A B C Ĉ D E F G Ĝ H Ĥ I J Ĵ K L M N O P R S Ŝ T U Ŭ V Z
a e h i j o s u v

*l/o 16-а буква есперантського алфавіту.

*la означений артикль.

*l’ усічена форма артикля la (вживається переважно в поезії).

la муз. ля.

I lab||o = abomaso; ~aĵ/o cухий сичужний екстракт; ~enzim/o сичужний фермент, хімозин; ~ferment/o = ~enzimo.

ІІ lab/o лабораторія (= laboratorio).

labar/o іст. імператорська хоругва (у Ст. Римі).

label/o бот. губа (у квітці орхідних).

laberdan/o солона тріска.

labferment/o = ĉimozino.

labi/o бот. губа.

labial||o лінґв. губний приголосний (син. lipsono); ~a губний, лабіальний.

labiat/oj бот. губоцвіті (= lamiacoj).

labil||a нестійкий, рухливий, лабільний; ~o метео нестійка погода.

labiodental/o лінґв. губно-зубний приголосний (син. lipdento-sono).

*labirint||o у різн. знач. лабіринт; ~o/dent/ul/o/j палеонт. лабіринтозубі, лабіринтодонти [підклас Labyrinthodontia]. 

*labor||i vn працювати, трудитися; ~i ĉe la poŝto працювати на пошті; ~o робота, праця; ◊ ~o faritaripozo merita зробив діло – гуляй сміло; ~a робочий, трудовий; ~a kodekso трудовий кодекс; *~ad/i vn працювати, трудитися (протягом тривалого часу); ~aĵ/o виріб, робота; ~ej/o робітня, майстерня; лабораторія; *~em/a працьовитий, роботящий; ~ig/i vt працевлаштовувати, давати роботу, забезпечувати роботою, змушувати працювати; задіювати; li ~igas kvin homojn у нього працює п’ятеро людей; ~il/o знаряддя праці; інструмент; ~ist/o 1. робітник, працівник; 2. ент. робоча комаха; ~ist/a робітничий; ~ist/ar/o робітничий клас; ~ul/o трудящий; ~akcident/o нещасний випадок на виробництві; ~akir/o доробок; ~bors/o біржа праці; ~brigad/o робоча бриґада; ~ĉambr/o робоча кімната; майстерня; ~daŭr/o робочий день; тривалість робочого дня; ~don/ant/o роботодавець; ~en/spez/o трудовий доход; ~evit/ul/o прогульник; ~fort/o робоча сила, робочі руки; ~grup/o робоча група; ~hor/o/j робочі години, години праці; ~jur/o трудове право; ~kamp/o поле діяльності, поприще; ~kapabl/a працездатний; ~kondiĉ/o/j умови праці; ~konflikt/o юр. трудовий спір; ~kontrakt/o трудовий договір, трудова угода; ~kun/sid/o робоче засідання; ~lok/o робоче місце; місце праці/роботи; dev~a вільний від обов’язку; ~liber/ec/o свобода праці; ~merkat/o ринок праці; ~ne/kapablнепрацездатний; ~ne/kapabl/o непрацездатність; ~pag/o заробітна плата, зарплата, платня; ~parti/o політ. лейбористська партія; ~parti/an/o лейборист; ~paŭz/o робоча перерва; ~pec/o робочий матеріал, матеріал для виробу, сировина; півфабрикат, заготовка; ~per/ej/o (посередницьке) бюро працевлаштування; ~plan/o робочий план, план роботи; ~punkt/o робоча точка; ~tag/o робочий день, будень; ~temp/o робочий час, час роботи/праці; ~terapi/o трудова терапія; ~vest/o(j) робочий одяг, розм. спецівка; el~i vt виробляти; el~ad/o вироблення; el~aĵ/o виріб, витвір; el~iĝ/і вироблятися; kun~i vn співробітничати, співпрацювати; kun~ad/o співробітництво, співпраця; kun~ant/o співробітник, співпрацівник; mal~em/a ледачий, лінивий; mal~(em)ul/o ледар, ледащо, лінивець; *per~i vt заробляти; plus~o надурочна робота; por~a заробітний; por~a pago заробітна плата; *pri~i vt оброблювати, обробляти, опрацьовувати; розробляти;  pri~ad/o обробка, оброблення, оброблювання, опрацьовування, опрацювання; розробка; pri~at/ec/o обробка (результат);centr/a pri~il/o комп. процесор (= procesoro); re/pri~i vt переробляти (відходи); sen~a безробітний; sen~ec/o безробіття; sen~ul/o безробітний (ім.); tro~i vn перепрацьовувати.

