A B C Ĉ D E F G Ĝ H Ĥ I J Ĵ K L M N O P R S Ŝ T U Ŭ V Z
a b c ĉ d e f g h ĥ i j k l m n o p r s t v z

Ob/o геогр., р. Об.

оb- бот. преф. зі знач. “зворотний за формою”.

Obadja бібл. Овадія (один із малих пророків).

obdukci||o мед. обдукція, аутопсія (розтин трупа для встановлення причини смерті); ~i vt робити розтин (трупа).

obduraci/o мед. затвердіння.

*obe||i vt коритися, слухатися, слухати, бути послушним, підкорятися; ~і la patron слухатися/слухати батька; ~o, ~ad/o покора, послух, слухняність; ~em/a слухняний, послушний; ~ig/i vt змусити слухатися, коритися; підкорити собі; mal~i vt ослухатися, не слухати(ся), не послухати(ся), не коритися; mal~em/a непослушний, неслухняний; ne~ebl/a неможливий; нездійснимий; ne~em/a непокірний, неслухняний, непослушний; ne~em/o непокірність, неслухняність, непослушність; ne~ig/ebl/a упертий, невблаганний, невмолимий, неприборкний, невгамовний.

*obelisk/o обеліск.

obelus/o друк. 1. знак (-) або (÷) (ставиться у рукописах проти сумнівного слова); 2. обеліск, хрестик (†).

Oberon/o міф. Оберон (король ельфів).

obez||a ожирілий, гладкий, опасистий, повний, огрядний, товстий; який страждає ожирінням; ~ec/o гладкість, опасистість, повність, повнота, огрядність; ожиріння.

obi/o етн. обі (широкий пояс для кімоно).

*objekt||o 1. предмет, річ, об’єкт; 2. лінґв. додаток; ~a предметний; лінґв. додатковий; інформ. об’єктно-орієнтований.

*objektiv||a об’єктивний; ~e об’єктивно; ~ec/o об’єктивність; ~ism/o об’єктивізм; ~ist/o об’єктивіст.

objektiv/o фіз. об’єктив (частина оптичного приладу).

obĵet/i vt заперечувати, протиставляти (= kontraŭi, kontraŭdiri, kontraŭstari).

*-obl- І. суф. множних числівників: du~a подвійний; tri~e утроє, тричі; kvar~o четвернa кількість; ІІ. cамостійно вжив. морфема: ~o мат. кратне число; la plej malgranda ~o найменше спільне кратне; ~ec/o мат. кратність; ~ig/i vt мат. множити (= multipliki).

*oblat||o облатка.

*obligaci||o 1. обліґація; 2. юр. зобов’язання; ~a обліґаційний; ~i vt юр. зобов’язувати.

*oblikv||a 1. косий, скісний, навскісний, похилий; спадистий; ~a streko скісна риска; 2. обхідний, об’їзний (про дорогу); 3. лінґв. непрямий (про відмінок, додаток, мову); ~e косо, скісно, похило, навскіс; ~i vn іти манівцем; ~ec/o нахил; похиле положення; спадистість.

oblong||a довгастий (син. longforma); ~ec/o довгастість.

obnubilaci/o мед. обнубіляція (легкий ступінь оглушення).

*obol/o обол (стародавня монета).

oboval/a бот. обернено-яйцевидний.

obscen||a непристойний, соромітний, сороміцький; ~e непристойно; ~aĵ/o непристойність, непристойний вчинок; ~ec/o непристойність (властивість).

obsed||i vt невідступно переслідувати, мучити (про нав’язливу ідею, страх і т.п.); ~a настирливий, нав’язливий; ~o нав’язлива ідея, одержимість; ~at/o одержимий (ім.).

*observ||i vt спостерігати, приглядатися, слідкувати, стежити; додержувати, дотримувати (правил і т.п.); ~i la astrojn спостерігати за небесними тілами; ~o, ~ad/o спостереження, обсервація; додержування, дотримування; ~ant/o, спостерігач; ~ej/o 1. спостережний пункт; 2. = observatorio; ~ig/i vt змушувати слідкувати, змушувати дотримувати; ~ist/o спостерігач, обсерватор; ~ej/o військ. спостережний пункт; ~em/a спостережливий; пильний; mal~i vt нехтувати; перен., розм. плювати.

*observatori/o обсерваторія.

obsidian/o мін. обсидіан, вулканічне скло.

obskur||a 1. темний, неясний (= malluma); 2. невідомий, незнаний; ~o, ~ec/o пітьма, темнота, морок; ~ant/o, ~ist/o мракобіс, обскурант; ~ig/i vt затемнювати, затемняти; ~iĝ/і темніти; ~(ant)ism/o мракобісся, обскурантизм.

*obstakl||o перешкода, завада, перепона; ~a: ~a kuro спорт. біг з перешкодами.

obstetrik||o мед. акушерство (= akuŝcienco); ~a акушерський.

*obstin||a упертий; затятий; наполегливий; ~a kiel mulo упертий як осел; ~e уперто; затято; наполегливо ~i vn упиратися; уперто триматися; ~o, ~ec/o упертість, завзятість; ~ul/o упертюх; завзята, наполеглива людина.

*obstrukc||o 1. обструкція; 2. закупорка; затор, перешкода, завал; ~о de tubo закупорка труби; granda ~о sur strato великий затор на вулиці; intesta ~о закупорка кишок; ~i vt 1. влаштовувати обструкцію; 2. закупорювати, захаращувати, перешкоджати руху; mal~i vt 1. усувати перешкоду, затор, завал і т.п.; розрозчищувати, розчищати, очищувати, очищати; 2. мед. прочищувати, прочищати (шлунок).

obten/i vt одержувати, отримувати, діставати, домогатися (= havigi al si).

obtur||i vt 1. затикати, закупорювати, зашпаровувати (отвір); 2. мед., тех. обтюрувати; ~e щільно, впритул; ~o, ~ad/o 1. затикання, закупорювання (отвору); 2. спец. обтюрація; ~ator/o, ~il/o 1. затвор; затичка, чіп; 2. спец. обтюратор.

*obtuz||a 1. глухий, приглушений (про звук); 2. мат. тупий; ~а angulo тупий кут; ~ig/i vt приглушувати, заглушувати; ~il/o глушитель, глушник.

obus||o снаряд (артилерійський); ~ing/o гільза; ~kav/o вирва, воронка.