A B C Ĉ D E F G Ĝ H Ĥ I J Ĵ K L M N O P R S Ŝ T U Ŭ V Z
a b c ĉ d f g ĝ h ĥ j k l m n o p r s ŝ t ŭ v z

epakrid/o бот. епакріс [Epacris].

epakt/o астр. епакта.

Epaminond/o іст. Епамінонд (давньогрецький полководець).

epanortoz/o літ. епанортоз.

eparĥi||o, eparki||o церк. єпархія; ~a єпархіальний.

epeirogenez||o геол. епейрогенез (повільне піднімання або опускання земної кори); ~a епейрогенічний.

ependim||o анат. епендима (тонка оболонка, що вистилає мозкові шлуночки й центральний канал спиннного мозку); ~it/o мед. епендиматит, епендиміт, запалення епендими шлуночків головного мозку.

epentez/o лінґв. епентеза, вставка звука.

eperlan/o іхт. корюшка морська [Osmerus eperlanus].

epicentr/o геол. епіцентр.

epicikloid/o мат. епіциклоїда.

Epidaŭr/o геогр., іст., м. Епідавр.

*epidemi||o мед. епідемія; ~a епідемічний; повальний; ~olog/o епідеміолог; ~olog/i/o епідеміологія; ~centr/o центр епідемії, епідцентр, епідемічне вогнище.

epidendr/o бот. епідендр [Epidendrum].

*epiderm/o 1. анат. епідерміс, епідерма, поверхневий шар шкіри; 2. бот. епідерміс, епідерма, покривна тканина листків; шкірка.

epidiaskop/o епідіаскоп.

epididim/o анат. придаток яєчка.

*Еpifani/o церк. Богоявлення, Водохреще, Водохрестя, Йордан(ські свята).

epifenomen/o філос. епіфеномен.

epifit/o бот. епіфіт (рослина, що живе на іншій рослині, але не живиться нею).

epifiz||o анат. епіфіза; ~it/o мед. епіфізний остит.

epifonem/o рит. епіфонема (мовна фіґура, у якій після стверджувального речення використовується пояснювальне або питальне речення для підсилення першого).

epifor/o мед. епіфора (безперервна сльозоточивість).

epigastr/o анат. епігастрій, надчеревна ділянка, надчерев’я.

еpigenez/o біол., геол. епігенез (вторинні процеси, що ведуть до змін і новоутворень).

epigin/a бот. надматочковий.

epiglot||o анат. надгортанний хрящ, надгортанник; ~a надгортанниковий.

epigon||o епігон (політик, письменник, митець і т.п., який не має творчої самостійності і в нових умовах відтворює застарілі ідеї); ~a епігонський.

*epigraf||o 1. епіграф (напис на пам’ятнику, споруді і т.п.); 2. епіграф (крилатий вислів); ~a епіграфічний; ~ik/o епіграфіка (наука, що вивчає стародавні написи); ~ist/o епіграфіст.

*epigram||o літ. епіграма; ~a епіграматичний; колючий, ущипливий; ~ist/o епіграматист.

epik||o літ. епос; ~a епічний.

epikalik/o бот. підчаша.

epikant/o анат. епікантус, монгольська складка (біля ока).

epikarp/o бот. надплідник.

epikondil||o анат. бічний надвиросток; ~it/o мед. епікондиліт.

Epiktet/o іст. Епіктет (давньогрецький філософ).

Epikur/o Епікур (давньогрецький філософ); (e)~a епікурейський; (e)~an/o епікуреєць; (e)~ism/o філос. епікуреїзм.

*epilepsi||o мед. епілепсія; ~a епілептичний; ~ul/o епілептик.

epilobi/o бот. зніт [Epilobium]; har/a ~o зніт шорсткий [E. hirsatum]; marĉ/a ~o зніт болотяний [E. palustre]; mont/a ~o зніт гірський [E. montanum]; ruĝ/kalik/a ~o зніт курячоочковий E. anagallidifolium].

*epilog/o літ. епілог.

epimorfi/o мат. епіморфізм.

epinefrin/o біол., хім. епінефрин, адреналін.

epiornit/o палеонт. епіорніс [Aepyornis].

epipakt(id)/o бот. коручка [Epipactis].

epipaleolit/o археол. епіпалеоліт.

epiplo/o анат. сальник.

epipogi/o бот. надбородник [Epipogium].

Epir/o Епір (історико-географічна область на Балканах).

epirogenez/o геол. епейрогенічні рухи, епейрогенез.

*episkop||o церк. єпископ; ~an/o єпископієць, член єпископської церкви; ~ar/o єпископат; ~ej/o єпархія, дієцизія; єпископський палац; ~uj/o 1. іст. єпископство; 2. єпархія, дієцизія.

episom/o біол. епісома.

epispastik/a фарм. який викликає/спричиняє пухирі.

epistaks/o мед. кровотеча з носа.

epistat/a біол. епістатичний.

epistemologi/o філос. епістемологія (розділ філософії, що вивчає сутність пізнання та критерії його істинності), теорія пізнання.

epistol||o літ. послання, епістола; ~a епістолярний.

epistrof/o анат., заст. другий шийний хребець (= aksiso).

epitaf/o епітафія.

epitaksi/o фіз. епітаксія.

I epitalam/o літ. епіталама, весільна пісня.

II epitalam/o анат. епіталамус.

epiteli||o біол. епітелій; ~a епітеліальний; ~om/o мед. епітеліома.

*epitet/o епітет; лінґв. означення.

epitom||o витяг, скорочений виклад; ~ig/i vt робити витяг, скорочений виклад; конспектувати.

epitraĥeli/o, epitrakeli/o церк. єпитрахиль (частина культового одягу).

*epizod||o епізод; ~a епізодичний.

epizooti/o епізоотія, падіж худоби.

epod/o літ. епод (різновид античного вірша).

*epok/o епоха.

epok/far/ant/a епохальний.

epoksi/o хім. епоксид.

*epolet/o еполет, погон.

*epope/o епопея.

epos||o епос; ~a епічний.

epsilon/o е псилон (грецька буква Ε, ε).

epulis/o мед. епуліс (доброякісна пухлина ясен).