A B C Ĉ D E F G Ĝ H Ĥ I J Ĵ K L M N O P R S Ŝ T U Ŭ V Z
a b e i j k n o s u

*m/o 17-a буква есперантського алфавіту.

maat/o мор. морський унтер-офіцер, боцман.

*mac/o рел. 1. маца; 2. опріснок, опрісник.

macedon||o = makedono.

macer||i vt 1. вимочувати, настоювати, мацерувати; розмочувати; 2. умертвляти плоть; ~o, ~ad/o вимочування, настоювання, мацерація; ~aĵ/o настій, настойка, настоянка; ~uj/o мацератор, чан для мацерації.

macis/o кул. мацис, мускатний “цвіт” (приправа, пряність).

macutak/o бот. мацутаке [Tricholoma matsutake] (японський гриб).

І*maĉ||i vt жувати, розжовувати, пережовувати; ~ad/o розжовування, пережовування; ~il/o подрібнювач; ~gum/o жувальна ґумка; ~stomak/o рубець (відділ шлунка жуйних; = rumeno); re~i vt пережовувати (про тварин, тж перен.); re~ad/o жуйка; re~ul/o/j зоол. жуйні [підряд Solenodontes].

ІІ maĉ/o див. matĉo.

maĉet/o мачете (ніж для зрізання цукрової тростини).

Madagaskar||o геогр., о-в, д-ва Мадаґаскар; (m)~a мадаґаскарський; (m)~an/o мадаґаскарець.

Madan/o рел. Мадана (бог любощів у ведичній релігії).

madapolam/o текст. мадаполам.

Madejr||o геогр., о-в Мадейра; (m)~o мадера (вино).

madi/o бот. мадія [Madia].

Madjapradeŝ/o геогр. Мадх’я-Прадеш (штат в Індії).

madjar/o мадяр, угорець.

*Мadon/o мадонна, Матір Божа, Божа Мати.

Madras||o геогр., м. Мадрас; (m)~o мадрас (легка напівшовкова тканина); ~i/o геогр. Мадрас (до 1969 р.), Тамілнад (штат в Індії).

madrepor/o зоол. мадрепора, зірчастий корал [Madrepora] (син. stelkoralo).

Madrid/o геогр. Мадрид (cтолиця Іспанії).

madrigal||o літ, муз.  мадриґал; ~um/i vn говорити компліменти.

maduk/o бот. басія [Madhuca, син. Bassia].

Madur/o геогр., о-в Мадура.

madz||o іст. булава; ~ul/o булавоносець.

Mafi||o Мафія (сицилійське таємне злочинне угрупування); (m)~o мафія; (m)~an/o мафіозі.

mag/o маг, волхв; la Tri (M)~oj бібл. три царі, тріє царі.

*magazen/o 1. склад, магазин; universala ~о універсальний магазин, універмаг; nutraĵa ~о продуктовий магазин; 2. маґазин (у зброї); ~paf/il/o маґазинна рушниця; en~ig/i vt cкладувати, поміщати у склад.

magazin/o ілюстрований журнал.

Magdalen/o, Magdalena бібл. Магдалина.

magdaleni/o археол. мадленська культура.

Magdeburg||o геогр., м. Маґдебурґ.

Magelan||o Маґеллан (португальський мореплавець); ~a Mar/kol/o геогр. Маґелланова протока.

*magi||o магія, чарівництво, чаклунство; blanka ~o біла магія; nigra ~o чорна магія; ~a магічний, чарівний; ~ad/o чарування, чаклування; ~ist/o маг, чарівник, чаклун.

magistr/o маґістр; ~о de sciencoj, scienca ~о маґістр наук.

magistrat||o маґістрат, муніципалітет, міське самоврядування; міська рада; ~an/o член міського управління, думи; муніципальний радник; ~ej/o ратуша.

magm||o геол. магма; ~a магматичний; ~iĝ/o утворення магми; ~ism/o магматизм.

magnali/o хім. маґналій.

magnat/o 1. маґнат, вельможа; 2. маґнат, великий капіталіст; розм. фінансовий ділок; ~o de la industrio промисловий маґнат.

*magnet||o 1. магніт; 2. тех. магнето; ~a магнітний; ~a flukso магнітний потік; ~aj ŝtormoj магнітні бурі; ~a montrilo/nadlo магнітна стрілка; ~a poluso магнітний полюс; ~i vt магнітити, намагнічувати; ~ad/o намагнічування; ~ebl/ec/o магнітна сприйнятливість; ~ig/i vt намагнічувати; ~ig/ebl/a який піддається намагнічуванню; *~ism/o фіз. магнетизм; ~iz/i vt магнітити, намагнічувати; перен. гіпнотизувати; ~kamp/o фіз. магнітне поле; ~o/maŝin/o ел. магнето, магнітоелектричний ґенератор змінного струму; mal~i, sen~ig/i vt розмагнічувати.

magnetit/o мін. магнетит, магнітний залізняк.

magnetofon/o магнітофон.

magneton/o фіз. магнетон (одиниця виміру магнітного моменту).

magnetosfer/o астр. магнітосфера.

magnetoskop/o відеомагнітофон (син. vidbendaparato, videobendregistrilo).

magnetostring/o фіз. магнітострикція.

magnetron/o ел. магнетрон (лампа).

magnez/o хім. магнезія, окис магнію.

magnezi||o хім. магній; ~fulm/o фото магнієвий спалах.

magnezit/o мін. магнезит.

magnifikat/o муз. магніфікат (спів католицької церкви, у якому висловлюється радість Діви Марії з приводу народження СинаЇ.

magnitud/o астр. сила світіння небесних тіл.

magnoli||o бот. маґнолія [Magnolia]; ~ac/o/j маґнолієві [родина Magnoliaceae]; ~al/o/j маґнолієцвіті [порядок Magnoliales]; ~(o)fit/o/j покритонасінні, квіткові [відділ Magnoliophyta] (син. angiospermoj); ~o/psid/o/j дводольні [клас Magnoliopsida] (син. dukotiledonoj).

magot/o зоол. маґо, безхвоста макака [Macaca sylvanus].

magr/a 1. худий; пісний (про м’ясо) (= malgrasa); 2. бідний (про руду), мізерний (про врожай) (= malriĉa, malabunda).

Magreb/o геогр. Маґріб (арабська назва пн. частини Африки, від Тунісу до Марокко).

maĝang/o маджонг (китайське доміно).

maĝorvt фін. оцінювати вище вартості.

Mahab(h)arat/o іст., літ. “Махабхарата” (індійський епос).

Mahadev/o рел. Махадева (епітет Шиви).

*mahagon/o бот. червоне дерево, магаґонієве дерево, махаґоні [Swietenia mahagoni].

mahajan/o рел. махаяна (син. Granda Vehiklo).

maharaĝ/o магараджа, махараджа (князівський титул в Індії).

Maharaŝtr/o геогр. Магараштра (штат в Індії).

Mahatm/o махатма (титул у сучасній Індії).

Mahavir/o рел. Махавіра (ім’я засновника джайнізму).

Mahomet||o рел. Магомет (арабський пророк, засновник ісламу); (m)~an/o магометанин, мусульманин; ~an/a магометанський, мусульманський; ~an/ism/o магометанство, мусульманство.

mahoni/o бот. магонiя [Mahonia].

mahut/o погонич слонів.

Maĥ/o Мах (австрійський фізик); (m)~o фіз. мах (одиниця швидкості надзвукових реактивних апаратів).

maĥinaci/o махінація; підступ.

maĥork/o махорка.

*maiz||o бот. кукурудза (звичайна), маїс [Zea mays]; ~flok/o/j кукурудзяні пластівці; ~kaĉ/o кукурудзяна каша; мамалиґа; ~pan/o малай, кукурудзяний хліб; ~spadik/o кукурудзяний початок.

*maj||o травень; la Unua de ~o estas la tago de la internacia laborista solidareco Перше травня – міжнародний день солідарності трудящих; ~a травневий; ~flor/o бот. конвалія (= konvalo); ~skarab/o хрущ, травневий хрущ (= melolonto); (M)~tag/o День першого травня, Першотравень.

Maja міф. Майя (німфа гір).

maja/o етн. майя.

Majenc/o геогр., м. Майнц.

*majest||a величний; ~а spektaklo величне видовище; ~e велично; ~o, ~ec/o велич, величчя; величність (титул); ~atenc/o образа величності.

majeŭtik/o 1. філос. сократівський метод, сократівська “іронія”; 2. пед. сократична бесіда; еврестична бесіда.

Majmonid/o Маймонід (середньовічний єврейський філософ, геолог і медик).

majn/o орн. майна, індійський шпак [Acridotheres tristis].

Majn/o геогр. 1. р. Майн; 2. Мен (один із американських штатів).

*majolik/o майоліка (вид керамічних виробів).

majonez/o майонез.

*major/o майор.

