A B C Ĉ D E F G Ĝ H Ĥ I J Ĵ K L M N O P R S Ŝ T U Ŭ V Z
a e ĝ i j o u

*n/o 18-а буква есперантського алфавіту.

*-n закінчення знахідного в.: peti konsilo~ просити поради; ami la patro~ любити батька; veni Parizo~ приїхати до Парижа.

nab||o тех. маточина (син. aksingo); втулка (син. ŝaftingo); ~oap/o авт. ковпак (колеса). 

nabab/o набоб (титул мусульманських аристократів в Індії; перен.: багата людина).

Nabot/o бібл. Навот, Навуфей.

nacel/o кошик (аеростата); ґондола (дирижабля).

*naci||o нація; народ; la ukraina ~o українська нація; la interesoj de la ~o національні інтереси; Ligo de (N)~oj Ліґа Націй; la Unuiĝintaj (N)~oj Організація Об’єднаних Націй; ~a національний; ~a gvardio національна ґвардія; ~a konscio національна свідомість; ~a lingvo національна мова; ~a teamo національна команда; ~aĵ/o національна особливість; що-н., властиве даній нації (у звичаях, культурі, побуті і т.п.); ~an/o член нації; ~an/ig/i vt прирівнювати до членів нації; ~ec/o національність; ~ig/i vt націоналізувати; ~ig/ad/o націоналізація; ~ism/o націоналізм; ~ist/o націоналіст; ~liber/ig/a народно-визвольний; ~liberiga movado народно-визвольний рух; ~lingv/a національномовний, національною мовою; ~social/ism/o націонал-соціалізм; *inter~a міжнародний, міжнаціональний, інтернаціональний; inter~o інтернаціонал; inter~ig/i vt інтернаціоналізувати; inter~ism/o інтернаціоналізм; inter~ul/o інтернаціоналіст, міжнародник; mal~ig/i vt денаціоналізувати; sam~an/o співвітчизник; sen~a космополітичний; sen~ig/i vt позбавляти національних ознак; sen~ism/o космополітизм; sen~ist/o, sen~ul/o космополіт; super~a наднаціональний; trans~a транснаціональний.

nacionalism/o заст. = naciismo.

nacionalist/o заст. = naciisto.

Nadija Надія (ім’я).

nadir/o астр. надир.

*nadl||o стрілка (годинника, секундоміра, компаса і т.п.); голка (програвача і т.п.); ~o/fiŝ/o/j іхт. іглицеві, голкииби; ~o/lagr/o голчастий підшипник; ~o/punktur/o акупунктура; ~o/rel/o зал. гостряк (елемент стрілкового переводу). 

I*naft||o нафта; ~a нафтовий; ~at/a acid/o хім. нафталінова кислота; ~o/dukt/o нафтопровід; ~o/kompani/o нафтова компанія; ~o/rafin/ej/o нафтоочисний завод; ~o/hav/a нафтоносний.

II naft||o нафт…(скор. від naftaleno); ~il/o хім. нафтил; ~ol/o хім. нафтол.

naftalen/o хім. нафталін.

Naftali/o бібл. Нафталим.

*naftalin/o нрк. нафталін (= naftaleno).

naften/o/ хім. нафтен.

nagari/o лінґв. деванагарі (складове письмо в санскриті, гінді та інших мовах).

Nagasak/o геогр., м. Наґасакі.

Nagoj/o геогр., м. Наґоя.

*naĝ||i vn плавати, плисти, пливти, плинути; ~i sur la brusto, sur la dorso плавати на животі, на спині; ~і al la bordo плисти до берега; la luno ~as tra la nuboj місяць пливе поміж хмарами; ~i en riĉaĵoj купатися в багатстві; ~o, ~ad/o плавання; ~ant/o плавець; ~e уплав; ~ej/o плавальний басейн; ~il/o 1. плавець (риби); 2. ав. плавець, кіл; 3. ласт; ~ist/o спорт. плавець; ~art/o плавання (як вид спорту, = ~ado); o/barel/o = buo; ~basen/o плавальний басейн; ~bird/oj орн. водоплавні птахи, гусеподібні, пластинчастодзьобі; ~pied/ul/o/j = fokuloj; ~o/stil/o спосіб плавання; ~vetur/il/o заст. = boato; ~vezik/o іхт. плавальний міхур; ~zon/o плавальний/рятувальний пояс; al~i vn припливати, підпливати (до чого-н.); причалювати; de~i vn відпливати; відчалювати; el~i vn випливати, спливати; for~i vn відпливати; sub~i vn поринати, пірнати, плисти під водою; supr/e/n~i vn спливати, виринати; sur~i vn плавати на поверхні; tra~i, trans~i vt перепливати.

