A B C Ĉ D E F G Ĝ H Ĥ I J Ĵ K L M N O P R S Ŝ T U Ŭ V Z
a e i m o u

*he! виг. е!, ей!, гей!

Heb/o міф. Геба (давньогрецька богиня юності).

hebefreni/o мед. гебефренія (одна з форм шизофренії).

hebet||a тупоумний; ~ec/o тупоумство, тупість.

*hebre||o єврей; ~a єврейський, гебрейський; ~ec/o належність/приналежність до єврейської нації; ~in/o єврейка; ~ism/o гебраїзм; ~ist/o гебраїст.

Hebrid/oj геогр. Гебриди, Гебридські острови;

hedenbergit/o мін. геденбергит.

*heder/o бот. плющ [Hedera].

hedisar/o бот. солодушка [Hedysarum].

hedonism/o філос. гедонізм (напрям в етиці, за яким насолода, приємність є найвищим благом, метою життя).

hedonist/o філос. гедоніст.

Hedvig/o Ядвіґа (ім’я).

Hefej/o геогр., м. Хефей.

Hefest/o міф. Гефест (давньогрецький бог вогню і ковальської справи).

Hegel||o Геґель (німецький філософ); ~an/o геґельянець; ~ism/o геґельянство.

*hegemoni/o гегемонія; панування; засилля; ~a гегемонічний.

*heĝ/o живопліт.

Heĝaz/o геогр. Хіджаз (частина Саудівської Аравії).

heĝir/o гіджра, хіджра (втеча Магомета з Мекки до Медіни; мусульманське літочислення).

Heine Гейне (німецький поет).

hej! виг. ей!, гей!.

Hejlongĝjang/o геогр. Хейлунцзян (китайська провінція).

*hejm||o дім, домівка, домашнє вогнище; ~a домашній; ◊ ~a dometo estas kiel patrineto своя хатка як рідная матка; ~e дома, вдома/удома; по-домашньому; ~e farita kolbaso домашня ковбаса; ~e/n додому; ~ec/a домашній, сімейний, інтимний; ~ig/i vt приручати.

hejm/am/a той, хто любить проводити час дома.

hejm/best/o домашня тварина.

hejm/e/n/ir/o повернення додому.

hejm/labor/o домашня робота, надомна праця.

hejm/land/o вітчизна, батьківщина.

hejm/lok/o рідні місця, батьківщина.

hejm/sid||a той, хто любить проводити час дома; ~ul/o домувальник, сидень, домосід; розм. сидень, пічкур.

hejm/sopir/o, туга за домом/рідною домівкою, ностальгія.

*hejt/i vt топити (піч), опалювати; обігрівати, огрівати; ~a опалювальний; ~ad/o опалювання, опалення, обігрівання; centra ~ado центральне опалення;~aĵ/o паливо; ~il/o опалювальний прилад, обігрівач; ~ist/o опалювач.

hejt/o/forn/o грубка, опалювальна піч (= stovo).

hejt/kaldron/o опалювальний котел.

hejt/o/plat/o плитка для підігріву, нагрівальна плитка.

hejt/o/surfac/o нагрівальна поверхня.

Hekat/o міф. Геката (давньогрецька богиня пітьми, сновидінь і чародійства).

Hekate/o іст. Гекатей (давньогрецький історик і географ).

*hekatomb/o іст. гекатомба (жертва богам).

hekelfon/o муз. гекельфон, баритоновий гобой.

Hekl/o геогр., вулкан Гекла.

heks/ хім. гекс… (преф., що вказує на 6-карбоновий ланцюг у назвах вуглеводнів та моносахаридів: ~ano див. нижче; ~eno гексен; ~ino гексин; ~ilo гексил; ~ozo гексоза); ~an/o гексан.

heksa/ хім. гекса… (преф., який вказує, що речовина характеризується 6-ма атомами, складається з 6 атомів).

heksaedr/o мат. куб, гексаедр, шестигранник; (= sesedro).

heksagon/o мат.. гексагон, шестикутник; (= sesangulo).

*heksametr/o гекзаметр (віршовий розмір).

heksationat/o хім. гексатіонат.

heksitol/o хім. гекситол.

heksod/o фіз., ел. гексод.

heksonat/o хім. гексонат.

heksoz/o хім. гексоза.

*hektar/o гектар.

hekto/ гекто…(елемент складних слів зі значенням "сто": ~aro гектар (= hektaro); *~gramo гектограм; *~litro гектолітр; *~metro гектометр; ~vato гектоват).

hektik/a мед. гектичний; ~а febro гектична лихоманка.

hektograf||o гектограф (копіювальний прилад); ~i vt гектографувати.