Major/a геогр. ~a Lag/o Лаґо-Маджоре (озеро).

majoran/o бот. майоран, материнка [Origanum majorana].

majorat/o юр. майорат; право первородства.

majordom/o мажордом, майордом (управитель королівського двору в Італії та Іспанії за середньовіччя; дворецький).

majoritat/o 1. повноліття; 2. більшість (= plimulto).

Majork/o геогр., о-в Мальйорка, Майорка.

Majot/o геогр. Майотта (один із Коморських островів).

*majstr||o майстер (своєї справи), розм. мастак; знавець; маестро; la (M)~o, Ni/a (M)~o = Zamenhofo; à koniĝas ~ o laŭ sia verko пізнати майстра по роботі; ~a майстерний; ~e майстерно; ~i vn бути майстром (своєї справи); майструвати;  li ~as en elokventeco він мастак у красномовстві; ~aĵ/o майстерний виріб, майстерна річ; ~ec/o майстерність; ~iĝ/і стати майстром; ~in/o майстриня; ~o/j-kant/ist/o/j іст. мейстерзинґери (німецькі поети-співці з цехових ремісників 14-16 ст.); ~ o/paf/ist/o відмінний стрілець, снайпер; ~o/verk/o майстерний твір, майстерний виріб, майстерна річ; шедевр; pri~i vt майстерно використовувати, майстерно володіти; *sub~o підмайстер, помічник майстра.

Majsur/o геогр. Майсур (колишня назва індійського штату Карнатака).

majŝ/o cпец. 1. затертий солод; затір сусла (у пивоварному та винокурному виробництві); 2. виноградні вижимки.

Majtrej/o рел. Майтрея (ім’я одного з бодхисатв).

Majur/o геогр. Маджуро (столиця Маршаллових Островів).

majuskl/o велика буква.

maĵor/a 1. більший; 2. муз. мажорний.

Maka/o геогр., м. Макао.

Makabe/o бібл. Макавей; ~o/j Книга Макавеїв.

makabr/a поет. похоронний; похмурий, понурий.

Makadam||o Макадам (шотландський інженер); *(m)~o макадам, щебеневе покриття; ~i vt макадамізувати, покривати дорогу щебенем.

makak/o зоол. макака [Macaca].

makaon/o ент. махаон [Papilio machaon].

Makari/o Макар, Макарій (ім’я).

*makaron/o мигдальне печиво.

Makaronezi/o геогр. Макаронезія (біогеографічний реґіон, що складається з Азорських, Канарських островів та о-ва Мадейра).

*makaroni/o макарони.

Makbet/o Макбет (шотландський король, герой однойменної драми Шекспіра).

makedon||o македонець; ~a македонський; Aleksandro la (M)~a Александр Македонський; (M)~i/o, (M)~uj/o 1. іст. Македонія (царство, територія якого тепер поділена між Болгарією, Грецією та Македонією); 2. геогр., кр. Македонія; (m)~i/an/o житель Македонії.

Makenzi/o геогр. затока Маккензі.

makeri/o бот. махеріум [Machaerium].

maket/o макет.

Makiavel||o Макіавеллі Мак’явеллі (італійський політик та історик); (m)~a макіавеллівський; віроломний, підступний; (m)~ec/o, (m)~ism/o макіавеллізм; віроломство, підступництво.

Makijivk/oEU геогр., м. Макіївка.

makintoŝ/o макінтош, плащ (= pluvmantelo).

Makintoŝ/o інформ. Макінтош (операційна система).

makis||o лісові зарості, чагарники, хащі, нетрі, дебрі, маквіс; ~an/o макі (французький партизан часів другої світової війни).

*makler||i vn маклерувати, бути посередником при купівлі-продажу; ~ad/o маклерство, посередництво; ~aĵ/o маклерська/комісійна винагорода, комісійні (ім.); ~ist/o маклер, посередник, комісіонер.

Makram(e)/o макраме.

makrо- макро…(у складних словах відповідає поняттям “великий”, “довгий”: ~kosmo макрокосм; ~molekulo макромолекула).

makro/o інформ. макрос.

makrobiotik/o макробіотика (спосіб життя і дієтна система, що базуються перев. на спожитті овочів та зернових).

makrocefal/o заст. = kaĉaloto.

makrocist/o бот. макроцистис (рід бурих водоростей).

makrofag/o анат. макрофаг.

makrolid/o фарм. макролід (антибіотик).

makrokosm/o макрокосм, всесвіт.

makrometr/a тех., фіз. макрометричний.

makrop/o, makropod/o зоол. кенгуру (= kanguruo); ~ed/o/j кенгурові [родина Macropodidae].

makroskop/a 1. який можна побачити неозброєним оком; 2. макроскопічний.

Maks/o Макс (ім’я).

maksil||o 1. анат. верхня щелепа; 2. зоол. верхня челюсть (у хребетних); нижня челюсть (у членистоногих); ~a верхньощелепний.

*maksim/o максима, афоризм, крилатий вираз.

Maksim/o Максим (ім’я).

Maksimilian/o Максиміліан (ім’я).

*maksimum/o максимум, вищий ступінь; ~a максимальний, найвищий, граничний; ~e максимально; ~ej/o мат. точка максимуму.

Maksvel/o Максвелл (шотландський фізик); (m)~o фіз. максвел (одиниця вимірювання магнітного потоку в системі СГС).

*makul||o пляма; ~i vt лишати пляму, плямити, плямувати; ~a плямистий, заплямований; ~et/o плямка, цятка; ~it/a заплямований, розм. заплямлений; ~ for/ig/il/o засіб для виведення плям; ~har/a плямистий, рябий; ~hav/a плямистий, заплямований, з плямами; sen~a незаплямований, чистий, без жодної плями; перен. непорочний; sen~ig/i vt виводити плями; перен. повертати добре ім’я, добру репутацію.

makulatur/o макулатура.

makumb/o рел. макумба (релігійно-магічна церемонія бразильських негрів).

*makzel||o 1. анат. щелепа, щелепна кістка; 2. тех. щока; кулачок; ~a щелепний; sen~ul/o/j зоол. безщелепні, агнати [Agnatha].

І*mal- І. преф., що позначає пряму протилежність: ~bona поганий; ~estimi зневажати; ІІ. самостійно вжив. морфема: ~o протилежність, протилежне; ~a протилежний; ~e навпаки; ~-vort/o антонім (= antonimo).

ІІ mal/o хім. скорочення від maluso, вживане у складних словах; ~at/a acid/o яблучна кислота (син. pomata acido).

Malab/o геогр. Малабо (столиця Екваторіальної Ґвінеї).

Malabar/o геогр., іст. Малабар (пд.-зах. частина Декану).

mal/abund/a убогий, мізерний, бідний; недостатній; mal~ec/o убогість, убозтво, мізерність, бідність; недостатність.

*mal/afabl||a непривітний, неввічливий, вуркотливий, сварливий, похмурий, понурий; ~ec/o неприязнь, непривітність, похмурість.

mal/afrodizi/o мед. фригідність.

Malag/o геогр., м. Малаґа.

malagas||o малаґасієць; ~a малаґасійський; (M)~a Respublik/o геогр. Малаґасійська Республіка; ~in/o малаґасійка.

mal/agord/i 1. розладжувати, розстроювати; 2. розладнувати, сіяти незгоду.

*mal/agrabl||a неприємний; ~e неприємно.

mal/agraf/i vt розстібати.

Malaĥi бібл. Малахія.

malaj||o етн. малаєць (представник групи споріднених за походженням, мовою та культурою народів, що живуть в Індонезії, Малайзії, Таїланді); ~a малайський; ~in/o малайка.

malajal||o етн. малаялі (представник одного з народів Індії); ~a: ~a lingvo малаялам.

Malajzi/o геогр., кр. Малайзія; (m)~a малайзійський; (m)~an/o малайзієць; (m)~an/in/o малайзійка.

Malak||o геогр., м. Малакка; ~a Du/on/insul/o геогр., п-ів.Малакка

mal/akcel||i vt зменшувати швидкість, гальмувати; перен. перешкоджати, заважати, затягувати; ~ad/o сповільнення, зниження швидкості/темпу; ~il/o тех. cповільнювач.

mal/akcept/i vt відкидати, відхиляти; бракувати.

*malakit||o мін. малахіт; ~a малахітовий; ~a verd/aĵ/o малахітова зелень (фарба).

malakologi/o малакологія (розділ зоології, що вивчає молюсків).

mal/akord/o 1. розбіжність, розлад; 2. муз. немилозвучність, дисгармонія.

malakostrak/o/j зоол. вищі ракоподібні [підклас Malacostraca].

mal/akr||a прям., перен. тупий; ~ig/i vt тупити, затуплювати, затупляти; ~iĝ/i vt затуплюватися, затуплятися.

mal/akurat/a неакуратний, неточний; неохайний.

mal/akut/a тупий (про кут; = оbtuza); глухий (про звук і т.п.).

*mal/alt||a низький; ~e низько; ~o низина; ~aĵ/o низина, низовина, низ; ~ig/i vt знижувати, понижувати; ~iĝ/і знижуватися, понижуватися.

mal/alt/a//statur/a низького (з)росту, низький на зріст.mal/alt/german/a нижньонімецький.

mal/alt/stat/a з нижчого стану; незаможний, бідний.

