A B C Ĉ D E F G Ĝ H Ĥ I J Ĵ K L M N O P R S Ŝ T U Ŭ V Z
a e i j l n o r s ŝ t u ŭ v

< Повернутися

*kon||i vt знати (мати якісь дані, відомості про кого-н., що-н,); бути обізнаним, знайомим (з ким-н., чим-н.); визнавати; знатися (на кому-н., чому-н.); ~і iun nur laŭ la nomo, ~i iun nur laŭnome знати кого-н. тільки по імені; ◊ ne ~ante la profundecon, ne iru en la riveron не знаєш броду – не лізь у воду; ~o знання; ~ad/o знайомство, пізнання, знання; ~at/o знайомий (ім.); ~at/ec/o знайомство, знайомість (між собою); ~at/ig/i vt поінформувати, ознайомити, познайомити; ~at/iĝ/i 1. ознайомитися, познайомитися; 2. ставати відомим, знаним; пізнаватися; ~at/ul/o = ~ato; ~ig/i vt робити відомим, знаним; знайомити; mi ~igos al vi mian advokaton я познайомлю вас з моїм адвокатом; lia sonora voĉo ~igis lin en la tuta urbo його дзвінкий голос зробив його відомим у всьому місті; ~iĝ/і знати один одного, знатися, бути знайомими; знайомитися; пізнаватися, ставати відомим, знаним; dis~ig/i vt розголошувати, розповсюджувати, давати знати; telefon/i/a dis~ig/il/o селекторний інформатор; telegraf/i/a (або teletajp/a) dis~ig/il/o телетайпний інформатор; dis~ig/o розголос, розголошення; ek~i vt пізнати; ge~at/oj знайомі (чоловіки і жінки); inter~at/iĝ/і знайомитися (між собою); inter~(atiĝ)a vespero вечір знайомств; mem~o, si/n~o самопізнання; ne~ad/o незнання; ne~at/a незнайомий, незнаний, невідомий; ne~at/o 1. незнайомий (у знач. ім.), незнайомець; 2. мат. невідоме (у знач.ім.); шукане (у знач. ім.); ne/re~ebl/a невпізнанний; re~i vt 1. упізнавати; 2. визнавати, вважати; re~o визнання; ricevi ĝeneralan ~on одержати загальне визнання; re~ebl/a який можна впізнати, який піддається впізнанню; re~ig/i vt дати впізнати; re~igi sin відкриватися (показувати, ким є насправді).

Konakri/o геогр. Конакрі (столиця Ґвінеї).

*konced||i vt поступатися, уступати, приставати (на що-н.); припускати, допускати; ~o поступка; припущення; тех. допуск; ~a допустовий.

*koncentr||i vt 1. концентрувати, зосереджувати; ~i sian atenton sur ion зосередити (свою) увагу на чому-н.; 2. хім. концентрувати; згущувати; збагачувати (руду); ~ad/o концентрація, зосередження; ~aĵ/o, ~at/o концентрат; ~ej/o концентраційний табір; ~iĝ/i концентруватися, зосереджуватися; ~it/a (с)концентрований, зосереджений; ~it/ec/o концентрація; mal~i vt 1. хім. розбавляти, розріджувати (= dilui); 2. розпорошувати; si/n~ad/o зосередженість.

koncentr/a = samcentra.

*koncept||o філос. концепція; поняття; погляд; загальне уявлення; ~i vt осягати, збагнути; уявляти собі; ~ad/o сприймання; розуміння; пізнавання, пізнання.

*koncern||i vt стосуватися, обходити, мати відношення; tio min ne ~as це мене не стосується/не обходить; ~a який стосується, стосовний; ~e (iun або ion) щодо, відносно, стосовно (кого-н., чого-н.), по відношенню/у відношенні (до кого, чого); ~at/o особа, якої стосується; зацікавлена особа.

*koncert||o концерт; ~o kun bondeziroj концерт з побажаннями, концерт на замовлення; ~a концертний; ~i vn давати концерт; ~aĵ/o концертний номер; ~ant/o концертант; ~ej/o концертний зал; ~estr/o концертмейстер; ~kaf/ej/o кафешантан, кабаре; ~pavilon/o відкрита концертна естрада; ~pian/o концертне піаніно; ~salon/o концертний зал; ~vojaĝ/o концертна поїздка.

koncertin/o муз. концертина.

*koncesi||o концесія (договір на право експлуатації лісів, надр, підприємств і т.п.); поступка; ~a 1. концесійний; 2. лінґв. допустовий; ~a frazo/propozicio підрядне допустове речення; ~i vt давати в концесію; уступати, поступатися; ~it/o коцесіонер.

koncili||o (церковний) собор (з’їзд); ~a соборний; ~a dekreto декрет собору.

konciliaci/o юр. примирення, полюбовна згода.

koncip||i vt зачати (= gravediĝi); ~o, ~ad/o зачаття; ~iĝ/o, ~it/ec/o зачаття; la Senpeka (K)~iteco рел. непорочне зачаття (Діви Марії); kontraŭ~a, anti~a протизачатковий, протизаплідний.

*konciz||a стислий, короткий, лаконічний; ~e стисло, коротко, лаконічно; ~ec/o стислість, лаконічність; mal~a широкий, детальний, розлогий.

konĉert/o концерт (вид музичного твору).

*kondamn||i vt засуджувати; присуджувати, осуджувати; ~o засудження, осудження, осуд; вирок; ~ind/a гідний осуду; ~it/o засуджений; осуджений; mal~i vt звільняти від покарання, (по)милувати, визнавати невинним, виправдати (= absolvi).

kondens||i vt тех. конденсувати, згущувати; ~ita lakto згущене молоко; ~ad/o конденсація; ~aĵ/o конденсат; ~iĝ/i конденсуватися, згущуватися; ~il/o 1. конденсатор; 2. = kondensoro.

kondensator/o 1.= kondensilo; 2. = kondensoro.

kondensor/o фіз. конденсор.

*kondicional/o лінґв. умовний спосіб.

*kondiĉ||o умова; sub la ~o. ke… за умови, що.., при умові, що..; ~oj de la vivo умови життя;  ~a умовний; ~a modo лінґв. умовний спосіб (= kondicionalo); ~a propozicio підрядне умовне речення; ~e, keза умови, що.., при умові, що..; ~i, ~ig/i vt обумовлювати; ~ar/o умови (= ~oj); sen~a безумовний, беззастережний; sen~e безумовно, беззастережно.

kondil/o анат. виросток.

kondilartr/o/j палеонт. кондилартри [ряд Condylarthra].

kondilom/o анат. кондилома.

kondiment||o приправа; vt приправляти, додавати приправу; ~uj/o набір приправ.

*kondolenc||i vt, vn висловлювати співчуття, складати співчуття (з приводу смерті, нещастя); ~i la fraton pro la morto de lia edzino висловити свої співчуття братові з приводу смерті його дружини; ~o співчуття; esprimi sian ~on висловити свої співчуття; ~a: ~a letero лист з висловленням співчуття, письмове співчуття; ~a vizito візит для висловлення співчуття.

kondom/o презерватив, кондом.

*kondor/o орн. кондор (великий) [Vultur gryphus].

kondotier/o іст. кондотьєр (начальник найманого військового загону в містах Італії у 14-16 ст.).

kondr||o мед. хондр… (словоелемент грецького походження зі знач. “хрящ”); ~it/o мед. хондрит, запалення хряща; ~omмед. хондрома; ~ektomi/o мед. видалення хряща.

kondroste/o/j іхт. хрящокісткові, ганоїдні риби [Chondrostei].

kondrostom/o іхт. підуст [Chondrostoma].

*konduk||i vt вести, заводити, проводити, провадити; управляти, керувати (транспортом); ~і infanon вести дитину; ~і aŭton вести автомобіль; ◊ peto kaj demando ~as tra ltuta lando язик до Києва доведе; ~o, ~ad/o ведення, управління, керування; ~ado de operacio ведення операції; ~ant/o 1. провідник, проводир, поводир, провожатий; водій; їздовий (ім.); 2. керівник; ~em/o див. konduktanco; ~il/o 1. кермо, руль; стерно; 2. труба, трубопровід (для води і т.п.); 3. фіз. провідник (= konduktilo); 4. (тк. в мн.) *~il/oj віжки; ~ist/o кондуктор; провідник (у вагоні); водій; ~licenc/o свідоцтво водія, права; ~sid/o козла, козли (сидіння для погонича); nur/o віжки; налигач; повідець, поводок; al~i vt 1. підводити, приводити, припроваджувати; 2. перен. приводити, призводити; de~i vt відводити; el~i vt виводити, випроваджувати; el~o вивід; en~i vt уводити/вводити, впроваджувати, запроваджувати; en~o вступ; *for~i vt відводити, виводити, відпроваджувати, випроваджувати; kun~i vt приводити (з собою), припроваджувати; re~i vt відводити, відпроваджувати (на попереднє місце); re/en~i vt знову вводити; tele~i vt управляти (по радіо); tra~i vt проводити (крізь що-н.); trans~i vt переводити, перепроваджувати.

kondukt||і vt фіз., ел. проводити (струм, тепло); ~o провідність; ~aĵ/o провідник; ~anc/o фіз. електрична провідність; ~ant/o провідник; ~ec/o провідність; ~il/o провід; nutr/a ~il/o живильний провід; ŝnur/ig/it/a ~il/o шнур; ~il/ar/o система проводів; ~iv/a провідний; ~iv(ec)o фіз. провідність; du/on~ant/o ел. напівпровідник; super~ant/o ел. надпровідник; super~iv/ec/o фіз. надпровідність.

