A B C Ĉ D E F G Ĝ H Ĥ I J Ĵ K L M N O P R S Ŝ T U Ŭ V Z
a e f h i j l n o r s ŝ t u

*pra- І. преф, що позначає: 1. далекий ступінь споріднення (відповідає укр. пра-): ~nepo правнук; 2. велику давнину, первісність: ~homo первісна людина; ІІ. самостійно вжив. морфема: ~a первісний, примітивний, доісторичний; ~ul/o пращур, далекий предок.

pra/arb/ar/o праліс.

pra/av||o прадід; ~in/o прабаба.

prabest/o доісторична тварина.

pra/buŝ/ul/oj зоол. первиннороті [група Protostomia].

pra/eklezi/o первісна церква.

pra/eksplod/o астр. великий вибух (гіпотетична першопричина утворення Всесвіту).

pra/fil/o нащадок, потомок.

pra/form/o праформа, первісна форма.

Prag/o геогр. Прага (столиця Чехії).

pragmat||a прагматичний; ~ec/o прагматичність; ~ism/o прагматизм; ~ist/o прагматист, прагматик.

pragmatik||a див. pragmata; ~o наук. прагматика.

prah/o мор. прау (малайський човен).

pra/histori||o 1. доісторична епоха, доісторичні часи; 2. історія первісно-общинного ладу.

pra/hom/o первісна людина.

pra/huf/ul/o/j зоол. пракопиті.

Praj/o геогр. Прая (столиця Кабо-Верде).

prajm||o пістон; капсуль, запал; детонатор, підривник, висадник; ~i vt уставляти запал (або підривник/висадник).

prakrit/o лінґв. пракрит (середньоіндійський діалект).

Praksitel/o Праксітель (давньогрецький скульптор).

*praktik||o практика; enkonduki ion en la ~on впроваджувати що-н. у практику; la ~о min konvinkis практика мене переконала; medicina ~о медична практика; ~a практичний; ~e практично; ~i vt практикувати, мати практику; ~ad/o практикування; ~ec/o практичність; ~em/a практичний; ~ist/o, ~ul/o практик; ne~a непрактичний.

pralin||o кул. праліне (обцукрований і підсмажений мигдаль); ~i vt підсмажувати мигдаль у сиропі; ~aĵ/o тістечко з кремом і праліне.

*pram||o пором, паром; ~i vt перевозити на поромі;~et/o ялик; ~ist/o поромник; ip/o самоходний залізничний або автомобільний пором.

pranc/i vn 1. ставати дибки; гарцювати; 2. перен. ходити гоголем, козиритися, задирати носа/ніс.

prat/o левада.

pratikabl/o театр. небутафорська (справжня) частина декорації.

pratinkol/o = saksikolo.

*prav||a правий; правильний; справедливий; слушний; vi estas ~а ви праві, ви маєте рацію; ~e справедливо, слушно, правильно, з повним правом; ~i vn мати рацію, бути правим; мати підставу; ~ec/o правота, справедливість, слушність, правильність;; ~ig/i vt виправдувати, оправдувати, визнавати рацію за ким-н., обґрунтовувати; ~ig/o виправдання, оправдання; ~iĝ/і виправдуватися, оправдуватися; mal~a неправий, який не має рації; mal~i vn бути неправим, не мати рації; re~ig/i vt реабілітувати; re~ig/o реабілітація; sen~a без рації, неслушний, несправедливий; sen~e без рації, неслушно, несправедливо; ne sen~e не без рації, справедливо, слушно.

Pravaz||o Права (французький лікар); (p)~a: ~a injektilo шприц.

prazeodim/o хім. празеодим.

рre- пре… (преф., що означає передування: ~kancera преканцерозний, передраковий).

preambl/o преамбула (вступна частина законодавчого акту, міжнародного договору і т.п.).

prebend/o церк. пребенда, прибуток з церковного майна.

precedenc||o прецедент; sen~a безпрецедентний.

precedent/o = precedenco.

precept/o церк. припис, завіт, закон.

precesi/o астр. прецесія.

precioz/a літ. преціозний, витончений, манірний; ~a literaturo преціозна література.

*precip||e особливо, переважно, головно, головним чином; ~a особливий, переважний.

precipit||i vt хім. утворювати осад; ~ad/o преципітація; ~aĵ/o преципітат, осад; метео. опади; ~iĝ/i осідати; метео падати, випадати.

precipitin/o фізіол. преципітин.

*preciz||a точний, визначений, чіткий; ~а difino точне визначення; ~e точно, чітко; ~e je la dua (horo) рівно о другій (годині); ~ec/o точність, чіткість; laboro postulanta ~econ робота, що вимагає точності; ~ig/i vt уточнювати; ~ig/o уточнення; ~mekanik/o точна механіка; mal~a неточний; mal~e неточно, нечітко; mal~ec/o неточність, нечіткість.

pred||o здобич, трофей; жертва; ~i vt, vn упіймати, захопити (як здобич); здобувати трофеї; робити (своєю) жертвою; ~ad/o ловля, здобування, захоплення.

predel/o мист. предела (нижній фриз вівтаря або скульптури).

*predik||i vt, vn рел. проповідувати; ~o проповідь; fari al iu ~on pri moroj читати мораль кому-н.; ~ant/o, ~ist/o проповідник; (P)~ant/o Проповідник (одна з книг Біблії); ~seĝ/o кафедра (для проповідування). 

*predikat||o лінґв. присудок, предикат; ~a присудковий, предикативний.

predikativ/o лінґв. іменна частина присудка, предикатив.

predikt/a лінґв. предиктивний, який означає передування; ~a prezenc/o передтеперішній час (“mi estas manĝ/ont/a”я збираюся їсти, буквально “я є той, що збирається їсти”); ~a preterit/o передминулий час (”la supo estis manĝ/ot/a”суп мав бути з’їдженим, буквально “суп був тим, якого мали з’їсти”); ~a futur/o передмайбутній час (“mi estos manĝ/ont/a” я збиратимусь їсти, буквально “ я буду той, що їстиме”).

predispozici||i vt мед. сприяти, бути сприятливим; ~o схильність до захворювання.

prefac/o передмова, вступна частина (= antaŭparolo).

*prefekt||o префект; polica ~о префект поліції; ~ej/o префектура; ~uj/o дільниця префекта; sub~o субпрефект.

*prefer||i vt віддавати перевагу, воліти, уважати/визнавати за краще; mi ~us, se vi mem tion farus я волів би, щоб ти сам це зробив; ~i fiŝon al viando більше любити рибу, ніж м’ясо, віддавати перевагу рибі замість м’яса; ~o перевага; ~a кращий; ~e радше, краще, скорше, охочіше; ~e ne faru tion! краще цього не роби!; ~at/a улюблений; ~ind/a кращий; ~ind/ec/o перевага.

*prefiks||o лінґв. префікс; ~a префіксальний; ~ad/o, ~iĝ/o префіксація.

preg||i vt тех. штампувати; ~ad/o штампування; frida, varma ~ado холодне, гаряче штампування.

*preĝ||i vn молитися; ~i al Dio молитися Богові; ~o молитва; antaŭmanĝa ~o молитва перед їдою; matena ~o ранішня молитва; ~a молитовний; ~ad/o моління; *~ej/o церква; костьол, костел; ~ej/a церковний; ~ej/et/o каплиця; ~oambr/o молитовна кімната; молельня; ~o/libr/o молитовник; ~ej/muzik/o духовна (або церковна) музика; ~tapiŝ/o молитовний килимок; ĉef~ej/o кафедральний собор.