*mal/am||i vt ненавидіти; *~o ненависть; *~ind/a ненависний.

*mal/amik||o ворог; ~a ворожий, неприязний; ~ec/o ворожість, ворожнеча, неприязність, неприязнь; ~ig/i vt посварити, зробити ворогами; ~iĝ/і посваритися, стати ворогами; ~iĝ/o сварка, неприязнь, ворожнеча;

mal/ankr/i vt здійматися з якоря.

*mal/aper||i vn зникати, щезати, пропадати; ~o зникнення, щезнення, пропажа; ~ig/i vt скривати, приховувати, прибирати, знищувати.

mal/aprob||i vt засуджувати, не схвалювати, осуджувати, гудити, відкидати; ~o засудження, осуд, осудження; ~a осудливий, несхвальний.

mal/aranĝ/i vt розкидати, розпускати, доводити до безладдя.

*malari||o мед. малярія; ~a малярійний; ~ul/o малярик; ~olog/i/o маляріологія; ~o/terapi/o малярія-терапія.

mal/arm||i vt роззброювати; ~(ad)o роззброєння; ~iĝ/і роззброюватися; ~iĝ/o роззброєння.

mal/asidu/a недбалий, халатний; недобросовісний.

mal/asimil||i vt різнити, робити відмінним; не засвоювати; ~o дисиміляція; ~iĝ/і дисимілюватися.

mal/atent/i vt не звертати уваги, іґнорувати, нехтувати.

mal/avar||a щедрий; ~ec/o щедрість, щедрота; ~ul/o щедра людина.

Malavi||o геогр., кр. Малаві; ~a lag/o озеро Ньяса.

mal/bar/i vt розбирати огорожу; усувати перешкоду; ліквідовувати затор (і т.п.).

mal/baz/o анат., бот. верхівка (= apekso).

mal/bel||a негарний, некрасивий, невродливий, поганий, бридкий, потворний; ~ec/o бридкість, потворність; ~iĝ/i робитися/ставати негарним, втрачати красу.

*mal/ben||i vt проклинати; ~o проклін; ~it/a, ~ind/a проклятий, проклятий, окаянний;

mal/blind/iĝ/і прозріти. 

mal/blok/i vt розблоковувати.

mal/boben/i vt розмотувати (з котушки).

mal/bolt/i vt знімати/відкручувати болт; розбирати.

*mal/bon||a поганий, недобрий, злий, кепський, паскудний; ~o зло; ~e погано, недобре, зле, кепсько; ~aĵ/o зло; ~eg/a поганющий, дуже (або страшенно) недобрий, злющий, препоганий, препаскудний; *~ig/i vt погіршувати; псувати; ~ul/o погана/недобра/зла людина, паскудник, паскуда.

malbon/fam/a горезвісний;

mal/bon/far/o злий вчинок, кривда.

mal/bon/gust/a несмачний;

mal/bon/humor/ig/i vt псувати (кому-н.) настрій;

mal/bon/intenc/a зловмисний, зі злими намірами;

mal/bon/odor||a смердючий, сморідний, з неприємним запахом; ~i vn смердіти, неприємно пахнути; ~o неприємний запах, сморід;

mal/bon/punkt/o вада, ґандж;

mal/bon/spec/a недоброякісний;

mal/bon/ŝanc/e невдало, нещасливо, на нещастя, на лихо;

mal/bon/uz||i vt зловживати; ~o зловживання;

mal/bon/vol/a недоброзичливий, з лихим наміром; Прим. malbon ужив. як преф.: mal~odoro неприємний запах, сморід.

mal/bon/manier/a з поганими манерами.

mal/brid/i vt розгнуздувати, знімати вуздечку, попускати поводи.

mal/bril||a тьмяний, матовий; ~ig/i vt матувати, робити матовим; ~iĝ/i тьмяніти, робитися/ставати тьмяним, матовим.

mal/bru/a безшумний, нечутний; тихий.

mal/buk/i vt розстібати.

mal/buton/um/i vt розстібати, відстібати.

mal/ced||i vn, vt виявляти непоступливість, упиратися, противитися; ~em/a непоступливий, упертий.

mal/centr/i vt 1. зміщувати центр; 2. фіз., фото зміщувати зображення.

mal/cert||a непевний, неймовірний, неправдоподібний; ~e непевно, неймовірно, неправдоподібно.

mal/ĉast||a розбещений, порочний, розпусний, розпутний; ~i vn розпутничати, розпуствувати, розпусничати; ~o розпуста; ~aĵ/o розпусний вчинок, розпутство, розпуста; ~ec/o розпусність, розпутність; ~ej/o дім/будинок розпусти (= bordelo); ~ig/i vt розбещувати; ~ul/o розпусник, розпутник; ~ist/in/o розпусниця, розпутниця.

mal/dank/em/a невдячний.

mal/dec||a непристойний; неподобний; ~aĵ/o непристойність; неподобство.

*mal/dekstr||a лівий; ~e зліва, ліворуч; *~e/n наліво, ліворуч; ~o 1. ліва сторона, лівий бік; 2. політ. лівиця; ~ig/i vt друк. зміщувати вліво, вирівнювати по лівому краю; ~ul/o 1. лівша, шульга; 2. політ. лівий (ім.); ~ul/ar/o ліві (збірн., ім.), лівиця; ~um/a 1. тех. який рухається справа наліво, проти годинникової стрілки, лівий; 2. бот. який в’ється справа наліво, проти годинникової стрілки.

maldekstr/a/bord/a: (M)~a Ukrainio  геогр., іст. Лівобережна Україна;

mal/dekstr/a/man||a ліворучний, який легше володіє лівою рукою; ~ul/o = maldekstrulo 1.

mal/dekstr/e/nir/a хiм. з лівою поляризацією..

mal/delikat||a грубий, вульґарний; ~ul/o грубіян.

mal/dens||a рідкий; ~ej/o перелісок; ~ig/i vt розріджувати; ~iĝ/і (по)рідіти.

mal/deriv||i vt мат. знаходити первісну функції; ~aĵ/o мат. первісна функція, примітивна функція, неозначений інтеґрал.

mal/detal/a 1. у загальних рисах, недетальний; 2. оптовий.

mal/dev/ig/i vt звільняти від обов’язків, знімати обов’язки.

mal/diafan/a непрозорий, каламутний, мутний.

*mal/dik||a тонкий; худий, сухорлявий; ~e тонко; ~ec/o тонкість; ~ig/i vt робити тоншим; робити худішим; ~iĝ/i тоншати, худнути.

mal/dilat/i vt звужувати, обтискати (син. konstrikti).

mal/diligent||a ледачий; ~ec/o лінь, лінощі; ~ul/o ледар, ледащо.

mal/diskret/a недискретний, балакучий, необережний у розмові.

mal/disting/i vt змішувати.

Maldiv/o/j геогр. 1. Мальдівські острови; 2. Мальдіви (д-ва).

mal/dolĉ||a гіркий; ~ec/o гіркота; ~ig/i 1. робити гірким; 2. перен. отруювати (життя).

mal/dorm||i vn не спати, чувати; ~o, ~ad/o чування.

mal/dung||i vt звільняти; ~a mono розрахункові (гроші) (при звільненні).

І male/o 1. киянка, дерев’яний молоток; стукачка, стукалка; крокетний молоток; 2. анат. молоточок (середнього вуха); 4. вет. сап (= morvo); ~i vt вирівнювати киянкою; ~o/pilk/ad/o, ~o/pilk/lud/o поло (= poloo).

ІІ male||o хім. радикал малеїнової кислоти ( у складних словах); ~at/a acid/o малеїнова кислота.

Male/o геогр. Мале (столиця Мальдівів).

mal/ebl||a = neebla; ~ig/i vt унеможливлювати, робити неможливим.

mal/ebri/iĝ/і витверезіти, протверезіти.

mal/egal||a неоднаковий, різний; ~ec/o нерівність, розходження.

mal/embaras/i vt позбавити труднощів, клопотів, вивести з халепи/зі скрути.

*maleol/o анат. кісточка, щиколотка.

mal/est/o брак, відсутність.

mal/evit/i vt стати (на)проти, стати віч-на-віч, протиставитися.

mal/far/i vt нищити, псувати (продукт праці).  

*mal/ferm||i vt відкривати, відчиняти; ~o відкриття; ~a прикм. стосовно ~o: ~a ceremonio церемонія відкриття; ~a parolado вступна промова; ~a tago день відчинених дверей; ~aĵ/o отвір; ~eg/i vt розчиняти навстіж/нарозтіж; широко відкривати; ~iĝ/i відкриватися, відчинятися; ~it/a відкритий, відчинений; ~it/ec/o відкритість, гласність.

malfidel||a невірний, віроломний; ~iĝ/i виявити невірність, віроломство; зрадити.

mal/fremd||a свій; ~iĝ/i освоюватися, зживатися, уживатися; асимілюватися.