Naĥum/o бібл. Наум.

*naiv||a наївний; простодушний; ~aĵ/o наївний вчинок; *~ec/o наївність; ~eg/a дурний; ~ist/o/j мист. наївісти (школа у малярстві); ~ul/o наївна/простодушна людина, простак; ◊ ~uloj jam ne ekzistas нема дурних.

naj/o зоол. кобра, окулярна (або очкова) змія [Naja].

najad||o 1. міф. наяда, німфа вод; 2. бот. різуха [Najas]; ~ac/o/j бот. різухові [родина Najadaceae].

*najbar||o сусід, сусіда; havi bonajn ~ojn мати добрих сусідів; à pli bona estas ~o proksima, ol frato malproksima добрий сусід кращий за рідного брата; ~a сусідній, сусідський; ~e по сусідству; ~e de недалеко, по сусідству; ~aĵ/o сусідня територія; сусідство; ~ec/o сусідство; ~ec/e по-сусідському, по-сусідськи; ~in/o сусідка, сусіда.

*najl||o цвях; ~i vt прибивати; забивати цвяхи; (en)bati ~on en la muron забити

цвях у стіну; ~et/o цвяшок; ~iz/i vt цвяхувати, оббивати цвяхами; ~o/kap/o головка цвяха; ~o/tir/il/o спец. лапа, цвяходер; обценьки, кліщі; al~i vt прибивати; приковувати; mal~i vt відбивати, виймати цвяхи.

najr/o найра (грошова одиниця Ніґерії).

Najrobi/o геогр. Найробі (столиця Кенії).

*najtingal||o соловей [Luscinia]; ~a солов’їний.

nakf/o накфа (грошова одиниця Еритреї).

Naks/o геогр., о-в Наксос.

Namib||o геогр., пустеля Наміб; ~i/o геогр., кр. Намібія.

Namur/o геогр., м. Намюр.

nan||o 1. карлик; 2. астр. ірка-)карлик; ~a карликовий; ~ec/o, ~ism/o мед. нанізм, карликовий зріст.

Nanĉang/o геогр., м. Наньчан.

nandu/o нанду, американський страус (= reao).

*nanken/o нанка (тканина).

Nankin/o геогр., м. Нанкін.

Nanling/o геогр., г. Наньлін.

nano- нано… (преф. перед назвами одиниць, 10-9).

naos/o арх. наос, целла (центральна частина античного храму).

*nap||o бот. бруква [Brassica napus]; ~o-brasik/o бруква [Brassica napus;

napalm||o напалм; ~bomb/o напалмова бомба.

Napol/o геогр., м. Неаполь.

Napoleon/o Наполеон (ім’я, м.ін. двох французьких імператорів); (n)~a наполеонівський; ~id/o/j нащадки Наполеона І.

Narajan/o міф. Нараяна (найвище божество у староіндійській міфології).

narak/o рел. нарака (пекло у староіндійській міфології).

narcein/o хiм., фарм. нарцеїн.

*narcis/o бот. нарцис [Narcissus]; poet/a ~o нарцис білий (N. poeticus].

Narcis||o міф. Нарцис, Наркіс (прекрасний юнак, що закохався у самого себе); (n)~ism/o самолюбування, самозакоханість.

nard/o бот. 1. біловус, мичка [Nardus]; 2. = nardostakio; 3. нард (ароматична рослина).

nardostaki/o бот. нард [Nardostachys].

nargile/o наргіле (східний курильний прибор).

narkoanaliz/o псих. наркоаналіз.

narkolepsi/o мед. нарколепсія.