*laboratori||o лабораторія; ~a лабораторний.

labr||o іхт. губань [Labrus]; ~ed/o/j губаньові, зеленушкові [родина Labridae].

Labrador||o геогр., п-ів Лабрадор; ~a hund/o лабрадорський собака.

labradorit/o мін. лабрадорит.

labrak/o іхт. лаврак (звичайний) [Dicentrachus labrax].

labrusk/o бот. виноград Ізабелла [Vitis labrusca].

laburn/o бот. золотий дощ [Laburnum] (cин. orpluvo).

*lac||a утомлений, стомлений, змучений; senti sin ~a почуватися втомленим; esti ~a de/pri io бути втомленим від чого-н.; ~ec/o утома, стомленість, змученість; *~ig/i vt томити, утомлювати, стомлювати, змучувати; ~ig/a утомливий, стомливий, стомлюючий; ~iĝ/i утомлюватися, стомлюватися, змучуватися; ◊ ne ~iĝos mano, ne fariĝos pano без труда нема плода; ~iĝ/o утома, стомлення; ~e/pel/i vt цькувати, зацьковувати; заганяти; mal~iĝ відійти, позбутися втоми; ne~ig/ebl/a невтомний, неутомний (якого не можна втомити); sen~a невтомний, нестомлений, бадьорий; sen~e невтомно.

Lacedemon/o іст. Лакедемон (інша назва Спарти).

*lacert||o зоол. ящірка [Lacerta]; ~ed/oj ящіркові, справжні ящірки [родина Lacertidae]; ~ul/o/j ящірки [підряд Lacertilia].

*laĉ||o шнур, шнурок, шнурівка; ~o da koraletoj разок намиста, коралі; ~i vt шнурувати; ~ad/o шнурування; ~ou/o взуття зі шнурівкою; ~tru/o дірка для шнурка/шнурівки; mal~i vt розшнуровувати.

*lad||o бляха, жерсть, листове залізо; ~a бляшаний, жерстяний; ~aĵ/o бляшанка, виріб з бляхи/жерсті; ~aĵ/ist/o бляхар; ~bend/o стальна стрічка; ~botel/o фляга; ~flut/o металічна флейта; ~lakt/o згущене молоко; ~manĝ/o консервована їжа, розм. консерва; ~skatol/o бляшанка; ~viand/o консервоване м’ясо, розм. тушонка; ~vilaĝ/o нетрі (убога частина міста); el~ig/il/o інструмент для відкривання консерв, консервний ніж, розм. відкривачка; en~ig/i vt консервувати (в бляшанках). Прим. Корінь lad уживається як преф. для позначення консервованого продукту, н-д: ~bovaĵo консервована яловичина; ~lakto згущене молоко.

ladan||o бот. ладан; ~uj/o, ~arbust/o ладанник.

Ladisla/o Владислав (ім’я).

Ladog/a геогр.: ~a lago Ладозьке озеро.

Laert/o міф. Лаерт (ім’я, м.ін. батька Одіссея).

*laf||o геол. лава; kusen/ec/a ~o ~laf/o пілоу-лава, подущана лава (лава, що вилилася у воду);~o/flu/o, ~o/torent/o потік лави.

Lafonten/o Лафонтен (французький поет-байкар).

*lag||o озеро; ~a озерний; *~et/o озерце; ставок.

lagenari/o бот. тиква [Lagenaria] (син.  kalabaskukurbo).

lagoftalm||o мед. лагофтальмус, заяче око; ~ec/o, ~i/o лагофтальмія.

lagop(od)/o орн. біла куріпка [Lagopus]; alp/a ~o біла куріпка тундрова [L. mutus]; ordinar/a ~o біла куріпка звичайна [L. lagopus].

lagostom/o зоол. віскача [Lagostomus maximus].

lagotrik/o зоол. гумбольдтова вовниста мавпа [Lagothrix].

lagr||o тех. підшипник; станина; супорт; eĝ/o~o сферичний підшипник.

Lagranĝ/o Лаґранж (французький астроном і математик).

lagranĝian/o фіз. лаґранжіан.

lagri/o ент. мохнатка [Lagria].

*lagun||o лаґуна.

Lahor/o геогр., м. Лахор.

*laik||a 1. рел. світський, мирський; 2. дилетантський, необізнаний, непрофесійний; ~o 1. світська людина, мирянин; 2. нефахівець, дилетант; профан; ~ec/o світський характер.

Laj/o міф. Лай (ім’я, м.ін. батька Едіпа).

