A B C Ĉ
D
E
F
G
Ĝ
H
Ĥ
I
J
Ĵ
K
L
M
N
O
P
R
S
Ŝ
T
U
Ŭ
V
Z a d e i n o r u v z *do част. отже, отож, же, ж; venu do йди ж; do kion vi deziras? отже, чого ви хочете? do муз. до; ~-gam/o октава. doberman/o доберман(-пінчер) (порода собак і собака цієї породи). dobr/o добра (грошова одиниця Сан-Томе і Принсіпі). docent/o доцент; privata ~o, libera ~o приват-доцент. docetism/o рел. докетизм (єресь у християнстві в кінці 2 ст.). dodekaedr/o мат. додекаедр, дванадцятигранник (= dekduedro). dodekafon||a муз. додекафонічний; ~i/o, ~ism/o додекафонія. *dog/o доґ. *dogan||o 1. мито; 2. митниця (= doganejo); ~a митний; ~ej/o митниця; ~ist/o митник, митний службовець. dogan/deklar/o митна декларація; dogan/kontrol/o митний огляд, митний контроль; dogan/liber/a звільнений від cплати мита, який не обкладається митом; dogan/pag/o митний збір, мито; dogan/tarif/o митний тариф, тариф митних зборів. doger/o геол. догер (середній відділ юрської системи). *dogm||o догмат, догма; ~a догматичний; ~em/o догматичність (у характері); ~ism/o догматизм; ~ist/o, ~ul/o догматик; ~um/i vn говорити наставницьким тоном, повчати. dogmatik/o рел. догматика. dogmatism/o див. dogmismo. doĝ/o іст. дож (глава держави у Венеціанській і Ґенуезькій республіках); ~edz/in/o догареса. dojen/o 1. найстарший (ім.), старійшина; 2. дипл. дуайєн, дойєн (особа, що очолює дипломатичний корпус). dojn/o фольк. дойна (молдавська і румунська народна пісня з елегійною мелодією). *dok||o мор. док; seka ~o сухий док; ~ist/o докер, портовий робітник, (портовий) вантажник. doksologi/o рел. славослів’я. dokt||a маловжив. учений (= sciplena); ~e з ученим виглядом; докторально. *doktor||o 1. доктор (учений ступінь); ~о de (або pri) biologiaj sciencoj доктор біологічних наук; medicina ~о доктор медицини; доктор медичних наук; 2. розм. доктор, лікар; ~a докторський; ~a grado докторський ступінь, ступінь доктора наук; ~ec/o докторство, докторський ступінь; ~ig/i vt присвоїти звання доктора наук; ~iĝ/i здобути звання доктора наук, стати доктором наук; ~in/o доктор (про жінку). *doktrin||o доктрина, вчення, теорія; ~a теоретичний, науковий; ~em/a доктринерський; ~ism/o доктринерство; ~ist/o, ~ul/o доктринер. *dokument||o документ; fundamenta ~o базовий/основний документ; ~a документальний; ~i vt документувати; ~ad/o документування; ~ad/a документальний; ~ada filmo документальний фільм; ~ar/o досьє, справа (канцелярська); teknika ~aro технічна документація; ~uj/o папка/течка для документів. dol||o юр. замір, намір, умисел; ~a навмисний, умисний. *dolar/o долар (грошова одиниця). dolbi/o тех. долбі (система шумопониження в магнітному звукозаписі). *dolĉ||a солодкий (тж перен.); прісний (про воду); ~aĵ/o/j солодощі; ~ec/o солодкість; ~et/a солоденький, солодкуватий; ~ig/i vt робити солодким, солодити. dolĉ/acid/a кисло-солодкий, винний. dolĉ/anim/a добродушний; поблажливий. dolĉamar/o бот. паслін солодко-гіркий, глисник [Solanum dulcamara]. dolerit/o мін. долерит. doli/o тех. вантажна каретка. doliĥocefal/o, dolikocefal/o антроп. доліхоцефал, довгоголовий. doliĥot/o = dolikoto. dolikot/o зоол. мара [Dolichotis]. dolin/o