*prelat/o прелат.

*preleg||i vn читати лекцію, доповідь; ~o (публічна) лекція, доповідь; fari ~on читати лекцію, робити доповідь; ~ant/o лектор, доповідач.

*prelud||o муз. прелюдія; ~i vn грати прелюдію.

*prem||i vt 1. тиснути, стискати, стискувати, давити, напирати; (про одяг, взуття ще) муляти, мулити; пресувати; ~і la manon тиснути руку; boto ~as чобіт тисне/муляє; ~u la butonon натисни на кнопку; 2. давити, чавити, вичавлювати, видавлювати, видушувати; ~і la citronon вичавлювати сік з лимона; 3. гнітити, пригнічувати, утискати, утискувати, чинити утиск(и); 4. військ. напирати, тиснути, натискати, відтісняти; ~o 1. тиск, натиск, напір; fari ~on sur iun тиснути/натискати на кого-н., чинити тиск на кого-н.; 2. гніт, утиск; ~a, ~ant/a тяжкий, важкий; гнітючий; настирливий, настирний, (на)докучливий, уїдливий; невідчепний, нав’язливий, настійний; ~a aero важке (або задушливе) повітря; ~anta spektaklo гнітюче видовище; ~ad/o тиснення, натискання; давлення, чавлення; напирання; пресування; ~aĵ/o фарм. таблетка;*~ant/o гнобитель; ~at/o пригноблений; ~at/ec/o розм. тиск, тиснява, давка; гніт, пригніченість, пригнобленість; приголомшення, прибитість; утрудненість, важкість; ~eg/i vt пригнічувати, обтяжувати, пригноблювати; ~iĝ/i тиснутися; стискуватися; ~il/o прес; ~buton/o тех., ел. кнопка; ~centr/o ав. центр тиску; ~elektr/o п’єзоелектрика; ~grup/o група тиску/натиску; ~kopi/i vt копіювати тисненням, перебивати; ~lig/il/o мед. джгут; ~marmit/o скороварка; ~maŝin/o механічний прес; ~mort/ig/i задушити; ~najl/o кнопка (канцелярська); ~pingl/o кнопка (канцелярська; син. piknajlo); ~sent/o мед. відчуття стиснення; ~sign/o відбиток; слід; ~sufok/i vt (за)душити руками, душити за горло; ~tord/i vt викручувати, віджимати (білизну і т.п.); al~i vt притискати придавлювати, пригортати; al~iĝ/і притискатися, пригортатися; ĉirkaŭ~i vt cтискати (з усіх боків), здавлювати; dis~i vt роздавлювати, роздушувати, розчавлювати; ek~o потиск, натиск; el~i vt витискати, видавлювати, вичавлювати, видушувати; en~i vt втискати, вдавлювати; еn~il/o лещата; for~i vt витискати, видавлювати; kontraŭ~o тех. протитиск, протитиснення; kun~i vt стискати разом, стискати докупи; kun~il/o компресор; sub~i vt придавлювати, пригнічувати, придушувати, пригноблювати; sub~o гніт, гноблення, утиск; sub~ant/o гнобитель, пригноблювач; super~o підвищений тиск; super~ej/o метео антициклон (= anticiklono); tra~i vt протискати.

*premi||o премія, приз, нагорода; aljuĝi ~on al iu присудити премію кому-н.; gajni la unuan ~on здобути першу премію; ~о por produktado премія за виробіток; asekura ~о страхова премія; ~i vt преміювати, нагороджувати; ~it/o призер; лауреат; ~o/vaz/o див. роkalo 2.

premier/o 1. прем’єра; 2. прем’єр-міністр (= ĉefministro).

*premis||o лог. посилка, засновок, передпосилка; передумова; ~i vt передбачати, припускати.

premium/o страхова премія.

premоlar/o див. molaro.

*pren||i vt 1. брати, узяти; ~і bastonon узяти палку; ~і citaĵon узяти цитату; ~і lin je la mano узяти його за руку; ~i ion sur sin брати що-н. на себе; 2. забирати, захоплювати, заволодівати; ~і la urbon заволодіти містом; ~і la potencon захопити владу; ◊ falis el mano, ~u satano що з воза впало, те пропало; 3. брати, одержувати, отримувати, наймати; ~і apartamenton наймати квартиру; ~і taksion узяти таксі; 4. сприймати, ставитися; neniu ~is lian parolon serioze ніхто не сприйняв його виступ серйозно; 5. засвоювати, переймати; ~і malbonan kutimon засвоїти кепську звичку; 6. приймати (ліки); ~o 1. узяття; узяте (у знач.ім.); *2. взятка (у картах); ~ebl/a який може бути взятим; *~il/o кліщі, пінцет і т.п.; ~i/pov/a чіпкий, хапаючий; al~i vt брати/узяти додатково, добирати; приймати (пропозицію і т.п.); ĉirkaŭ~i vt обіймати, обнімати; de~i vt 1. відбирати, віднімати, вилучати; 2. мат. віднімати (= subtrahi); ek~i vt схопити; el~i vt виймати; en~i vt убирати, брати/узяти до середини; for~i vt забирати, відбирати; kun~i vt прихопити, брати/узяти з собою; ne/de~ebl/a невід’ємний, невідлучний; re~i vt відбирати, брати/узяти назад, знову брати/узяти; sur~i vt брати на себе; trans~i vt перебирати, переймати.

prenantes/o бот. пренант [Prenanthes].

*prepar||i vt готувати, підготовляти, приготовляти; ~і manĝaĵon готувати їжу: sin ~і por la diskuto готуватися до диспуту; ~o готування; підготовка; ~a підготовчий; ~aĵ/o 1. що-н. приготовлене; 2. препарат; ~iĝ/i готуватися, підготовлятися; ~ist/o 1. препаратор; 2. тренер; 3. репетитор; antaŭ~i vt заздалегідь готувати, приготовляти; sen~a непідготовлений, неприготовлений.

prepost/o 1. церк. парох; 2. прево, превост (посада в старій Франції, Англії); суддя; офіцер польової жандармерії; мер міста; ~ej/o 1. церк. плебанія; 2. резиденція прево, судді.

*prepozici||o лінґв. прийменник; ~a прийменниковий.

prepozitiv/o лінґв. прийменникове сполучення, сполучення іменника з прийменником.

prepuci||o анат. крайня плоть, препуціум, препуцій; ~ul/o необрізаний (у знач. ім.); неєврей; неараб; поганин.

preri||o геогр. прерія; ~lup/o зоол. койот (= kojoto).

рrerial/o іст. преріаль (9-ий місяць французького республіканського календаря).

prerogativ/o прероґатива, виключне право.