*hektogram/o гектограм.

*hektolitr/o гектолітр.

*hektometr/o гектометр.

Hektor/o Гектор (ім’я; один із персонажів “Іліади”).

Hekub/o літ. Гекуба (персонаж “Іліади”, дружина Пріама).

*hel||a яскравий, ясний, світлий; (про голос) високий, дзвінкий; ~а fajro яскравий вогонь; ~а tago ясний день; ~а ĉambro світла кімната; ~e світло, ясно, яскраво; ~ec/o яскравість; ясність; ~ig/i vt освітлювати, освічувати, робити яскравим, світлим, ясним; ~iĝ/і роз’яснюватися, розвиднюватися, яскравіти, світліти, ставати ясним/світлим/яскравим.

hel/dens/o фіз. частота світла.

hel/flav/a світло-жовтий.

hel/intens/o фіз. інтенсивність світла.

Helas/o поет. 1. Еллада, стародавня Греція; 2. Греція.

helebor/o бот. чемерник [Helleborus]; blank/a ~o чемериця (= blanka veratro); nigr/a ~o чемерник чорний [H. niger].

helen||o еллін, грек; ~a еллінський, грецький; ~ec/o еллінський характер; ~ig/i vt еллінізувати; ~ism/o еллінізм; ~ist/o еллініст.

Helen/o Олена, Єлена, Гелена (імена).

Helenistik/o елліністика, старогрецька епоха.

Hele/nj/o (пестл. форма від Heleno) Оленка, Геленка.

heler/o гелер (грошова одиниця).

Helespont/o геогр., іст. Гелеспонт (cтародавня назва Дарданеллів).

Helgoland/o геогр., о-в Гельґоланд.

heli/o = heliumo.

heliant/o соняшник [Helianthus] (син. sunfloro); tuber/a ~о земляна груша, топінамбур [H. tuberosus] (син. terpiro).

heliantem/o бот. сонцецвіт, сонянка [Helianthemum].

*helic||o 1. спіраль, ґвинтоподібна нарізка; 2. ґвинт, пропелер; ~a спіральний; ґвинтовий; ~а sledo аеросани; ~er/o виток спіралі; ~oid/o мат. гелікоїд.

*helik/o 1. зоол. слимак, равлик [Helix]; 2. = kokleo; 3. інформ. собачка (@).

Helikon/o геогр., г. Гелікон.

helikoni/o бот. геліконія [Heliconia].

*helikopter/o вертоліт, гелікоптер, ґвинтокрил.

helikriz/o бот. цмин, безсмертник [Helichrysum] (син. еternofloro).

heliks/o анат. завитка вушної раковини.

heliocentr/a астр. геліоцентричний.

Heliodor/o іст. Геліодор.

heliograf||o геліограф; ~i/o геліографія.

heliogravur||o друк. геліоґравюра; ~ist/o геліоґравер.

heliokemi/o геліохемія, геліохімія, хемія/хімія Сонця.

heliokromi/o кольорова фотографія.

Heliopol/o іст., м. Геліополь.

helioskop/o астр. геліоскоп.

heliostat/o фіз. геліостат.

helioterapi/o мед. геліотерапія, лікування сонячним промінням (= sunterapio).

*heliotrop||o 1. бот. геліотроп [Heliotropium]; 2. мін. геліотроп; ~ac/o/j бот. геліотропові [родина Heliotropiaceae].

heliotropism/o біол. геліотропізм (= suntropismo).

helium/o хім. гелій.

helm/o 1. іст. (середньовічний) шолом; 2. геральд. шолом.

Helma Гелма (ім’я).

Helmi Гелмі (ім’я).

helmint||o зоол. глист, гельмінт, паразитичний черв; ~oz/o мед. гельмінтоз; ~olog/i/o гельмінтологія.

helode/o заст.= elodeo.

Heloiz/o іст. Елоїза (дружина Абеляра).

helot/o іст. ілот ( у Ст. Спарті – хлібороб, що вважався власністю держави).