*lak||o лак; ~i vt лакувати; ~ad/o лакування; ~aĵ/o лакований виріб; ~ist/o лакувальник; ~led/o лакова шкіра; u/o лакове взуття; ~tol/o клейонка.

Lakadiv/oj геогр. Лаккадівські острови.

lakari/o бот. лаковиця [Laccaria].

*lake||o лакей; ~i vn служити лакеєм; ~ej/o лакейська (ім.); ~et/o козачок.

Lakedemon/o = Lacedemono.

lakmus||o лакмус; ~a лакмусовий; ~(a paper)o лакмусовий папір.

Laknаŭ/o геогр., м. Лакхнау.

lakolit/o мін. лаколіт.

lakon||о лаконієць; ~a лаконійський; лаконічний; стислий, короткий; ~ec/o лаконічність, стислість; ~ism/o лаконізм; (L)~i/o, (L)~uj/o Лаконіка, Лаконія (пд.-сх. частина Пелопонесу).

lakrimal/o анат. слізна кістка.

*laks||o понос, пронос; ~i vn мати понос/пронос; ~ig/a проносний; ~ig/i vt очистити шлунок, дати проносне; ~ig/il/o проносне (ім.); mal~o запор (= konstipo).

Lakŝmi/o рел. Лакшмі (дружина Вішну, богиня щастя, краси і багатства).

*lakt||o молоко; асida ~o кисле молоко, кисляк; densigita (або kondensita) ~о згущене молоко; ~a молочний; ~i vn доїтися, давати молоко (про корову і т.п.); ~aĵ/o молочна страва; молочний продукт, молокопродукт; ~at/o хім. лактат; ~at/a acid/o хім. молочна кислота; ~az/o хім. лактаза; ~ec/a молочний, молокоподібний; ~ej/o молочний магазин; ~ist/o молочник; ~ist/in/o молочниця; ~oz/o хім. молочний цукор, лактоза; ~uj/o молочник (посуд); *~um/o молочко (у риб); ~acid/o хім. молочна кислота; ~albumin/o молочний білок; ~o/bacil/o молочна бактерія; ~o/bakteri/oj бакт. молочнокислі бактерії, лактобактерії; ~o/dent/o молочний зуб; ~o/dukt/o анат. молочна протока; ~o/dens/o/metr/o лактометр; ~o/frat/o молочний брат; ~o/fung/o бот. хрящ, молочник (= laktario); ~infan/o грудна дитина, немовля; ~o/kaf/o кава з молоком; ~o/produkt/o/j молочні продукти; ~o/ser/o молочна cироватка; ~o/suk/o латекс, лятекс, молочний сік; ~o/trink/ej/o молочний бар; ~o/vitr/o матове скло; (L)~o/voj/o астр. Чумацький шлях.

laktam/o хім. лактам.

laktari/o бот. хрящ-молочник [Lactarius] (син. laktofungo); karot/suk/a ~o рижик смачний [L. deliciosus].

laktoflavin/o фарм. лактофлавін (= riboflavino).

lakton/o хім. лактон.

*laktuk/o бот. салат(-латук), латук [Lactuca]; kultiv/a ~o латук посівний, салат [L. sativa].

lakun/o 1. анат. лакуна, заглибина; 2. прогалина в тексті (у рукописах).

lala! ба-ба!; ~i vn вимовляти перші звуки, белькотіти.

I*lam||a кульгавий, кривий, кривоногий; ~e криво~i vn кульгати, шкутильгати; ~et/i vn накульгувати; ~ig/i vt зробити кульгавим, покалічити;~ul/o кульгавий (ім.), розм. кульга; *~baston/o милиця, костур.

II lam/o зоол. лама [Lama].

*lama||o лама (буддійський монах); ~ism/o ламаїзм; ~ist/o ламаїст; ĉef~o далай-лама (титул первосвященика ламаїстської церкви; верховна урядова і духовна особа в Тибеті).

Lamark||o Ламарк (французький природознавець); (l)~ism/o біол. ламаркізм.

lambad/o ламбада (бразильський танець).

lambd||o, lambda ламбда (грецька буква Λ, λ);~o анат. ламбда; ~ism/o лінґв. неправильна вимова звука [л].

lambel/o арх., геральд. ламбель.

Lambert/o Ламбердт (ім’я).

lambli||o зоол., заст. лямблія (= giardio); ~oz/o мед. лямбліоз.

lambrekіn/o, lambreken/o арх., геральд. ламбрекен.

lambrusk/o бот. дикий виноград, здичавілий виноград;

lamel/o бот. пластинка (= lameno).

