A B C Ĉ D E F G Ĝ H Ĥ I J Ĵ K L M N O P R S Ŝ T U Ŭ V Z
a b c ĉ d f g ĝ h ĥ j k l m n o p r s ŝ t ŭ v z

eocen||o геол. еоцен; ~a еоценовий.

Eol||o міф. Еол (старогрецький бог вітрів); (e)~a геол., тех. eоловий (зумовлений діяльністю вітру), вітряний; ~i/o Еолія, Еоліада (історична область у Малій Азії); (е)~i/an/o еолієць (представник одного із давньогрецьких племен); (e)~harp/o муз. еолова арфа.

eolitik||o археол. еоліт; ~a еолітичний.

eon/o геол. еон (найбільший підрозділ геологічної історії Землі, що об’єднує кілька ер).

eonotem/o геол. еонотема (найбільший підрозділ загальної стратиграфічної шкали, еквівалент еона).

eost/o схід (= oriento).

eozin/o хім. еозин.

eozinofili/o мед. еозинофілія.