A B C Ĉ
D
E
F
G
Ĝ
H
Ĥ
I
J
Ĵ
K
L
M
N
O
P
R
S
Ŝ
T
U
Ŭ
V
Z a b c ĉ d f g ĝ h ĥ j k l m n o p r s ŝ t ŭ v z І *en І. прийм. у, в; 1. позначає місце: ~ la urbo у місті; ~ arbaro у лісі; ~ arbaron у ліс; 2. позначає час: ~la venonta jaro у наступному році; ~ printempo навесні; 3. виражає інші обставинні значення: ~ alia maniero іншим способом; ~ nova palto у новому пальтi; rompi ~ pecojn розбити на шматки; ili venis ~ granda nombro вони прийшли у великій кількості; pomarbo ~ floroj яблуня у цвіті; ІІ. самостійно вжив. морфема: ~a внутрішній; ~e усередині; ~ig/i vt вносити; вводити; вкладати; ~ig/o інформ. ввід; ~ig/il/o, ~ig/ator/o інформ. пристрій вводу; ~iĝ/i занурюватися, заглиблюватися; проникати; ІІІ. преф. зі знач. прийм., найчастіше відповідає укр. в-, у-, за-: ~iri входити; ~skribi вписувати; ~vicigi ставити в ряд, шикувати. ІІ -en- зоол. суф., за допомогою якого утворюється назва підродини шляхом додавання його до назви роду; відп. лат. –inae: mustelo – куниця (назва роду), mustel~oj – підродина куницевих. ІІІ -en- хім. –ен (суф., що вказує на наявність одного подвійного зв’язку С=С у ненасичених вуглеводнях: et~o етен, but~o бутен). ІV en/о єна (японська грошова одиниця). en/iĝ/i упасти в безодню, кинутися в безодню, провалитися у безодню; перен. потрапити у безодню, скотитися у прірву. enad/o орн. голуб синяк [Columba nas] (син. arbоkolombo). en/akv/iĝ/i заходити у воду, занурюватися. enalag/o лінґв. еналага (перенесений епітет або порушення формально-граматичної відповідності). en/am/iĝ/і влюблятися, закохуватися; li en~iĝis al junulino el najbara domo він закохався в дівчину з сусіднього будинку. enant/o 1. бот. омег [Oenanthe]; 2. орн. кам’янка [Oenanthe]. enantem/o мед. енантема (висип на слизових оболонках). enantiomorf/a фіз., хім. енантіоморфний. enantiotrop/a фіз., хім. енантіотропний. enantioz/o = oksimoro. en/balzam/ig||i vt бальзамувати; ~ist/o бальзамувальник. en/bat/i vt вбивати, набивати. en/blov/i vt вдувати. en/botel/ig/i vt наливати в пляшку/бутель, розливати (в пляшки). en/brak/ig/i = brakumi. en/brigad/ig/i vt записати до складу бриґади, прийняти/включити в бриґаду. en/bus/iĝ/і заходити/сідати в автобус. en/buŝ||aĵ/o вудила (= mordaĵo); ~ig/i vt брати в рот, класти до рота. encefal||o анат. головний мозок; ~in/o фізіол. енцефалін; ~it/o мед. енцефаліт, запалення головного мозку. encefal/algi/o мед. біль у головному мозку. encefalo/graf/i/o мед. eнцефалографія. encefal/o/gram/o мед. eнцефалограма. encefal/o/mjel/it/o мед. eнцефаломієліт. encefal/o/pati/o мед. захворювання головного мозку. Encelad/o міф. Енкелад (один із сторуких велетнів). en/cerb/ig/i vt вбивати в голову, втокмачувати. enciklik/o церк. енцикліка (письмове звернення папи римського). *enciklopedi||o енциклопедія; ~a енциклопедичний. en/cirkl/ig/i vt брати в кільце, оточувати. en/cirkv/ig/i vt підключати. en/ĉerk/ig/i vt покласти в труну/домовину. *-end- суф. зі знач. "яким має бути": far~a laboro робота, що має бути зроблена; solv~a problemo задача, що