*pres||i vt друкувати; ~a друкований; ~ad/o друкування; esti en ~ado знаходитися у друку; ~aĵ/o друкована продукція, друкований твір, друк; ~ej/o друкарня; ~il/o літеродрукувальний (телеграфний) апарат; принтер, розм. друкарка (син. printilo); ~ist/o друкар; ~art/o друкарство, друкарське мистецтво; ~erar/o друкарська помилка; ~kobold/o жарт. ґном-друкар, міфічний відповідач за друкарські помилки; ~liber/ec/o свобода друку; ~liter/e друкованими буквами; ~liter/o друкована буква; ~maŝin/o друкарська машина, друкарський верстат; ~metal/o метал для відливки шрифтів; ~plat/o формна пластина, стереотип; ~paper/o друкарський папір; ~pret/a готовий до друку (про рукопис); ~prov/aĵ/o коректура, пробний відбиток; ~teknik/o техніка друку;~tip/o друк. літера; шрифт; de~o відбиток; en~i vt вміщати, поміщати, публікувати, надрукувати (в газеті і т.п.); mis~i vt надрукувати неправильно, з помилками; re~i vt передруковувати; re~o передрук; tele~il/o телетайп.

presbiop||a мед. далекозорий; ~ec/o далекозорість.

presbiter/o рел. пресвітер.

presbiterian||o рел. пресвітеріанин; ~ism/o пресвітеріанство.

*preskaŭ І. част. 1. майже, сливе; parolado daŭris ~ unu horon промова тривала майже годину 2. ледве, ледь, трохи не, мало не; mi ~ falis я ледь не впав; ІІ. самостійно вжив. морфема з тим же знач.:~a приблизний.

*preskrib||i vt приписувати (ліки і т.п.); наказувати; ~o припис, розпорядження.

preskript||o юр. давність, термін давності; ~a підлягаючий закону про давність; ~iĝ/і 1. припинятися за давністю; 2. підпадати про дію закону про термін давності.

prest/o муз. престо, дуже швидкий темп.

prestidigit||i vn робити фокуси; ~ist/o фокусник, ілюзіоніст.

prestiĝ||o престиж, авторитет, репутація; ~a престижний; ~e престижно.

presuriz||i vt тех. обпресовувати; герметизувати; підтримувати нормальний (атмосферний) тиск; нагнітати; ~il/o нагнітач.

*pret||a готовий; esti ~a por (або al, je) бути готовим до, для; ~e у готовому виді; напоготові; ~ec/o готовність; ~i vn бути готовим; ~ig/i vt готувати, приготовляти, підготовляти; ~ig/ad/o готування, приготування, підготовка; ~konstru/it/a готовий, заздалегідь виготовлений (перев. про буд. конструкції); ~kudr/it/a готовий, пошитий.

*pretekst||o привід; je (або kun) (la) ~o de… під приводом..; ~i vt виставляти як привід; ~e, ke під приводом того, що.

*pretend||i vt, vn пред’являти права, претензії, претендувати; ~і la postenon претендувати на пост; ~o претензія, домагання; ~ant/o претендент; ~em/a вимогливий, вибагливий, претензійний; kontraŭ~o юр. зустрічний позов; ne~em/a непретензійний, невибагливий; sen~a безпретензійний.

*preter І. прийм. мимо; повз, біля, поблизу; li pasis ~ mi він пройшов повз мене; ІІ. самостійно вжив. морфема: ~e поблизу; ІІІ. преф. зі знач. даного прийм.: ~iri іти мимо; ~pasi проходити мимо; ~atenti лишати поза увагою, пропустити; ~vole мимоволі.

preter/atent/i vt не звернути уваги, не помітити, пропустити.

preter/dev/a додатковий, виконаний зверх обов’язкового, обіцяного.

preter/distanc/i vt обганяти, випереджати, залишати позаду.

preter/dorm/i vt проспати.

preter/flu/i vn пропливати, протікати повз.

preter/flug/i vn пролітати повз.

preter/frot/i vt обтирати (рухаючись повз що-н.).

preter/glit/i vn промайнути, промигнути.

preterici/o літ. умовчання (риторична фіґура).

preter/ir||i vt іти мимо, проходити мимо; їхати мимо, проїжджати мимо; ~ant/o прохожий; ~ej/o об’їзд, об’їзна дорога.

*preterit||o лінґв. минулий час дієслова; ~a стосовний до минулого часу; ~a participo дієприкметник минулого часу.

pretor||o іст. претор (у Ст. Римі заступник і помічник консула, згодом – вища урядова особа); ~a преторіанський; ~an/o преторіанець; ~ec/o преторство; ~ej/o преторій, преторіум.

pretori/o = pretorejo.

Pretori/o геогр. Преторія (столиця Південної Африки).

prevent||i vt попереджати (хворобу і т.п.); запобігати; ~o запобіжний, превентивний, профілактичний; ~ad/o попередження, запобігання, профілактика; ~ej/o профілакторій; ~il/o запобіжний засіб.

preventori/o профілакторій.

*prez||o ціна; favora ~о пільгова ціна; moderaj ~oj помірні ціни; pogranda ~o гуртова/оптова ціна; malaltigi la ~ojn знизити ціни; ~ar/o прейскурант; ~o/ind/a вигідний (про товар), вартий ціни; недорогий; ~indic/o покажчик цін, прейскурант; ~alt/ig/o ком. підвищення цін; ~alt/iĝ/o ком. підвищення цін, ріст/зростання цін; ~indic/o індекс цін; ~indik/o ціна (ярлик); ~konkur/ad/o конкуренція цін на послуги; ~list/o цінник, прейскурант; ĉia~e за всяку ціну; sen~a безцінний.

prezenc||o лінґв. теперішній час дієслова; ~a стосовний до теперішнього часу; ~a participo дієприкметник теперішнього часу.

*prezent||i vt 1. запропонувати, подати, поставити; ~і kafon al gasto запропонувати гостеві каву; 2. знайомити, рекомендувати, відрекомендувати; представляти; ~і lin al sia edzino відрекомендувати його своїй дружині; 3. подавати, представляти, пред’являти; ~і kambion пред’явити вексель; 4. уявляти; ~u al vi mian embarason уяви (собі) моє скрутне становище; 5. зображувати, виводити, змальовувати, показувати; la bildo ~as virinon картина зображує жінку; 6. виставляти, ставити, грати, виконувати роль; ~і Hamleton грати роль Гамлета; ~і dramon ставити п’єсу; 7. представляти собою; la parado ~is grandiozan spektaklon парад представляв собою ґрандіозне видовище; ~o, ~ad/o подавання, подання; представлення; наведення; знайомлення, познайомлення; рекомендування, відрекомендування; зображення, виведення, показування; змальовування; уявляння, уявлення; вистава; ~iĝ/i представлятися, відрекомендуватися; mis~i vt подавати/представляти у спотвореному/викривленому вигляді; перекручувати; *reдив. reprezenti.

prezerv/i vt уберігати (від зіпсуття); консервувати; запобігати.

*prezid||i vn головувати; ~(ad)o головування; sub la ~o de… під головуванням..; ~ant/o 1. голова, головуючий; 2. президент; ~ant/ar/o президія; ~ant/ec/o президентство; vic~ant/o заступник голови; віце-президент.

prezident||o президент (тк. глава держави; = prezidanto 2; ~a президентський; ~ej/o президентська резиденція; адміністрація президента.

prezidi/o президія (вищий виконавчий орган, н-д у СРСР).

*pri І. прийм. про; paroli ~ vi говорити про вас; pensi ~і la vojaĝo думати про подорож; ІІ. самостійно вжив. морфема: ~e про те, про це; ІІІ. преф., відповідає укр. о-, об-: ~paroli обговорювати; ~plori оплакувати; ~lumi освічувати.

Priam/o літ. Пріам (останній цар Трої, убитий Пірром).

