A B C Ĉ D E F G Ĝ H Ĥ I J Ĵ K L M N O P R S Ŝ T U Ŭ V Z
a e h i j o s u v

lo! виг. aлло!

Loar/o геогр., р. Луар.

*lob||o 1. анат. частка (якого-н. органу); ~o de la orelo мочка вуха; 2. бот. лопать; ~a часточковий; лопатевий; ~et/o часточка; tri~ul/o/j палеонт. трилобіти [клас Trilobita].

lobari/o бот. лобарія [Lobaria].

lobeli||o бот. лобелія [Lobelia]; ~ac/o/j лобелієві [родина Lobeliaceae].

lobotomi/o мед. лоботомія (розтин частки головного мозку).

loburali/o бот. лобулярія [Lobularia].

loci/o лосьйон.

*lod/o 1. лот (міра ваги); 2. мор. лот (= plumbosondilo); 3. тех. висок (= vertikalilo).

loden/o текст. лоден (вид сукна).

lodikl/o бот. квіткова луска, плівка (= glumelo).

Lodz/o геогр., м. Лодзь.

loes/o = leŭso.

lof/i vn мор. тримати крутіше, ставити/повертати до вітру (корабель); ~flank/o мор. навітряна сторона, навітряний борт; mal~i vn повертати за вітром.

lofi||o іхт. вудильник, лофіус, морський чорт [Lophius]; ~o/form/a/j вудильникоподібні [ряд Lophiiformes].

lofir/o орн. вінценосний голуб, коронач [Goura].

І*log||i vt вабити, манити, приваблювати, приманювати, заманювати, затягати; ~o, ~ad/o приваблювання, приманювання, заманювання; ~aĵ/o, ~il/o приваба, принада; спокуса; ~bird/o мисл. птах-приманка; al~i vt заманювати, приманювати, приваблювати, принаджувати, притягати; al~a привабливий, принадливий; al~iĝ/o потяг; *de~i vt зманювати, зваблювати, спокушати, зводити; de~o, de~aĵ/o зваба, спокуса; de~ant/o звабник, спокусник; el~i vt виманювати; for~i vt зваблювати, спокушати; mal~i vt відштовхувати, неприємно вражати.

ІІ log/o мор. лаг; ~libr/o 1. мор. вахтовий журнал; 2. ав. бортовий журнал.

III log/o бібл. лог (міра ємності, ≈ 0,5 л).

Logan||o Лоґан (американський садовод); (l)~ber/o бот. лоґанова ягода (плід); (l)~uj/o лоґанова ягода (кущ) [Rubus loganobaccus].

logani/o бот. логанія [Logania].

*logaritm||o мат. логарифм; decimal/a (або dek/baz/a) ~o десятковий логарифм; ordinar/a ~o нрк. = dekbaza ~o; natur/a ~o натуральний логарифм; baremo/tabelo de ~oj таблиця логарифмів; ~a логарифмічний; ~a sistemo cистема логарифмів; ~a krucpapero логарифмічний папір; ~ar/o таблиця логарифмів; kontraŭ~o антилогарифм; kun~o кологарифм (= kologaritmo).

logatom/o логатом (кожен зі складів для контролю розуміння).

*logik||o логіка; ~a логічний; ~e логічно; ~ec/o логічність; ~ist/o логік; kontraŭ~a усупереч логіці; ne~a нелогічний.

logistik/o логістика (розділ математики).

logogram/o лінґв. логограма.

*logogrif/o логогриф (шарада).

logore/o мед. логорея (надмірний потік слів, зазвичай безладних).

logos/o філос. логос (загальна закономірність; духовний початок).

*loĝ||i vn, vt 1. жити, проживати, мешкати; ~i en la tria etaĝo жити на третьому поверсі; 2. населяти, заселяти; ~ad/o проживання, мешкання; ~ad/ej/o місце проживання; ~ant/o житель, мешканець, жилець; ~ant/ar/o населення; ~at/a населений, заселений; dense ~ata urbo густонаселене місто; ~at/ec/o населеність, заселеність, густота населення; ~ebl/a придатний для житла; *~ej/o житло, помешкання, квартира; havi propran ~ejon мати власну квартиру/власне помешкання; ~ej/a житловий; квартирний; ~eja problemo житлова проблема; ~ig/i vt заселяти, поселяти; ~dom/o житловий будинок; ~kvartal/o житловий квартал; ~lok/o 1. місце проживання/мешкання; 2. населений пункт; ~vetur/il/o = domveturilo; ek~i vn замешкати, поселитися; переїхати на.., перебратися на..; en~ig/i vt вселяти; en~ig/o вселення; en~iĝ/і вселятися; ne~at/a незаселений; pra~ant/o автохтон, корінний житель, тубілець; pri~i vt = ~i 2; sub~at/ec/o низька населеність; trans~iĝ/і переселятися; переїжджати, перебиратися; tro~at/a перенаселений; перен. переповнений; tro~at/ec/o перенаселеність, перенаселення.