*konduktor/o кондуктор.

*kondut||i vn поводитися, поступати; li ne scias ~і він не вміє поводитись; ~o поведінка; ~libr/o кондуїт; mis~o неправильна поведінка.

koneks||а поєднаний, пов’язаний, споріднений, суміжний; ~o поєднання, взаємозв’язок, взаємозалежність, спорідненість; ~e у зв’язку.

konekt||i vt 1. ел. вмикати, включати, підключати, з’єднувати; 2. анат. з’єднувати, сполучати; ~o вмикання, включення, підключення, з’єднання, контакт; kaskad/a ~o каскадне з’єднання; paralel/a ~o паралельне з’єднання; seri/a ~o серійне з’єднання; ~aĵ/o, ~il/o з’єднувач; вимикач; конектор; вилка; штепсель; ~ing/o розетка (електрична); ~o/skem/o радіо, ел. схема (підключення), блок-схема; тех. кінематична схема; ~orank/o 1. тел. телефонний комутатор; 2. ел. комутаторна дошка; ~tabul/o ел. розподільний щит; mal~i vt роз’єднувати, відключати, розмикати; mal~il/o вимикач; mis~o погане з’єднання; tra~i vt тел. переключати.

Konektikut/o геогр. Коннектікут (один із американських штатів).

konektiv/o 1. анат. з’єднувальна нитка; 2. бот. в’язальце.

konestabl/o іст. конетабль (у Франції з 12 ст. – військовий радник короля, з 14 ст. - головнокомандуючий армією).

konfeder/i vn об’єднувати в конфедерацію (= konfederacii).

*konfederaci||o конфедерація; ~i vn об’єднувати в конфедерацію.

*konfekci/o конфекціон, готовий одяг.

*konferenc||o конференція, нарада; gazet/ar/a ~o прес-конференція; ~a конференційний; ~a salono конференц-зал.

konferv/o бот. жабуриння [Conferva].

*konfes||i vt 1. признаватися, зізнаватися; освідчуватися; визнавати; 2. сповідатися; ~i sian kulpon визнати свою вину; mi devas ~i, ke … (я) мушу признатися, що ..; 3. сповідувати (певну релігію, вчення); ~o визнання, признання, зізнання; сповідь; ~ant/o сповідувач; ~ej/o церк. сповідальниця; ~pren/i vt сповідати; ~pren/ant/o сповідник, сповідач; for~i vt зрікатися, відмовлятися, відрікатися, відпиратися; mal~i vt заперечувати, відкидати; відмовлятися, відрікатися; не признаватися, не зізнаватися.

konfesi||o рел. віросповідання, віровизнання, конфесія; ~a конфесійний; inter~a міжконфесійний.

konfet/o/j конфеті.

*konfid||i vt, vn (iun, al iu) довіряти (кому-н.); ~o довіра, довір’я; havi ~on al … мати довіру до ..; meti la demandon pri ~o поставити питання про довіру; ~at/o довірена особа; ~em/a довірливий; ~ig/a який викликає довіру; ~ind/a який заслуговує довіри; ~ind/ul/o довірена особа; ~atest/o доручення (документ); ~decid/o вотум довір’я; ~interval/o стат. довірчий інтервал; ~postul/o питання про довіру (у парламенті); mal~i vt, vn недовіряти, відчувати недовіру; mal~o недовіра, недовір’я.

*konfidenc||~o конфіденційність; ~a конфіденційний; ~e по секрету, конфіденційно; ~i vt повідомляти по секрету; ~em/a довірливий, відкритий; ~ul/o довірена особа; наперсник, повірник.

konfidenci/o заст. = konfidenco.

*konfirm||i vt 1. затверджувати; підтверджувати; ~і la supozon підтвердити припущення; 2. = konfirmacii; ~o затвердження; підтвердження; mal~i vt спростовувати, заперечувати; mal~o спростування, заперечення.

konfirmaci||i vt церк. конфірмувати, піддавати конфірмації; ~o конфірмація (таїнство миропомазання дітей; прийняття дітей в члени церкви).

*konfisk||i vt конфіскувати; ~o конфіскація; ~aĵ/o конфіскат, конфісковане майно.

*konfit||i vt варити в цукрі; *~aĵ/o варення, конфітюр; ~ej/o кондитерська (= sukeraĵejo); ~uj/o ваз(очк)а для варення.

konflagraci/o філос. конфлікт, потрясіння; вибух; всесвітня пожежа.

*konflikt||o конфлікт, зіткнення, гостра суперечка; ~i vn конфліктувати; ek~i vn (kun) зайти/вступити у конфлікт (із).

*konform||a відповідний, згідний; esti ~a бути відповідним, відповідати; ~e (al) відповідно (до), згідно (з); ~i vn відповідати, бути відповідним; tiu kopio ne ~as al la originalo ця копія не відповідає ориґіналу; ~ec/o відповідність; ~ig/i, al~ig/i vt пристосовувати, узгоджувати; ~iĝ/i cтавати/робитися відповідним, пристосовуватися; ~ism/o політ. конформізм; ~ist/o конформіст; inter~iĝ/і взаємопристосовуватися; ne~a невідповідний; ne~ec/o невідповідність; ne~ism/o політ. нонконформізм; ne~ist/o нонконформіст.

konfront||i vt 1. конфронтувати; 2. юр. робити очну ставку; ~o, ~ad/o 1. конфронтація, зіткнення; 2. очна ставка.

Konfuce||o Конфуцій (китайський філософ, політик і педагог); (k)~an/o конфуціанець; (k)~an/ism/o філ. конфуціанство.

*konfuz||i vt бентежити, збентежувати; викликати замішання (або безладдя); соромити; конфузити; (с)плутати; pardonu, mi ~is vin kun mia amiko вибачте, я сплутав вас зі своїм другом; ~o зніяковіння, ніяковість, замішання, конфуз; безладдя; ~a безладний; плутаний; ~aĵ/o безладдя, безлад, плутанина, замішання; ~eg/i vt (по)сіяти паніку; ~iĝ/i vt 1. бентежитися, соромитися, ніяковіти, конфузитися; 2. (з)мішатися, приходити в безладдя; ~it/a збентежений, засоромлений, зніяковілий; ~iv/a бентежний; inter~i vt змішуватися, помішатися, поплутатися, сплутатися; mal~i vt розплутувати, вияснювати, прояснювати, розрізнювати, відрізняти; ne~ebl/a незворушний; холоднокровний; спокійний; sen~a виразний, розбірливий, чіткий, зрозумілий, незаплутаний.

kong/o хім. конґо.

Kong/o геогр. Конґо (колишня назва р. Заїр); Respublik/o ~o д-ва Республіка Конґо; Demokrat/i/a Respubliko ~o д-ва Демократична Республіка Конґо.

kongel||i vt заморожувати (для тривалого зберігання); ~uj/o морозильна камера.

kongest||o мед. гіперемія, прилив крові; крововилив; ~i vt викликати/спричиняти гіперемію.

konglomer||i vt фіз., геол. збирати, нагромаджувати, накопичувати, утворювати конґломерат; ~aĵ/o, *~at/o конґломерат; ~iĝ/i збиратися, нагромаджуватися, накопичуватися.

Kongol||o = Kongo; (k)~a конґолезький; (k)~an/o конґолезець.

kongr/o іхт. морський вугор [Conger] (син. marangilo).

*kongregaci/o конґрегація; релігійне братcтво.

*kongres||o 1. конґрес, з’їзд; Universala ~о de Esperanto Всесвітній конґрес есперанто; 2. конґрес (законодавчий орган); ~a конґресовий; ~i vn організувати конґрес/з’їзд, брати участь у конґресі/з’їзді; ~an/o 1. учасник конґресу/з’їзду; 2. конґресмен; ~ej/o 1. приміщення, у якому проходить конґрес/з’їзд; 2. приміщення конґресу; ~kotiz/o внесок за участь у конґресі/з’їзді; ~urb/o місто, у якому проходить конґрес/з’їзд; antaŭ~o доз’їздівська (розважальна) програма; post~o післяз’їздівська (розважальна) програма.

kongru||i vn 1. збігатися, бути сумісним; 2. мат. збігатися за розмірами, суміщатися, зливатися; ~ant/a конґруентний, який збігається за розмірами, який суміщається; ~o, ~ec/o конґруенція, збіг, збіжність.

koni/o бот. болиголов [Conium]; makul/a ~o болиголов плямистий [C. maculatum]; ~in/o хім. коніїн.

konidi||o бот. конідія (cпора безстатевого розмноження грибів); ~uj/o пікніда; ~o/don/a: ~odona ĉelo конідієносець.

konidiofor/o бот. конідіофор.

konifer/o/j бот. хвойнi [клас Coniferae, син. Pinopsida] (син. pinopsidoj).

konik||o мат. конічний переріз; ~oid/o конічна поверхня.

konioz/o мед. коніоз.

koniz/o бот. кониза [Conyza].