Priap||o міф. Пріап (у давньогрецькій міфології бог продуктивних сил природи, охоронець садів, покровитель чуттєвих насолод); (p)~ism/o мед. пріапізм (паталогічний стан, за якого статевий член знаходиться у постійній ерекції без сексуального збудження).

pri/atent/i vt займатися, піклуватися, турбуватися.

pri/demand||i vt опитувати, допитувати; ~ad/o допит.

pri/diskut/i = diskuti.

pri/disput/i vt сперечатися; змагатися.

pri/fajf/i vt освистувати.

pri/falĉ/i vt обкошувати.

pri/flar/i vt обнюхувати, взяти слід.

pri/fos||i vt розкопувати, вести розкопки; ~o/j, ~ad/o розкопки.

pri/frap/i vt оббивати, одстукувати.

pri/fraŭd/i vt підступно обкрадати (когось); підступно викрадати (щось); привласнювати.

pri/fripon/i vt обшахровувати, ошукувати.

pri/gard/i vt наглядати, доглядати.

pri/grat/i надряпати, видряпати.

pri/ĝem/i vt стогнати за ким-н., чим-н.

pri/inform/i vt докладно інформувати (кого-н.), давати вичерпну інформацію (кому-н.).

pri/instru/a навчальний, педагогічний.

prikl||i vt с.-г. саджати розсаду; пікірувати сіянці; *aĵ/o розсада.

prim/o 1. мат. простий елемент, просте число; 2. церк. перший час.

primadon/o примадонна.

primar/a первинний, первісний.

primas/o рел. примас.

primat/o/j зоол. примати [ряд Primates].

primaver/o поет. весна (= printempo).

primic/o (найчастіше у мн.) 1. рел. первинки, перші плоди (землі); перший приплід; 2. перен. перші твори, кроки; дебют; начало; 3. (тк. в одн.) церк. перша (урочиста) Служба Божа (священика).

*primitiv||a примітивний, первісний; ~ul/o 1. примітивна людина, розм. примітив; примітивна тварина; 2. мист. примітивіст (художник доренесансного періоду).

*primol||o бот. первоцвіт, примула [Primula]; oficin/a ~o, printemp/a ~o первоцвіт весняний [P. veris, син. P. officinalis]; ordinar/a ~o, sen-tig/a ~o первоцвіт звичайний [P. vulgaris, син. P. acaulis]; ~ac/o/j первоцвіті [родина Primulaceae]; ~al/o/j первоцвіті [порядок Primulales].

primordi/o бот. примордій, зачаток; sem/a ~o яйцеклітина.

primus/o примус (гасовий нагрівальний прилад).

*princ||o принц, князь; ~a князівський; ~ec/o князівство (титул, ранґ); ~id/o син принца, князенко, княжич; *~in/o принцеса, княгиня; ~uj/o, ~land/o князівство (володіння); ~edz/in/o принцеса (дружина принца), княгиня (дружина князя); ~o-elekt/ist/o іст. курфюрст; ~land/o князівство.

*princip||o принцип; baza/fundamenta ~o основний принцип; konstitucia ~o конституційний принцип; kaŭz/ec/a ~o фіз. принцип причиновості; ne/cert/ec/a ~o фіз. принцип невизначеності; ~a принциповий; ~e принципово; у принципі.

print||i vt інформ. друкувати; ~il/o принтер, розм. друкарка.

*printemp||o весна; ~a весняний; ~e навесні.

priodont/o зоол. гігантський броненосець [Priodontes].

prion/o біол., мед. пріон.

*prior/o пріор, настоятель (монастиря).

prioritat/o пріоритет, першість, старшинство.

Pripjat/oEU геогр., р. Прип’ять.

*prism||o призма; ~a призматичний; ~o/form/a призмовидний.

prist/o іхт. пилкорил, риба-пилка [Pristis] (син. segilfiŝo).

Priŝtin/o геогр. Пріштіна (столиця автономного краю Косово).

*privat||a приватний; ~a kolekto приватна збірка; ~a propraĵo приватна власність (= proprieto); ~e приватно; ~ec/o особистий характер; інтимність; ~ul/o приватна особа.

*privilegi||o привілей, перевага, пільга; ~i vt давати привілеї, надавати перевагу, пільгу; ~ul/o привілейована особа.

prizon||o в’язниця, тюрма; ~a тюремний; en~ig/i vt ув’язнювати, саджати/кидати у в’язницю/тюрму.

// pri/zorg/ad/o догляд, опікування.

// pri/zorg/i vt доглядати, опікувати.

*pro І. прийм. через; за; заради, ради, задля; ~ manko de tempo за браком часу; ŝi ~ li perdis fianĉon вона через нього втратила нареченого; ~ tio через те, тому; li amas ŝin ~ ŝia beleco він любить її за її красу; morti ~ la patrio вмерти за батьківщину; trinki ~ ies sano пити за здоров’я кого-н.; aĉeti ~ granda mono купити за великі гроші; ІІ. преф. зі знач. прийм.: ~labora належний за працю; ~peti просити за кого-н., заступатися за кого-н., замовити слово за кого-н.

*probabl||a ймовірний; правдоподібний; ~o, ~ec/o імовірність; правдоподібність; ~ik/o, ~o/kalkul/o мат. теорія ймовірностей.

pro/batal/ant/o борець (за що-н.).

*problem||o проблема, питання; завдання; мат. задача; grava socia ~о важлива суспільна проблема; solvi ~on вирішити завдання; розв’язати задачу; ~a проблемний, проблематичний; ~ec/o проблемність, проблематичність.

*proced||i vn чинити, робити, діяти; ~o спосіб дії; діяльність; процес; ~ar/o див. proceduro.

*procedur||o у різн. знач. процедура; ряд послідовних дій; сукупність процесів; voĉdona ~o процедура голосування; ~a процедурний; ~a demando процедурне питанння; ~ist/o процесуаліст; повірений (ім.); стряпчий (ім.).

procelari||o орн. буревісник [Procellaria]; ~ed/o/j буревісникові [родина Procellariidae]; ~(o)form/a/j буревісникоподібні [ряд Procellariiformes] (син. ventbirdoj).

*procent||o відсоток, процент; ~a відсотковий, процентний; *~eg/o фін. дуже високий відсоток/процент; лихва.

І*proces||o 1. юр. процес, судова справа 2. = procezo; gajni ~on виграти процес, виграти судову справу; ~i vn вести процес (у суді); ~a процесуальний; ~em/a сутяжницький.

ІІ proces/o анат. відросток; ciliar/a ~o війкові відростки; korakoid/a ~o дзьобоподібний відросток.

*procesi/o процесія; festa ~о святкова, урочиста процесія; funebra ~о похоронна процесія; ~a процесійний.

procesor/o інформ. процесор.

procez||o процес, зміна подій, станів; historia ~о історичний процес; transformiĝa ~о трансформаційний процес; ~il/o = procesoro.

procion/o зоол. єнот [Procyon] (cин. lavurso); ~ed/o/j єнотові [родина Procyonidae].

Procion/o астр. Проціон.

pro/cirkonstanc||a викликаний обставинами; ~a leĝo надзвичайний закон.

prod||o іст. богатир; ~aĵ/o богатирський подвиг.

prodig||i vt марнувати, марнотратити, розтринькувати; ~a, ~em/a марнотратний; ~em/o марнотратність, марнотратство.

prodrom/o мед. продром (провісник хвороби), легке недомагання.