*help||i vt помагати, допомагати; ~i sі/n, al si зараджувати, давати собі раду; ~i iun (або al iu) допомогти кому-н.; ~a допоміжний; ~а verbo допоміжне дієслово, ~а lingvo допоміжна мова; ~e: ~e (de) за допомогою, з допомогою; ~o допомога, поміч; ~оn! рятуйте!; krii pro ~o, krii ~on кричати про допомогу, кликати на допомогу; serĉi ~on ĉe iu шукати допомоги в кого-н.; ~ant/o помічник; ~em/a послужливий; ~il/o допоміжний засіб; ~ist/o помічник (посада).

help-episkop/o помічник єпископа.

help/lingv/o допоміжна мова.

help/pet/i vt просити допомоги, просити про допомогу, просити на допомогу.

help/reĝisor/o помічник режисера.

help/o/trup/oj резервні війська.

help/verb/o лінґв. допоміжне дієслово.

Helsink/o геогр. Гельсінкі (столиця Фінляндії).

helvel/o бот. гелвела [Helvella].

helvet||o іст. гельвет; ~a (H)~i/o, (H)~uj/o 1. іст. Гельвеція; 2. Швейцарія.

hem||o біол. гем.

hem/o/liz||o біол. гемоліз; ~in/o біол., мед. гемолізин.

hemant/o бот. гемантус [Haemanthus].

hemat/o мед. гем.., гемато.., гемо..; кров (у складних словах): ~omo гематома; ~ologio гемологія; ~poezo гематопоез; ~terapio гемотерапія; ~urio гематурія); ~in/o хiм. гематин; ~o/poez/o кровотворення, гематопоез, гемопоез.

hematemez/o мед. гематемез, блювання кров’ю

hemati/o анат. еритроцит, червоне кров’яне тільце (= eritrocito).

hematit/o мін. гематит, червоний залізняк (син. ruĝa fererco).

hematofobi/o гематофобія (нав’язливий страх крові).

hematoksil||o бот. гематоксилум [Haematoxylum]; ~in/o хім. гематоксилін (барвник).

hematolog||o мед. гематолог; ~i/o гематологія.

hematom/o мед. гематома.

hematop(od)/o орн. кулик-сорока [Haematopus].

hematoz/o кровотворення.

hematozo/o мед. гематозой, гемопаразит; malaria ~o (малярійний) плазмодій (= plasmodio).

hematuri/o мед. гематурія (виділення крові з сечею).

hemerokal/o = hemerokalido.

hemerokalid/o бот. лілійник [Hemerocallis] (cин. taglilio).

hemi/ гемі… (преф. грецького походження зі знач. “напів”, “наполовину”: ~anestezo геміанестезія; ~konvulsio геміконвульсія; ~koreo геміхорея; ~sistolo гемісистола; ~sfero гемісфера, півкуля).

hemianopsi/o мед. геміанопсія.

hemiceluloz/o хім. геміцелюлоза.

hemiĥord||o зоол. напівхорда; ~ul/o/j напівхордові [тип Hemochordata].

hemikrani/o міґрень (= migreno).

hemimorfit/o мін. геміморфит.

hemion/o зоол. (кінь) кулан [Equus hemionus].

hemiplegi/o мед. гемiплегія, однобічний параліч.

hemipter/o/j ент. напівтвердокрилі, клопи [ряд Hemiptera].

hemisfer/o півкуля, гемісфера.

hemistik/o літ. піввірш.

hemo/o мед. гемо..; еротроцит (у складних словах: ~globino гемоґлобін; ~lizo гемоліз; ~lizino гемолізин).

hemoblastoz/o мед. гемобластоз (пухлина на кровотворних клітинах).

hemodializ/o мед. гемодіаліз (позаниркове очищення крові).

hemofili/o мед. гемофілія, кровоточивість.

hemoglobin||o хем., фізіол. гемоглобін.

hemoglobin/emi/o мед. гемоґлобінемія (підвищений вміст вільного гемоґлобіну в плазмі крові).

hemoglobin/uri/o мед. гемоґлобінурія (поява в сечі гемоґлобіну).

hemokromatoz/o мед. гемохроматоз (порушення обміну заліза).

hemoliz/o, hemolizin/o див. lizo.

hemoptiz/o мед. гемоптизія, кровохаркання.

hemoragi/o мед. геморагія, крововилив.

hemoroid||o мед. геморой; ~a гемороїдальний.

hemorojd/o див. hemoroido.

hemostaz||o мед. гемостаз, припинення руху крові; спинення кровотечі; ~a  кровоcпинний; ~il/o кровоспинний засіб.

hen||i vn іржати; ~o іржання.

hena||o хна; ~i vt фарбувати волосся хною.

hena/arbust/o бот. лавсонія, хна.

Henan/o геогр. Хенань (китайська провінція).

hendiad(in)/o літ. гендіадис (заміна прикметникового значення іменником, що виражає ту ж якість).