*lamen||o (тонка) пластинка, тонкий шар; лист (металевий, фанерний, шиферний і т.п.); papir/ec/a ~o, orbit/a ~o анат. очноямкова пластинка; ~a пластинчастий; ~ig/i vt розкaчувати (у тонкий лист); ~ig/ebl/a який можна розкачати; ~iĝ/і розшаровуватися; ~brank/ul/o/j заст. = duvalvuloj; ~fung/o пластинчастий гриб; ~instrument/o пневматичний музичний інструмент; ~korn/ul/o/j ент. пластинчастовусі [група Lamellicornia].

*lament||і vn голосити, бідкатися, побиватися; ~a жалібний, жалісний, плачевний; ~o, ~ad/o голосіння, бідкання; заст. ламентація; ~ind/a плачевний.

lami||o 1. бот. глуха кропива [Lamium]; blank/a ~o глуха кропива біла [L. album]; 2. міф. ламія; вампір; ~ac/o/j губоцвіті [родина Lamiaceae, син. Labiatae]; ~al/o/j губоцвіті [порядок Lamiales].

laminari/o бот. ламінарія [Laminaria]; fingr(o/form)a ~o ламінарія пальчаста, комбу [L. digitata].

lamin(at)||i vt тех. прокатувати, вальцювати; ~o прокат, прокатка, вальцовка; ~ej/o завод прокатних виробів; ~il/o прокатний стан; ~ist/o прокатник.

lamn/o іхт. оселедцева акула, ламна [Lamna].

*lamp||o лампа; ліхтар; petrola ~о гасова лампа, гасниця; elektra ~о електрична лампа; halogen/a ~o, jod/a ~o галогенова лампа, йодна лампа; inkandesk/a ~o лампа розжарювання; fluoresk/a ~o люмінісцентна лампа; hidrarg(vapor)a ~o ртутна лампа; malarg/a ~o газорозрядна лампа, лампа денного світла; infra/ruĝ/a ~o ультрачервона лампа; natri(vapor)a ~o натрієва лампа; ultra/viol/a ~o ультрафіолетова лампа; ~a ламповий; ~a kloŝo абажур; ~et||o лампочка; ~ing/o патрон (електричної лампочки); ~o/cilindr/o скло для лампи (гасової); ~(о)lum/e при світлі лампи; irm/il/o абажур.

lampetr/o іхт. мінога [Lampetra].

lampion/o лампіон (кольоровий ліхтарик).

*lampir/o ент. світляк, світлячок (= lumvermo).

lamprid||o іхт. опах [Lampris]; ~o/form/a/j опахоподібні [ряд Lampridiformes].

*lan||o вовна; ŝafa ~o овеча вовна; ~a вовняний, шерстяний; ~a vesto вовняний/шерстяний одяг; ~aĵ/o вовняний/шерстяний виріб; ~ec/a пухнастий, пухнатий, пушистий; ~er/o шерстинка; ~gras/o хім. ланолін; ~kask/o спортивна шапка-шолом; лижна шапка; sen~ig/i vt стригти (овець).

*lanc||o спис; дротик; рогатина; ~et/o мед. ланцет; ~ist/o іст. списник, списоносець; ~o/cerv/o зоол. мазама, олень-мазама (= mazamo); ~o/form/a списоподібний; ~oet/o cпорт. метання списа; ~oet/ist/o метальник списа.

Lancelot/o літ. Ланцелот.

lancen||i vn мед. колоти, смикати, стріляти, штрикати (про біль); ~o колька, смикаючий біль, стріляння, штрикання.

lanĉ||i vt спускати (на воду корабель); запускати (ракету, програму), вводити, впроваджувати, запроваджувати (у моду, в обіг); ~o, ~ad/o спуск (на воду корабля); запуск (ракети), уведення, впровадження, запровадження (у моду, в обіг).

*land||o країна, земля; край, місцевість; la Promesita (L)~o земля обітована; ~an/o, ~id/o житель країни; місцевий житель, тубілець, абориґен; ~graf/o ландграф; ~intern/o (внутрішня) територія країни; глиб/глибина країни; ~kart/o = mapo; ~lim/o державний кордон; ~voj/o велика дорога; тракт; ekster~a закордонний; ministerio de/pri ekster~aj aferoj міністерство закордонних справ; ekster~e за кордоном, за границею; ekster~o закордон; ekster~an/o іноземець, чужинець, чужоземець; en~a крайовий, внутрішній; ministerio de/pri en~aj aferoj міністерство внутрішніх справ; kun~an/o = sam~ano; sam~an/o земляк, краянин, співвітчизник;

landaŭ/o ландо (вид екіпажа).