*produkt||i vt виготовляти, виробляти, продукувати, робити, створювати; ~o, ~aĵ/o продукт, виріб; brutta/malneta socia ~o ек. валовий суспільний продукт; ~ad/a виробничий; ~adaj kondiĉoj виробничі умови; ~ada proceso виробничий процес; ~ad/o виготовлення, виробництво, продукування; ~ant/o біол. продуцент; ~ej/o місце виробництва (майстерня, завод і т.п.); ~em/a продуктивний; ~il/o/j ек. засоби виробництва (cин. ~orimedoj); ~ist/o виробник; ~iv/a продуктивний; родючий, плідний; багатий; ~iv/ec/o продуктивність;

produkt/o/kapabl/o, prodult/o/kapacit/o виробнича потужність.

produkt/o/rimed/o/j ек. засоби виробництва.

produktor/o кіно продюсер.

produt/o мат. добуток; kartezi/a декартів добуток; ekster/a ~o = vektora ~o; ~o intern/a ~o = skalara ~o; skalar/a ~o скалярний добуток; tenzor/a ~o тензорний добуток; vektor/a ~o векторний добуток.

*profan||o профан, неук, невіглас; ~a неосвічений; ~i vt профанувати, оскверняти; ~ad/o профанація, осквернення; ~ant/o осквернитель; ~ec/o неуцтво, невігластво.

profaz/o біол. профаза.

*profesi||o професія, фах, спеціальність; ekpreni ~on здобути професію; ~a професійний, фаховий; ~a malsan(iĝ)o професійне захворювання; ~i vt займатися якою-н. професією; ~i medicinon займатися медициною; ~ist/o, ~ul/o професіонал, фахівець; ekster~a позапрофесійний; ekster~e позапрофесійно.

*profesor||o професор; викладач; universitata ~o професор університету; викладач вищого навчального закладу; ~a професорський, викладацький; ~ec/o професорство, професорська посада.

*profet||o пророк; ~a пророчий; ~i vt пророкувати, пророчити; ~aĵ/o пророцтво, пророкування; ~in/o пророчиця; ~ism/o пророчий дар.

*profil||o профіль; ~e у профіль; ~i vt спец. профілювати, зображувати бічний вид (на кресленні); ~trab/o профільована балка; du/on~e у напівпрофіль.

profilakt||i vt = preventi; ~ik/o мед., тех. профілактика; ~ik/a профілактичний; ~ika riparo профілактичний ремонт.

*profit||i vn користати, скористатися, одержувати користь, прибуток, мати зиск; ~i la okazon скористатися з нагоди; ◊ du militas, tria ~as де двоє б’ються, третій користає; ~o користь, прибуток, зиск; ~a корисний, прибутковий, зисковний; ~em/a корисливий; ~em/ul/o користолюбець, корислива людина; ~ig/i vt приносити користь, прибуток, зиск; ~il/o корисний засіб, зисковний/прибутковий засіб; ~akci/o фін. акція з надприбутків; ~kvot/o частка доходів; ~am/a користолюбний, корисливий; ~o/don/a зисковний, прибутковий; ~impost/o податок з прибутку; ~o/kvot/o доля (прибутку); ~o/mank/o збиток, збитковість; mal~i vn терпіти збитки, зазнавати збитків; mal~a збитковий, неприбутковий; mal~e збитково; mal~o збиток; ne~em/a безкорисний, безкорисливий; sen~a безкорисний, безкорисливий; sen~e безкорисно, безкорисливо, без зиску; super~o надприбуток.

*profund||a глибокий; du metrojn ~a, ~a je du metroj два метри завглибшки; ~e глибоко; ~o, ~aĵ/o глибина; vortoj, venantaj el la ~o de la koro слова, що йдуть із глибини душі; ◊ granda ŝipo bezonas ~on великому кораблеві й велике плавання; ~eg/aĵ/o прірва, пропасть, безодня; ~ig/i vt заглиблювати, поглиблювати; занурювати; si/n ~ig/i поринати, заглиблюватися, занурюватися, занурятися; ~iĝ/i поглиблюватися, заглиблюватися; занурюватися; западатися; ~aĝ/a похилого віку; ~a/pens/a глибокодумний; en~iĝ/і заглиблюватися, занурюватися, спускатися на глибину; mal~a мілкий, неглибокий; mal~e мілко, неглибоко; mal~aĵ/o мілке місце, мілина, мілизна; mal~ec/o мілкість; mal~iĝ/і міліти, обміліти; plej~o найбільша глибина.

progesteron/o біол. прогестерон.

prognat||a мед. прогнатичний, з випнутими щелепами; ~ec/o прогнатія, дистальний прикус; ~ism/o мед. прогнатизм.

*prognoz||o прогноз; ~a прогностичний; ~i vt, vn прогнозувати, робити прогнози, ставити прогноз.

pronognozistik/o прогностика.

*program||o програма; registara ~o урядова програма, програма уряду; teatra ~o театральна програма; aplik/a ~o інформ. прикладна програма; ~a програмний; ~i vt програмувати; ~ad/o інформ. програмування; matematik/a ~ad/o мат. математичне програмування; ~ar/o інформ. програмне забезпечення, “софтвер”; ~er/o номер програми; ~ist/o інформ. програміст; ~cikl/o цикл програм; ~lingv/o інформ. мова програмування; en~ig/i vt вносити/включати у програму; sub~o інформ. підпрограма, програма компонента.

*progres||i vn проґресувати, робити успіхи, просуватися вперед; ~o проґрес, поступ; ~a проґресивний; ~ad/o проґресування; ~em/a проґресивний, передовий; ~ig/i vt просувати вперед, докладатися до поступу; ~int/a проґресуючий, який просунувся вперед; mal~i vn реґресувати, занепадати; переживати застій; mal~o реґрес; застій; занепад; mal~em/a відсталий, закоснілий.

progresi/o мат. проґресія; aritmetika, geometria ~o арифметична, геометрична проґресія.

progresiv||a проґресивний; ~ec/o проґресивність.

prohib||i vt = malpermesi.

prohibici||o юр. заборона; ~ist/o прогібіціоніст (прихильник заборонної системи торгівлі).

*projekci||o мат., фіз. проекція; ~i vt проектувати; виконати проекцію; ~il/o, ~ator/o проектор, проекційний апарат.

*projekt||o проект; план; ~o de leĝo проект закону, законопроект; ~i vt проектувати, висувати проект; ~ant/o, ~int/o, ~ist/o проектант, автор проекту; kontraŭ~o контрпроект, зустрічний проект.

projektiv/a проективний; ~a transformo проективне перетворення; ~a geometrio проективна геометрія.

prokariot/o/j біол. прокаріоти [надцарство Prokaryota] (син. sennukleuloj).

prokavi||o зоол. даман [Procavia]; ~ul/o/j даманові [ряд Hyracoidea].

*proklam||i vt проголошувати, звіщати, сповіщати, оприлюднювати; ~i respublikon проголосити республіку; la sonoriloj de la preĝejo ~as la grandan festotagon церковні дзвони сповіщають про великий празник; ~o проголошення, оприлюднення, оголошення; прокламація; antaŭ~i vt заздалегідь сповіщати, провіщати.

proklitik/o = proklizaĵo.

prokliz||o лінґв. прокліза; ~aĵ/o проклітика.

proklor||o бакт. прохлорон [Prochloron]; ~fit/o/j прохлорофіти [група Prochlorophyta].

Prokn/o міф. Прокна (нещаслива царівна, перетворена богами на соловейка).

prokonsul/o іст. проконсул.