*narkot||o мед. наркоз; ~a наркотичний; ~i vt наркотизувати, присипляти за допомогою наркотичних засобів; ~aĵ/o наркотик, наркотичний засіб; ~in/o = noskapino; ~ism/o мед. наркотизм; ~ist/o наркоман.

*narkotik/a = narkota.

narkoz/o мед наркоз (син. ĝenerala anestezo).

narteks/o арх. нартекс, нарфик.

narval/o зоол. нарвал, морський єдиноріг [Monodon monoceros].

*nas/o верша (рибальська).

Nasaŭ/o геогр. Нассау (столиця Багамських Островів).

*nask||i vt 1. родити, народжувати, породжувати, спороджувати; 2. мат. творити, утворювати; ~і filon народити сина; ~і esperon породити надію; ~o пологи; antaŭtempa ~o передчасні пологи; ~ant/in/o породілля, роділля; ~em/a плодовитий, плідний; ~ig/i vt породити, давати початок, творити (= generi); *~iĝ/i народитися; mi ~iĝis la 26-an (dudek sesan) de majo я народився 26-го (двадцять шостого) травня; ~iĝ/o народження; ~iĝ/a: ~a lando країна народження; ~iĝ/tag/o, ~o/tag/o день народження, уродини; ~it/a народжений, роджений, породжений, уроджений; ~it/o нащадок, потомок; ~it/ar/o нащадки, потомство; ~o/kvant/o стат. народжуваність; ~o/land/o, ~iĝ/land/o країна народження; ~o/lok/o, ~iĝ/lok/o місце народження; ~o/tag/o, ~iĝ/tag/o день народження; ~o/lim/ig/ad/o, ~o/regul/ad/o обмежування народжуваності, реґулювання народжуваності; antaŭ/krist~a передріздвяний; antaŭkrist~a vespero Свят-вечір (= vigilio); de~a, de~iĝ/a від народження, уроджений, природжений; *du~it/o близнюк (= ĝemelo); kun~it/a уроджений, природжений, успадкований; post~aĵ/o мед. послід, плацента, дитяче місце; re~iĝ/i відроджуватися, заново народжуватися; unu/e~a яка родить уперше, книжн. первородяща; unu/e~it/a первородний.

nasturci/o = nasturtio.

nasturti/o бот. настурція [Nasturtium].

Natal/o геогр. Натал (провінція у Південноафриканській Республіці).

Natalia Наталія, Наталя (ім’я).

natalitat/o = naskokvanto.

Natan/o Натан (ім’я).

natr/o хім. гідроксид натрію, їдкий натр, каустична сода, каустик.

*natri||o хім. натрій; ~a натрієвий; ~a klorido хлористий натрій, кухонна сіль; ~a sulfato сульфат натрію, сірчанокислий натрій, ґлауберова сіль.

natriks/o зоол. вуж [Natrix].

*natur||o 1. природа; la fortoj de la ~о сили природи; en la libera ~o на природі, на лоні природи; 2. натура, характер, вдача; la homa ~o людська натура; ~a природний; натуральний; ~a fenomeno природне явище; ~e природно; натурально; konduti tute ~e поводитися цілком природно; ~aĵ/o/j натуральні продукти; дари природи; ~ec/o природність; ~ig/i vt акліматизувати; ~ig/il/o муз. бекар (син. bekvadrato); ~ism/o натуралізм; нудизм; ~ist/o натураліст; нудист; ~am/ant/o любитель природи; ~de/ven/a природного походження, природний; ~don/o талант, вроджений талант, природний дар; ~dot/o природний дар, обдарування, талант; ~esplor/i vn вивчати природу; ~esplor/ist/o натураліст; ~histori/o історія природи; природознавчі науки, природознавство; ~kolor/a природного/натурального кольору; ~park/o природний парк; ~protekt/ad/o охорона природи; ~rezerv/ej/o природний заповідник; ~riĉ/aĵ/o/j природні багатства; ~scienc/o(j) природознавство, природничі науки; de~ig/i vt хім. денатурувати; de~ig/ant/o, sen~ig/ant/o хім., біол. денатурант; kontraŭ~a протиприродний; laŭ~a природовідповідний, згідно з природою, відповідно природі, re~ig/i vt відновляти фізичні або фізико-хімічні властивості молекули; super~a надприродний; super~ec/o надприродність.

