитаї).

saper/o = sapeisto.

Sapf||o Сапфо (давньогрецька поетеса); (s)~ism/o лесбіянство, лесбійська любов; (s)~ism/u/in/o лесбіянка, лесбійка (син. lesbanino).

sapind||o бот. сапіндус, мильне дерево [Sapindus] (син. saparbo); ~ac/o/j cапіндові [родина Sapindaceae]; ~al/o/j сапіндоцвіті [порядок Sapindales].

saponari/o бот. мильнянка [Saponaria]; oficin/a ~o мильнянка лікарська [S. officinalis] (син. sapherbo).

saponin/o хім. сапонін.

sapor/o присмак.

sapot/o бот. ахрас, сапотилове дерево [Sapota; Manilkara zapota].

sapozid/o cапонін (= saponino).

sapr||o зоол. нежива органічна речовина, сапро… (у складних словах відповідає поняттю “гнилий”); ~ej/a який росте в місці, багатому на рештки рослин і тварин; ~o/fit/o 1. бот. сапрофіт; 2. зоол. сапрофаг; ~o/bakteri/o бакт. (бактерія-)сапрофіт (син. saprofito); ~mas/o екол. сапромаса; ~o/viv/ul/oj сапроби, сапробіонти; ~o/viv/ec/o, ~o/viv/ul/ism/o життя у водоймах, забруднених органічними речовинами.

sapropel/o геол. сапропель.

Sar||o геогр., р. Саар; ~land/o Саар (німецька земля).

saraband/o сарабанда (танець).

saracen||o етн. сарацин, мусульманин; ~a сарацинський.

saraceni/o бот. сараценія [Sarracenia].

sarafan/o сарафан.

Saraj бібл. Сара, Сарра.

Sarajev/o геогр. Сараєво (столиця Боснії та Герцеґовини).

sarcin/o бакт. сарцина [Sarcina].

sard||o 1. етн. сард, сардинець; 2. мін. сардер (різновид халцедону); (S)~i/o, (S)~uj/o геогр., о-в Сардинія; ~oniks/o мін. сардонікс.

sardan/o сардана (каталонський танець).

Sardanapal/o іст. Сарданапал (ассирійський цар).

*sardel/o сардина (в олії); тюлька, анчоус (солоні).

Sardes/o icт., геогр., м. Сарди.

sardi/o = sardo.

sardin/o 1. іхт. сардина (= pilĉardo); 2. сардини (рибні консерви).

Sardini/o = Sardio.

sardon/a сардонічний; ~а rid/o мед., перен. сардонічний сміх.

sargas||o бот. саргасо, саргасум [Sargassum] (водорість); (S)~maro геогр. Сарґасове море.

sari/o сарі (одяг індійських жінок).

*sark||i vt полоти, прополювати, сапати, мотичити; ~ad/o поління, прополювання, прополка, сапання, мотичення; ~aĵ/o бур’ян; ~il/o сапа, сапка, мотика; ~ind/aĵ/o перен. бур’ян.

*sarkasm||o сарказм; ~a саркастичний; ~a rideto саркастична посмішка.

*sarkofag/o саркофаг.

sarkokarp/o бот. м’якоть/м’якуш плода.

sarkom||o мед. саркома; ~oz/o мед. саркоматоз.

sarkopsil/o = ĉiko.

sarkopt/o ент. свербун, коростяний кліщ [Sarcoptes].

sarmat||o іст. сармат; (S)~i/o, (S)~uj/o Сарматія (антична Сх. Європа).

sarment/o бот. пагін, паросток, вус.

sarong/o саронг, сарунг (одяг малайців та індонезійців).

sarsaparil/o бот. сарсапариль, сарсапарель, сасапариль (= smilako).

sarsenet/o текст. тафта.

sartori/o анат. кравецький м’яз.

Sartr/o Сартр (французький філософ і письменник).

sarusofon/o муз. сарюсофон (духовий інструмент).

sasafras/o бот. сасафрас [Sassafras].

Sasan||o icт. Cасан (іранський шах); ~id/o/j Сасаніди (династія).

Saskeĉevan/o геогр. Саскачеван (канадська провінція).

saŝim/o кул. сасімі, сашімі (японська страва з червоної риби).