має бути розв’язана. en/danĝer/ig/i vt ставити в небезпечне становище. endemi||o мед. ендемія (постійне існування й періодичне поширення окремих захворювань у певній місцевості); ~a мед., екол. ендемічний; ~ul/o екол. ендемік; ~ec/o ендемічність. Endimion/o міф. Ендиміон (прекрасний пастух, закохана у якого Селена намовила Зевса приспати його, щоб зберегти вічну юність). *endivi/o бот. цикорій справжній, ендивій [Cichorium endivia]. еndo- ендо…(інтернаціональний преф., що означає знаходження всередині чого-н.). endoderm/o біол. ендодерма. endofazi/o псих. ендофазія (внутрішня мова; здійснення рухів губ, язика та щелепи, що відповідають говорінню, але без вимовляння звуків). endogami||o етн. ендогамія (звичай, що дозволяв шлюби лише між представниками однієї суспільної групи); ~a ендогамний. endogen/a бот., геол. ендогенний. endokard(і)/o анат. ендокард(ій). endokarp/o бот. ендокарпій, середоплодень. en/dok/ig/i vt ставити/вводити в док. endokrani/o анат. ендокран (зліпок внутрішньої поверхні кісток черепа). endokrin||a фізіол. ендокринний; ~aj glandoj залози внутрішньої секреції; ~olog/o мед. ендокринолог; ~olog/i/o мед. ендокринологія. endolіmf/o фізіол. ендолімфа. endometr/o анат. ендометрій (слизова оболонка, що покриває внутрішню поверхню матки). endomorfi/o мат. ендоморфізм. endonukleaz/o біол. ендонуклеаза. endoplasm/o біол. eндоплазма. En-Dor/o бібл. Ен-Дор (село). endorfin/o фізіол. ендорфін. en/dorm||ig/i vt присипляти; ~iĝ/і заснути; endos/i vt фін. індосувати (робити передавальний напис на звороті векселя). endoskop||o мед. ендоскоп; ~i/o ендоскопія. endosmoz/o біол. ендосмос (проникнення води і розчинених в ній речовин із зовнішнього середовища в клітину). endosperm/o біол. ендосперм. endoteli/o анат. ендотелій. endoterm/a фіз. ендотермічний (який вбирає тепло). endotoksin/o бакт., хім. ендотоксин. Ene||o міф., літ. Еней (один із троянських героїв); ~ad/o “Енеїда”; (e)~id/o енеєць. Eneid/o = Eneado. eneolitik/o археол. енеоліт. energetik/o енерґетика. *energi||o прям., перен. енерґія, сила; elektra ~o електрична енерґія; latenta ~o прихована енерґія; atom/kern/a ~o енерґія атомного ядра, ядерна енерґія; kinet/a ~o кінетична енерґія; liber/a ~o вільна енерґія; nukle/a ~o ядерна енерґія; ~a енерґійний; ~e енерґійно, з енерґією; ~ig/i vt пробуджувати енерґію; ~ism/o філос. енерґетизм (течія у філософії та природознавстві на початку 20 ст., прихильники якої заміняли поняття матерії поняттям енерґії). energi/bezon/a біол. який потребує енерґії. energi/don/a наснажливий, який додає енерґії. energi/font/o джерело енерґії. energi/konsum/ad/o енерґоспоживання. energi/kvantum/o фіз. квант енерґії. energi/politik/o енерґетична політика. energi/produkt/ad/o виробництво енерґії. energi/ŝpar/ad/o збереження/економія енерґії, енерґозбереження. energi/trans/form/il/o фіз. перетворювач енерґії. en/est/(ad)/o вміст, наявність. en/fak/ig/i vt розкладати по скриньках. en/fal||il/o пастка; сильце; капкан; ~uj/o западня. en/fend/i vt робити