*mal/freŝ||a черствий, несвіжий; старий; ~iĝ/i ставати несвіжим, втрачати свіжість, черствіти.

mal/gaj||a сумний; ~e сумно; ~i vn сумувати; ~o, ~ec/o сум, смуток; ~igi vt засмучувати, наводити смуток.  

mal/gajn||a програшний; ~i vt програвати.

malgaŝ/o = malagaso.

*malgraŭ прийм. незважаючи на...; усупереч; ~ tio незважаючи на те; усупереч тому; ~ mia deziro незважаючи на моє бажання; усупереч моєму бажанню; ~ ke незважаючи на те, що.

Male/o геогр. Мале (столиця Мальдівських Островів).

mal/eben/a нерівний, горбистий, вибоїстий.

mal/eminent/ul/o простий смертний, пересічна людина.

mal/facil||a важкий, тяжкий; скрутний; ~e важко, тяжко, скрутно; ~o, ~aĵ/o утруднення, трудність, труднощі, скрута; ~o, ~ec/o трудність, скрутність; ~ig/i vt утруднювати.   

mal/fajn/a незграбний, грубий, низькопробний.

mal/fald/i vt розкладати, розгортати.

mal/fals/a справжній, непідроблений, автентичний; непідробний, щирий.

mal/fast/i vn оскоромитися, розговітися.

mal/favor||a несприятливий, неприхильний, недоброзичливий; ~o немилість; fali en ~on упасти в немилість.

mal/fekund/a безплідний, неплідний; яловий; бідний; неурожайний.

mal/feliĉ||a нещасливий, нещасний; ~e нещасливо; ~o нещастя, біда, лихо, горе; ◊ mal~o venas, mal~on  kuntrenas біда з бідою ходить; біда біду гонить; ~eg/o велике нещастя, трагедія, катастрофа; кара Божа; ~ig/i vt робити нещасливим; ~ul/o нещасний, сердешний (у знач. ім.), нещасливець, бідолаха.

mal/fervor/a позбавлений запалу/ентузіазму; холодний, байдужий.

mal/fid/i vt не довіряти, сумніватися.

mal/firm/a слабкий, кволий; млявий, в’ялий.

*mal/fort||a слабкий, слабий, слабосилий, кволий, немічний, підупалий; ~e слабко, слабо, кволо; ~o слабість, неміч; ~ec/o слабкість, слабість, кволість, немічність; ~aĵ/o слабка сторона (когось, чогось); слабке місце; ~ig/i vt знесилювати, послаблювати, виснажувати; ~iĝ/i знесилюватися, послаблюватися, підупадати, виснажуватися; ~ul/o розм. слабак;

mal/fortik||a слабий, слабкий; ~ig/i ослаблювати, ослабляти; знищувати укріплення.

mal/friz/i vt розпускати, розчісувати, розпрямляти волосся.

mal/front||o задній бік, тил; ~a задній, тильний.

mal/fru||e пізно; ~a пізній; ~i vn приходити/з’являтися/появлятися пізно; пізнити, відставати (про годинник); ~ec/o запізнілість; запізнення; ~ig/i затримувати, уповільняти; ~iĝ/i запізнюватися, спізнюватися; затримуватися; затягуватися; ~iĝ/o запізнення, спізнення; затягнення.

mal/fru/spark/ad/o фіз. загаяне запалювання.

mal/glat||a нерівний; шорсткий, шершавий, шерехатий; перен. кострубатий; ~aĵ/o нерівність; шершавість; кострубатість.

mal/glu/i vt відклеювати, відліплювати, відривати.

mal/graci/a грубий, неповороткий, неотесаний.

mal/grand||a малий; ~aĵ/o дріб’язок, дрібничка; ~ec/o малість; ~eg/a карликовий.

mal/grand/fid/a рел. маловірний;

mal/gras||a пісний, худий; ~iĝ/i худнути;

mal/grav||a неважливий, дрібний; дріб’язковий, ~aĵ/o неважлива/дріб’язкова річ/справа, дрібниця, дріб’язок; ~ig/i vt применшувати значення/вагу;

mal/grav/stat/a з нижчого стану; незаможний, бідний. 

mal/ĝentil||a неввічливий, нечемний, неґречний, нелюб’язний, грубий; *~e неввічливо, грубо; *~ul/o грубіян.

mal/ĝoj||i vn сумувати, печалитися; ~a сумний, печальний; ~e cумно, печально; ~ig/i vt засмучувати, печалити.

mal/ĝust||a неправильний, неточний; ~e неправильно, неточно; ~aĵ/o неточність, похибка; ~ig/i vt (зі)псувати, перекручувати, викривляти; вибивати з колії.

mal/hard/i vt розгартовувати.

mal/hav/i vt обходитися (без чого-н.), не мати, не володіти, бути позбавленим (чого-н-).

mal/hel||a темний, тьмяний, тьмавий; похмурий; мутний; (про голос) низький; ~o, ~ec/o пітьма, тьма, темрява, темнота, морок; похмурість; мутність; ~ig/i vt затемнювати, затьмарювати, захмарювати.

*mal/help||i vt заважати, перешкоджати, утруднювати; ~o перешкода, утруднення; ~a перешкоджаючий, утруднюючий.

mal/hom/o нелюд.

mal/honest||a безчесний, негідний, підлий, ниций; ~(ec)o підлість, ницість; ~ul/o негідник, падлюка, підлотник.

mal/honor||i vt безчестити, неславити, ганьбити, вкривати ганьбою, зневажати; ~o безчестя, ганьба, неслава, зневага; ~a безчесний, ганебний.

mal/human/a варварський, нелюдяний, нелюдський, антигуманний.

mal/humid/a сухий.

Mali/o геогр., кр. Малі.

*malic||a злий, злостивий, злосливий; злісний; підступний; ~o злостивість, злість; ~aĵ/o злий вчинок, зла витівка; ~et/a лукавий; ~ul/o лиходій, нелюд.

malic/e/ĝoj/a зловтішний.

malic/okul/a з поганим (або зі злим) оком, поглядом.

malign||a мед. злоякісний; ~a tumoro злоякісна пухлина; ~a okulo зле/лихе око; ~ec/o злоякісність.

mal/implic/i vt чітко визначати, розкривати, роз’яснювати, розплутувати.

mal/implik/i vt розплутувати; розпутувати (коня).

mal/ind/a невартий, негідний, нікчемний.

mal/ing/i vt виймати, витягати, вихоплювати (з піхов, футляра і т.п.).

mal/infekt/i дезинфікувати.

mal/inklin||a неохочий, несхильний, неприхильний; упереджений; далекий, ворожий; ~o нехіть, неприхильність, упередження.

mal/instig/i vt відвертати (від чого-н.), знеохочувати.

malmi/o геол. мальм, біла/верхня юра.

malon||o хім. скорочення від ~ilo у деяких словах; ~at/a acid/o малонова кислота; ~il/o малоніл (син. barbituro).

Malpig||o Мальпіґі (італійський лікар і анатом); ~a tub/o зоол. мальпіґієва судина (органи виділення у павукоподібних, багатоніжок і комах).

malstrom/o геогр. вир, коловорот, водоверть, кипляча пучина; мальстром.

mal/supr||a нижній; ~e внизу; ~е/n вниз, донизу.

mal/supr/e/n||ig/i vt cпускати донизу/вниз; ~iĝ/i спускатися вниз/донизу.

mal/supr/e/n/grimp/i vn сходити (вниз), злазити, злізати, опускатися.

mal/supr/e/n/ir/i vn спускатися, сходити вниз.

*malt||o солод; ~az/o хім. мальтаза; ~ej/o солодовня; ~ig/i vt солодити, перетворювати в солод; ~ig/ad/o солодження; ~oz/o хім. мальтоза;

malt/bier/o солодове пиво.

malt/o/kaf/o ячмінна кава; кавовий напій, кавозамінник.

Malt||o геогр., о-в, кр. Мальта; (m)~a мальтійський; (m)~an/o мальтієць.

Maltus||o Мальтус (англійський пастор і економіст); (m)~an/a мальтузіанський; (m)~an/ism/o ек. мальтузіанство.

malus/o бот. яблуня [Malus] (син. pomarbo); dom/a ~o яблуня домашня [M. domestica]; sovaĝ/a ~o дика яблуня, яблуня лісова, дичка [M. sylvestris, син. M. acerba].

*malv||o бот. калачики, мальва, проскурняк [Malva]; sovaĝ/a ~o калачики лісові, зензівер [M. sylvestris]; mal/grand/a ~o калачики маленькі [M. pusilla]; mosk/a ~o калачики мускусні [M. moschata]; ~ac/o/j мальвові [родина Malvaceae]; ~al/o/j мальвоцвіті [порядок Malvales].

malvazi/o мальвазія (сорт винограду і вина).

malversaci/o 1. зловживання по службі; 2. привласнення громадських грошей; розтрата.

Malvin/o Мальвіна (ім’я).

