A B C Ĉ D E F G Ĝ H Ĥ I J Ĵ K L M N O P R S Ŝ T U Ŭ V Z
a b c ĉ d f g ĝ h ĥ j k l m n o p r s ŝ t ŭ v z

*-er- І. суф., що позначає частку чого-н.: fajro – вогонь, fajr~o іскра; mono – гроші, mon~o монета; ІІ. самостійно вжив. морфема з тим же знач.:~o шматочок, частка; dis~ig/i vt роздрібнювати, дрібнити, подрібнювати, ділити на частки; dis~iĝ/i роздрібнюватися, подрібнюватися, розкладатися, розпадатися; dis~iĝ/o подрібнення, розклад, розпад.

er/o, era/o ера.

erantid/o бот. любник [Eranthis]

*erar||i vn помилятися; pardonu, mi ~is пробачте, я помилився; la erarinta filo блудний син; ◊ nur tiu ne ~as, kiu neniam ion faras не помиляється тільки той, хто нічого не робить; ~o помилка; ~a помилковий; ~ec/o помилковість; ~em/a схильний помилятися, схильний до помилок; ~et/o погрішність, похибка; ~ig/i vt вводити в оману; призводити до помилки.

erar/for/iĝ/і збитися з дороги, заблудитися.

erar/lum/o блукаючий вогник.

erar/paŝ||o помилковий/хибний крок, промах, помилка; erar/paŝ/i vn оступитися; перен. зробити хибний крок.

erar/tabel/o список помилок.

erar/vag/i vn блукати.

Erasm/o Еразм (Роттердамський) (голландський теолог і письменник).

Erat/o міф. Ерато (муза любовної поезії).

eratem/o геол. ератема.

eratik/a геол. ератичний.

Eratosten/o Ератосфен (грецький математик і філософ).

eratum/o див. erartabelo.

erbi/o хім. ербій.

erc||o руда; ~a рудний; ~iĝ/o рудоутворення;

erc/esplor/ist/o геолог-розвідник.

erc/kuŝ/ej/o поклади руди.

Erc/mont/ar/o геогр. Рудні гори.

erc/riĉ/a багатий на руду.

erc/trog/o жолоб для промивання руди.

erc/vejn/o рудна жила.

Ereb/o мiф. ереб (підземне царство темряви).

erekt||a фізіол. ерегований; ~iĝ/i ерегувати, випрямлятися; ~iĝ/o ерекція.

erepsin/o фізіол. ерепсин.

ereptaz/o хiм. ерептаза.

ereti/o бот. ереція [Ehretia].

eretism/o мед. еретизм (стан підвищеної збудливості, подразливості).

Erevan/o геогр. Єреван (столиця Вірменії).

Erfurt/o геогр., м. Ерфурт.

erg||o фіз. ерг (одиниця роботи або енергії).

erg/o/metr/o ергометр (прилад для виконання і вимірювання дозованої механічної роботи).

ergativ/o лінґв. ерґатив (відм. у деяких мовах, що вказує на джерело дії при пасивному дієслові).

ergograf/o ергограф (прилад для запису роботи м’язів).

ergonomi||o ергономіка, ергономія (наука, що вивчає допустимі навантаження на людину в процесі праці); ~ist/o ергономік, ергономіст.

ergosterol/o фізіол. ергостерол.

ergot||o 1. бот. ріжок; 2. шпора (у півня); ~in/o хім. ерготин; ~ism/o мед. ерготизм (гостре захворювання від отруєння ріжками, які потрапляють в борошно); ~oz/o с.-г. ріжки (хвороба злакових);

ergot/fung/o бот. ріжки [Claviceps purpurea] (гриб).

ergot/sekal/o жито, уражене ріжками.

ergot/sterol/o хім. ергостерин (= ergosterolo).

Eri/o геогр., о., м. Ері.

Eridan/o 1. астр. Ерідан; 2. Ерідан (ст. назва р. По).

erigeron/o бот. злинка [Erigeron]; mont/a ~o злинка альпійська [E. alpinus]; akr/a ~o злинка гостра [E. acris].

*erik||o бот. ерика [Erica]; ~ac/o/j вересові [родина Ericaceae]; ~al/o/j вересоцвіті [порядок Ericales]; ~ej/o вересовище.

Erik||o Ерик; ~a Ерика (імена).