Henegovi/o геогр. Ено (область, поділена між Францією та Бельгією).

henikoz/ хім. генікоз… (преф., що вказує на 21-карбоновий ланцюг у назвах вуглеводнів: ~ano генікозан; ~eno генікозен; ~ino генікозин; ~ilo генікозил).

*Henj/o (пестл. форма від Henrieto i Heleno) Геня; Оленка, Геленка.

henoteism/o рел. генотеїзм.

Henr/o Генрі (американський фізик); (h)~o фіз. генрі (одиниця індуктивності).

*Henriet/o Генріетта (ім’я).

Henrik||o Генріх, Генрик;  ~a Генріка.

heparin/o хім., фізіол. гепарин.

*hepat||o анат. печінка; ~a печінковий; ~а malsano хвороба печінки; ~aĵ/o кул. печінка, страва з печінки; ~it/o мед. гепатит, запалення печінки; ~ul/o хворий на печінку.

hepat/fung/o бот. печіночниця звичайна [Fistulina hepatica].

hepat/herb/o бот. печіночниця (= hepatiko).

hepat/musk/o бот. печіночник, печінковий мох (cин. hepatiko).

hepat/o/pankreat/o анат. печінка (у ракоподібних).

hepatik/o бот. 1. печіночниця [Hepatica] (син. hepatherbo); 2. печіночник, печінковий мох (= hepatmusko) (син. hepatikopsido).

hepatik/o/psid/o/j бот.печіночники, печінкові мохи [клас Hepaticopsida].

hept/, hepta/ хім. гепт.., гепта… (словоелемент грецького походження зі знач. “сім”)

heptan/o хім. гептан.

heptagon/o семикутник, гептагон (= sepangulo).

heptod/o eл., радіо гептод.

heptonat/o хім. гептонат.

heptoz/o хім. гептоза.

Hera міф. Гера (дружина Зевса, богиня шлюбу).

Her/o міф., літ. Гера (жриця Афродіти).

Herakl||o міф. Геракл (напівбог, символ доброчинної сили); ~id/o/j Геракліди (потомки Геракла).

herakle/o бот. борщівник [Heracleum].

Heraklit/o Геракліт (давньогрецький філософ).

heraldik||o геральдика; ~ist/o cпеціаліст з геральдики.

*herb||o трава; Kristofor/a ~o бот. воронець колосистий [Actaea spicata]; ~a трав’яний; ~ar/o трав’яний покрив; травостій; моріг, мурава; ~aĉ/o бур’ян; *~ej/o лука, луг, рідше ґазон ~er/o, ~et/o травина, травка, травиця; ~icid/o гербіцид.

herb/o/kamp/o поле, засіяне багаторічними травами.

herb/o/kolekt/i vn гербаризувати, збирати трави.

herb/o/kovr/o трав’яний покрив; травостій; моріг, мурава.

herb/o/manĝ/a травоїдний.

herb/o/riĉ/a трав’янистий, густо вкритий травою.

(herb)salt/ul/o ент. коник(-стрибунець).

herb/o/vor/a травоїдний.

herbari/o гербарій, травник.

herb/ej/kres/o бот. жеруха лучна (= herbeja kardamino);

herb/ej/reĝ/in/o бот. таволга в’язолиста (= ulmario); Herbert/o Герберт (ім’я).

Herc/o Герц (німецький фізик); (h)~o фіз. герц (одиниця частоти коливання).

Hercegovin/o геогр. Герцеґовина (частина однієї з балканських держав).

hercini/a геол. герцинський; ~a terfalto герцинська (рідше варисційська) складчастість; (H)~a arb/ar/o Герцинський ліс.

herd/o стадо; ~a instinkto стадний інстинкт.

*hered||i vt успадковувати, спадкувати, діставати у спадщину/спадок; ~a спадкоємний; ~o, ~aĵ/o спадщина, спадок; ~e у спадщину/спадок; ~ant/o спадкоємець; ~ebl/a cпадковий, родовий; ~ec/o спадковість; leĝo de ~eco закон спадковості; ~ig/i vt 1. залишати, передавати у спадщину; 2. зробити спадкоємцем;

hered/ord/o порядок yспадкування;

hered/rajt/o право спадкоємства.

*herez||o єресь, псевдовчення; ~a єретичний; ~ec/o єресь, єретицтво; ~ul/o єретик.

Нerkul||o міф., астр. Геркулес (римська назва Геракла); (h)~a геркулесівський, титанічний, могутній, богатирський.