*lang||o анат. язик; montru la ~on! покажіть язик!; sonorila ~о серце дзвона; ◊ mia ~omia malamiko язик мій – ворог мій; sidu ~o malantaŭ vango тримай язик за зубами; ~a язиковий; ~a kolbaso язикова ковбаса; ~aĵ/o страва з язика, язик; ~et/o язичок; ~erar/o помилка на слові, обмовка; ~o/flor/o, ~et/flor/o язичкова квітка; ~o/pint/o кінчик язика; ~o/trink/i vt хлебтати; sub~a під’язиковий, під’язичний.

langobard/oj іст. лангобарди (давнє германське плем’я).

langust/o зоол. ланґуст (= palinuro).

Langvedok/o геогр., іст. Ланґедок.

langvor||o 1. смуток, печаль, нудьга; 2. знемога, знесилення, знесилля; ~a 1. сумний, печальний; 2. млявий, знеможений; ~i vn нудитися, знемагати.

Lanĝoŭ/o геогр., м. Ланьчжоу, Гаолань.

lani/o орн. сорокопуд [Lanius].

laniari/o сторожовий собака/пес, цепний собака/пес; розм. барбос, дворняга (= korthundo).

Lank/o літ.,геогр., кр. Ланка.

Lankastr/o геогр., м. Ланкастер.

lanolin/o хім. ланолін (cин. langraso).

lant||a повільний (= malrapida); ~i vn бити байдики, байдикувати; займатися дрібницями; не поспішати; ~mov/a повільний (у русі), неквапливий.

І lantan/o хім. лантан; ~id/o лантанід, лантаноїд.

ІІ lantan/o = lentano.

*lantern||o ліхтар; strata ~о вуличний ліхтар; projekcia ~о проекційний ліхтар; Aristotel/a ~o зоол. арістотелів ліхтар (жувальний апарат морських їжаків); magi/a ~o епідіаскоп;~a ліхтарний; ~a fosto ліхтарний стовп; ~ist/o ліхтарник.

Lanti Ланті (псевдонім Е.Адама, активіста есперантського робітничого руху і одного з найбільших діячів SAT).

*lanug||o пух, пушок; ~a пуховий; ~a peplomo пухова ковдра; ~ec/a пухнастий, пухнатий, пушистий; ~er/o пушинка.

Laoci/o Лаоцзи (китайський філософ).

Laоdamia Лаодамія (ім’я).

Laodike/o іст., м. Лаодікея.

Laokoon/o міф. Лаокоон (троянський віщун, що був задушений зі своїми двома синами зміями).

Laos/o геогр., кр. Лаос.

*lap||o бот. 1. лопух [Arctium]; 2. реп’ях; ~ferm/il/o липка застібка, розм. липучка.

lapar||o анат. (перев. у наук. термінах) черево, пахвина; ~o/skopi/o мед. лапароскопія; ~o/tomi/o мед. лапаротомія, розтин черевної порожнини.

La-Paz/o геогр., м. Ла-Пас.

lapidar/a лапідарний; перен. короткий, стислий, лаконічний (про стиль).

lapiez/o геол. понор, катавотр (отвори у вапнякових породах, крізь які поглинається вода).

lapil/o геол. лапілі.

*lapis/o хім. ляпіс, азотнокисле срібло (син. infera ŝtono).

lapit/o/j міф. лапіфи (фесалійське плем’я, що перемогло кентаврів, але було переможене Гераклом).

Laplac/o Лаплас (французький математик); la ekvacio de ~o рівняння Лапласа; (l)~a transformo перетворення Лапласа.

Lapland/o = Laponio.

La-Plat/o геогр., м. Ла-Плата.

lapon||o лапландець; ~a лапландський; (L)~i/o, (L)~uj/o Лапландія (північноєвропейський реґіон).

lapsan/o бот. празелень, бородавник [Lapsana].

Laptev/a: ~a Mar/o геогр. море Лаптєвих.

І lar||o іхт. мартин [Larus]; ~ed/o/j мартинові [родина Laridae] (син. mevoj); ~o/form/a/j мартиноподібні [ряд Lariformes].

ІІ lar/o ларі (грошова одиниця Грузії; розмінна монета Мальдівів).

Lar/oj міф. Лари (римські божества, які охороняли дім і сім’ю).