*prokrast||i vt зволікати, відкладати, відстрочувати; ◊ ne ~u ĝis morgaŭ, kion vi povas fari hodiaŭ не відкладай на завтра того, що можна зробити сьогодні; ~o зволікання, відстрочка; ~ebl/a який допускає відстрочку; такий, що його можна відкласти; ~em/a схильний до зволікань, повільний, забарний, забарливий; ne~ebl/a невідкладний; sen~a негайний, невідкладний; sen~e негайно, без зволікання, зразу, тієї ж миті, зараз же.

Prokrust||o міф. Прокруст (розбійник, що піддавав подорожніх тортурам на двох ліжках); ◊ ~a lito прокрустове ложе.

*proksim||a близький, поблизький, ближній; en la ~a vilaĝo у ближньому селі; en la plej ~a estonteco у найближчому майбутньому; ~e поблизу; de ~e зблизька; ~ec/o близькість; ~ig/i vt наближати; ~iĝ/i наближатися; ~ul/o ближній (ім.); ◊ amu vian ~ulon, kiel vin mem люби ближнього свого, як самого себе; ~um/a приблизний; ~um/e приблизно; ~a/temp/e найближчим часом; al~ig/i vt наближати, зближати, зближувати; al~iĝ/і наближатися; inter~iĝ/і зближатися, зближуватися; *mal~a далекий; mal~e далеко; de mal~e здалеку, здаля; ◊ mensogo mal~en ne kondukas на брехні далеко не заїдеш; mal~ec/o далечінь, далечина; mal~ig/i vt віддаляти; mal~iĝ/і віддалятися.

prokur||o юр. повноваження, доручення; ~ist/o уповноважений, довірений; ~akt/o доручення; ~don/ant/o довіритель; ~serv/il/o інформ. проксі-сервер.

prokurator/o іст. прокуратор.

prokuror||o прокурор; ĝeneral/a ~o генеральний прокурор; ~a прокурорський.

Prokust/o = Prokrusto.

prolaktin/o хім. пролактин.

prolamin/o хім. проламін.

prolan||o фізіол. пролан; ~emi/o мед. проланемія.

prolaps/o мед. пролапс, випадіння внутрішнього органа назовні (= ptozo).

prolegomen/o пролегомени, вступ, вступні зауваги, попередні міркування.

proleps/o лінгв., літ. пролепсис, випередження.

*prolet||o пролетар; ~oj de/el ĉiuj landoj, unuiĝu! пролетарі всіх країн, єднaйтеся!; ~a пролетарський; ~ar/o пролетаріат; diktaturo de ~aro диктатура пролетаріату; ~ar/ig/i vt пролетаризувати; ~ar/iĝ/і стати пролетарями; ~ig/o, ~iĝ/o пролетаризація.

*proletari||o = proleto.

prolifer||a бот. який розмножується поділом; ~i vn розмножуватися поділом; ~ad/o розмноження поділом.

prolin/o хім. пролін.

*prolog/o пролог.

Prolog/o інформ. Пролог (мова програмування).

*promen||i vn гуляти, прогулюватися; ~a прогулянковий; ~(ad)o гуляння, прогулянка; ~ej/o місце для прогулянок; фойє (у театрі); ~ig/i vt прогулювати, водити гуляти; ~ferdek/o прогулянкова палуба; ip/o = plezurŝipo.

*promes||i vt 1. обіцяти; зобов’язуватися; ~i orajn montojn обіцяти золоті гори; 2. провіщати, заповідати; nuba vetero ~as pluvon похмура погода провіщає дощ; la (P)~ita Lando обітована земля (або країна); ◊ ~ita trezoro estas sen valoro обіцянка – цяцянка (, а дурневі/дурному радість); ~o обіцянка; teni ~on дотримуватися обіцянки; ◊ nutri (або regali) per ~oj годувати обіцянками; ~o/plen/a, mult/e~a багатообіцяючий.

Promete/o міф. Прометей (титан, що вкрав у Зевса вогонь і подарував його людям).

prometi/o хім. прометій (= іlinio).

promil/o проміле (тисячна частка чого-н., позначається значком ‰).

prominenc/o анат. виступ.

promisku||a проміскуїтивний, безладний; ~ad/o проміскуїтет (нічим не обмежені статеві зносини у первісному суспільстві; безладні групові статеві стосунки).

promonent/a анат. виступний.

promoci||і vt 1. підвищувати в чині, у званні, посаді; 2. = damigi; ~o  підвищення в чині, званні, посаді.

*promontor/o геогр. мис.

promotor/o біол. активатор, промотор.

prompt||a поет. швидкий, жвавий, моторний, діяльний; кмітливий; бадьорий; швидкий/бистрий на відповідь; ~(ec)o швидкість, жвавість, моторність.

promulg||i vt юр. 1. промульгувати, оприлюднювати, публікувати; 2. підписувати, затверджувати (закон); ~o промульгація, обнародування; підписання, затвердження.

pron||i vt привертати (руку до тулуба); ~ad/o привертання; ~ator/o анат. м’яз-привертач.

pronel||o орн. завирушка, тинівка [Prunella]; mont/a ~o завирушка гірська [P. montanella]; nigr/a/gorĝ/a ~o завирушка чорногорла [P. atrogularis]; ~ed/o/j завирушкові [родина Prunellidae].

*pronom||o лінґв. займенник; demanda ~o питальний займенник; montra ~o вказівний займенник; nedifina ~o неозначений займенник; persona ~o особовий займенник; poseda ~o присвійний займенник; refleksiva ~o зворотний займенник; rilata ~o відносний займенник; ~a займенниковий; ~a adverbo займенниковий прислівник.

*prononc||i vt вимовляти; ~o вимова, прононс; kiel oni ~as ĉi tiun vorton? як вимовляється це слово?; ~aĉ/i vt бути недорікуватим/недорікою, белькотати; ~ebl/a який можна вимовити; mis~i vt неправильно вимовляти; mis~o обмовка; неправильна вимова; акцент; fuŝ~o погана вимова; акцент.

рrop- хім. проп… преф., що вказує на 3-карбоновий ланцюг у назвах вуглеводнів; ~an/o пропан; ~an/at/a acid/o пропанова кислота; ~an/al~o пропаналь; ~en/o пропен, пропілен; ~en/at/a acid/o пропенова кислота (син. akrilata acido); ~en/at/o пропенат, сіль пропенової кислоти; ~il/o пропіл.

propag||i vt розповсюджувати, поширювати, переносити (хвилі, енергію, інфекцію і т.п.); ~(ad)o розповсюдження, поширення, перенесення; ~iĝ/i розповсюджуватися, поширюватися, переноситися; eidemio ~iĝas de lando al lando епідемія поширюється з однієї країни до іншої.

*propagand||o пропаґанда; fari ~on здійснювати/вести пропаґанду; ~a пропаґандний; ~a literaturo пропаґандна література; ~i vt пропаґувати, займатися пропаґандою; ~il/o пропаґандний матеріал; ~ist/o пропаґандист; ~o/cel/e з метою пропаґанди.

proparoksiton/a лінґв. пропарокситонний, на третьому складі від кінця (про наголос).

propedeŭtik||o пропедевтика; підготовчий, вступний курс; ~a пропедевтичний, вступний, початковий, елементарний.

propile/o арх. пропілеї.

propilit/o мін. пропіліт.

propion||o хім. радикал пропанової кислоти (у складних словах); ~at/a acid/o пропанова кислота.

propolis/o прополіс (клейка речовина, яку виділяють бджоли).