*konjak/o коньяк.

*konjekt||i vt, vn (з)догадуватися, припускати; здогадний, можливий; ~o, ~aĵ/o здогад, здогадка, припущення; ~ebl/a припустимий; ~em/a догадливий, здогадливий.

konjug||i vt 1. відмінювати (дієслово) (= konjugacii); 2. мат., хім. сполучати, спрягати; ~o мат. спряження (дія); ~ad/o лінґв. відмінювання дієслова; ~aĵ/o мат. спряження (результат).

*konjugaci||o лінґв. 1. відмінювання дієслів; 2. дієвідміна; ~i vt відмінювати.

*konjunkci||o 1. лінґв. сполучник; subordiga ~о підрядний сполучник (= subjunkcio); 2. астр. збіг; 3. мат. кон’юнкція, логічний добуток.

konjunktiv||o 1. лінґв. умовний спосіб, кон’юнктив; 2. анат. сполучна оболонка ока, кон’юнктива; ~it/o мед. кон’юнктивіт, запалення кон’юнктиви.

konjunktur||o фін., ек. кон’юнктура; alt/a ~o економічне піднесення, економічний розквіт (син. haŭso); ~a кон’юнктурний.

*konk||o 1. черепашка, мушля; раковина; 2. анат. раковина; orela ~о вушна раковина; 3. тех. кокіль; 4. арх. конха; ~aĵ/o черепашка, мушля (саме покриття); ~ul/o черепашка (слимак, молюск і т.п. із твердим покриттям); ~o/hav/a черепашковий; ~ohava rokaĵo черепашник; ~olog/i/o, ~o/scienc/o зоол. конхологія.

*konkav||a угнутий, увігнутий (син. transobtuza); ~а lenso фіз. угнута/увігнута лінза; ~ec/o угнутість, увігнутість; ~konveks/a угнуто-опуклий (про лінзу); du~a двовгнутий (про лінзу).

*konker||i vt завойовувати, підкоряти, покоряти, скоряти, здобувати, захоплювати; ~o завоювання, підкорення, здобуття; ~ant/o, ~int/o завойовник, підкорювач, покоритель; переможець; ne~ebl/a неприступний, непереможний.

konkir/i заст. = konkeri.

konklav||o церк. конклав; ~ej/o місце проведення конклаву, приміщення, у якому відбувається конклав.

*konklud||i vt робити висновок, виводити; ~o висновок; veni al (la) ~o, ke … прийти до висновку, що ..; ~a заключний, прикінцевий, кінцевий; ~e на кінець, на закінчення, на завершення; antaŭ~a упереджений.

konkoid/o мат. конхоїда.

*konkord||o згода, злагода, мир; ◊ kie regas ~o, tie regas ordo де злагода, там і лад; ~a одностайний, однодушний; дружний; ~e у згоді/злагоді; дружно; ~i vn бути в згоді/злагоді; ~ig/i vt доводити до згоди/злагоди, примирювати; mal~o незгода, розбрат.

konkordanc/o конкорданція, конкорданс (реєстр слів до тексту із зазначенням місця кожного з них у тексті).

konkordat/o юр. 1. конкордат (угода між урядом якої-н. держави і Папою Римським, що визначає становище католицької церкви в цій державі); 2. угода між неспроможним боржником і його кредиторами.

konkreci/o геол. конкреція.

konkrement/o 1. мін. конкремент; 2. мед. конкремент, камінь.

*konkret||a конкретний; ~aĵ/o конкретне поняття, конкретна річ; ~ig/i vt конкретизувати; ~ig/o конкретизація; ~iĝ/і конкретизуватися.

konkub||о нешлюбний чоловік; друг, коханець; ~i vn бути в нешлюбному зв’язку з ким-н.; ~ec/o позашлюбний зв’язок, співжиття; (у чоловіка); ~in/o нешлюбна дружина; коханка; n/ec/o позашлюбний зв’язок, співжиття (у жінки).

*konkur||i vn, vt конкурувати, суперничати, бути суперником, змагатися; ~a конкурентний; ~e навипередки, один перед одним; ~(ad)o змагання, суперництво, конкуренція; ~ant/o конкурент, суперник; ~em/o дух суперництвa; ~boat/o човен для змагань; ne~ebl/a поза всякою конкуренцією; незрівнянний, неперевершений.

*konkurenc||o конкуренція; суперництво; ~i vn конкурувати; суперничати; ~ul/o конкурент.

*konkurs||o конкурс, змагання; ~a конкурсний; ~i vn змагатися, брати участь у конкурсі; ~ant/o учасник конкурсу; ~aŭt/o гоночний автомобіль; ~bicikl/o гоночний велосипед; ~bicikl/ist/o велогонщик; ekster~a позаконкурсний.

konoid/o мат. коноїд.

konosament/o мор., фін. коносамент (син. ŝarĝatesto).

konotaci/o лінґв., літ. конотація, додаткове значення (cин. kromnocio).

Konrad/o Конрад (ім’я).

*konsci||i vt усвідомлювати, бути свідомим; ~a свідомий; який усвідомлює; ~a pri sia kulpo свідомий своєї вини; ~e свідомо; ~o свідомість, притомність; усвідомлення; perdi ~on знепритомніти; ~ig/i vt привести до пам’яті/притомності/тями, опам’ятати; дати зрозуміти, змусити усвідомити; ~mank/o безпам’ятство; ek~i vt усвідомити; mem~o самосвідомість, самоусвідомлення; mem~a свідомий, свідомий себе; ne~o неусвідомлення, несвідомість; ne~a несвідомий, неусвідомлюючий; re~iĝ/і притомніти, опритомніти, приходити до пам’яті/тями; sen~a несвідомий, непритомний; sen~ec/o непритомність, безпам’ятство, несвідомість; sen~iĝ/і знепритомніти, втратити свідомість, зомліти; sub~o підсвідомість; sub~a підсвідомий.

*konscienc||o сумління, совість, свідомість; pura ~о чисте сумління, чиста совість; ~a сумлінний, совісний, свідомий; ~a laboro сумлінна робота; ~ec/o сумлінність, совісність; ~dub/o юр. казус; mal~a, ne~a несумлінний, недобросовісний; sen~a безсовісний, без сумління.

*konsekr||i vt церк. висвячувати в сан; освячувати, посвячувати; ~(ad)o висвячення; освячення, посвячення.

*konsekvenc||o наслідок, послідовність; ~a послідовний, логічний; ~e послідовно, логічно; ne~a непослідовний; ne~(ec)o, sen~(ec)o непослідовність.

*konsent||i vn, vt погоджуватися, згоджуватися, годитися; mi ne ~as kun li en tio я не згоджуюся з ним у цьому; mi ĉion ~os я на все погоджуся; ~o згода; ~a згодний, згідний; ~e згідно, узгоджено; на знак згоди, ствердно; ~ig/i vt 1. погоджувати; 2. переконувати; ~it/e! згода!, домовились!; добре!, гаразд!; ~ebl/a на який можна погодитися, прийнятний; ~em/a згідливий; ~iĝ/і дійти до згоди, дійти до порозуміння, домовлятися, погоджуватися; inter~iĝ/і узгоджувати: домовлятися, приходити до згоди; inter~o угода, домовленість, взаємна згода; mal~i vn не погоджуватися, не давати згоди, противитися, розходитися в думках; mal~o незгода, брак згоди, опір.

*konserv||i vt зберігати; консервувати; ~i ion en la memoro зберігати що-н. у пам’яті; ~a збережувальний, консервний, консервуючий; ~aj okulvitroj захисні окуляри, окуляри-консерви; ~o, ~ad/o зберігання, збереження; консервування, консервація; ~aĵ/o консерви (їжа); ~ej/o склад; комора; камера зберігання; ~em/a консервативний; ~iĝ/і зберігатися; ~ist/o хоронитель, хранитель; ~uj/o консервна банка; ~o/bokal/o банка для консервування; mem~o самозбереження; instinkto de mem~o інстинкт самозбереження.

*konservativ||a консервативний; ~ism/o консерватизм; ~ul/o консерватор.

*konservatori/o консерваторія.

*konsider||i vt брати до уваги, розглядати, зважувати, враховувати, обдумувати, обмірковувати; уважати; mi ~as lin kiel amikon я маю його за друга, я вважаю його cвоїм другом; ~e з огляду на..; ~o розгляд; обмірковування, зважування, врахування; ~em/a розважливий, розсудливий; ~ind/a який заслуговує на увагу; значний, важливий; re~i vt переглядати (рішення і т.п.); sen~a необдуманий, необачний, нерозважний, нерозсудливий; безцеремонний; sen~e без огляду на.., незважаючи на…

konsign||i vt 1. ком. консиґнувати; 2. військ. тримати на казарменному становищі; забороняти відлучення з частини; ~o ком. консиґнація (форма продажу товару через склади посередників, які здійснюють його зберігання протягом тривалого часу); ~ant/o консиґнант (постачальник товару на склад посередника); ~at(ul)o консиґнатор (посередник, який зберігає товар).

