A B C Ĉ D E F G Ĝ H Ĥ I J Ĵ K L M N O P R S Ŝ T U Ŭ V Z
a b e i j k n o s u

mu. мю (грецька буква М, μ).

mu/o му (китайська міра площі, ≈ 1/15 га).

muar||і vt муарувати; ~o муар; ~a муаровий, хвилеподібний.

mucid||a затхлий, тухлий; ~ec/o затхлість, тухлість.

mucilag/o 1. бот. рослинний слиз; 2. фарм., хем. розчин водної ґуми.

mud||o зоол. линяння, зміна зовнішнього покриву; ~i vn линяти, змінювати зовнішній покрив; ~ig/hormon/o гормон, що спричиняє линяння.

mudeĥar/o іст. мудехар (представник арабського племені, що залишилося після Реконкісти в Іспанії).

*muel||i vt молоти; дробити; товкти; ~і grenon молоти зерно; ~o, ~ad/o помел; ~ej/o млин (приміщення, споруда); akva ~ejo водяний млин; ~il/o млин (механізм); ~il/fiŝ/o іхт. ялець широколобий, головень [Leuciscus cephalus]; ~ist/o мельник, мірошник; ~dent/o великий кутній зуб, корінний зуб; ~rad/o млинове колесо; ton/o (млиновий) камінь, бігун, жорно; dis~i vt розмелювати.

muestr/o стат. зразок, взірець.

muezin/o муедзин (служитель при мечеті, який закликає віруючих до молитви).

*muf||o 1. муфта; 2. тех. муфта, втулка, порожній циліндр; ковпачок (газового пальника); ~i vt з’єднувати муфтою; ~gant/o муфта (предмет жіночого туалету).

mufl||o тех. муфель; ~a муфельний; ~a forno муфельна піч; ~i vt сушити у муфельній печі.

muflon/o зоол. муфлон [Ovis musimon].

mufti/o муфтій (богослов у мусульман).

mug/o бот. сосна гірська, сосна жереп [Pinus mugo].

muget/o мед. запалення слизової оболонки рота, горла.

mugil/o іхт. кефаль [Mugil].

*muĝ||i vn ревіти (про лева, бика; про бурю і т.п.); ~ad/o рев, ревіння.

*muk||o фізіол. слиз, слизові виділення; ~a слизовий; ~(о)fung/o/j міксоміцети, слизовики (= miksomikotoj); ~membran/o, ~tunik/o анат. слизова оболонка (= mukozo).

mukopolisakarid/o хім. мукополісахарид.

mukoproteid/o біол. мукопротеїд.

mukor/o бот. мукор [Mucor].

mukoz||o анат. слизова оболонка; ~aĵ/o слиз, слизові виділення.

mukr/o бот. вістря.

mukoz||o анат. слизова оболонка; ~aĵ/o слиз, злизові виділення.

*mul/o мул.

mula/o мулла.

mulat||o мулат; ~in/o мулатка.

mulĉ||o с.-г. мульчування, обкладання рослин гноєм, соломою; ~i vt мульчувати; ~aĵ/o мульча.

muld||i vt тех. відливати у форму, формувати; ~aĵ/o відлита річ, зліпок, муляж; ~il/o ливарна форма; ~ist/o формувальник; ~o/karton/o пап’є-маше; el~ig/i vt виймати з форми.

muleta/o мулета (шматок яскраво-червоної матерії, яким тореро дражнить бика).

Mulhaŭz/o геогр., м. Мюлуз.

*mult||a багато, численний; ~aj homoj багато людей; ~aj vizitantoj багато відвідувачів, численні відвідувачі; tro ~а занадто великий, рясний; надмірний; ~e багато; ~e da mono багато грошей; ~e labori багато працювати; *~o велика кількість, купа; багато чого; багато; *~eg/o величезна кількість; ~ig/i vt збільшувати, множити; ~iĝ/i збільшуватися; множитися; плодитися; ~obl/ig/i vt у багато разів збільшувати, множити, розмножувати; ~obl/ig/il/o множильний апарат, множильна машина; ~op/e у великому складі, у великій кількості; ~e/hom/a багатолюдний; *mal~a малий (про кількість), нечисленний; mal~a/j нечисленні, деякі; mal~e мало, небагато; mal~o мала/невелика кількість; mal~ig/i vt зменшувати (кількість); mal/pli~o меншість, меншина; naciaj malpli~oj національні меншини; plej~o якнайбільша кількість; plej/mal~o якнайменша кількість; pli~o більшість; pli~ig/i vt збільшувати; pli~iĝ/і збільшуватися; tro~iĝ/o надмірне збільшення, надмірне розможення/розплодження. Прим. mult, multe уживається як преф. багато- (mult – у словах, що починаються з голосного, multe – з приголосного: mult/etaĝa багатоповерховий; multe/kosta дорогий, коштовний).