Malvin/o/j геогр. Mальвінські острови (= Falklandaj Insuloj).

mal/virg/ig/i vt позбавляти незайманості/цноти.

mal/zip/i vt розстібати.

mal/zorg/a vt, vn недбалий.

mal/zorg/e vt, vn недбало.

mal/zorg/i vt не піклуватися, залишати без уваги, нехтувати.

*mam||o жіночі груди, перса, розм. грудь; вим’я; анат. грудна залоза; ~a грудний; ~ing/o ліф, бюстгальтер; ~ul/o/j зоол. ссавці [клас Theria, син. Mammalia].

mam/algi/o мед. біль грудей.

mam/best/o/j = mamuloj.

mam/ektomi/o мед. видалення груді/грудей.

mam/frat/o молочний брат.

mam/glob/o/j груденята.

mam/o/grafi/o мед. маммографія.

mam/lakt/o грудне молоко.

mam/mezur/o розмір грудей, обхват грудей.

mam/nutr/i vt годувати грудьми;

mam/suĉ||i vn ссати груди; ~ig/i vt годувати грудьми.

mam/pint/o сосок; дійка (у дійної тварини) (= cico).

mam/zon/o ліфчик, бюстгальтер.

mamb/o мамбо (латиноамериканський танець).

mamluk/o іст. мамелюк, мамлюк (вояк з особистої охорони єгипетських султанів; представник найвищої військово-феодальної знаті в Єгипті; кінний ґвардієць з особистої охорони Наполеона).

Mamon/o мамона (у ст. сирійців та ін. народів – бог багатства і наживи; у християнських текстах – злий дух, уособлення користолюбства)..

*mamut/o палеонт. мамонт [Mammuthus].

*man||o 1. рука (кисть); preni en la ~ojn взяти в руки; ~ojn supren! (або levu ~ojn!) руки вгору!; 2. рука, почерк; 3. pl робочі руки (робоча сила); ~a ручний; ~a laboro ручна праця, ручна робота; ~e вручну, руками; ~ec/a бот. долонеподібний (про листок); *~eg/o лапа, ручище; ~et/o ручка, рученя; ~il/o ручка, клямка (дверей); *~um/o манжета; ~um/i = ~uzi; ~en~e рука в руку, пліч-о-пліч; ~arm/il/o ручна зброя; ~artik/o cуглоб кисті, зап’ястя (син. pojno); ~batal/o рукопашний бій, рукопашна (ім.); ~brems/o ручне гальмо; ~diven/i vt ворожити/гадати на руці; ~dors/o тил кисті; ~fleg/i vt робити манікюр; доглядати за руками; ~hak/il/o сокирка; ~katen/o наручники, кайданки; ~kav/o  пригорща; ~labor/o ручна робота, ручна праця; ~larĝ/o на ширину руки, п’ядь; ~libr/o настільна книжка, короткий довідник; ~o/mal/san/o бот., фізіол. брак поживних речовин; ~muf/o муфта (частина жіночого туалету; = mufganto, pugnoganto); ~pilk/ad/o, ~pilk/lud/o ручний м’яч, гандбол (син. handbalo); *~plat/o долоня; ~plen/o жменя; ~prem/o рукостискання, потиск руки; ~radik/o зап’ястя (= ~artiko); ~ram/o (ручна) трамбівка, толок; ~rel/o = apogrelo; ~sak/et/o сум(оч)ка (дамська); ~salut/i vt вітати помахом руки; ~seg/il/o ножівка, ручна пилка; ~sign/i vn робити знак(и) рукою, махати рукою; ~skrib/i vt писати від руки; irm/il/o ґaрда; ~ten/il/o рукоятка, ручка; важіль; ефес (шаблі, шпаги); ~tuk/o рушник (для рук); ~uz/i vt володіти рукою, орудувати рукою; послуговуватися рукою (син. ~umi); ~viŝ/il/o рушник для/до рук; ambaŭ~a обіручний, який легко володіє обома руками; ambaŭ~e обіруч, обома руками; ĉe~e під рукою, під руками; ĉirkaŭ~o браслет (= braceleto); en~ig/i vt вручати, давати в руку; kvar~a з чотирма хватальними кінцівками; kvar~ul/o/j заст. = antropomorfoj.

І*mana/o бібл. манна.

ІІ mana/o рел. надприродна таємна сила.

Managv/o геогр. Манаґуа (столиця Нікараґуа).

manaĝ||i vt управляти виробництвом; ~ist/o менеджер.

manaĝer/o менеджер (= manaĝisto).

Manam/o геогр. Манама (столиця Бахрейну).

Manase бібл. Манасія.

І manat/o зоол. ламантин американський [Tricheus manatus].

ІІ manat/o манат (грошова одиниця Азербайджану і Туркменістану).

mancinel/o бот. манцинелове дерево [Hippomane mancinella].

Manĉ/o геогр. Ла-Манч (область в Іспанії).

Manĉestr/o текст. манчестер, плис.

Manĉestr/o геогр., м. Манчестер.

manĉur||o маньчжур; ~a маньчжурський; (M)~i/o, геогр. Маньчжурія (реґіон в пн.-сх. частині Китаю); ~in/o маньчжурка; (M)~uj/o = (M)~io.

mandal/o мандала (містичний символ космосу).

*mandaren/o мандарин (сановник у феодальному Китаї).

mandarin||o бот. мандарин (плід); ~uj/o, ~arb/o мандарин (дерево) (cин. reta citruso).

*mandat||o юр. мандат, повноваження; poŝta ~о поштовий переказ; ~a мандатний; ~a teritorio мандатна територія.

mandibl/o анат. щелепа, нижня щелепа (у хребетних); верхня щелепа (у членистоногих).

mandol/o муз. мандола, мандоліна-альт.

*mandolin/o мандоліна.

mandorl/o рел., мист. німб, ореол.

mandragor/o бот. мандраґора, адамова голова [Mandragora].

mandren/o тех. 1. патрон, затискна, муфта; 2. осердя, сердечник, пробивач, пробійник; 3. оправка.

mandril/o зоол. мандрил [Papio sphinx].

maneĝ/o 1. манеж; 2. мистецтво верхової їзди, кінний спорт; виїждження (коня).

maneken/o 1. манекен; 2. манекенниця (= modelino).

manes/o/j міф. мани (боги загробного світу римлян); душі померлих, тіні усопших.

mang||o бот. манґо (плід); ~uj/o, ~arb/o манґо індійське (= hinda mangifero) (дерево).

*mangan/o хім. манґан.

mangifer/o бот. манґо, манґове дерево [Mangifera]; hind/a ~o манґо індійське [M. indica].

mangl||o бот. манґль (плід і дерево); ~arb/o манґль, манґрове дерево, чорна ризофора [Rhizophora mangle].

mangostan/o бот. манґостан, манґустан [Garcinia mangostana].

mangrov/o бот. манґри, манґрові ліси (рослинність припливно-відпливної смуги мулистих тропічних узбереж).

*manĝ||i vt їсти; ~i per rigardo поїдати очима; ~o, ~ad/o їда, споживання їжі; inviti iun al ~o запрошувати кого-н. до їди; ~aĵ/o їжа, страва; preferata (або plej ŝatata) ~aĵ/o улюблена страва; ~aĵ/korb/o кошик для харчів; ~ant/o їдець; *~ebl/a їстівний; ~eg/i vt пожирати; жерти; ~eg/em/a ненажерливий; ~eg/em/ul/o ненажера; ~ej/o їдальня; ~et/i vt злегка закусити, перекусити; ~et/o другий сніданок, ленч; полудень, полуденок, підвечірок; ~ig/i vt годувати; *~il/ar/o столовий прибор; ~uj/o 1. годівниця, корито, жолоб, ясла; 2. посудина, казанок; ~(o)baston/et/o/j палички для їжі;~oambr/o їдальня; ~kart/o меню; ~(o)met/o страва; ~ole/o харчова олія; ~ o/rest/aĵ/oj залишки їжі; крихти; ~o/skatol/o коробка для їжі; ~orank/o буфет; ~o/tabl/o обідній стіл; ~o/vagon/o вагон-ресторан; al~aĵ/o/j закуски; приправи; ĉef~aĵ/o головна страва; ĉi/o~ant/a зоол. усеїдний (син. ĉiovora); ĉirkaŭ~i vt об’їдати (навколо); for~i vt з’їдати, виїдати; kun~ant/o співбесідник (при їді/столі, співтрапезник, гість до обіду, співучасник обіду, вечері; mal~i vn фам., жарт. = feki; ne~int/e натщесерце; post~a (який настає/виникає) після їди; super~i vn переїдати, об’їдатися; tra~i vt проїдати, з’їдати, виїдати.

*mani||o манія; дивацтво, примха; ~ul/o маніяк.

*manier||o спосіб; спосіб дії, прийом, манера; ~о de agado спосіб дії; laŭ sia ~о по-своєму, своїм робом; ~ism/o мист. маньєризм; ~ist/o мист. маньєрист; kia~ e як, яким чином; sam~e так само, таким же чином, таким же способом.