врубку, зарубку, паз. en/fer/ig/i vt закувати в кайдани. en/ferm||i vt закривати, зачиняти, замикати (когось/щось у чому-н.); ~iĝ/i замикатися, зачинятися (у чому-н.) ~ema karaktero замкнутий характер. enfil||i vt військ. обстрілювати поздовжнім вогнем; ~o, ~ad/o обстріл поздовжнім вогнем. en/flar/i vt вдихати носом; нюхати. en/flu||i vn впадати; ~ej/o гирло. en/flug/i vn влітати. en/focus/ig/i vt (с)фокусувати, наводити на різкість; збирати у фокус; розташовувати у фокусі. en/fold/ig/i vt вкладати у фальц. en/fortik/iĝ/i закріплюватися, закріплятися; усталюватися. en/fos/i vt закопувати, заривати. en/frot/i vt втирати. Engadin/o геогр. Енґадин (долина у Швейцарії). engaĝ/i vt запрошувати, анґажувати (актора на основі контракту); втягувати; ~i si/n, ~iĝ/і заанґажуватися. en/gas||a внутрігазовий; ~a malŝarĝo газовий розряд. en/gast/iĝ/i прибути в гості, заїхати/зайти в гості; зупинитися; поселитися. en/gips/ig/i vt вкладати в гіпс, накладати гіпс. en/glaci/ig/i vt замикати в кригу, оточувати кригою; обкласти льодом. engl/o/j іст. англи; (Е)~uj/o іст. Англія (частина Англії, первісно заселена англами). en/glit||i vn, ~iĝ/і просковзувати, прослизати. en/glut/i vt поглинати. *en/hav||i vt містити ( в собі); ~o зміст, вміст; ~ec/o місткість. engob/o ангоб (покриття для керамічних виробів). engram/o біол., псих. енграма (біохімічна зміна, що виникає внаслідок зовнішньої стимуляції; зміни в центральній нервовій системі, які виникають внаслідок дії зовнішніх подразників). engraŭl/o іхт. анчоус, хамса [Engraulis]. en/gres/ig/i виганяти на випас, випасати. en/gut/i vt вкапувати, закапувати. enharmon/a муз. енгармонійний. en/haŭt/a внутрішкірний. en/hospital/ig||i vt госпіталізувати; ~ig/o госпіталізація. enigator/o див. en. *enigm||o загадка; ~o de la naturo загадка природи; ~a загадковий, таємничий; ~e загадково, таємниче; ~o/rim/aĵ/o шарада. en/ing/ig/і = ingі. *en/ir||i vt входити, заходити; в’їжджати, заїжджати; ~o вхід (дія); ~ej/o вхід (місце); *for/r||i vn піти; ~o відхід. enkaŭstik||o 1. іст. енкаустика (воскова фарба); 2. паста для підлоги або меблів; ~i vt 1. малювати енкаустикою; 2. натирати пастою. *enket||o 1. дослідження; 2. розслідування; дізнання; ~i vt 1. досліджувати; 2. розслідувати; наводити довідки; ~ist/o 1. дослідник; обслідувач; 2. слідчий. enklav/o анклав, енклав (територія держави, повністю оточена територією іншої держави). enklitik/o = enklizaĵo. enkliz||o лінґв. енкліза (примикання ненаголошеного складу або слова до попереднього наголошеного елемента з утворенням єдиної акцентуаційної одиниці); ~aĵ/o енклітика (ненаголошене слово або склад, що утворює енклізу). enol/o хім. енол. enolog/o =vinologo. enon/o хім. енон. enorm/a маловжив. величезний, велетенський, непомірний. enoter||o бот. енотера [Oenothera, син. Onagra]; ~ac/o/j = onagracoj. ensembl||o 1. муз., арх. ансамбль; 2. ансамбль, комплект, набір; ~an/o член/учасник ансамблю; ~ist/o оформлювач, декоратор. ent/o філос. суть; ідея. entablement/o арх. антаблемент. entalpi/o