*konsil||i vt радити, давати пораду, подавати раду, рекомендувати; ~o рада, порада, рекомендація; ~an/o член ради; радник; ~ant/o порадник; ~ebl/a: tio ne estas ~ebla цього радити не можна; ~iĝ/i радитися, порадитися; ~iĝ/o нарада, консиліум; ~il/o інформ. експертна система; ~ind/e: estas ~inde рекомендується; ~ist/o радник; консультант; порадник; inter~iĝ/i = ~iĝi; mal~i vt відраджувати; ne ~ebl/a який не можна радити/рекомендувати; sen~a безпорадний.

konsili||o рада (колегіальний орган); (K)~o de Eŭropo Рада Європи; Eŭropa (K)~o Європейська Рада; ~an/o член ради.

*konsist||i vn складатися з...; полягати; la tuta afero ~as en tio, ke... уся справа (полягає) в тому, що...; ~o склад, будова; ~aĵ/o складник, складова частина; ~ig/i vt складати, входити до складу, утворювати; divers~a, miks~a різнорідний, різноманітний за складом, мішаний;

konsistenc/o консистенція, густота, щільність.

*konsistori/o консисторія (церк. адміністративний орган).

konskripci/o військ. конскрипція (набирання чоловіків до армії на підставі військової повинності, але з дозволом викупу й заступництва); військова повинність.

konskript/o військ. призовник, рекрут.

*konsol||i vt розраджувати, потішати, утішати; ~i si/n утішатися, знаходити розраду; ~o розрада, потіха; ~a утішний, утішливий; ~aj vortoj слова розради; ~iĝ/i утішатися, знаходити розраду; ne~ebl/a неутішний, невтішний; sen~a безутішний.

konsolid/o бот. сокирки [Consolida].

konsome/o консоме, міцний бульйон.

konsonanc/o муз., літ. співзвучність, консонанс.

*konsonant||o лінґв. приголосний (звук); du/obl/a ~o подвійний приголосний; ~ar/o консонантизм; ov/iĝ/o пересуванння звуків, перебій звуків; уподібнення приголосних.

konsorci/o консорціум; співдружність.

*konspir||i vn змовлятися, робити змову; конспірувати; замишляти; ~o змова; конспірація; ~ant/o змовник; конспіратор.

konstabl/o констебль (1. у феодальній Англії - вищий придворний чин; 2. у Великій Британії та США - нижчий поліцейський чин).

Konstanc/o геогр., м. 1. Констанц; 2. Констанца; ~a Констанція (ім’я).

Konstanci/o Констанцій (ім’я).

*konstant||a постійний, сталий, незмінний; ~e постійно, стало, незмінно; ~o фіз. стала (у знач. ім.), стала величина, константа; ~ec/o постійність, сталість, незмінність; ~ig/il/o ел. стабілізатор струму; ne~a непостійний, несталий, змінний, мінливий.

konstantan/o константан (сплав міді з нікелем і марганцем).

Konstanten/o Костянтин, Кость (ім’я).

Konstantin/o геогр., м. Константіна.

Konstantinopol/o іст., м. Константинополь; Царгород (староукраїнська назва цього міста).

*konstat||i vt констатувати, стверджувати, підтверджувати, установлювати (факт); ~o констатація, констатування.

konstelaci/o астр. сузір’я.

*konstern||i vt приголомшувати, вражати; спантеличувати, збивати з пантелику; сповнювати жахом, жахати; викликати замішання; ~a приголомшливий, приголомшуючий; ~iĝ/i розгублюватися, (з)бентежитися; ~iĝ/o розгубленість, замішання; ne~ebl/a незворушний, твердий, стійкий.

konstip||i vt мед. викликати запор/затвердіння; ~o запор, затвердіння; ~a який викликає запор; ~iĝ/і дістати запор/затвердіння.

konstitu||i vt 1. засновувати, створювати; установлювати, визначати склад, книжн. конституювати; 2. складати; являти собою; ~a конститутивний; складовий; ~ant/a установчий; ~iĝ/і створюватися; установлюватися; книжн. конституюватися. 

*konstituci||o 1. конституція; 2. мед. конституція, комплекція; 3. хім. нрк. = strukturo; ~a конституційний; ~i vn редагувати конституцію; ~ant/o член конституційних зборів; ~romp/o порушення конституції; kontraŭ~a антиконституційний.

konstitutiv/a книжн. конститутивний; визначальний.

konstrikt||i vt мед. стискати, звужувати; ~a стискаючий, звужуючий; ~(ad)o стиск, звуження.

konstriktor/o зоол. удав, боа [Constrictor].

*konstru||i vt будувати, споруджувати, ставити, зводити; конструювати; ~a будівельний; ~o, ~ad/o будівництво, будування, будова, спорудження; конструювання; ~o, ~aĵ/o будова, будівля; будинок; конструкція; ~ej/o будівельний майданчик; ~ist/o будівельник, будівничий; конструктор; ~art/o архітектура; ~entrepren/o будівельне управління; ~entrepren/ist/o буд. підрядчик; ~fos/aĵ/o траншея, котлован; ~inĝenier/o інженер-будівельник; ~labor/o/j будівельні роботи; ~lign/o ділова деревина, будівельна деревина, (будівельний) пиломатеріал; ~plan/o план будівництва, будівельний план; ~projekt/o проект будівництва; ton/o будівельний камінь; al~i vt добудовувати, прибудовувати; al~aĵ/o добудова, прибудова; malvt розбирати; pri~i vt забудовувати; re~i vt відбудовувати, реконструювати; sub~aĵ/o фундамент, підвалини; super~i vt надбудовувати; super~ad/o надбудова (дія); super~aĵ/o надбудова (результат).

konstrukci/i vt конструювати; ~aĵ/o конструкція; ~ej/o конструкторське бюро; ~ist/o конструктор.

konsubstanci/a = samsubstanca.

*konsul||o консул; ~a консульський; ~ec/o консульство (титул і чин); ~ej/o консульство (приміщення).

*konsult||i vt (ion, iun) консультуватися; проконсультуватися, (по)радитися, одержувати консультацію; довідуватися (у друкованих джерелах, архівах і т.п.); подивитися, продивитися, перeглянути; ~i advokaton порадитися з адвокатом; ~i vortaron довідатися у словнику, подивитися у словник; ~a консультаційний, консультативний; ~a kuracisto лікар-консультант; ~ad/o консультація, порада; ~ant/o особа, що консультується, що бере консультацію; ~ej/o консультація, консультаційний пункт; jurista ~ejo юридична консультація; ~iĝ/a дорадчий, консультативний;

*konsum||i vt споживати, витрачати, використовувати; вичерпувати, вибирати, забирати, поглинати; виснажувати; знищувати; ~і tempon забирати час; ~і monon витратити гроші; ~itaj fortoj розтрачені сили; ~o, ~ad/o споживання, поглинання; виснаження; ~ant/o 1. споживач; 2. біол. консумент; ~iĝ/і виснажуватися; вичерпуватися (про харчі, гроші і т.п. ще) закінчуватися; ~kooperativ/o споживчий кооператив; ~lac/ig/i vt виснажувати, зморювати; ~pel/it/a доведений до знемоги, знеможений, розбитий; for~i vt повністю використати, витратити до решти; виснажити цілком; знищити до решти, знищити цілком; for~iĝ/і виснажитися цілком; знищитися до решти; ne~ebl/a невичерпний, незнищенний, витривалий.

*kont||o бухг. рахунок; kuranta ~о поточний рахунок; persona ~о особовий рахунок; ~i, ~ad/i vt записувати/заносити на рахунок; вести бухгалтерські книги; ~ist/o рахівник; бухгалтер; ~ul/o власник рахунку; ~el/tir/o витяг з рахунку; ~numer/o номер рахунку; ~resum/o витяг з рахунку (станом на певну дату).

kontaĝ||o мед. інфекція, зараза; mens/a ~o психічна зараза, психоз; ~a інфекційний, заразний; ~i vt заражати; переносити інфекцію; ~aĵ/o контагій, збудник інфекційної хвороби.

*kontakt||o контакт, стик, зіткнення, стикання, зв’язок; starigi ~ojn al (або kun) iu установити контакти з ким-н., навести зв’язок з ким-н.; ~e впритул; ~ig/i vt установити контакт; з’єднувати, стикати; ~iĝ/і мати контакт, бути в контакті; входити в контакт, зв’язуватися; стикатися; ~il/o ел. рознімання, розняття, конектор, замикач; рубильник; вилка, штепсель, штекер; ~ing/o цоколь (електролампи); ~o/lens/o контактна лінза; ~o/line/o ел. контактна лінія; ~rel/o зал. провід-рейка; ~o/skatol/o ел. розподільна коробка; mal~ig/i vt роз’єднувати, від’єднувати, обривати зв’язок, вимикати; mis~o поганий контакт; tele~i vt тримати радіо-/телезв’язок.

kontaktor/o ел. контактор.

kontamin||i vt контамінувати (змішувати дві або кілька подій під час розповіді; утворювати нові слова, форми, вислови поєднанням двох подібних елементів); ~(ad)o контамінація.

*kontant||a готівковий (про гроші); akcepti ion por ~а mono перен. приймати що-н. за чисту монету; ~e готівкою, за готівку; ~e pagi платити готівкою; ~e aĉeti купувати за готівку; ~a mon/o, ~aĵ/o, ~o готівка.

kontempl||i vt споглядати, розглядати, розважати, роздумувати, обмірковувати; ~ad/o споглядання, розглядання, розважання.

kontener||o тех. контейнер; ~iz/i vt переводити на контейнерні перевезення; ip/o контейнерне судно, судно для перевезення контейнерів.  