*manifest||o маніфест; ~i vt 1. привселюдно виявляти, маніфестувати; 2. маніфестувати, брати участь у демонстрації, маніфестації; ~ad/o демонстрація, маніфестація; ~ant/o демонстрант; ~iĝ/i виявлятися.

*manifestaci||o маніфестація, демонстрація; ~i vn проводити маніфестацію, демонстрацію; ~ant/o демонстрант.

manihot/o бот. маніоку [Manihot].

Maniĥe/o Мані (перський метафізик); (m)~an/o маніхеїст; (m)~ism/o маніхейство (релігійна доктрина, за якою світова історія – це двобій між Богом і Сатаною, Добром і Злом).

*manik||o рукав (плаття, сорочки); kuspita ~o закочений рукав; irm/il/o нарукавник; du/on~o напіврукав; sen~a безрукавий, безрукавний.

Manik/o геогр., протока Ла-Манш; Манш (департамент).

manikur/i vt робити манікюр (син. manflegi); ~ist/in/o манікюрниця.

Manil/o геогр. Маніла (столиця Філіппін).

manilkar/o бот. ахрас, сапотилове дерево [Manilkara, син. Achras, Sapota].

maniok/o бот. маніок [Manihot esculenta].

manipl/o церк. маніпула, нарукавна повязка (частина одягу католицького священика).

*manipul||i vt 1. маніпулювати; 2. радіо вистукувати телеграфним ключем; ~ad/o маніпуляція; робота телеграфним ключем; ~il/o тех. маніпулятор; ручний ключ.

manipulator/o тех. див. manipulilo.

manis||o зоол. ящір, панголiн [Manis]; ~ul/o/j ящероподібні, панголіни [ряд Pholidota].

Manitob/o геогр. Манітоба (канадська провінція).

Manitu/o рел. Маніту (добрий або злий дух, бог у північноамериканських індіанців).

*Manj/o (пестл. форма від Маrio) Маруся, Марійка, Марічка, Маня, Маша.

*mank||i vn бракувати, не вистачати, бути відсутнім; al li ~as kuraĝo йому не вистачає сміливості; ~as al mi la tempo por tio мені бракує часу на це; ne ~і не бракувати, бути в достатній кількості; ~o відсутність, нестача, недостача, брак; недолік; pro ~o da tempo за браком часу; ~a з недоліками, з огріхами, неповний; ~ant/o 1. відсутній (ім.); 2. солдат, що пропав безвісти; ~ig/i vt пропускати, упускати; ~o/hav/a = ~a; ~o/list/o список відсутніх; перелік недоліків, недоробок; список речей (книг, марок і т.п.), що бракують у колекції; ~(o)lok/o пропуск, прогалина; вада (на чомусь), огріх; ~mal/san/o бот. брак поживних речовин; mal~i vn бути в наявності, бути в достатній кількості, не бракувати; sen~a 1. повний, викінчений; 2. досконалий, бездоганний; sen/inter~a безперервний, послідовний.

manks||o менець, житель острова Мен; (M)~insul/o геогр. острів Мен.

*manometr/o фіз. манометр.

*manovr||i vt, vn маневрувати; діяти; ~o 1. дія; 2. мн., військ. маневри; ~o/lokomotiv/o маневрений локомотив; mis~o обманний маневр.

Mans/o геогр., м. Ле-Ман; ~i/o геогр. Ле-Ман (провінція).

*mansard||o мансарда, горищне приміщення; ~ a мансардний.

mant/o ент. богомол [Mantis].

*mantel||o плащ, накидка; мантія; покров; ~et/o мантилья, коротка жіноча накидка.

mantil/o мантилья, головний мереживний (або шовковий) шарф.

mantis/o мат. мантиса.

mantr/o рел. мантра (маґічна форма викликання і заклинання богів у староіндійській традиції).

Mantu||o геогр., м. Мантуя; (m)~an/o мантуанець.

Manu/o рел. Ману (міфічний укладач індуських законів).

Manuel/o Мануель (ім’я).

*manufaktur/o іст. мануфактура; фабрика, завод.

*manuskript||o рукопис, манускрипт; ~a рукописний; ~e у рукописі.

maori/o етн. маорі (представник полінезійської народності).

*map||o геогр. карта, мапа; план (місцевості); ~ar/o атлас; ~ist/o картограф; ~o/tek/o картотека.

Maput/o геогр. Мапуту (столиця Мозамбіку).

*mar||o море; en alta ~о у відкритому морі; ĉe la ~о біля моря; ~a морський; *~ist/o моряк; ~ist/ar/o 1. моряки; екіпаж корабля; 2. (військово-)морський флот; ~agl/o орн. орлан (= haliaeto); ~akv/o морська вода; ~anas/o орн. турпан; [Melanitta]; ~anemon/o/j зоол. актинії, морські анемони (= aktiniuloj); ngil/o іхт. морський вугор (= kongro); ~arb/o/j зоол. ґорґонієподібні, ґорґонарії, рогові корали [ряд Gorgonaria]; ~arme/o морська армія; ~batal/o морський бій; ~baz/o морська база; ~bird/o морський птах; ~bord/o морський берег, берег моря; ~brasiko бот. морська капуста (= mara krambo]; eval/et/o зоол. морський коник (= hipokampo); ~elefant/o зоол. морський слон, міроунга [Mirounga]; l/ten/a стійкий супроти морських сил; мореплавний; ~ezok/o мор. баракуда, сфірена, морська щука [Sphyraena]; ~fiŝ/o морська риба; ~frukt/o/j кул. дари моря, морські дари; ~glan/o зоол. морський жолудь (= balano 1); ~herb/o/j морські трави; ~hirund/o нрк. = glareolo; ~hund/o 1. розм. акула; 2. перен. морський вовк; ~kalistegi/o бот. плетуха солданеловидна [Calystegia soldanella]; ~kaŝtan/o зоол. морський їжак (= ekino); ~kol/o геогр. протока; ~kolbas/o зоол. голотурія, морський огірок, морський глечик (= holoturio); ~korv/o нрк.= kormorano; ~mal/san/o мед. морська хвороба; ~leon/o зоол. сивуч; морський лев; ~leopard/o зоол. безвухий тюлень (= fokedo); ~lili/o бот. морська лілія (= mara pankratio); ~lutr/o зоол. калан морський, морська видра, морський бобер [Enhydra lutris]; ~mal/san/o морська хвороба; ~map/o морська карта, карта моря; ~mejl/o морська миля; ~mez/e у відкритому морі; ~mustel/o іхт. куницева акула [Mustellus mustellus]; ~nivel/o рівень моря; ~papag/o орн. тупик (= fraterkulo); ~pentr/aĵ/o жив. марина; ~pig/o орн. кулик-сорока (= hematopo); ~pork/o зоол. морська свинка (= foceno); ~pul/o зоол. морська блоха (= talitro); ~rab/ist/o морський розбійник, пірат; ~romp/iĝ/і розбиватися в морі; ~roz/o зоол. актинія, морська анемона (= aktinio); ~sal/o морська сіль; ~serpent/o морський змій, морська змія; ~skorpi/o/j палеонт. евріптериди, ракоскорпіони, гігантостраки [підклас Eurypterida]; ~soldat/o морський піхотинець; ~stel/o зоол. морська зірка (= asterio); ~ŝaŭm/o 1. морська піна; 2. мін. сепіоліт, морська піна (= sepiolito); ~taŭg/a придатний до плавання, мореплавний; ~testud/o зоол. морська черепаха (= kelonio); ~urs/o зоол. морський (північний або південний) котик [Callorhinus; Arctocephalus]; ~vetur/i vn плисти, пливти морем (про судно; = navigi); ~vulp/o іхт. акула-лисиця [Alopias vulpinus]; antaŭ~o узмор’я, надмор’я; apud~a, ĉe~a приморський; en~iĝ/o гирло; sub~a під морем; підводний; sub~ŝip/o підводний човен, субмарина; sub~ŝip/an/o підводник; trans~a заморський.

marabu/o орн. марабу, воластий лелека [Leptoptilos crumeniferus].

marabut/o рел. марабут, мурабіт (мусульманський монах-самітник).

marak/o муз. маракас (південноамериканський ударний інструмент).

Maranj/o геогр. Мараньйон (перуанська частина р. Амазонки).

marant/o бот. маранта [Maranta].

maraskin/o мараскін (лікер).

*marasm/o маразм.

marasmi/o бот. часничник [Marasmius].

Maraton||o іст., м. Марафон; (m)~o спорт. марафонський біг, марафон; (m)~a марафонський.

maraved/o мараведі (старовинна іспанська монета).

Marcel||o іст.Марцелл; Марсель; ~a Марцелла, Марселла (імена).

Marcial/o Марціал (римський поет).

*marcipan/o марципан.

*marĉ||o болото; ~a болотний;~ej/o болотисте місце, болото, трясовина, багно, мочарі; ~anas/o орн. чирок-тріскунок [Anas querquedula]; ~o/febr/o мед. болотна лихоманка, малярія (= malario); ~o/gas/o хім. болотний газ, метан (= metano); ~o/gust/a з присмаком мулу; ~o/kok/o орн. комишниця, водяна курочка (= galinolo); en~iĝ/і упасти в болото/багно, погрузнути в болото/багно (тж перен.).