*propon||i vt пропонувати; ~і kandidaton висунути кандидата; ~o пропозиція; akcepti ~on прийняти пропозицію; ~o pri paco мирні пропозиції; kontraŭ~o контрпропозиція, зустрічна пропозиція; pli~i vt давати більше, пропонувати більшу ціну.

*proporci||o пропорція; (спів)відношення, співрозмірність; rekta ~о пряма пропорція; inversa ~о обернена пропорція; ~a пропорційний; ~ec/o пропорційність, співрозмірність; ~ig/i vt розміряти, приводити у відповідність, дотримувати пропорції; mis~a диспропорційний; mis~o диспропорція; sen~a непропорційний, диспропорційний.

*propozici/o лінґв. речення; komplementita ~о поширене речення; kunordigita ~o сурядне речення; subord(ig)ita ~о підрядне речення; ~o/sintaks/o синтаксис складного речення; ĉef~o головне речення; sub~o залежне речення, підрядне речення.

*propr||a власний, особистий; властивий; ~a nomo власна назва; ĉіu ~an saĝon posedas у кожного свій розум; ~e власне; ~aĵ/o власність; socia ~ajo суспільна власність; ~ec/o властивість; ~ig/i vt привласнювати; засвоювати; ~ul/o власник; ~a/decid/e на власний розсуд; ~a/juĝ/e cамовільно, на власний розсуд; ~a/man/a власноручний; ~a/man/e власноручно, власноруч; ~a/mov/a власноручний, з власної ініціативи; ~a/person/e особисто, власною персоною; ~o/sens/o самовідчуття, відчуттяухів) власного тіла; ~a/vol/a добровільний; ~a/vol/e добровільно, з власної волі; mal~a чужий, невластивий; al~i vt привласнювати, присвоювати; al~ig/o привласнення, присвоєння; el~ig/i vt експропріювати.

propriet||o юр. власність; individua, kolektiva ~o індивідуальна, колективна власність; ~aĵ/o маєток, фільварок, садиба, обійстя; ~ul/o власник; eks~ig/i, el~ig/i vt експропріювати.

propriocept||i vt фізіол. відчувати (позицію і рухи) (тіла та його органів); ~(ad)o пропріоцепція.

propuls/i vt фіз. рухати, приводити в рух, штовхати вперед (за допомогою реактивної сили).

prosceni/o театр. просценіум, просценій, передня частина сцени.

prosektor/o мед. прозектор.

proskrib||i vt виганяти, висилати, оголошувати поза законом; ~o вигнання, висилка; проскрипція, оголошення поза законом.

proskripci||o = proskribo; ~i vt = proskribi.

*prospekt/o проспект (опис); ~о de nova libro проспект нової книжки.

prospektiv/o наука про перспективи науково-технічного розвитку.

prospektor||o розвідувач, геологорозвідник; ~i vt 1. геол. робити геологорозвідку; шукати родовища; 2. вивчати, досліджувати.

*prosper||i vn процвітати, іти добре, удаватися, добре вестися, мати успіх; la firmo ~as фірма процвітає; ~a успішний, удалий, процвітаючий; ~o удача, успіх, процвітання; ◊ sen ordo en afero ne ekzistas ~o як добре дбаєш, то добре й маєш; mal~i vn зазнавати невдачі; mal~i en ekzameno провалитися на іспиті; mal~o невдача, провал, крах, катастрофа; mal~a невдалий.

Prosper/o Проспер (ім’я).

prostaglandin/o фізіол. простаґландин.

prostat||o анат. передміхурова залоза, простата; ~it/o мед. простатит, запалення передміхурової залози; ~ektomi/o мед. простатектомія, видалення простати.

prostet||o хім. простетична група; ~a простетичний; ~a grupo = ~o.

prostez/o лінґв. протеза, протетичний звук, протетичний склад.

*prostitu||i vt 1. проституювати, штовхати на шлях проституції; 2. перен. робити продажним, проституювати; ~o, ~ad/o 1. проституція; 2. проституювання; ~ej/o дім розпусти, публічний дім (= bordelo); ~it/o чоловік-проститутка; ~it/in/o повія, проститутка, вульґ. курва; ~ist/o сутенер.

prostituci/o = prostitu(ad)o.

prostraci/o мед. прострація, повний занепад сил.

prot/o майстер цеху (у друкарні).

*protagonist/o протагоніст, головна дійова особа.

Protagor/o Протагор (старогрецький філософ).

protaktini/o хім. протактиній.

protal/o бот. заросток, проталій.

protamin/o хім. протамін.

protaz/o 1. літ. експозиція; 2. лінґв. протазис.

prote/o 1. бот. протея [Protea]; 2. зоол. протей [Proteus].

Prote||o міф. Протей (морське божество, здатне набирати різних форм); (p)~a протеїчний, різноманітний за формою.

proteid/o хім. протеїд, складний білок.

protein||o хім. протеїн; ~az/o протеїназа; ~liz/a протеолітичний; ~uri/o мед. протеїнурія.

*protekt||i vt заступатися, опікуватися, охороняти; протегувати, робити протекцію; por sin ~i щоб себе захистити; ~a заступницький, опікунський, протекціоністський; ~o, ~ad/o заступництво, охорона, опіка, протекція; фам. блат; ~(ad)o de la natura medio охорона природного середовища; ~ant/o захисник, заступник, опікун, покровитель, протектор; ~at/o підопічний, протеже; ~ism/o протекціонізм; ~ist/o протекціоніст; sen~a беззахисний.

*protektorat/o протекторат.

proteoliz/a хім. протеолітичний.

proterozoik/o геол. протерозой, протерозойська ера.

*protest||i vn протестувати, заперечувати, виражати незгоду; ~і kontraŭ decido de la kongreso протестувати проти рішення з’їзду; ~o протест, незгода, заперечення; noto de ~o нота протесту; ~ant/o у різн. знач. протестант; ~ant/a протестантський; ~ant/ism/o рел. протестантство; ~miting/o мітинґ протесту; sen~a покірливий, покірний.

protez||o протез; denta ~о зубний протез, штучні зуби; ~a протезний.

protid/o/j хім. протиди.

proto- прото… ( у складних словах означа. “першість, первинність чого-н.”).

proto/eklezi/o антична церква.

*protokol||o протокол; ~i vt вести протокол, протоколювати; ~ist/o секретар, що веде протокол, протоколіст; ~libr/o книга протоколів.

proton||o фіз. протон; anti~o антипротон.

protonem/o бот. протонема (мох на початковій стадії розвитку).

protoplasm/o біол. протоплазма.

protoporfirin/o хім. протопорфірин.

protopter/o зоол. протоптер [Protopterus].

*prototip/o 1. прототип; 2. дослідний взірець, дослідна модель.

prototrof/a біол. прототрофний.

protozo||o зоол. представник одноклітинних/найпростіших; ~o/j протозоа, одноклітинні, найпростіші [царство Protozoa]; ~oz/o мед. протозооз (інфекційне захворювання, викликане найпростішими); ~ologi/o протистологія, протозоологія (розділ зоології, що вивчає тварин царства найпростіших).

protrombin/o хім. протромбін.

protrud/a анат., мед. випнутий; витрішкуватий, опуклий (про очі).

protuberanc/o астр. протуберанець.