геол. долина (замкнута впадина порівняно невеликих розмірів карстового походження). dolman/o доломан (одяг). dolmen/o археол. дольмен (стародавня поховальна споруда). dolomit||o мін. доломіт; ~a доломітовий. Dolomit/oj геогр., гори Доломітові Альпи. *dolor||i vt, vn боліти; викликати біль; la kapo min ~as (або mia kapo ~as) у мене болить голова; kie ~as al vi? де в тебе болить?; la operacio tre ~as операція дуже болюча; tiu piko tre ~as цей укус викликає сильний біль; ~a, ~ig/a болючий; ~o біль; fari (або kaŭzi) ~on al iu завдати болю кому-н.; ~e боляче; ~ig/i vt заподіювати біль, вражати, наповнювати болем. dolor/ĝem/i vn стогнати від болю, скиглити. dolor/plen/a скорбний. dolor/punkt/o больова точка, болюче місце. *dom||o дім, будинок, хата; ~a домовий, будинковий, хатній; *~e, ~e/n див. hejme, hejmen; ~aĉ/o халупа; ~aĉ/ar/o нетрі; ~an/o мешканець будинку; ~an/ar/o челядь; мешканці будинку; ~et/o будиночок, хатина, хатка. dom/arane/o зоол. домовий павук. dom/administr/ant/o керуючий будинком, кербуд. dom/best/o свійська тварина. dom/blok/о житловий масив. dom/hav/ant/o власник будинку. dom/hirund/o орн. ластівка звичайна [Hirundo rustica]. dom/kolomb/o орн. голуб свійський [Columba livia f. domestica]. dom/kovr/ist/o покрівельник. dom/(o)/mastr||o господар дому, домохазяїн, домовласник; ~in/o господиня дому, домовласниця, домогосподарка. dom/mote/o хатня міль. dom/paser/o орн. горобець домовий, горобець звичайний [Passer domesticus]. dom/(o)/posed/ant/o = dom(o)mastro. dom/tur/o будинок-вежа. dom/vetur/il/o пасажирський причеп (син. ruldomo). dom/vitr/o віконне скло. *domaĝ||e шкода; жаль, жалко, досадно; ~o жаль, досада; kia ~o! як шкода!, яка досада!; ~i vt шкодувати; дбайливо ставитися, берегти, щадити; журитися; li domaĝas la perditan monon йому шкода загублених грошей. domani/o біол. надцарство. *domen/o доміно (костюм; гра). domen/pec/o доміно (пластинка для гри в доміно). domestik/i vt приручати (диких тварин). domicil/o юр. місце прописки, місце реєстрації. domin||i vn панувати, переважати, домінувати; владарювати; ~ant/o домінанта. Doming/o геогр. Домініканська Республіка. domini/o політ. домініон. Dominik||o 1. Домінік (ім’я, м.ін. засновника ордену проповідників); 2. геогр., о-в, кр. Домініка; (d)~an/o рел. домініканець. dompt||i vt приборкувати (диких тварин), дресирувати; ~ist/o приборкувач, дресирувальник. domr/o муз. домра. *don||і vt давати, вручати, надавати; ~і nomon дати ім’я; ~і la manon подати руку; ~і la baton завдати удару; ~і helpon надати допомогу; ~і konsenton дати згоду; ~і vojon дати дорогу; ~і koncerton дати концерт; ~і signon зробити знак; ~і apetiton викликати апетит; ~і atenton придавати увагу; ~і rifuĝejon надати сховище; ~i al iu sian filinon kiel edzinon видати свою дочку (заміж) за кого-н.; ~o, ~(it)aĵ/o давання, те, що дане; дарунок; ~ad/o давання, вручення; видача. Don/o геогр., р. Дон. *donac||i vt дарувати; ~o дар, дарунок, подарунок; fari ~on зробити подарунок; akcepti ~on прийняти подарунок; ~em/a милостивий, щедрий; ~it/a подарований; ◊ al ĉevalo ~ita oni buŝon ne esploras дарованому коневі в зуби не