*naturalism/o натуралізм.

naturalist/o натураліст.

naturaliz||і vt юр. натуралізувати; ~o, ~ad/o натуралізація.

Naur/o геогр., о-в, кр. Науру.

*naŭ дев’ять; dek ~ дев’ятнадцять; ~a дев’ятий; ~o дев’ятка; ~obl/e дев’ятикратно, у дев’ять разів більше; ~on/o дев’ята частина; ~op/e удев’ятерьох; ~cent дев’ятсот; ~cent/a дев’ятисотий. ~dek дев’яносто, дев’ятдесят; ~dek/a дев’яностий, дев’ятдесятий.

naŭ/cent дев’ятсот.

naŭ/cifer/ дев’ятицифровий.

naŭ/dek дев’яносто, дев’ятдесят.

naŭkrat/o іхт. лоцман (= pilotfiŝo).

naŭl/o бот. мелалеука п’ятинервна [Melaleuca quinquenervia].

naŭn/o = naŭto.

naŭpli/o зоол. наупліус (личинка ракоподібних).

Naŭsika/o міф., літ. Навсікая (дочка царя феаків Алкіноя).

naŭt/o муз. одна дев’ята.

naŭtik/o морехідне мистецтво.

naŭtil/o зоол. кораблик, наутилус [Nautilus].

*naŭz||i vt, vn нудити, викликати нудоту; перен. викликати відразу; tio ~as min (або al mi) мене від цього нудить, мені від цього гидко; ~(ig)a нудотний, нудний, огидний; ~o нудота; відраза.

*nav/o арх. неф.

Navar/o іст., королівство Наварра.

naved||o (ткацький) човник; ip/o ракета-носій.

navet/o = navedo.

navig||i vn 1. плисти (на кораблі); 2. літати, здійснювати польоти; ~a навіґаційний; ~o, ~ad/o навіґація, плавання; польоти; ~ebl/a судноплавний; придатний до плавання (про водний шлях); ~ej/o штурманська рубка; пілотська кабіна; ~ist/o мор. лоцман; ав. пілот; ~halt(ej)o мор. порт заходу; ав. проміжна посадка.

*navigaci/o навіґація.

navikular/o анат. човноподібна кістка.

*naz||o ніс; agla ~o орлиний ніс; hok(form)a ~o гачкуватий ніс; kuspita ~o кирпатий ніс; paroli tra la ~o говорити крізь ніс; гугнявити; purigi (al si) la nazon висякатися; ◊ teni la ~on supren задирати носа; konduki iun je la ~o водити кого-н. за ніс; vidi nur ĝis la pinto de sia ~o бачити не далі свого носа; ~a носовий; ~eg/o великий ніс, носище, носяра; *~um/o пенсне; ~flu/ul/o шмаркач; ~/har/o волосся ніздрів; ~lob/o крило носа; ~muk/o сопля, шмарклі. ~ost/o носова кістка; ~parol/i vn гугнявити, говорити крізь ніс; ~pur/igсякати ніс, сякатися; ~o/sonлінґв. носовий звук; ~o/tru/o ніздря; ~tuk/o носовик, носова хустинка/хустка.

nazal||o лінґв. носовий звук; ~ig/i vt назалізувати; вимовляти через/крізь ніс; ~ig/o назалізація; вимова через/крізь ніс.

Nazaret/o геогр., бібл., м. Назарет; (n)~an/o 1. назаретянин; 2. = kristano.

Nazari/o Назарій, Назар (ім’я).

nazi||o нацист; ~a нацистський; ~ism/o нацизм.

Nazore/o бібл. Назорей.

nazu/o зоол. носуха [Nasua].