*prov||i vt 1. пробувати, намагатися; mi eĉ tute ne ~is я навіть зовсім не пробував; 2. випробувати; перевіряти; ~і maŝinon випробовувати машину; 3. приміряти; ~і robon приміряти плаття; ~o 1. проба, спроба; перевірка; випробовування; 2. театр. репетиція; 3. примірка; ~ad/o випробовування; приміряння; ~aĵ/o 1. проба, спроба; 2. друк. гранка, пробний відбиток; ~a пробний, перевірочний, випробний, іспитовий; ~balon/o пробна (або спробна) куля (тж перен.); ~ekzempler/o (пробний) зразок; ~jar/o випробовувальний рік; ~lud/i vt репетирувати, проводити репетицію; ~lud/o репетиція; ~period/o = ~otempo; ~ripet/o репетиція; ~spektakl/o ґенеральна репетиція; ~o/temp/o випробний (або іспитовий) строк; ~tub/o пробірка; ek~o перша спроба; el~i vt випробовувати; el~o, el~ad/o випробовування; el~it/a випробуваний; kontraŭ~o повторна спроба; sur~i vt приміряти.

Provenc||o геогр. Прованс (іст. область у Франції); (p)~a провансальський, прованський; (p)~an/o провансалець; (p)~an/in/o провансалка.

*proverb||o прислів’я, приказка; ~a який увійшов у приказку/прислів’я; який має характер прислів’я/приказки; ~ar/o збірник прислів’їв та приказок; ~iĝ/і стати притчею в язицех, увійти в приказку, стати прислів’ям; ~olog/o фахівець з прислів’їв та приказок; ~olog/i/o розділ фразеології, що вивчає прислів’я та приказки.

proviant||o провіант, продовольчий запас; ~a провіантський, провіантовий; ~i vt забезпечувати продовольством; ~ad/o забезпечення продовольством; ~ist/o інтендант, що займається продовольчим забезпеченням; ~administraci/o військ. управління продовольчого постачання.

*providenc/o провидіння, доля.

*provinc||o 1. провінція, область; 2. провінція, периферія; ~a провінційний, периферійний; обласний; *~an/o провінціал; ~ism/o 1. провінціалізм; 2. лінґв. діалектизм; *~estr/o губернатор, намісник.

provincial/o церк. провінціал.

provincialism/o = provincismo.

provirus/o бакт., біол. провірус (син. enkromosoma viruso)

*proviz||i vt постачати, доставляти, достачати, забезпечувати; споряджати; наділяти кого-н. чим-н., обдаровувати; оснащувати, устатковувати, обладнувати, прилаштовувати, приробляти; ~o, ~ad/o постачання, спорядження, забезпечення; прироблення, прилаштування; обладнання; ~aĵ/o запаси; ~ej/o склад, база; si/n ~i, ~iĝ/i забезпечуватися, запасатися; ~ist/o постачальник; sen~a позбавлений запасів.

provizi/o фін. плата за посередництво, факторне (у знач.ім.).

*provizor||a тимчасовий; провізорний; ~e тимчасово, на час; ~aĵ/o тимчасовий захід; ~ec/o тимчасовість.

*provok||i vt викликати, підбурювати, кидати виклик, провокувати; ~і indignon викликати обурення; ~a визивний; провокаційний; ~e визивно, провокаційно; ~o провокація; ~ad/o провокування, підбурювання; ~em/a схильний до провокацій; ~ist/o провокатор.

provos/o тюремник, тюремний наглядач.

provost/o провост, офіцер військової поліції.

*proz||o прям., перен. проза; ~a прозаїчний, прозовий; ~aĵ/o прозаїчний/прозовий твір, проза; ~ec/o прозаїчність; ~ist/o прозаїк.

*prozelit||o прозеліт, новонавернений; ~ism/o прозелітизм (прагнення поширити своє віросповідання).

Prozerpin/o міф. Прозерпіна (у римській міфології богиня царства мертвих).

*prozodi||o лінґв., літ. просодія, співвідношення складів у вірші; ~a просодичний.

prozopope/o лінґв., літ. прозопопея, уособлення.

pru! виг. тпру! (син. tpr!).

pru||o ніс, носова частина (корабля); ~a носовий.

prud||a удавано соромливий; удавано доброчесний; ~ec/o показна перебільшена соромливість, удавана соромливість; удавана доброчесність; ~ul/in/o розм. недоторка, недотика; mal~a 1. хтивий, похітливий; нахабний; розпусний, безсоромний; 2. непристойний, грубий, вульґарний, сороміцький, пікантний; mal~i vn поводитися хтиво, непристойно, розпусно.

*prudent||a розсудливий, розважливий, завбачливий, розумний, мудрий; ~e розсудливо, розважливо, завбачливо, розумно, мудро; ~o розсудливість, розважливість, завбачливість, розум, глузд; sana ~o здоровий глузд; ~ig/i vt закликати до розуму/розсудливості, наставляти на правильний шлях; ~iĝ/і приходити до розуму, братися/узятися за розум, набиратися розуму/розсудливості, опам’ятовуватися, схаменутися; ne~a нерозумний, нерозсудливий, безрозсудний; sen~a нерозважливий, незавбачливий.

*prujn||o іній, паморозь; kovriĝi de/per ~o покритися інеєм; ~a покритий інеєм, памороззю.

*prun||o слива; ~a сливовий; ~uj/o, ~arb/o слива (домашня) (дерево) (= doma prunuso); ~brand/o слив’янка, сливовиця.

*prunel||o1. бот. терен (плід); 2. прюнель (тканина); ~a 1. терновий; 2. прюнелевий; ~uj/o, ~arbust/o терен, тернина (кущ; = dorna prunuso).

*prunt||e у позику, у позичку/набір, діал. наборг; ~a позичковий; *~o 1. позика, позичка; 2. заборгованість, борг; *~i vt позичати, давати або брати в борг; ~e/don||i vt позичати, давати в позику/позичку, давати в борг, набір, наборг, у кредит; ~e/don/ant/o, ~e/don/int/o позикодавець, кредитор; ~o/kas/o позичкова каса; ~e/pren||i vt позичати, брати/узяти в позику, позичку, в борг, набір, наборг, у кредит; ~e/pren/ant/o, ~e/pren/int/o боржник, дебітор; ~o/vort/o запозичене слово; al~i vt давати в позику, позичати; de~i vt брати/узяти в позику, позичати; de~o позика.

prunus/o бот. слива [Prunus] (дерево); armen/a ~o абрикос звичайний [P. armeniaca]; bird/a ~o черешня [P. avium]; dolĉ/a ~o мигдаль [P. dulcis, син.P. amygdalus]; dom/a ~o слива домашня; [P. domestica]; dorn/a ~o слива колюча, терен колючий [P. spinosa] (= prunelujo); pers/a ~o персик звичайний [P. persica].

prurig/o мед. свербець, пруриго.

prurit/o мед. свербіж, сверблячка.

prus||o іст. прус; (p)~a пруський; (p)~ig/i vt переводити на пруський лад, заводити пруські порядки; (P)~uj/o кр. Прусія.

Prut/oEU геогр., р. Прут.

*pruv||i vt доводити, доказувати; ~i sian senkulpecon доказувати свою невинність; ~o доказ, довід, підтвердження; scienca ~o науковий доказ; ~a доказовий, довідний; переконливий; ~e доказово, довідно, переконливо; ~ebl/a довідний, доказовий; ~il/o 1. доказ, арґумент; 2. = ~objekto; ~objekt/o речовий доказ; ~o/sign/o знак доказу; ne~ebl/a недовідний, недоказовий; sen~a бездоказовий; sen~e безпідставно.