фіз. ентальпія. entaz/o арх. ентазис (потовщення ствола колони в середній його частині). entel/o зоол. гульман, гануман [Presbytis entellus] (син. hulmano). enteleĥi/o, enteleki/o філос. ентелехiя (діяльне, формуюче начало). Entent/o іст. Антанта (альянс кількох держав). enter||o мед. кишка (у складних словах); ~algi/o мед. кишковий біль;~it/o мед. ентерит, запалення слизової оболонки тонких кишок; ~o/anastom/oz/o мед. ентероанастомоз; ~o/bakteri/o/j бакт. ентеробактерії; ~o/kojl/it/o мед. ентероколіт (загальне ураження тонкого і товстого кишечника); ~o/kok/o бакт. ентерокок [Enterococcus]. enterokinaz/o фізіол. ентерокіназа (= enteropeptidazo). enterolit/o мед. ентероліт (кишковий камінь). enteropeptidaz/o фізіол., хім. ентеропептидаза. enteropneŭst/o/j зоол. кишководихаючі, кишководишні [клас Enteropneusta]. enteroptoz/o мед. ентероптоз (опущення органів черевної порожнини). enteroskop||o мед. ентероскоп, інтестиноскоп; ~i/o ентероскопія, інтестиноскопія. enterovakcin/o мед. ентеровакцина. entimem/o філос. ентимема. entjer||o мат. ціле число, антьє; gaŭs/a ~o гауссове число; ~a цілий, цілочисловий. entolom/o бот. рожевопластинник [Entoloma]. *entomolog||o ентомолог; ~i/o ентомологія (розділ зоології, що вивчає комах). entozo/o/j зоол. внутрішні паразити [Entozoa]. entre/o легка закуска (перед обідом, вечерею). *entrepren||i vt розпочинати; братися за...; ~o підприємство, підприємництво, починання; справа; захід; industria ~o промислове підприємство; ~ej/o підприємство (місце); ~em/a підприємливий, заповзятливий; ~ist/o підприємець, антрепренер, підрядчик; ~konsili/o рада підприємства. entropi/o 1. фіз., мат., стат. ентропія; 2. мед. ентропія (заворот повік всередину). *entuziasm||o ентузіазм, наснага, запал; азарт; esti plena de ~o бути сповненим ентузіазмом; ~a повний ентузіазму, пристрасний, натхнений; ~e з ентузіазмом, з наснагою, із запалом, пристрасно; ~ig/i vt наповнювати ентузіазмом, запалювати, надихати; ~iĝ/i набиратися ентузіазму, запалюватися; ~ul/o ентузіаст. *enu||i vn нудьгувати, нудитися; mi ~is la tutan tagon я нудився цілий день; ~a нудний; ~e нудно; ~o нудьга; ~ig/i vt нудити, викликати нудьгу, надокучати; ~iĝ/o нудьгування; mal~ig/i vt веселити, розганяти нудьгу. enukle||i vt мед. вилущувати; ~o, ~ad/o енуклеація, вилущування. enumeraci/o рит. підсумовування, рекапітуляція, скорочене повторення сказаного. enurez/o мед. енурез, нетримання сечі (син. liturinado). envelop/o мат. евольвента. envergur/o 1. ширина, розмах крил (літака, птаха); 2. мор. ширина вітрила. *envi||i vt заздрити; ~і ion al iu (або ~і iun pro io) заздрити кому-н. у чому-н.; ~o заздрість; ~(em)a заздрий, заздрісний, завидливий; ~ig/i vt викликати заздрість; ~ind/a завидний; ~ul/o заздрісник; mal~i vt бути незаздрісним; sen~e без заздрощів. envult||i vt зачарувати; наврочити, зурочити, поробити; чаклувати; ~o чаклунство, вроки. enzim||o біол., хім. ензим, розчинний фермент; ~a ферментний; ~olog/i/o ферментологія, ензимологія; kun~o хім. кофермент, коензима. |