*loĝi/o 1. ложа (у театрі); 2. масонська ложа; 3. лоджія.

loĝistik/o військ. матеріально-технічне забезпечення; робота тилу.

loĥi/o див. lokio.

*lojal||a лояльний; відданий (обов’язкові); вірний (обіцянці); політ. благонадійний; ~ec/o лояльність; відданість; благонадійність; mal~a нелояльний.

*lojt/o іхт. минь [Lota lota].

*lok||o місце, місцевість; okupi ~on зайняти місце; de ~o al ~o з місця на місце; ~a місцевий; ~i, ~ar/o мат. геометричне місце точок; ~et/o невелике/маленьке місце; ~um/i vt поміщати, розміщати, розміщувати, розташовувати; ~ad/o поміщення, розміщення, приміщення, розташування; ~iĝ/i міститися, знаходитися; ~iĝ/o мед. місцезнаходження, місце виникнення, місце розташування; ~tena: ~tena striko сидячий страйк (= sidostriko); ~sid/i vn вести осілий спосіб життя; ~nom/o назва місцевості, топонім; de~i vt зміщати, зміщувати, переміщати, переміщувати, усувати з місця; пересувати, переставляти; de~iĝ/і зміщатися, зміщуватися, переміщатися, переміщуватися, пересуватися, пересовуватися; dis~i vt розміщати, розміщувати, розставляти, розташовувати; dis~iĝ/o дислокація; mis~i vt розставляти, розпихати, розміщати абиде/абияк; trans~i vt переміщати, переміщувати, переставляти, пересувати; trans~iĝ/і переміщатися, пересуватися; unu~a одномісний. Прим. lok часто вживається у складних словах зі знач. села, міста (ban~o, kurac~o курорт; loĝ~o місце проживання; naskiĝ~o місце народження) або невеликого простору в будинку чи вагоні (dorm~o спальне місце; fajro~o місце для вогнища; kuŝ~o лежаче місце; sid~o сидяче місце; star~o стояче місце).

lokal/o приміщення (місце).

lokaliz||i vt локалізувати; визначати місце розташування; розташовувати у визначеному місці; ~і epidemion локалізувати епідемію; ~o, ~ad/o локалізація.

lokativ/o лінґв. локатив, місцевий відмінок.

lokaŭt/o політ. локаут.

loki/o мед. лохії, післяродові виділення.

*lokomobil/o локомобіль, парова машина.

*lokomotiv/o паровоз, локомотив.

lokotenent/o іст. намісник; реґент.

lokr/a муз. локрійський.

loksi/o орн. шишкар [Loxia] (син. krucbekulo).

loksodromi/o мор. локсодромія.

lokuci/o лінґв. сталий вислів, мовний зворот.

lokus/o 1. мат. геометричне місце точок (= lokaro); 2. перен. заяложена думка, загальне/спільне місце.

lokust/o ент. сарана [Locusta migratoria].

lokustel/o орн. кобилочка [Locustella] (син. grilbirdo).

*lol/o бот. 1. пажитниця п’янка, дурійка (= narkota lolio); 2. = lolio; 3. перен. кукіль, бур’ян.

lolard/o/j іст. лоларди (в Англії та ін. західно-європейських країнах 14 ст. – учасники селянсько-плебейського руху, що набув характеру антикатолицької єресі).

loli/o бот. пажитниця [Lolium]; mult/jar/a ~o пажитниця багаторічна [L. perenne]; narkot/a ~o пажитниця п’янка, дурійка [L. temulentum].

lolig/o зоол. кальмар [Loligo].

lom/o 1. с.-г. легкий ґрунт; 2. геол. ломас.

І lombard||i vt закладати речі в ломбард; ~ej/o ломбард; ~ist/o лихвар.

ІІ lombard||o 1. іст. ланґобард; 2. ломбардієць; (L)~i/o, (L)~uj/o геогр. Ломбардія (люласть в Італії).

Lome/o геогр. Ломе (столиця Тоґо).

*London/o геогр. Лондон (cтолиця Англії).

londres/o = havana cigaro.