*kontent||a (pri, pro, per) задоволений, удоволений/вдоволений; esti ~a pri sia laboro бути задоволеним своєю роботою; ~i vn бути задоволеним; ~ec/o задоволеність, вдоволеність; ~ig/i vt задовольняти, вдовольняти; заспокоювати (потреби); ~ig/i si/n задовольнятися, удовольнятися; ~ig/a задовільний; ~ig/o задоволення; ~iĝ/i задовольнятися, удовольнятися; ~iĝ/em/a невибагливий; ~ul/o задоволена особа; mal~a, ne~a невдоволений, незадоволений; mal~o, mal~ec/o, ne~ec/o невдоволення, незадоволення; mem~o, mem~ec/o самовдоволення, самовдоволеність, самозадоволення, самовтіха; ne~ig/ebl/a невтолимий, ненаситний.

*kontest||i vt заперечувати, оспорювати, спростовувати; відхиляти, висловлювати незгоду; ~(ad)o 1. спростування, оспорювання, заперечення; 2. юр. відвід; ~ebl/a спірний; сумнівний; ne~ebl/a незаперечний.

*kontinent||o континент, материк; ~a континентальний, материковий.

kontingenc||o філос. випадковість; ~a випадковий.

kontingent||o 1. континґент, склад; 2. континґент (встановлена норма, кількість); ~i vt доставляти континґент; ~ig/i vt накладати континґент.

*kontinu||a неперервний, постійний, суцільний; ~а kurento ел. постійний струм; ~а frakcio мат. неперервний дріб; ~e постійно, неперервно; ~aĵ/o мат. континуум; неперервна функція; постійна величина; ~ec/o неперервність; ~ig/i vt 1. робити суцільним, робити неперервним; 2. ел. випрямляти; ~ig/il/o ел. випрямляч; mal~a, ne~a переривистий, переривчастий, перерваний.

kontoid/o лінґв. контоїд, приголосний (звук) (син. nevokoido).

*kontor||o контора, канцелярія; ~a конторський, канцелярський; ~ist/o конторський службовець; конторник; канцелярист.

kontra- муз. контра- (преф., що вказує на інструмент/голос з найнижчим реґістром: ~fagoto, ~tenoro).

*kontraband||o контрабанда; ~a контрабандний; ~i vn займатися контрабандою; ~aĵ/o контрабандний товар, збірн. контрабанда; ~ist/o контрабандист.

*kontrabas||o контрабас; ~ist/o контрабасист.

kontradanc/o заст. кадриль.

kontradmiral/o контр-адмірал (= subadmiralo).

kontrafagot/o муз. контрфаґот.

kontrah||i vt фізіол. стискати, скорочувати; ~iĝ/o скорочення; ~iĝo de muskolo скорочення м’яза.

*kontrakt||i vn (kun iu pri io) укладати (або складати) контракт, договір; ~o контракт, договір; laŭ~a pago акордна плата; ~ant/o договірна сторона.

kontraktur/o мед. контрактура, судома суглоба.

*kontralt||o муз. контральто; ~ul/in/o контральто (співачка).

kontramark/o контрамарка.

kontrapost/o мист. контрапост.

*kontrapunkt/o муз. контрапункт.

*kontrast||o контраст, протилежність; ~a контрастний, прямо протилежний, який різко відрізняється; ~e al, ~e kun/al на протилежність, у противагу (кому-н., чому-н.); ~i vn контрастувати, різко відрізнятися; ~ig/i vt протиставляти.

kontratenor/o муз. контратенор.

*kontraŭ І. прийм. проти, навпроти, напроти; за; на; batali ~ malamiko боротися проти ворога; ~ mia domo напроти мого будинку; aĉeti ~ dek grivnoj купити за десять гривень; ŝanĝi ĉekon ~ mono обміняти чек на гроші; vizaĝo ~ vizaĝo віч-на-віч; esti maljusta ~ iu бути несправедливим до кого-н.; ІІ. преф. анти-, контр-, проти-: ~alkohola антиалкогольний; ~revolucia контрреволюційний; ~stari протистояти; ІІІ. самостійна морфема: ~a протилежний; *~e навпроти, напроти; навпаки; ~aĵ/o протилежність (річ, особа); ~ec/o протилежність (риса); ~iĝ/i протиставлятися, бути проти, ставати проти, противитися, не погоджуватися, заперечувати; ~ul/o противник, супротивник.

kontraŭ/ag||і vn протидіяти; ~o протидія.

kontraŭ/alergi/~a протиалергічний.

kontraŭ/alkohol/a антиалкогольний.

kontraŭ/apog/il/o підпора, підпірка.

kontraŭ/argument/o контрарґумент, заперечення.

kontraŭ/art/a антихудожній, антимистецький.

kontraŭ/atak/i vt контратакувати; ~o контратака.

kontraŭ/aviad/il||a: ~a artlerio зенітна артилерія; ~a defendo протиповітряна оборона; ~a kanono зенітна гармата, розм. зенітка.

kontraŭ/batal/i vt протидіяти, протистояти.

kontraŭ/ciklon/o антициклон.

kontraŭ/democrat/i/a антидемократичний.

kontraŭ/dev/a суперечний обов’язку; віроломний.

kontraŭ/di/a нечестивий.

kontraŭ/dir/i vt заперечувати; суперечити.

kontraŭ/dolor/a обезболюючий, від болю.

kontraŭ/egal/a мат. такий же, але з від’ємним знаком.

kontraŭ/ermen/o геральд. протигорностаєве хутро.

kontraŭ/eskarp/o контрескарп.

kontraŭ/faŝism||o антифашизм; ~a антифашистський.

kontraŭ/faŝist/o антифашист.

kontraŭ/febr/a від гарячки/пропасниці (про ліки), жарознижувальний.

kontraŭ/flu/e проти течії.

kontraŭ/grip/a протигрипозний.

kontraŭ/imperi/ism/a антиімперіалістичний.

kontraŭ/indik/o мед. протипоказання.

kontraŭ/inflam/a протизапальний.

kontraŭ/inund/a протипаводковий.

kontre/o муз. кантрі (музична культура білого сільського населення пд.-сх. і зах. американських штатів).

*kontribu||i vt, vn сприяти, робити свій внесок; ~і sukceson сприяти успіхові; ~o, ~aĵ/o сприяння, внесок; cтаття, матеріали (до газети, на конкурс і т.п.); doni sian ~on por io зробити свій внесок у що-н.; ~ant/o співпрацівник, кореспондент.

*kontribuci/o війсье., фін. контрибуція.

kontrici/o церк. каяття, розкаяння.

*kontrol||i vt перевіряти, контролювати; ~o перевірка, контроль; ~ebl/a контрольований, який піддається перевірці; ~il/o контрольний апарат/прилад, контролер; ~ist/o контролер; ~aparat/o контрольний апарат; ~cifer/o контрольна цифра; ~ir/o (контрольний) обхід, дозор; перевірка постів; ~komision/o контрольна комісія; ~komitat/o контрольний комітет; ~konsili/o контрольна рада; ~lamp/o контрольна лампа; ~mark/i vt тех. наносити позначки про відповідність стандартам (на ваго-вимірювальних приладах і т.п.); ~metod/o контрольний метод, метод контролю; ~vok/o перекличка; ne~ebl/a неконтрольований, який не можна проконтролювати, який не підлягає контролю; sen~a безконтрольний; tra~i vt проконтролювати.

kontumac||a юр. який не з’являється на виклик суду; засуджений заочно; ~o неявка в суд.

*kontur||o контур, обрис; абрис; ~a контурний; ~i vt малювати/ окреслювати контур, наносити контур; ~iĝ/i окреслюватися, обрисовуватися, вмальовуватися; ~tranĉ/i vt кроїти, викроювати за шаблоном.

*kontuz||i vt забивати, контузити; ~o забій, контузія; ~aĵ/o забите місце; синяк; ~ant/a який викликає забій; тупий (про знаряддя, інструмент); ~iĝ/і одержати забій, контузію, стати контуженим.

konukl/o кужівка, кужілка (син. ŝpinbastono).

konulari||o палеонт. конулярія [Conularia].

konur/o орн. справжній клинохвостий папуга [Conurus].

*konus||o 1. конус; paralel/trunk/it/a ~o зрізаний конус; 2. бот. шишка (син. strobilo); pina ~о соснова шишка; ~a конічний; ~a surfaco конічна поверхня; ~et/o 1. анат. язичок (конусоподібний виступ м’якого піднебіння); 2. колбочка, колбочкова клітина (світлочутлива клітина зовнішнього шару сітківки ока); tri~dent/ul/o/j палеонт. триконуснозубі [ряд Triconodonta].

*konval/o бот. конвалія [Convallaria] (син. majfloro).

konvalamarin/o хім., фарм. конваламарин.

konvalari/o хім., фарм. конваларій.

konvalesk||o одужування; ~i vn одужувати, поправлятися.

konvekci/o метео конвекція.

*konveks||a опуклий, випуклий; ~ec/o опуклість, випуклість; du~a двоопуклий (про лінзу).

konvekt||і vt фіз. конвектувати, переносити тепло в середовищі; ~a конвекційний; ~a kurento конвекційний струм; ~o 1. фіз. конвекція; 2. = konvekcio.