*sat||a 1. ситий; ◊ ~a malsatan ne povas kompreni ситий голодного не розуміє; ke la lupestu ~a, kaj ŝafne tuŝata щоб і вовк був ситий, і коза ціла; 2. перен. пересичений; ~e сито (присл.); ~ec/o ситість; ~ig/i vt насичувати; ~iĝ/i насичуватися; ~manĝ/i vt наїдатися (досита); ĝis~e досита, досхочу; mal~a голодний; mal~i vn бути голодним, голодувати, хотіти їсти; mal~o голод; ◊ mal~o ne estas frato голод – не свій брат; голод не тітка; mal~eg/o голод (загальний); mal~ig/i vt доводити до голоду; mal~iĝ/i зголодніти; mal~mort/i vn умерти з голоду; mal~strik/o голодування (як вияв протесту); ne~ig/ebl/a ненаситний; super~ig/i vt пересичувати, обгодувати; super~iĝ/і пересичуватися, об’їдатися; du/on~e упроголодь. Прим. sat уживається інколи як преф. для позначення дії в достатній мірі: ~manĝi наїстися (досита); ~dormi виспатися (досхочу).

SAT САТ (скорочення від Sennacieca Asocio Tutmonda Всесвітня Позанаціональна Асоціація (ліва есперантистська організація); ~an/o член САТ.

*Satan||o сатана; злий дух; диявол, біс, чорт;  (s)~a сатанинський; (s)~ism/o сатанізм; (s)~ist/o сатаніст.

satang/o сатанг (розмінна монета в Таїланді).

satelit||o астр. сателіт, супутник; перен. сателіт; ~a супутниковий, сателітний; ~a urbo місто-супутник.

*saten||o текст. атлас; ~a атласний; ~et/o сатин.

sati/o етн. саті (звичай спалювання вдови на похоронному вогнищі чоловіка, який існував в Індії).

Sati міф. Саті (дружина Шіви).

*satir||o сатира; ~a сатиричний; ~ist/o сатирик.

satiriaz/o мед. сатиріаз, сатироманія (хворобливо загострений статевий потяг у чоловіків).

satirus||o міф. сатир; ~a сатирівський.

satisfakci/o задоволення, сатисфакція.

*satrap||o прям., перен. сатрап; ~і/о сатрапія.

*satur||i vt хім. сатурувати, насичувати рідину газом; ~ad/o сатурація, насичення рідини газом; ~ebl/a який піддається сатурації; ~ec/o насиченість; ~iĝ/і насичуватися; ~il/o сатуратор; ~it/a насичений; ~punkt/o точка насичення; super~i vt перенасичувати.

sature/o бот. чабер, щебрушка [Satureja].

Saturn||o 1. міф., Сатурн (римський бог посівів, покровитель землеробства); 2. астр. Сатурн; ~a: ~aj festoj іст. сатурналії; (s)~ism/o мед. сатурнізм, отруєння свинцем (= plumbismo).

saturnali/o = Saturnaj festoj.

saturni/o ент. павиноочка, павине око, сатурнія [Saturnia].

Saud||o іст. Caуд (прізвище саудівських королів); ~-Arabi/o геогр., кр. Саудівська Аравія.

Saul/o бібл. Саул, Савл(о).

*saŭc||o підлива, соус; ~aĵ/o страва з підливою, страва під соусом; ~uj/o соусниця, соусник.

saŭdad/o солодкий щем (у португальців).

Saŭl/o = Saulo.

saŭn/o сауна, парна лазня.

saŭr/o 1. зоол. ящірка ; 2. палеонт. ящер.

saŭriski/o/j палеонт. ящеротазові динозаври [ряд Saurischia].

saŭrkraŭt||o квашена капуста; ~a: ~a supo капусняк.

*sav||i vt рятувати; ~і de morto врятувати від смерті; si/n ~і рятуватися; ~o рятунок, порятунок; ~a рятувальний, рятівний; ~ad/o рятування; ~ant/o рятівник; ~ebl/a який можна врятувати; спасенний; ~iĝ/і (у)рятуватися; ~iĝ/o порятунок; ~it/o урятований (у знач.ім.); *(S)~ont/o Спаситель; (S)~arme/o Армія спасіння” (міжнародна релігійно-філантропічна організація); ~boat/o рятувальний човен, рятувальна шлюпка; ~bu/o рятувальний круг; ~el/ir/ej/o запасний вихід; ~jak/o рятівний жилет; ~o/klap/o запобіжний клапан; ~staci/o рятувальна станція; ip/o рятувальне судно; nur/o мор. луєр; перила, парапет; ~zon/o мор. рятувальний пояс; antaŭ~i vt охороняти, оберігати; for~i vt вирятовувати; ne~ebl/a який не можна врятувати; sen~a без (по)рятунку; безпорадний, розгублений.

Sav/o 1. геогр., р. Сава; 2. Сава (ім’я).

savan/o геогр. савана.

savarin/o кул. ромова баба.

savart/o муз. cавар (одиниця частотного інтервалу в муз. акустиці).

Savoj||o іст., геогр. Савойя; (s)~a савойський; (s)~a brasiko савойська капуста (= sabeliko).