Herkulan/o іст., м. Геркуланум.

Herkules/o = Herkulo.

Herm/o 1. = Hermeso; 2. (h)~o герма (межовий знак у Ст. Греції).

*hermafrodit||o гермафродит; (H)~o міф. Гермафродит (у давньогрецькій міфології вродливий юнак, з яким боги злили безнадійно закохану в нього німфу Салмакіду); ~a гермафродитний; ~ec/o мед. гермафродитизм.

Herman/o Герман (ім’я).

hermeneŭtik/o літ. герменевтика, тлумачення стародавніх текстів.

Hermes||o міф. Гермес (давньогрецький бог, покровитель мандрівників, купців і злодіїв); ~bust/o = hermo.

hermet/a = hermetika.

hermetik||a герметичний, щільно закритий; ~ec/o герметичність; ~ig/i vt герметизувати.

hermini/o ент. совка [Herminia].

Hermion/o Герміона (ім’я).

Нermit||o Ерміт (французький математик); (h)~a eрмітів.

Hermon/o іст. Хермон.

*herni||o мед. грижа; ~a грижовий.

herniari/o бот. остудник [Herniaria].

*hero||o герой; ~a героїчний, геройський; vn бути героєм, почуватися героєм, ходити як герой; ~aĵ/o геройство, героїчний вчинок; *~ec/o геройство, героїзм; доблесть; *~in/o героїня.

Herod/o іст., бібл. Ірод.

Herodias бібл. Іродіада.

Herodot/o Геродот (давньогрецький письменник, батько історії).

heroid/o літ. послання у віршах (звернення до героя).

heroin/o героїн (наркотик).

*herold||o герольд, глашатай, вісник, оповісник; ~i vt сповіщати, оповіщати, проголошувати.

Herostrat/o іст. Герострат (грек, що спалив храм Артеміди в Ефесі, щоб таким чином прославитися).

herpest/o зоол. мангуст [Herpestes].

herpet||o мед. герпес, пухирчастий лишай; ~ism/o артритичний діатез.

herpetolog||o герпетолог; ~i/o герпетологія (наука, що вивчає плазунів і земноводних).

hers/o іст. опускні ґрати (воріт укріпленого замку).

hes||o гесеннець; (H)~i/o, (H)~uj/o, (H)~land/o геогр. Гессен (німецька земля).

Hesperi/o іст. Гесперія (старогрецька назва Італії та Іспанії).

hesperid/o бот. вечорниці [Hesperis].

Hesperidin/o/j міф. геспериди (німфи, що оберігали золоті яблука).

hesperornit||o палеонт. гесперорніс [Hesperornis]; ~o/form/a/j геспрерорнісоподібні [ряд Hesperornithiformes].

hetajr/o іст. гетера (в Ст. Греції освічена неодружена жінка, що вела вільний спосіб життя й привертала чоловіків своїм артистизмом).

hetero/ гетеро… (словоелемент грецького походження, що означає різнорідність: ~ciklo гетероцикл; ~proteino гетеропротеїн).

heterocikl/a хім. гетероциклічний.

heterodin||o радіо гетеродин; ~a fenomeno гетеродинне явище; super~o супергетеродин.

heterodoks/a іновірний, інакомислячий.

heterogamet/a біол. гетерогаметний.

heterogami/o біол. гетерогамія.

heterogen||a гетерогенний, різнорідний; ~ec/o гетерогенність, різнорідність.

heteronomi/o філос. гетерономія.

heteropod/oj зоол. кільоногі молюски [підряд Heteropoda].

heteropolar/a хім. гетерополярний.

heteropolimer/o хім. гетерополімер.

heteroprotein/o хім. гетеропротеїд.

heteropter/oj ент. напівтвердокрилі, клопи [підряд Heteroptera] (син. cimoj).

heterosom/o біол. гетеросома.

heterotrof/a бот. гетеротрофний.

heterozid/o хім. гетерозид.

heterozigot/o біол. гетерозигота.

*hetman||o іст. гетьман; отаман; ~a гетьманський; vn гетьманувати.

heŭristik||o філос. евристика; ~a евристичний.

heve/o бот. гевея [Hevea].

Hevisid/o Гевісайд (англійський фізик).

Heziod/o літ. Гесіод (давньогрецький поет).

*hezit||i vn вагатися, бути в нерішучості; ~o вагання, нерішучість; ~em/a нерішучий; ~ig/i vt робити нерішучим, змушувати вагатися.