дивляться; donac/ofer/o дар, пожертва. donaci/o юр. передача в дар. donak/o бот. арундо тростинний [Arundo donax]. Donald/o Дональд (ім’я). Donbaso, Donec/a basen/o геогр. Донбас, Донецький басейн. Doneck/o геогр., м. Донецьк. dong/o донг, доні (грошова одиниця В’єтнаму). Donjuan/o, Donĵuan/o літ. Донжуан; (d)~o перен. донжуан ( (спокусник, ловелас). Donkiĥot||o літ. Донкіхот; (d)~o перен. донкіхот (ідеаліст, мрійник, який захоплюється нездійсненним, бореться з вигаданими перешкодами); (d)~ism/o донкіхотство. dop||і vt допінгувати; ~ad/o допінг. Dopler||o Доплер (австрійський фізик); efiko de ~o ефект Доплера. doper/esplor/o мед. визначення швидкості кровопротікання за допомогою ультразвуку. Dor||o міф. Дор, Дорос; ~i/o іст. Дорида (частина Ст. Греції); (d)~i/a дорійський; доричний; (d)~i/an/o дорієць. dorid/o зоол. дорис [Doris]. dorik/a арх. доричний; ~a ordo доричний ордер. doris/o плоскодонний рибальський човен. *dorlot||i vt балувати, розпещувати, ніжити, пестити; ◊ ~i serpenton sur sia brusto вигріти гадюку в пазусі; ~ad/o баловство, розпещування, пестощі; ~iĝ/і розм. пустувати, балуватися; ~it/o пестун, мазун, плеканець. *dorm||i vn спати; ~o, ~ad/o сон (стан); cплячка; ~ant/o той, що спить; ~eg/i vn cпати камінним сном; ~ej/o спальня; ~em/a сонливий; ~em/ul/o сплюх, сонько, соня; ~et/i vn дрімати; ~ig/a снотворний, заколисливий; ~ig/i vt присипляти; ~ig/il/o снотворний засіб, снотворне; dorm/o/ĉambr||o спальня, спальна кімната; ~a спальний. dorm/o/lamp/o нічник. dorm/o/mal/san/o мед. сонна хвороба. dorm/o/mus/o/j зоол. соневі (= gliredoj). dorm/o/sak/o спальний мішок. *dorn||o 1. бот., зоол. шип, колючка, шпичак; 2. скалка; 3. шпеник (у пряжці); 4. анат. ость; ~a колючий, терновий, тернистий; ~ej/o терни, терня, терник, тернище. dorn/arbed/o тернистий кущ. dorn/o/bar/il/o колюча огорожа. dorn/o/fiŝ/o іхт. колючка (= gasterosteo). dorn/o/kron/o терновий вінок. doronik/o бот. сугайник [Doronicum]. Dorote/o Доротея, Дорофея, Дорота (ім’я). *dors||o 1. спина, хребет; de post la ~o з-за спини; kuŝi sur la dorso лежати на спині; 2. тильна сторона (ножа, руки і т.п.); 3. зворотна сторона (листа, сторінки і т.п.); 4. зворотний бік (медалі); спинка (стільця, крісла); ~a спинний, дорсальний; ~e, ~e/n спиною, на спину; fali ~en упасти горілиць; ~aĵ/o кул. cпинка. dors/antaŭ||a передплічний;~e спиною вперед. dors/apog/il/o спинка (крісла, лави і т.п.). dors/direkt/e (повернувшись) cпиною, задкуючи. dors/flank||o зворот, зворотний бік; виворіт; ~a зворотний; ~e на звороті, на зворотньому боці. dors/ir/i vn задкувати. dors/o/korb/o наплічний кошик. dors/naĝ/ad/o плавання на спині. dors/o/part/o спинка (крісла). dors/o/sak/o рюкзак, заплічний мішок. dors/o/vent/o попутний вітер. dosier||o 1. досьє, канцелярська справа; 2. інформ. файл; ~uj/o папка; інформ. каталог, директорія, фолдер. *dot||o посаг, придане, віно; ~e у придане; *~i vt давати придане. Dover/o геогр., м. Дувр. Dovr/o геогр., гори Довре. *doz||o доза, кількість, міра, порція; en malgrandaj ~oj малими дозами; ~i vt дозувати; ~ad/o дозування; ~il/o дозатор; мензурка; doz/o/metr/o дозиметр. |