*erinac/o зоол. їжак [Erinaceus].

eringi/o бот. миколайчики [Eryngium]; kamp/a ~o миколайчики польові [E. campestre]; mar/a ~o миколайчики приморські [E. maritimum]; plat/foli/a ~o миколайчики плоскі [E. planum].

Erini/o міф. Еринія  (давньогрецька богиня прокляття, кари й помсти).

erinj/o мед. хірургічний пінцет, гачкуватий пінцет.

eriobotri/o бот. еріоботрія [Eriobotrya].

eriofi/o зоол. галовий кліщ [Eriophyes].

eriofor/o бот. пухівка [Eriophorum]; svelt/a ~o пухівка струнка [E. gracile]; unu/tig/a ~o пухівка піхвова [E. vaginatum].

eritem/o мед. еритема, почервоніння шкіри.

eritre/o бот. 1. золототисячник звичайний [Centaurium erythraea]; 2. заст. = centaŭrio.

Eritre/o геогр., кр. Еритрея.

eritren/o бот. еритрина [Erythrina].

eritroblast||o біол. еритробласт; ~oz/o мед. еритробластоз.

eritrocit||o фізіол. еритроцит, червоне кров’яне тільце; ~o/poez/o еритропоез, утворення еритроцитів (= eritropoezo).

eritrofobi/o мед. еритрофобія (нав’язлива боязнь червоного колоьору).

eritroksil/o бот. еритроксилум [Erythroxylum].

eritromicin/o фарм. еритроміцин.

eritroni/o бот. еритроній [Erythronium].

eritropoez||o біол. еритропоез (син. eritrocitopoezo); ~in/o eритропоетин.

eritroz/o 1. хім. еритроза; 2. мед. почервоніння шкіри (при надмірності еритроцитів у крові).

Erivan/o = Erevano.

erizif/o бот. еризифе [Erisiphe].

erizim/o бот. жовтушник [Erysimum]; mal/grand/flor/a ~o жовтушник лакфіолевидний [E. cheiranthoides]; rigid/a ~o жовтушник нечуйвітролистий [E. hieracifolium].

*erizipel||o мед. бешиха, рожа; ~a бешиховий.

Erlang/o Ерланґ (данський математик); (e)~o тел. ерланґ (одиниця густини зв’язку).

*ermen||o 1. зоол. горностай [Mustela erminea]; 2. горностай (хутро); 3. геральд. горностаєве хутро.

*ermit||o пустельник, самітник; перен. самітник, відлюдник; ~a пустельницький, самітницький; ~ej/o місце усамітнення; церк. скит, пустинь; ~lud/o карт. пасьянс (= solitero).

Ernest||o Ернст, Ернест; ~a Ернеста, Ернестина (імена).

erod/i vt 1. руйнувати, зношувати, протирати; 2. геол. вивітрювати; розмивати; 3. тех. підганяти, притирати (одну деталь до іншої).

erodi/o бот. грабельки [Erodium].

erofil/o бот. веснянка [Erophila]; printemp/a ~o веснянка весняна [E. verna].

erogen/a = erotogena.

Eros/o міф. Ерос, Ерот (давньогрецький бог кохання).

erot||o ерос, почуттєва/чуттєва/плотська любов; статевий імпульс; ~a еротичний, чуттєвий, почуттєвий, плотський; ~ism/o еротизм ~iz/i vt еротизувати; ~o/gen/a ерогенний; ~olog/i/o еротологія; ~o/mani/o еротоманiя.

*erotik||o еротика, чуттєвість; ~a еротичний, почуттєвий, любовний; ~ism/o див. erotismo; ~ul/o сексапільний чоловік.

erozi||o геол., мед. ерозія; al/bat/a ~o геол. коразія (= korazio); ~a ерозивний; ~i vt eродувати, розмивати.

*erp||i vt боронувати; ~ad/o боронування; ~il/o борона.

erud||i vt ґрунтовно навчати; ~it/o ерудит.

*erudici||o ерудиція; ~a ерудований; ~ul/o ерудит.

eruk/o бот. індау [Eruca].

*erupci||o 1. виверження; ерупція; ~о de vulkano виверження вулкана; 2. мед. ерупція, поява висипки; ~a 1. геол. вулканічний; ~aj rokoj вулканічні гірські породи; 2. мед. еруптивний; ~i vn 1. вивергатися (про вулкан); 2. з’являтися (про висипку).

erupt/i = erupcii.