*konven||i vn личити, пасувати, підходити, бути відповідним, сумісним, відповідати; tio absolute ne ~as al mi це мені зовсім не підходить; ~a належний, відповідний, доречний; ~e належно, як годиться, як слід; ~ec/o відповідність, доречність, пристойність; inter~i vn підходити, відповідати; inter~a відповідний; сумісний; mal~a невідповідний, недоречний, непристойний, неподобний; mal~aĵ/o недоречний вчинок, недоречність, неподобство.

*konvenci||o 1. конвенція; угода, договір; 2. іст. конвент; 3. надзвичайна асамблея; з’їзд для висунення кандидата в президенти; ~a конвенційний, договірний, обумовлений.

konvent/o 1. чернеча спільнота, чернече згромадження; 2. монастир; 3. франкмасонські збори.

konverĝ||i vn фіз., мат. зосереджуватися, фокусуватися, сходитися в одній точці; спрямований в одну точку; ~o конвергенція, сходження в одній точці; ~ig/i vt збирати, спрямовувати в одну точку; ~ig/a збирний (про лінзу); mal~i vn розходитися (про лінії, промені) (= diverĝi).

konvers/i vn = konversacii.

*konversaci||o бесіда, розмова; ~i vn розмовляти, вести розмову, бесіду, говорити.

*konvert||i vt 1. навертати (до чого-н.), обертати (у кого-н., що-н.); перетворювати; ~і al vera vojo навернути на шлях істини; ~i en dolarajn обміняти на долари; ~і al kristanismo навернути до християнства, обернути в християнство; 2. фіз., хім., мат., фін. перетворювати; піддавати конверсії, конвертувати; обмінювати; ~o 1. навернення; перетворення; 2. ек. конверсія; перетворення, обмін; ~ebl/a конвертований; ~iĝ/і навертатися; ~i/o ел. перетворювач, умформер, конвертор.

konvertor/o конвертор, перетворювач (= konvertilo); ~o de Bessemer бесемер; metalurgi/a ~o металурґійний конвертор; nukle/a ~o ядерний конвертор; ~a komplet/o ел. конверторний комплект (з ґенератора і мотора).

konvikt||i vt юр. звинувачувати, визнати винним; ~i iun pri krimo звинувачувати кого-н. у злочині; ~o звинувачення, визнання винним; ~a переконливий, доказовий, довідний; ~aj montraĵoj речові докази.

*konvink||i vt (pri) переконувати; ~a переконливий, переконуючий; ~e переконливо; ~o переконання; agi kontraŭ sia ~o діяти всупереч своєму переконанню; ~ebl/a якого можна переконати; ~iĝ/i переконатися; ~iĝ/o, ~it/ec/o переконаність; ~it/a переконаний.

konvoj||o мор. конвой, ескорт; ~i vt конвоювати, ескортувати; ~ant/o мор. конвойний (або ескортний) корабель; військ. конвоїр.

*konvolvul||o бот. березка, повій, повійка [Convolvulus]; ~ac/o/j березкові [родина Convolvulaceae].

*konvulsi||o конвульсія, судорога. cудома; ~a конвульсивний, судорожний; ~i vt судомити. 

konzern/o ек. концерн.

konzol||o 1. арх. консоль, кронштейн; 2. інформ. пульт, консоль, консольний термінал; ~fost/et/o кронштейн.

kooper||i vn кооперуватися, діяти спільно; ~a кооперативний; спільний; ~e кооперативно; ~o, ~ad/o кооперація, співпраця, спільні дії; ~ig/o кооперування.

kooperativ||o кооператив; ~a кооперативний; ~an/o, ~ant/o член кооперативу, кооператор; ~ism/o кооперативізм.

koopt||i vt юр. кооптувати (син. alelekti); ~ad/o кооптація; ~it/o кооптований (ім.).

koordinat||o мат., геогр. координата; ~ar/o, ~sistem/o система координат; ort/a ~sistem/o прямокутна система координат.

kopaifer/o бот. копаїфера [Copaifera].

kopaiv||o фарм. копайський бальзам; ~arb/o, ~uj/o бот. копайва.

kopal/o хiм. копал (викопна смола рослинного походження).

*kopek/o копійка.

Kopenhag/o геогр. Копенгаґен (столиця Данії).

kopepod/o/j зоол. веслоногі ракоподібні, копеподи [підклас Copepoda].

Kopernik/o Коперник (польський астроном).

*kopi||~i vt прям., перен. копіювати; знімати копію; переписувати; ~o копія; ~a копіювальний; ~ad/o прям., перен. копіювання; переписування; ~ist/o переписувач, копіювальник; ~kadr/o фото копіювальна рамка; ~rajt/o копірайт, авторське право; право відтворення; mis~i vt погано скопіювати; re~i vt перекопіювати; tra~i vt (с)калькувати.

kopl/о 1. літ. двовірш; 2. фольк. копла (іспанська пісенька любовного змісту); 3. злучка (= kuplo 2).

kopr/o копра, сушене ядро кокосового горіха.

kopren/o бот. гнойовик [Coprinus].

kopris/o ент. копр [Copris].

koprofagi/o мед. копрофагія (поїдання екскрементів).

koprolali/o мед. копролалія (імпульсивне вимовляння лайливих і нецензурних слів).

koprolit/o палеонт. копроліт, викопний екскремент.

kops/o с.-г. лісова поросль, підлісок.

kopt||o етн. копт; ~a коптський.

I kopul||i vn біол. злучатися, паруватися; ~ad/o злучка, копуляція.

II kopul||o лінґв. зв’язка, копула; ~a зв’язковий, копулятивний.

kopulaci/o = kopulado.

kopulativ/o лінґв. копулятивний відмінок.

І*kor||o серце; (перен. ще) душа; alpreni ion al la ~o взяти що-н. до серця; ora ~o золоте серце; ami el la tuta ~o любити від усього серця/від усієї душі; ~a серцевий; сердечний; ~e сердечно, душевно; ~ec/o сердечність, душевність; ~aflikt/o смуток, горе; mi havas ~aflikton у мене серце ниє; ~atak/o сердечний приступ; ~bat/o биття серця, серцебиття; ~difekt/o вада серця; ~dilat/iĝ/o розширення/збільшення серця; ~ekscit/a який збуджує душу/серце, задушевний; ~favor/i vt змилосердитися; ~favor/o сердечність; ~form/a у формі серця; ~infarkt/o інфаркт серця, інфаркт міокарда; ~inklin/o прихильність; ~klap/o/ нрк. = korvalvo; ~prem/a який бере/хапає за душу/серце; жалісливий, жалісний; ~prem/i vt гнітити серце, пригнічувати; брати/хапати за душу/серце; ~stat/o стан душі, душевний стан; ~stimul/il/o анат. пейсмекер; ~ŝir/i vn рвати серце, роздирати серце, різати/краяти серце; ~ŝir/a несамовитий, нелюдський, нестямний; ~tuŝ/a зворушливий, задушевний; ~tuŝ/i vt розчулювати, зворушувати, зачіпати за серце; ~valv/o анат. сердечний клапан; antaŭ~a анат. передсерцевий; sen~a 1. безсерцевий; 2. безсердечний, бездушний, безжалісний, жорстокий.

ІІ kor/o бібл. хомер, кор (міра сипких тіл, ≈ 364 л).

koraci||o орн. сиворакша, ракша [Coracias]; ~ed/o/j сиворакшеві, ракшеві [родина Coraciidae]; ~(o)form/a/j сиворакшоподібні; [ряд Coraciiformes].

Koraĥ/o бібл. Корей, Корах.

korak||o орн. ворона велика, крук, ворон [Corvus corax]; ~oid/a анат. дзьобоподібний.

korakl/o човник з лози, лозовий човник (син. korboboato).

korakoid/a анат. дзьобоподібний.

*koral||o зоол. корал; ~a кораловий; (K)~a: (K)~a Maro Коралове море; ~ul/o/j коралові поліпи [клас Anthozoa]; ~fung/o бот. булавниця, рогатик (= klavario); ~rif/o кораловий риф; ~serpent/o коралова змія; ok~ul/o/j восьмипроменеві коралові поліпи; ses~ul/o/j шестипроменеві коралові поліпи.

koralin/o бот. кораліна [Corallina].

koraloriz/o бот. коральківець [Corallorrhiza].

*Koran/o Коран.

korazi/o геол. коразія (процес руйнування гірських порід уламковим матеріалом, що його переносить вітер, вода, лід) (син. albata erozio).

*korb||o кошик, кіш, кошіль; ~aĵ/o кошикарський виріб; ~et/o кошичок; ~ist/o, ~o/far/ist/o кошикар; ~o/boat/o човен з лози; ~o/pilk/ad/o, ~o/pilk/lud/o баскетбол; ~o/plekt/ist/o = ~ofaristo; ~o/salik/o = vimeno.

korbel||o арх. виступ, еркер; ~fenestr/o арх. еркер (син. orielo). 

Korcir/o геогр., о-в Керкіра.