*lard||o (свиняче) сало, шпик; ~i vt заправляти салом; шпигувати, нашпиговувати; ~um/i vt загортати в (тонкі) смужки сала.

larg||о 1. мор. бакштаґ; 2. муз. ларґо (твір); ~e 1. мор. на бакштаґ, бакштаґом, зі скісним вітром; 2. муз. ларґо, дуже повільно.

*larĝ||a широкий; ~e широко; ~o, ~ec/o ширина; ~aĵ/o шматок тканини по її ширині; ~ig/i vt розширювати; ~ekran/a широкоекранний; ~kolз широкою шийкою; ~krani/ul/o бракіцефал, короткоголовий (син. brakicefalo); ~ rand/a широкополий; pur/a зал. ширококолійний; ~a/ŝultr/a широкоплечий; dis~ig/i vt розширювати; dis~iĝ/і розширюватися; laŭ~a поперечний; *laŭ~e упоперек, поперек, вшир; *mal~a вузький, тісний; mal~ec/o вузькість, тісність, тіснота; mal~ig/i vt звужувати; mal~iĝ/і звужуватися; pli~ig/i vt розширювати; pli~iĝ/і розширюватися; pli~ig/o, pli~iĝ/o розширення.

larici/o бот. сосна корсиканська [Pinus nigra, subsp. laricio) (син. korsika pino).

*larik/o бот. модрина [Larix]; amerik/a ~o модрина американська [L. laricina]; ĉin/a ~o модрина китайська [L. potaninii]; eŭrop/a ~o модрина європейська [L. decidua]; himalaj/a ~o модрина гімалайська [L. griffithiana]; japan/a ~o модрина тонколуската, модрина японська [L. kaempferi].

*laring||o анат. гортань; ~a гортанний, ларингальний; ~it/o мед. ларингіт, запалення гортані; ~olog/o мед. ларинголог; ~olog/i/o мед. ларингологія; ~o/skop/o мед. ларингоскоп (прилад для огляду горла, гортані); ~o/tomi/o мед. ларинготомія (розтин гортані).

Larisa Лариса (ім’я).

*larm||o сльоза; ~oj de malĝojo сльози смутку, гіркі сльози; esti kortuŝita ĝis ~oj бути зворушеним до сліз; ~a слізний; ~a glando анат. слізна залоза; ~e слізно; у сльозах, плачучи; ~i vn плакати, проливати сльози; ~ig/a сльозоточивий; ~o/fung/o справжній домовий гриб (= larma serpulo); ~o/sak/o анат. слізний мішок.

Laroŝfuk/o Ларошфуко (французький письменник).

*larv||o зоол. 1. личинка; 2. мальок; ~a личинковий.

*las||i vt лишати; залишати, облишати, покидати; дозволяти, давати, (від)пускати; ~i la oficon залишити службу; ~u min for! залиш мене!; пусти мене!; ~u min en paco! дай(те) мені спокій!; ~o, ~ad/o залишання; ~ad/i vt залишати; давати (можливість), дозволяти; ~it/aĵ/o залишок, залишки; залишена річ; al~i vt допускати, підпускати; al~o допуск, допускання, допущення; al~ebl/a допустимий, припустимий; de~i vt (від)пускати, спускати, кидати; el~i vt випускати; пускати (кров); el~o випуск, випускання; el~il/o спуск; спусковий гачок/крючок; гашетка; спусковий механізм, спусковий пристрій; el~tub/o вихлопна труба; en~i vt впускати, пускати досередини; for~i vt покидати, залишати, кидати, відрікатися; for~o покидання, залишення; for~it/a покинутий; for~it/o 1. покинутий (ім.); 2. мор. покинутий (екіпажем) корабель; ne/tra~a непроникний, герметичний; ne/for~ebl/a невідкладний; post~i vt залишати після себе/за собою; post~aĵ/o спадок, спадщина; preter~i vt пропускати, оминати (залишати поза увагою); re~i vt послаблювати, розслаблювати; si/n reрозслаблюватися; tra~i vt пропускати (крізь себе); tra~ebl/a, tra~iv/a проникний.

Lasa/o геогр. Лхаса (столиця Тибету).

lasanj/oj кул. лазань (вид локшини).

lasciv||a поет. хтивий, похітливий, любострасний, сластолюбний, сласний; ~ec/o хтивість, похітливість, любострастя, сластолюбство.

laser||o фіз. лазер; ~a лазерний; ~disk/o інформ., тех. компакт-диск (= lumdisko, codoromo).

Lass/o = Lasao.