*marĉand||i vn торгуватися (про ціну); ~o, ~ad/o торг, торгування; ~aĵ/o виторгoвана річ; sen~e не торгуючись.

*mard||o вівторок; Karnaval/a (M)~o карнавальний вівторок, останній день карнавалу (перед постом); ~e у вівторок; ĉiu~e щовівторка, по вівторках.

Marduk/o Мардук (головний бог Вавилону).

marel/o класи, небо (дитяча гра).

mareng/o текст. маренго (чорна тканина з сірим відблиском).

Margaret/o, Margareta Марґарита.

*margarin||o марґарин; vegetaĵa ~ o рослинний марґарин, рослинний жир; ~i vt намазувати марґарином.

margraf/o іст. маркграф.

*marĝen||o 1. друк. поле, мн. береги (сторінки); марзан; 2. геол. край, тераса; 3. запас (часу і т.п.); ~o de sekureco коефіцієнт безпеки, запас міцності; 4. ек. прибуток; 5. ком. маржа; різниця; решта; ґарантійний завдаток; ~a 1. написаний на полях/берегах; зроблений на полях/берегах; ~aj notoj примітки на полях; 2. друк. бічний, боковий, марґінальний; 3. побічний; другорядний; неосновний; ледь-ледь достатній; припустимий; малоприбутковий; 4. фізіол. марґінальний (про свідомість); ~ul/o марґінал, людина, що живе поза суспільством; krom~o друк. абзац (= alineo).

mari||o етн. марієць; ~a марійський; ~in/o марійка; (M)~uj/o геогр. Марі (автономна республіка в Росії).

*Mari||o Марія; Марій (імена); (m)~best/o ент. сонечко (= kokcinelo, син. mariskarabo); ~kard/o бот. розторопша плямиста (= Maria silibo); (m)~skarab/o сонечко (= kokcinelo, син. maribesto)/

Maria Марія (ім’я); Sankt/a ~a Пресвята Марія, Божа Мати.

Marian||o Мар’ян; ~a Мар’яна, Маріанна (імена).

Marian/a/j Insul/o/j геогр. Маріанські острови.

mariĥuan/o марихуана (наркотик).

Mariland/o геогр. Меріленд (один із американських штатів).

marimb/o муз. маримба.

*marin||i vt маринувати; ~ad/o маринування; ~aĵ/o маринад; мариновані продукти.

*marionet/o маріонетка.

Mariupol/oEU геогр., м. Маріуполь.

І*mark||o мітка; клеймо, знак, марка; позначка, зазначка; жетон; fabrika ~о фабрична марка; ~i vt мітити, значити, ставити клеймо, маркувати; ~il/o штемпель, клеймо; маркер (знаряддя); ~ist/o значильник, мітчик, клеймувальник, маркер; ~hav/a марочний; ~hava vino марочне вино; ~o/strek/o позначка; ton/o розмічальний камінь.  

ІІ mark/o марка (грошова одиниця; міра ваги).

Mark/o Марко (ім’я); Sankt/a ~o святий Марко; ~-Aŭreli/o Марк-Аврелій (римський імператор і філософ).

markasit/o мін. марказит.

marketr||i vt інкрустувати; ~aĵ/o інкрустація, маркетрі.

markez/o маркіза, скляний дашок (над входом), навіс.

markgraf/o = margrafo.

marki/o іст. марка (у середньовіччі: прикордонний укріплений округ); (M)~o геогр. Марке (область в Італії).

Markian/o Маркіян (ім’я).

*markiz||o маркіз; ~ec/o титул маркіза; ~in/o маркіза.

Markiz/o/j геогр. Маркізькі острови.

*markot||o бот. відсадок, відгілок, пагін; столон, підземний пагін; ~i vt розмножувати відсадками.

Marks||o Маркс (німецький філософ і економіст); (m)~ism/o марксизм; (m)~ism/a марксистський; (m)~ist/o марксист; (m)~ist/a марксистський.

*marmelad/o мармелад; tritavola ~о тришаровий мармелад.

marmit/o казанок, чавунець (син. kuirpoto, viandopoto).

*marmor||o мармур; ~a мармуровий; (M)~a Insul/ar/o геогр. Мармурові острови; (M)~a Mar/o геогр. Мармурове море; ~ej/o мармуровий кар’єр; ~um/i vt малювати/розмальовувати під мармур.

*marmot||o зоол. бабак, байбак [Marmota]; ~e: ~e dormi спати як бабак.

marmoz/o зоол. мишоподібний опосум [Marmosa].

marn||o мін. мерґель, рухляк; ~i vt удобрювати мерґелем.

Marn/o геогр., р. Марн.

marod||i vn мародерствувати; ~o, ~ad/o мародерство; ~ant/o, ~ist/o мародер.

maroder/o див. marodanto.

*Marok||o геогр., кр. Марокко; (m)~a марокканський; (m)~an/o марокканець; (m)~an/in/o марокканка.

*maroken||o сап’ян (тонка м’яка козяча або овеча (рідше теляча) шкіра найрізноманітніших кольорів); ~i vt вичиняти сап’ян.

maron/o каштан (їстівний); ~arb/o каштан, каштанове дерево; ~kolor/a каштановий (про колір).

maronit/o рел. мароніт (член католицької церкви зі східними обрядами в Лівані).

marot/o улюблене заняття, гобі.

mars/o мор. марс (= topo).

Mars||o 1. міф. Марс (римський бог війни); 2. астр. Марс; (m)~an/o марсіанин, марсіянин; ~o/kamp/o іст. Марсове поле.

Marsejl/o геогр., м. Марсель.

Marseljez/o марсельєза (революційна пісня, що стала державним гімном Франції).

marsili||o бот. марсилія [Marsilea]; ~ac/o/j марсилієві [родина Marsileaceae].

marsk/o геол. марш, низовинне морське узбережжя.

marsupi||o (виводкова) сумка (тварини); ~ul/o/j зоол. сумчасті [ряд Marsupialia].

*marŝ||i vn ходити, крокувати; військ. марширувати; ~і takte йти в ногу; marŝ(u)! марш!, руш!; parade ~і йти церемоніальним маршем; ~o 1. (тж. ~ad/o) рух, ходьба, ходіння, марш, марширування; parada ~o парадний марш; 2. муз. марш; funebra ~o жалібний/траурний марш; 3. спорт. спортивна ходьба; de~i, for~i vn відходити, відступати; elvn виходити, вирушати; en~i vn увіходити, вступати; preter~i vn, vt проходити повз, обходити; іти в обхід.

*marŝal/o маршал.

Marŝal/a/j Insul/o/j геогр., д-ва Маршаллові Острови.

marŝanci/o бот. маршанція [Marchantia].

*mart||o березень; ~a березневий; ~e у березні.

Marta Марта (ім’я).

martagon/o бот. лілія лісова, лілія кучерява [Lilium martagon].

*martel||o 1. молоток; молот; 2. анат. молоточок (= maleo); ~i vt 1. бити молотком, молотом; 2. посиленно обстрілювати; 3. відчеканювати, карбувати; ~ad/o биття молотком, молотом; ~eg/o кувалда; ~ist/o молотобоєць; ~bat/o удар молоткаолота; удар молотком/молотом; ~bek/o кінчик молотка; ~bor/il/o відбивний молоток; ~fac/o поверхня молотка; ~fiŝ/o іхт. риба-молот, акула-молот (= ~ŝarko); et/o спорт. метання молота; ~kap/o головка молотка; ~maŝin/o механічний молот; ark/o іхт. акула-молот [Sphyrna].

Marten/o Мартин (ім’я).

martes/o зоол. куниця лісова, жовтодушка [Martes].

martingal/o 1. хлястик (шинелі, пальта); 2. мартингал (ремінь вуздечки); 3. карт. поступове збільшення ставок.

martini/o мартіні (коктейль).

Martinik/o геогр., о-в Мартиніка.

*martir||o мученик, страдник, страждалець, жертва; ~a мученицький; ~a morto мученицька смерть; ~ec/o мучеництво; ~ig/i vt мучити, мордувати; ~libr/o мартиролог.

marubi/o бот. шандра [Marrubium].

*mas||o маса (тж фіз.); ~о de gelateno желатинова маса; krit/a ~o критична маса; specif/a ~o питома маса; питома вага; ~et/o відцентрова, інерційна вага; ~o/centr/o фіз. центр маси; ~fram/o ел. маса корпусу; ~nombr/o фіз. атомна вага; масове число; al~ig/i vt ел. заземляти; kontraŭ~o противага; unu~е єдиним блоком;

Masaĉusec/o геогр. Массачусетс (один із американських штатів).

*masaĝ||o масаж; масування; ~i vt масажувати, робити масаж; ~ist/o масажист.

masakr||i vt масово винищувати, вирізувати; ~o різня, різанина, масове винищення (= amasbuĉo).

maser/o фіз. мазер.