*long||a довгий; тривалий; du metrojn ~a, ~a je du metroj два метри завдовжки; ~а vokalo довгий голосний; foresti sufiĉe ~an tempon бути відсутнім протягом досить тривалого часу; ~e довго, тривало; tiel ~e, dum… так довго, поки..; tiel ~e, kiel…так довго, як..; tiel ~e, ĝis… так довго, доки..; ~eg/a довжелезний, довжезний; antaŭ ~e (або de ~e) давно; antaŭne~e недавно; ~o довжина; ~ec/o 1. тривалість; 2. лінґв. довгота; ~ig/i vt подовжувати, видовжувати; ~iĝ/i подовжуватися, видовжуватися; ~e/daŭr/a довготривалий; ~distanc/a на далеку відстань, дальній; ~form/a подовгастий; ~gamb/a довгоногий; ~har/a довговолосий; ~korn/ul/o/j ент. жуки-вусачі (= cerambikedoj); ~krani/ul/o антропол. доліхоцефал, довгоголовий (син. dolikocefalo); ~(e)lud/a довгограючий; ~orel/a вухатий, вухастий, клаповухий, капловухий; ~tag/a бот. який цвіте в період довгодення; ~a/temp/e довгий час, протягом довгого часу; ~viv/ec/o довголіття; *laŭ~e уздовж, подовж, поздовж; laŭ~a поздовжній; *mal~a короткий; mal~e коротко; mal~ec/o стислість; mal~ig/i vt скорочувати, укорочувати; ne~a недовгий; mal~e/daŭr/a короткотривалий; ne~e недовго; pli~ig/i vt подовжувати, продовжувати; pli~ig/o подовження, продовження; pli~iĝ/і подовжуватися, продовжуватися; tro~a задовгий, надто довгий.

longan/o бот. лонган [Dimocarpus longan].

longeron/o ав. лонжерон.

longisim/o анат. найдовший м’яз.

*longitud/o геогр. довгота.

longobard||o іст. ланґобард; (L)~uj/o іст. Ланґобардське королівство.

lonĝ/o спец. лонжа; корда.

*lonicer/o бот. жимолость, деревник [Lonicera]; ĝarden/a ~o = kaprifolio; kloŝ/form/a ~o жимолость голуба [L. caerulea]; ruĝ/a ~o жимолость пухната [L. xylosteum].

lontan/a поет. далекий, дальній, віддалений (= malproksima).

look/o фарм. м’якшильна/пом’якшувальна мікстура.

lop||o ав. петля (фігура вищого пілотажу); ~i vn робити петлю.

lorant||o бот. (дубова) омела [Loranthus]; ~ac/o/j омелові [родина Loranthaceae].

*lord||o лорд; ~a: la ~a ĉambro палата лордів; ~in/o леді, дружина лорда; ~o-kancelier/o лорд-канцлер.

lordoz/o мед. лордоз.

Lorelej/o 1. Лорелея (русалка в народній леґенді); 2. Лорелея, скала Лорелеї (на Рейні).

Loren||o геогр. Лотарінґія (область у Франції); (l)~an/o лотарінґець.

lori/o орн. лорі [Lorius] (папуга).

loris/o зоол. лорі [Loris] (напівмавпа).

*lorn||o підзорна (або далекоглядна) труба; ~et/o лорнет; du~et/o бінокль (= bіnoklo).

lorokont/o фін. лоро, лоро-конто (рахунок, відкритий банком своєму кореспондентові для внесення сум, що надходять на його користь).

Los-Anĝeles/o геогр., м. Лос-Анджелес.

*lot||i vn кидати жеребок/жереб; ~o жеребок, жереб; доля, талан; ~ad/o жеребкування; ~aĵ/o = ~o; *~um/i vt визначати жеребкуванням; розігрувати.

Lot/o 1. бібл. Лот; 2. геогр., р. Ло.

Lotari/o Лотарій (ім’я).

Lotaring/o іст. д-ва  Лотарінґія.

*loteri||o лотерея; gajni en (la) ~o виграти в лотереї; ~a лотерейний; ~i vt розігрувати в лотерею; ~bilet/o лотерейний білет.

loti/o лоті (грошова одиниця Лесото).

lotofag/o міф. лотофаг (представник племені в Африці).

*lotus/o бот. 1. лотос [Lotus]; 2. лядвенець [Zizyphus lotus].

lovan/o орн. смітна курка (очкаста) [Leipoa ocellata].

Loven/o геогр., м. Левен.

loz/a 1. вільний (про одяг; = malstrikta, malstreĉita); широкий; 2. пухкий (= malkompakta); 3. неупакований (= ne enpakita).

*lozanĝ||o 1. мат. ромб (= rombo); 2. ромб, предмет у формі ромба (геральдична фіґура, таблетка, грань діаманта); ~a ромбічний.