*last/a останній; li estis la ~a він був останнім; la ~a vorto de juĝato останнє слово підсудного; ~aĵ/o останнє (у знач.ім.), остання річ; ~foj/e останній раз; ~hor/a останній, з останньої години/хвилі; ~moment/e в останню мить, в останній момент; ~rang/а найнижчий, найнижчого рівня, розм. задрипаний; ~a/temp/e останнім часом; antaŭ~a передостанній.

lasteks/o текст. ластекс.

laŝt/o ласт (міра ваги).

І*lat||o буд. лата; планка; дранка; рейка; ~i vt латувати, обшивати (планками і т.п.); ~aĵ/o обшите планками місце; ~bar/il/o загорода; ~kest/o ящик з планок; ~latis/o дерев’яна решітчаста загородка, дерев’яні штахети; драбинка; utr/o решітчаста віконниця.

ІІ lat/o лат (грошова одиниця Латвії).

lateks/o латекс, лятекс, молочний сік (каучуконосів).

latent/a прихований, латентний; ~а varmo прихована теплота.

*later||o мат. бік, сторона; грань; ĉe/ort/a ~o катет (син. kateto); ~a бічний, латеральний; du~a білатеральний, двосторонній; kvar~o, kvin~o і т.д. чотирикутник, п’ятикутник; plurмногокутник, багатокутник.

lateral||o лінґв. латеральний звук, латерал; ~a латеральний.

Lateran/o Латеран(ський палац) (у Ватикані).

laterit/o мін. латерит.

Lati||o геогр. Лацій (область в Італії); іст. Лацій, Лаціум; (l)~an/o 1. лацієць; 2. = latino II.

latifundi/o іст. латифундія.

latimeri/o іхт. лятимерія, латимерія [Latimeria chalumnae].

І latin||o латинська мова, розм. латинь; ~a латинський; ~aĵ/o латинський вираз, зворот; ~e по-латинському, латинню; ~id/a романський; ~ida lingvo романська мова; ~ig/i vt латинізувати; ~ism/o латинізм; ~ist/o латиніст; ~amerik/a латиноамериканський; ~sci/a який має латинську наукову назву.

ІІ latin||o іст. латинянин, латинець; la (L)~aj militoj Латинські війни; (L)~uj/o Лацій, Лаціум.

latir/o бот. горошок, чина [Lathyrus]; arom/a, bon/odor/a ~o запашний горошок [L. odoratus] (син. bonodora pizo); kultiv/a ~o чина посівна [L. sativus]; ~ism/o мед. латиризм (отруєння сочевицею).

latis||o 1. решітка, решітчаста загородка, штахети; 2. буд., тех. ферма; ~mast/o решітчаста щогла; ~pont/o рамний міст; ~pord/o решітчасті двері; ~trab/o хрестовина; ~tur/o ел. анкерна опора (лінії електропередачі).  

latisim/o анат. найширший м’яз спини.

*latitud||o геогр. широта.

Latona міф. Латона (мати Аполлона й Діани).

latre/o бот. петрів хрест [Lathraea].

latrin/o убиральня, відхоже місце, відхідок.

latron/o розбійник, грабіжник, розм. лотр.

*latun||o латунь, жовта мідь; ~a латунний.

*latv||o латиш, латвієць; ~a латиський, латвійський; (L)~i/o геогр., кр. Латвія; ~in/o латишка, латвійка; (L)~uj/o = (L)~io.

*laŭ І. прийм. за, згідно з.., відповідно до..; ~ ordono за наказом, відповідно до наказу; ~ modelo за зразком; ~ sia vojo по своїй дорозі, своєю дорогою; ~ siaj konvinkoj згідно (або відповідно до) своїх переконань, за своїми переконаннями; ІІ. самостійно вжив. морфема: ~a відповідний; ~ig/i vt пристосовувати, адаптувати; ІІІ. суф. зі знач. даного прийм.: ~eble по можливості;~leĝa відповідний до закону;~vice згідно з чергою, по черзі.

laŭ/alfabet/e за абеткою, в алфавітному порядку.

*laŭb||o альтанка (оповита зеленню); la Festo de ~oj рел., бібл. Кучки, Свято кучок; ~ornam/o гілкоподібний орнамент; в’язь.

laŭ/bezon/e за потребою.

laŭ/cel/a доцільний.

laŭ/cirkonstanc/e залежно від обставин.