mult/angul/a многокутний, багатокутний.

mult/branĉ/a багатогалузевий; з багатьма гілками, гіллястий.

mult/fak/a багатогалузевий; з багатьма відділами, відділеннями; з багатьма переділками, перегородками.

mult/flank/a багатосторонній.

mult/foj/e багато разів, багаторазово, не раз, не один раз, кілька разів.

mult(e)/har/a волосатий, волохатий.

mult/infan/a багатодітний.

multipleksor/o = plektilo.

multiplet/o фіз. мультиплет.

multiplik||i vt мат. множити; ~o множення; ~a: ~a tabelo таблиця множення; ~ant/o множник; ~at/o, ~end/o множене. 

mume/o = umeo.

*mumi||o мумія; ~ig/i vt муміфікувати; ~ad/o муміфікація.

mumps/o мед. свинка (хвороба).

I mung/o бот. віґна промениста, віґна мунґо [Vigna radiata, син. V. mungo var. aureus].

II mung/o = mungoto.

III mung/i vn  сякати ніс, сякатися (син. nazpurigi).

mungot/o зоол. мангуста [Mungos].

Munĥen/o = Munkeno.

*munici||o військ. бойові припаси; ~ej/o склад боєприпасів, пороховий льох; ~kest/o ящик для боєприпасів.

municip||o муніципалітет, міське самоврядування; ~a муніципальний.

Munken/o геогр., м. Мюнхен.

*munt||i vt тех. монтувати, установлювати, збирати; вправляти, вставляти; ~і maŝinon зібрати машину; ~і pordon навішати двері; ~і foton en kadron уставити фотографію в рамку; ~і filmon змонтувати кінофільм; ~ad/o монтаж, установка, складання, збирання; ~aĵ/o монтаж (результат); ~ist/o монтер, монтажник, складальник; монтажер; ~um/o оправа, обрамлення; рама, конструкція (монтажу); ~bend/o тех. конвеєр; al~i vt примонтувати; dis~i vt розбирати на частини; демонтувати; dis~(ad)o розбирання, демонтаж; mal~i vt демонтувати, розбирати, розґвинчувати; mal~o, mal~ad/o демонтаж, розбирання; re~i vt повторно монтувати, перемонтовувати.

muon/o фіз. мюон, мю-частинка.

*mur||o стіна; blinda ~o глуха стіна (без вікон); fundamenta ~o несуча стіна; ◊ stari kiel ~o стояти стіною, стояти як стіна; la ~o havas orelojn стіна вуха має; ~a стінний; ~eg/o мур, фортечна стіна, міська стіна; *~et/o стінка, невисока стіна; ~apog/il/o арх. контрфорс; ~aspleni/o бот. аспленій волосовидний [Asplenium trochomanes]; ~dent/o арх. стінний зубець; ~gazet/o стінгазета; ~hirund/o = urbhirundo; ~horloĝ/o настінний годинник; ~romp/il/o іст. таран, стінопробивна машина; ~o/rut/o бот. аспленій муровий [Asplenium ruta-muraria]; ~tapiŝ/o настінний килим; ĉirkaŭ~ig/i vt обгороджувати стіною, оточувати стіною; inter~o перегородка; kvar~pilk/ad/o спорт. сквош (= skvaŝo).

murb/o кул. крихке тісто.

*murd||i vt убивати, чинити убивство; ~o убивство; ~int/o, ~ist/o убивця; dungita ~isto найманий убивця.

mureks/o зоол. мурекс [Murex].

muren/o іхт. мурена [Muraena].

Murmansk/o геогр., м. Мурманськ.

*murmur||i vn дзюрчати, шарудіти, шелестіти; шептати, шепотіти; бурмотати, бурмотіти, мурмутати, мурмотіти, розм. мимрити; ~o дзюркіт, шурхіт, шелест; шепіт; бурмотання, бурмотіння, мурмутання, мурмотіння; ~eg/i vn гуркотати, гриміти, рокотати; ~et/i vn тихо дзюрчати, тихо шелестіти, тихо шарудіти, мурмотіти під носом; шептати, шепотіти.

murz/o мірза, мурза (татарський князь).

*mus||o 1. зоол. миша [Mus]; 2. інформ. миша, мишка; ~a мишачий; ~ed/o/j мишачі, мишині [родина Muridae]; ~id/o мишеня; ~bird/oj орн. мишакоподібні [ряд Coliiformes]; ~kapt/il/o мишоловка.

musak/o кул. мусака (грецьке овочево-м’ясне раґу).

muscikap/o = muŝkaptulo.

musend/o бот. мусенда [Mussaenda].