*kord||o 1. струна; тятива; 2. анат., мат. хорда; violona ~o скрипкова струна; voĉaj ~oj голосові зв’язки; ~a струнний; ~a orkestro струнний оркестр; ~it/o мед. запалення голосових зв’язок, хордит; ~instrument/o муз. струнний інструмент; unu~a однострунний.

kordelier/o 1. рел. францисканець-кордельєр; 2. іст. кордельєр.

kordial/o мед. серцеві (стимулюючі) ліки.

Kordiler/o(j) геогр., гори Кордільєри.

kordit/o кордит (бездимний нітрогліцериновий порох).

kordon/o 1. галун, тасьма; 2. орденська стрічка; 3. військ. кордон (загін); 4. анат. канатик, пуповина (= funiklo).

kordov/o кордоба, кордова (грошова одиниця Нікараґуа).

Kordov/o геогр., м. Кордова.

korduroj/o текст. вельвет.

І kore/o мед. 1. хорея, 2. мала хорея, танок святого Вітта.

ІІ kore||о кореєць; ~a корейський; (K)~i/o Корея; ~in/o корейка; (K)~uj/o = (K)~io.

koregіdor/o іст. корехідор (за феодалізму королівський урядовець в Іспанії, що виконував функції судді і мера міста).

koregon/o іхт. сиг [Coregonus].

koregraf||o хореограф; ~i/o хореографія.

*korekt||i vt правити, виправляти, коректувати; ~o, ~ad/o правлення, виправлення, поправка; коректування, корекція; коректура; ~a правильний; коректний; ~a domo = ~odomo; ~aĵ/o виправлення; коректа (відбиток); ~ec/o правильність, коректність; ~iĝ/i виправлятися; ~ist/o коректор; ~o/dom/o виправний заклад, виправний будинок; виправно-трудова колонія для неповнолітніх злочинців; ~o/far/a правильний; mal~a 1. неправильний; 2. некоректний; mal~aĵ/o 1. неправильність; 2. некоректність; mis~i vt помилково виправляти, неправильно виправляти; ne~ebl/a непоправний; ne~it/a невиправлений; sur~i vt виправляти (на письмі).

korektur/o коректа, пробний відбиток (= presprovaĵo).

korelaci||o 1. стат. кореляція; 2. = korelativeco; ~a кореляційний.

*korelativ||a лінґв. корелятивний, співвідносний; ~ec/o співвідносність, корелятивність.

koreograf||o хореограф; ~i/o хореографія; ~i/a хореографічний.

koreops/o бот. кореопсис [Coreopsis].

*korespond||i vn листуватися; ~o, ~ad/o листування; ~aĵ/o кореспонденція; ~ant/o кореспондент; ~ist/o секретар (, що відповідає за листування).

Korfu/o геогр. Корфу (італійська назва о-ва і м. Керкіра).

kori/o 1. анат. хоріон; 2. нрк. = dermo.

koriandr/o бот. коріандр [Coriandrum]; kultiv/a ~o [C. sativum].

koribant/o рел. корибант (жрець фріґійської богині Кібели).

korid/o корида (= taŭroludo).

koridal/o бот. ряст [Corydalis].

*koridor/o у різн. знач. коридор.

*korife/o корифей.

korifen/o іхт. корифена, золота макрель [Coryphaena].

koriks/o ент. гребляк [Corixa].

koril||o бот. ліщина [Corylus]; аmerik/a ~o ліщина американська [C. americana]; ĉin/a ~o ліщина китайська [C. chinensis]; maksimum/a ~o ліщина велика, ліщина ломбардська, фундук [C. maxima]; turk/a ~o ліщина ведмежа [C. colurna]; ~ac/o/j ліщинові [родина Corylaceae].

korimb/o бот. щиток.

korint/o коринка (різновид сушеного винограду).

Korint||o геогр., м. Корінф; (k)~a корінфський; (k)~an/o коринтянин, корінтянин.

korintik/a арх. корiнфський.

Koriolan/o іст. Коріолан (римський полководець, що перейшов на бік ворогів).

koriz/o мед. 1. запалення слизової оболонки носа; нежить (= nazkataro); 2. = rinito; period/a spasm/a ~o сінна лихоманка, сінна астма, сінний/сінна нежить (= fojnokataro).

korjak/o етн. коряк (представник народу, що проживає на Камчатці).

*kork||o 1. корок; 2. кора коркового дуба; ~a корковий; ~i vt закорковувати, закупорювати, затикати корком; ~o/kverk/o бот. дуб корковий [Quercus suber]; *~tir/il/o штопор, пробочник; mal~i vt відкорковувати, відкривати, розкупорювати.

korkor/o бот. джут [Corchorus].

korm||o бот. наземне стебло; ~o/fit/o/j, ~o/plant/o/j кормофіти, вищі рослини, листостеблові рослини (= embriofitoj).

kormoran/o орн. баклан [Phalacrocorax].

*korn||o 1. ріг; ріжок; ◊ preni la bovon per la ~oj брати бика за роги; 2. муз. ріжок, горн; ~a роговий; ~i vn 1. грати на ріжкуорні; сурмити в горн/ріг; 2. гудіти; ~ec/a роговидний; ~iĝ/і роговіти, тверднути; ~o/bat/i vt бити, буцати, колоти (рогами); ~o/brut/ar/o рогата худоба; ~o/hav/a, ~kap/ul/o/j рогаті (у знач. ім.), чорти; ~o/pik/i vt колоти (рогами); ~o/port/a рогатий; du~a дворогий; du~o гачок (над буквою) (= hoketo); unu~ul/o 1. міф. єдиноріг; 2. носоріг (= rinocero).

*korne||o анат. рогівка, рогова оболонка ока; ~it/o мед. кератит, запалення рогівки.

I korned/o дворогий чепчик (у деяких черниць); капор.

ІІ korned/o військ. корнет, хорунжий кавалерії.

korneit/o = keratito.

Korneli/o Корнель, Корнелій (ім’я).

kornemuz/o муз. корнемюз, волинка.

*kornet||o муз. корнет; ~ist/o корнетист.

*kornic/o буд. карниз.

*kornik/o орн. ворона (звичайна); ґава [Corvus corone]; nigr/a ~o ворона звичайна чорна [C. c. corone] (син. nigra korvo); griz/a ~o ворона звичайна сіра, ґава [C. c. cornix] (cин. griza korvo); ◊ ~o vundita propran voston timas лякана/стріляна ворона куща боїться.

kornus||o бот. дерен, кизил [Cornus]; ~ac/o/j деренові, кизилові [родина Cornaceae]; ~al/o/j дереноцвіті [порядок Cornales]; ~frukt/o дерен, кизил (плід).

Kornval/o геогр., п-ів Корнуолл.

korod||i vt роз’їдати, кородувати; ~a корозійний; їдкий, роз’їдаючий; ~o, ~ad/o корозія; protekto kontraŭ ~o захист від корозії; ~aĵ/o корозійна речовина; ~imun/a корозієстійкий, корозійностійкий.

koroid||o анат. судинна оболонка ока; ~it/o мед. короїдит, запалення судинної оболонки ока.

*korol||o бот. віночок, вінчик (син. petalaro); ~foli/o бот. пелюстка; krom~o  бот. коронка.

korolari/o мат. короларій, висновок.

koron/o корона (сонячна, місячна).

koronari/a анат. коронарний, вінцевий; ~aj arterioj вінцеві артерії; ~it/o мед. коронарит, запалення вінцевих артерій.

koronel/o зоол. мідянка, мідяниця [Coronella].

koroni/o хім. короній.

koronil/o бот. в’язіль [Coronilla].

koronop/o бот. вороняча лапка [Coronopus].

koronul/o = kromkorolo.

Koror/o геогр. Корор (столиця Палау).

koroz/o 1. бот. корозо (народна назва пальми Phytelephas macrocarpa, що росте в Пд. Америці); 2. корозо, рослинний замінник слонової кості (із затверділого альбуміну горіха корозо) (син. vegetaĵa eburo).

*korp||o тіло, тулуб, корпус; solida ~о тверде тіло; ŝipa ~о корпус, кістяк судна; festo de la (K)~o de Kristo свято Пресвятої Євхаристії, свято Божого тіла; ĉel/a ~o анат. тіло нейрона; flav/a ~o анат. жовте тіло (= luteo); stri/a ~o анат. смугасте тіло; vitr/ec/a ~o анат. cкловидне тіло (= vitreo); ~a тілесний; ~et/o тільце; ~ig/i vt втілити; ~iĝ/i втілитися; ~al~e врукопашну; ~o/gard/ist/o охоронець; el~ig/i vt позбавляти тіла/плоті; en~ig/i vt втілювати; en~ig/o втілення; en~iĝ/і втілюватися; sen~a безтілесний; anti~o біохім. антитіло.

*korporaci||o корпорація; ~em/o корпоративний дух.

korporal/o церк. корпораль.

korpulent||a огрядний, повний, гладкий; ~ec/o огрядність, повнота.

І*korpus||o військ. корпус; ~a корпусний; ~a generalo корпусний ґенерал.

ІІ korpus/o лінґв. корпус (сукупність висловів або текстів, відібраних для аналізу).

korpuskl/o фіз. заст. корпускула, тільце, частка (= partiklo).

kors/o алея для прогулянок; міський бульвар.

*korsaĵ/o корсаж, ліф.

korsak/o зоол. корсак [Vulpes corsac] (син. stepvulpo).