*laŭd||i vt хвалити; ◊ ĉiu vulpo sian voston ~as кожна лисиця свій хвостик хвалить; ~u tagon nur vespere хвали день увечері; ~o хвала, похвала; ~a хвалебний; ~eg/i vt звеличувати, вихваляти; прославляти; *~ind/a похвальний; mal~i vt гудити, ганити; ганьбити, неславити; mal~o огуда, осуд, догана; mal~a огудний, осудливий; mal~eg/o розм. нагінка, прочухан; mal~ind/a гідний осуду, несхвальний; super~i vt перехвалювати; mem~o самовихваляння.

laŭdan/o фарм. настойка опію.

laŭ/dev/a відповідний обов’язку, згідно обов’язку.

laŭ/dir||a так званий, позірний, рідко мнимий; ~e (як) кажуть.

laŭ/ebl/e по можливості, по змозі.

laŭ/flu/e за течією.

laŭ/grad/a поступовий, послідовний.

laŭ/ir/i vt іти, їхати (вздовж чого-н.).

laŭntenis/o спорт. лаун-теніс, теніс на траві (= gazonteniso).

*laŭr||o бот. лавр [Laurus]; acor/a ~o лавр азорський [L. azorica]; nobl/a ~o лавр благородний [L. nobilis]; ~o/j лаври (символ перемоги); ◊ rikolti ~ojn de gloro пожинати лаври (слави); ripozi sur siaj ~oj спочивати на лаврах; ~a лавровий; ~a krono лавровий вінок; ~arb/o лаврове дерево; ~o/foli/o лавровий лист (пряність); ~o/kron/i vt вінчати лаврами; ~o/kron/o лавровий вінок; ~o/viburn/o бот. калина вічнозелена [Viburnum tinus].

Laŭr/o Лаура (ім’я).

Laŭrazi/o геол. Лавразія (великий материк, що існував у часи палеозою).

*laŭreat/o лауреат; ~o de Nobel-premio лауреат Нобелівської премії.

Laŭrenc||o Лаврентій; ~a Лавренція (імена).

laŭrenci/o хiм. лоуренсій.

laŭs||o ент. воша; тля.

*laŭt||a голосний; ~a rido голосний сміх; ~e голосно; ~eg/a громовий; ~ig/i vt підвищувати голос, звук; робити голоснішим; ~e/fraz/a гучнослівний; ~leg/i vt читати вголос; ~parol/il/o гучномовець; динамік; рупор; ~voĉ/e уголос; mal~a тихий; mal~e тихо; mal~ig/i vt стишувати, притишувати; приглушувати, глушити; mal~iĝ/і стихати, стишуватися, притихати, затихати, притишуватися

Laŭzi іст. = Laocio.

Laŭzan/o геогр., м. Лозанна.

*lav||i vt мити, умивати; прати (білизну); ~i al si la manojn, ~i siajn manojn помити собі руки; ◊ mano manon ~as рука руку миє; ~o, ~ad/o миття, умивання; промивання; прання; ~ej/o 1. умивальня; пральня; 2. місце для прання (на річці), прало; *ist/in/o праля; ~uj/o таз для вмивання; балія; ~um/ тонувати, тушувати (= tuĉi); ~butik/o пральня, пральний пункт; ifon/o ганчірка для миття; ~maŝin/o пральна машина; ~pulvor/o пральний порошок; ~oton/o губка для миття; ~tabul/o пральна дошка; ~urs/o зоол. єнот (= prociono); el~i, for~i vt вимивати, змивати; ne/for~ebl/a незмивний; tra~i vt промивати; tra~i la gorĝon перен. прополоскати горло.

lavab/o умивальник.

La-Valet/o геогр. Валлетта (столиця Мальти).

lavandul/o = lavendo.

*lavang/o лавина, обвал.

lavater/o бот. лаватера [Lavatera].

*lavend/o бот. лаванда [Lavandula]; mal/larĝ/foli/a ~o, ver/a ~o лаванда вузьколиста, лаванда справжня [L. angustifolia, син. L. vera]; ~ole/o лавандова олія.

lavsoni/o бот. лавсонія, хна [Lawsonia] (син. henaarbusto).

laz||o ласо, аркан (= kaptoŝnuro). ~i vt арканити, ловити за допомогою аркана/ласо; ~o/kapt/i = ~i.

Lazar||o Лазар (ім’я); (l)~an/o, (l)~ist/o рел. лазарист (член місіонерського ордену).

lazaret||o лазарет, військовий госпіталь; ~trajn/o санітарний поїзд.

lazaron/o лацароні, люмпен-пролетарій у Неаполі.

*lazur||a блакитний, лазуровий, лазурний, небесно-голубий; ~o лазур, блакить, голубінь; ~ŝton/o мін.лазурит.

lazurit/o мін. лазурит, лазуровий камінь.