*musk||oj бот. мохи [Musci]; ~a моховий; мохастий, моховитий; ~o/roz/o троянда столиста мохната [Rosa centifolia muscosa].

muskarden/o зоол. вовчок, соня [Muscardinus].

muskardin/o мед. мускардина (хвороба комах).

muskari/o бот. гадюча цибулька [Muscari].

*muskat||o мускатний горіх; ~uj/o, ~arb/o мускатник, мускатне дерево; ~buter/o мускатне масло; ~vin/o = moskatelo.

musked||o іст. мушкет; ~ist/o мушкетер (cолдат, озброєний мушкетом).

musketer/o іст. мушкетер (член елітного кавалерійського полку у 17 ст. у Франції).

*muskol||o анат. м’яз, мускул; ~a м’язовий; мускульний; ~ar/o м’язи, мускулатура; ~fibr/et/o міофібрила; infra~a мед. внутрім’язовий; sen~a перен. в’ялий.

muskoloz/o анат. м’язова оболонка.

muskovit/o мін. мусковіт.

musl/o = duvalvulo.

musli/o кул. муслі.

*muslin/o муслін (тканина).

muson/o мусон (вітер).

mustang/o мустанґ (здичавілий кінь).

*mustard||o гірчиця; ~i vt намазувати гірчицею, додавати гірчиці; ~uj/o гірчичниця; ~a gas/o хім. гірчичний газ (син. iperito).

*mustel||o зоол. куниця [Mustela]; ~ed/o/j куницеві [родина Mustelidae]; ~kat/o зоол. куниця кам’яна, куниця хатня, білодушка (= foino).

musteri/o археол. мустьєрська епоха.

*muŝ||o 1. муха; 2. мушка (родимка, цяточка на обличчі); ~a мушачий; ~et/o мушка; ~bird/o орн. колібрі (= kolibro); ~bugr/ad/o див. harfendado; ~fung/o мухомор (= amanito); ~kapt/ul/o 1. орн. мухоловка [Muscicapa]; 2. бот. діонея, венерина мухоловка (= dioneo); ~paper/o липучка для мух; ~pel/il/o опахало від мух; сітка від мух (для коней); ~pez/a cпорт. (про боксерів) найлегшої ваги, “ваги мухи” (до 52,8 кг); ~muŝ/a проти мух, від мух (про засіб і т.п.).

muŝelkalk/o геол. черепашник.

*mut||a німий, безсловесний; esti ~a de la naskiĝo бути німим від народження; à ~a kiel fiŝo німий як риба; ~ec/o німота; ~ig/i vt прям., перен. зробити німим, відібрати мову; ~iĝ/i оніміти, заніміти; ~ul/o німий (ім.); ~rol/ul/o статист.

mutaci||o біол. мутація; зміна, що передається в спадщину; ~i vn піддаватися мутації, зазнавати мутації; ~ig/i vt cпричиняти мутацію; ~int/o змінений ген; ~ism/o мутаціонізм; ~ul/o мутант; retro~o зворотна мутація, реверсія; trans~o хім., фіз. трансмутація; trans~i vn хім., фіз. піддаватися трансмутації, перетворюватися (з одного хімічного  елементу на інший); trans~ig/i vt перетворювати ( один хімічний  елемент на інший); la alkemiistoj esperis trans~igi plumbon en oron алхіміки надіялися перетворити свинець на золото.

mutarotaci/o фіз. мутаротація.

mutil/i vt мед. (по)калічити, ушкоджувати, спотворювати.

mutual||a взаємний, обопільний; ~ec/o взаємність, обопільність; ~ism/o 1. ек. мютюелізм, мутуалізм; 2. біол. мутуалізм.

І muz/o бот. банан [Musa].

ІІ*muz/o муза.

*muze/o музей; liberaera/subĉiela ~o музей під відкритим небом.

*muzel||o морда, рило (у тварин); ~ing/o намордник (= buŝumo).

*muzik||o музика; ~a музичний; музикальний; ~i vn займатися музикою, музичити; ~aĵ/o музичний твір; ~ec/o музичність, музикальність; ~em/a музичний, музикальний; ~ig/i vt покласти на музику; ~il/o музичний інструмент; ~ist/o музикант, музика; ~ist/ar/o оркестр, музика; ~olog/o музикознавець; ~olog/i/o музикознавство; ~am/ant/o любитель музики; меломан; ~fest/o свято музики, музичне свято; ~festival/o музичний фестиваль; ~frekvenc/o музична частота; ~instru/ist/o учитель музики; ~instrument/o музичний інструмент; ~lern/ej/o музична школа; ~mani/ul/o див. melomano; ~not/o = noto 3; ~pec/o = ~aĵo; ~sintez/il/o муз. синтезатор; ~skatol/o музикальна шкатулка; ~verk/ist/o = komponisto.

muzikal/o театр., кіно мюзикл.

muzulman/o мусульманин (= islamano).