Maseru/o геогр. Масеру (столиця Лесото).

maseter/o анат. жувальний м’яз.

Masili/o icт. Массилія (антична назва Марселя).

*masiv||a масивний; ~а monumento масивний пам’ятник; ~o масив (гірський, лісовий і т.п.); ~o da montoj гірський масив; ~ec/o масивність.

*mask||o маска; karnavala ~о карнавальна маска; kontraŭgasa ~о протигаз; subakva ~o підводна маска; (gipsa) ~o de mortinto посмертна маска; ~i vt надягати маску; ховати під маскою, маскувати, приховувати; ~o/bal/o бал-маскарад; ~o/vest/i vt переодягати в кого-н. (з метою маскування); du/on~o напівмаска; sen~e без маски, з відкритим лицем; відкрито; sen~ig/i vt зривати маску, викривати, демаскувати; sen~o викриття.

Maskaren/o/j геогр. Маскаренські острови.

maskaret/o хвиля припливу; підйом води в річці (під час припливу).

Maskat/o геогр. Маскат (столиця Оману).

maskerad/o маскарад.

maskl/o самець (= virseksulo).

Masoĥ||o фон Захер-Мазох (австрійський письменник); (m)~ism/o мед. мазохізм; (m)~ist/o мазохіст.

*mason||i vt мурувати, будувати з каменю; ~aĵ/o кам’яна кладка; ~ist/o муляр; ~ferm/i vt замуровувати.

masor||o бібл. масора (традиція вживання голосних при переписуванні біблійних текстів); ~ist/o масорист.

*mast||o 1. мор. щогла; 2. стовп, стояк; ~ar/o мор. рангоут; ~ist/o мор. марсовий (ім.); ~iz/i vt мор. ставити рангоут на..; du-, tri-, kvar~ul/o мор. дво-, три-, чотирищогловий корабель; ĉef~o мор. ґрот-щогла; ~mast/o мор. бізань-щогла; sen~ig/i vt здіймати, рубати щогли.

*mastik||o мастика; замазка; ~i vt натирати мастикою; зашпаровувати замазкою; ~arb/o бот. мастикове дерево (= lentisko).

mastodont/o палеонт. мастодонт [Mastodon].

mastoid||o анат. соскоподібний відросток; ~it/o мед. запалення соскоподібного відростка.

*mastr||o 1. господар, хазяїн, власник; 2. біол. хазяїн; ~a господарський, хазяйський; esti ~o en sia domo бути господарем у своїй хаті; ~i vt володіти, бути господарем/хазяїном; ~i la lingvon володіти мовою; ~ec/o власність; ~em/a хазяйновитий, хазяйливий; ~in/o господиня, хазяйка, власниця; *~um/i vn господарювати, хазяювати, порати, поратися; ~um/aĵ/o господарство; ~um/ist/in/o домашня робітниця (яка приходить); ~o/strik/o локаут (= lokaŭto); *ge~o/j господарі (господар і господиня); mem~um/ad/o самогосподарювання; sen~a без господаря; пустий, порожній; незадіяний; sub~o (старший) майстер.

masturb||i vt мастурбувати; si/n ~i займатися мастурбацією, онанізмом, рукоблудством, рукоблудничати; ~o, ~ad/o мастурбація; mem~(ad)o, si/n~(ad)o мастурбація, онанізм, рукоблудство.

masuri/o хім. технецій (колишня назва).

*maŝ||o петля; клітинка (мережива, сітки); кільце, колечко (кольчуги); ланка (ланцюга); ласо, аркан; ~ar/o мережа; ~kapt/il/o сильце; ~kiras/o, ~kut/o кольчуга; dis~ig/i vt роздерти, розпороти, розірвати петлю (на панчосі і т.п.); ne/dis~iĝ/a з петлями, що не розпускаються/не розходяться.

*maŝin||o машина, механізм; верстат; електродвигун, ґенератор; ~a машинний, механічний; ~ar/o машинне устаткування/обладнання, техніка; ~e машинним способом, механічно; ~ej/o машинне відділення (на кораблі і т.п.); ~ist/o машиніст, механік; ~ism/o механізація; ambr/o машинне відділення; ~estr/o мор. судновий механік; ~lingv/o інформ. машинна мова; ~paf/il/o автомат (= mitralo); ~skrib/i vt писати на машинці, друкувати на машинці (= tajpi).

І*mat/o мат, циновка, плетінка, солом’яник.

ІІ mat||o мат (у шахах); ~i vn одержати мат; ~ig/i vt зробити, дати мат, заматувати; ŝak ~! шах і мат!.

*matador/o матадор.

matĉ||o спорт. матч; nula ~о нічия (гра); ~i vn зіграти матч.

mate||o мате, параґвайський чай; ~arb/o мате (кущ).

Mate/o Матвій, Матей, Матфей (ім’я).

*matematik||o математика; ~a математичний; ~ist/o математик.

*maten||o ранок; bonan ~on! доброго ранку!; de ~o ĝis vespero з/від ранку до вечора; ~a ранковий; ~as безос. наступає ранок, розвиднюється, світає; ~e уранці; ~iĝ/i розвиднюватися, розвиднятися, світати; ~iĝ/o світанок; ~gimnast/ik/o ранкова гімнастика/зарядка; ~laŭd/o церк. ранішня (подячна) молитва; ~manĝ/i vn снідати; ~manĝ/o сніданок; ~ruĝ/o (ранкова) зоря (освітлення горизонту перед сходом сонця і час такого освітлення; = aŭroro); ~stel/o ранкова зоряірка, Венера.  

*materi||o фіз., філос. матерія; речовина; inter/stel/a ~o астр. міжзоряна матерія; mal/lum/a ~o астр. темна матерія; ~a матеріальний; речовинний; ~a mondo матеріальний світ; ~ec/o матеріальність; ~ig/i vt матеріалізувати; ~iĝ/i матеріалізуватися; ~ism/o матеріалізм; ~ism/a матеріалістичний; ~ist/o матеріаліст; anti~o антиматерія.

*material||o матеріал; konstruaj ~oj будівельні матеріали; ~о por legado матеріал для читання; ~ism||o філос. матеріалізм; dialektika ~ismo діалектичний матеріалізм; historia ~ismo історичний матеріалізм; ~ism/a матеріалістичний; ~ist/o філос. матеріаліст.

Matilda Матильда (ім’я).

matine/o денний спектакль, денний сеанс, денна вистава; ранок (культурний захід).

matiol/o бот. матіола, левкой [Mathiola] (cин. leŭkojo); blank/har/a ~o левкой сивий [M. incana].

Matogros/o геогр., плато Мату-Ґросу.

*matrac/o матрац, (набитий сіном ще) сінник; risorta ~о пружинний матрац; ~ist/o матрацник.

matras/o хім. колба, реторта.

matriark||a іст. матріархальний; ~ec/o матріархат,

matric/o 1. друк., мат. матриця; 2. геол. материнська порода, жильна порода.

matrikari/o бот. ромашка [Matricaria].

matrikul||o матрикул, офіційний список зарахованих до вищого навчального закладу; ~i, en~ig/i vt вносити до матрикулу, вносити до списку; записувати.

matron/o матрона (тж іст.); поважна, літня жінка, мати сімейства.

matros/o матрос.

*matur||a зрілий, стиглий, спілий; дорослий (про людину); ~а pomo спіле/стигле яблуко; ~ aĝo зрілий вік; ~ec/o зрілість, стиглість, спілість; diplomo pri ~eco атестат зрілості; ~iĝ/i дозрівати, достигати, доспівати; назрівати; ~iĝ/o дозрівання, достигання, доспівання; ~ul/o дорослий (ім.), доросла людина/особа; ~aĝ/a у зрілому віці, зрілий; ne~a незрілий, нестиглий, неспілий; tro~a перезрілий, переспілий, перестиглий.

matutin/o церк. утреня.

maŭism/o політ. маоїзм.

maŭist/o політ. маоїст.

maŭr||o мавр; ~a маврський, мавританський; ~in/o мавританка (M)~uj/o, (M)~land/o іст. Мавретанія (територія, заселена маврами).

Maŭric/o Моріс (ім’я).

Maŭrici/o геогр., о-в, кр. Маврикій.

Maŭritani/o геогр., кр. Мавританія.

Maŭ Zedong Мао Цзедун (китайський політик).

*maŭzole/o мавзолей.

mav/a поет. поганий, злий, кепський (= malbona).

mazam/o зоол. мазама, олень-мазама [Mazama].

Mazda||o Мазда (ім’я верховного староіранського бога); (m)~ism/o рел. маздаїзм, маздеїзм (староіранська релігія); (m)~ist/o маздаїст, маздеїст.

Mazep/o Мазепа (український гетьман).

Mazovi/o геогр. Мазовше (область у Польщі).

mazur/o/j етн. мазури (етнічна група поляків).

Mazuri/o геогр. Мазури (область у Польщі).

*mazurk/o мазурка (музика і танець).

mazut/o мазут.