*korsar||o мор. 1. корсар, пірат; 2. нрк. = ~ŝipo; ~ŝip/o піратський корабель.

*korset/o корсет.

Korsik||o геогр., о-в Корсика; (k)~a корсиканський; (k)~an/o корсиканець.

*kort||o двір, подвір’я; ~a дворовий; ~aj birdoj домашня птиця; ~et/o дворик, подвір’ячко; *~eg/o двір (королівський); ~eg/a двірський, дворовий; ~eg/an/o придворний (ім.); ~eg/estr/o камергер (= ĉambelano); ~ist/o двірник; воротар, брамник; ~um/o верховний суд; ~o/bird/o домашня птиця; ~hund/o дворняга, дворняжка; antaŭ~o переднє подвір’я.

korteks/o анат. кора; сerebra ~o кора великого мозку; cerebela ~o кора мозочка.

Kortes/o/j іст. Кортеси (парламент в Іспанії і в Португалії до 1911 р.)

kortez/a: ~ literaturo куртуазна література.

kortici/o бот. кортицій [Corticum].

kortik||o 1. бот. кора, кірка; 2. анат. кора, кірка; кіркова речовина; 3. анат. кора нирки; ~o/terapi/o кортикальна терапія; ~o/trop/a кортикотропний.

kortikosteron/o фізіол. кортикостероїд.

kortinari/o бот. павутинник [Cortinarius].

kortizol/o фізіол., фарм. гідрокортизон (син. hidrokortizono).

kortizon||o фізіол. кортизон; ~terapi/o лікування кортизоном; hidro~o гідрокортизон (= kortizolo).

Kortrejk/o геогр., м. Кортрейк.

korund/o мін. корунд.

*korupt||i vt корумпувати; підкуповувати, давати хабар; ~ad/o корупція, хабарництво; ~aĵ/o хабар; ~ebl/a підкупний; ~il/o = ~aĵo; ne~ebl/a непідкупний.

korus/o 1. хорал; 2. хор (= ĥoro).

*korv||o орн. ворон [Corvus]; grand/a ~o ворона велика, крук, ворон (= korako); griz/a ~o ворона звичайна сіра (= griza korniko); ~ed/o/j воронові; ~et/o галка (= monedo); ◊ ~o al ~o okulon ne pikas ворона вороні ока не виклює.

*korvet||o мор. 1. корвет; 2. сторожовий корабель; ~kapitan/o капітан 3-го ранґу.

kos/o = guŝo.

kosekant/o мат. косеканс.

kosinus||o мат. косинус; ~ark/o арккосинус.

*kosm||o космос, всесвіт; ~a космічний; ~olog/o космолог; ~olog/i/o космологія; ~o/biologi/o космобіологія; ~o/kemi/o космохімія; ~o/patalog/i/o космопатологія; ~o/ŝip/o космічний корабель; makro~o макрокосмос; mikro~o мікрокосмос.

*kosmetik||o косметика; ~a косметичний; ~a salon/o косметичний салон; ~aĵ/o косметичний засіб; ~ist/in/o розм. косметичка (фахівець з макіяжу); ~uj/o косметична сум(оч)ка, розм. косметичка.

kosmodrom/o космодром.

*kosmogoni/o астр. космогонія.

*kosmograf||o космограф; *~i/o космографія.

kosmonaŭt||o космонавт; ~ik/o космонавтика.

*kosmopolit||o 1. космополіт; 2. екол. космополіт (рослина або тварина, поширена в усіх частинах земної кулі); ~a 1. космополітичний; 2. екол. космополітичний, поширений у всіх частинах земної кулі; ~ism/o космополітизм; sub~a екол. поширений майже на всій земній кулі.

kosmos/o бот. космос [Cosmos].

Kosov/o геогр., кр. Косово.

*kost||i vt коштувати; la libro ~as dek eŭrojn книжка коштує десять євро; *~o 1. кошт, кошти; 2. вартість, ціна; ~o de la vojaĝo вартість поїздки; ~a дорогий; цінний; ~e de ціною/коштом кого-н., чого-н.; ~o/pag/o оплата за рахунок кого-н.; *mult/e~a дорогий; коштовний, дорогоцінний; pli~e дорожче; mal/pli~e дешевше; mal/mult/e~a дешевий; mal/mult/e~e дешево; sen~a безплатний.

*Kostarik/o геогр., кр. Коста-Рика.

Kostjantinivk/oEU геогр., м. Костянтинівка.

*kostum||o костюм, одяг, стрій; nacia ~o національний одяг, національний костюм, національний стрій; ~i vt одягати в костюми; ~ist/o костюмер; feste ~ita святково одягнений; ~bal/o костюмований бал.

kosus/o ент. червиця [Cossus].

koŝ/o 1. тех. коуш, кільце для кріплення шнура, троса; 2. ел. наконечник провода, кабельний наконечник.

koŝer/a кошерний (про їжу, що дозволяється іудейською релігією).

Koŝi/o Коші (французький математик); (k)~a vico послідовність Коші.

koŝmar/o кошмар (= inkubsonĝo).

*kot||o болото, багно, багнюка; грязь, бруд; сміття; нечистоти; superŝuti iun per ~o обливати кого-н. брудом; ~a грязький, багнистий, болотистий; брудний; ~i vt бруднити, смітити, розм. каляти; ne ~as besto en sia nesto добра птиця свого гнізда не каляє; ~ej/o багнище, багновище, болото; ~ist/o підмітальник; ~skrap/il/o = ŝuskrapilo; irm/il/o крило (екіпажа і т.п.); en~iĝ/і потрапити в болото, упасти в болото/грязь; sen~ig/i vt очищувати від болота/грязі.

kotangent||o мат. котанґенс; ~ark/o арккотанґенс.

Kotdivoar/o = Ebura Bordo.

koteri/o знев. групка, гурток.

kotiledon||o бот. сім’ядоля; du~(ul)o/j дводольні [клас Dicotyledones] (син. magnoliopsidoj); unu~(ul)o/j однодольні [клас Monocotyledones] (син. liliopsidoj).

kotiljon/o котильйон (танець).

*kotiz||i vn платити (членський) внесок; вносити свою частку; ~o, ~aĵ/o (членський) внесок; частка; ~ad/o складка; збір коштів.

*kotlet/o котлета (відбивна).

koto/o муз. кото (японський щипковий інструмент).

*koton||o бавовна; ~a бавовняний; ~aĵ/o бавовняний виріб; бавовняна тканина; ~ec/a 1. пушистий; 2. в’ялий, м’ятий (про фрукти); ~uj/o, ~arbust/o бот. бавовник, бавовна; ~kultiv/ej/o, ~plant/ej/o бавовникова плантація.

kotorn/o іст. котурн (взуття типу сандалій з високими дерев’яними підставками, яке взували давньогрецькі актори).

*koturn/o орн. перепелиця, перепел [Coturnix].

*kov||i vt 1. cидіти на яйцях, висиджувати яйця; 2. перен. плекати, леліяти; ~ad/o висиджування, інкубація; ~ej/o місце висиджування; гніздо; ~il/o інкубатор (син. inkubatoro); ~it/ar/o виводок; ~aparat/o інкубатор; ~(o)kok/in/o квочка; ~o/sezon/o сезон висиджування; du/on~it/a: duon~ita ovo запорток; el~i vt 1. висидіти; 2. перен. породити; зробити/підготувати (потай); el~iĝ/і вилупитися (тж перен.); el~it/ar/o виводок.

kovalent/a фіз., хім. ковалентний.

kovard||a підлий; ~ec/o підлість.

*kovert/o конверт; unuataga ~o конверт першого дня.

Kovn/o геогр., м. Каунас.

*kovr||i vt крити, укривати, покривати, прикривати, закривати, накривати; ~i la kostojn покрити кошти; ~o покриття, прикриття; ~ad/o криття, укривання, покривання; покриття, закривання, закриття, накривання, накриття; ~aĵ/o покриття (речовина, матеріал), покрівля; *~il/o покришка; покривало; ~il~/sak/o підодіяльник, підковдра; ~iĝ/i критися, укриватися, покриватися, закриватися, накриватися; ~it/a накритий, покритий, прикритий; tero ~ita de/per neĝo земля, покрита снігом; ~itaj vortoj натяки; ~um/o відкидний верх (екіпажа, автомобіля); ~operac/o військ. прикриття з повітря, авіаційне прикриття; ~o/pov/o покривальна спроможність, розхід одного кілограма фарби; ~o/tir/i vt запиняти, заслоняти; ~o/tuk/o покривало; чадра; ĉirkaŭ~i vt покривати/укривати з усіх боків, обгортати, огортати; mal~i vt відкривати, розкривати; викривати; виявляти; mal~o відкриття, розкриття; викриття; виявлення; mal~aĵ/o 1. відкрите місце, відкрита частина, відкрита ділянка; 2. відкриття; знахідка; mal~iĝ/і відкриватися, розкриватися; викриватися; виявлятися; mal~it/a прям. перен. відкритий; розкритий, непокритий; викритий; виявлений; sub mal~ita ĉielo під відкритим небом; sen~a відкритий, непокритий.

koz/o філос. річ у собі.

*kozak||o козак; ~a козацький; ~boat/o іст. чайка; ~edzin/o козачка.

kozimaz/o хім. козимаза.


< Повернутися