A B C Ĉ D E F G Ĝ H Ĥ I J Ĵ K L M N O P R S Ŝ T U Ŭ V Z
a d e i n o r u v z

*de прийм. 1. від (інколи од), з, зі (простір): ~ la loko al loko з місця на місце; de la tablo від стола, зі стола; dis~ від (ужив. тоді, коли прийм. de у знач. 4 може спричинити двозначність, непорозуміння) la infano forprenita dis~ la patrino дитина відібрана від матері; ~ mal/supr/e прийм. знизу; ~ sub prep. з-під, із-під; ~ supr/e прийм. зверху, з-понад; ~ sur прийм. з, зі (з поверхні чого-н.); 2. від, з (час): ~ mateno ĝis vespero з ранку до вечора; de nun віднині; ~ longe віддавна, здавна. Прим. При потребі уточнити час вживаються складні прийменники: ek~ від; ~ post через, після; ~temp/e de з часу, від часу, відколи; ~ antaŭ з-перед, тому; li ŝatis librojn ek~ infaneco він любив книжки з дитинства; tiu estis mia revo ~ antaŭ dek jaroj такою була моя мрія з-перед десяти років (або десять років тому); 3. прийм., що служить для передачі родового в.: la libro ~ mia frato книга мого брата; centro ~ la urbo центр міста; 4. прийм., що служить для передачі орудного в.: arbo plantita ~ mi дерево, посаджене мною; laboro farita ~ junulo робота, виконана юнаком. Прим. Щоб уникнути двозначності з прийм. у знач. 3, уживають складений прийм. fare ~ або far: nutrado de la infanoj fare ~ ilia patrino (або far ilia patrino) годування дітей їхньою матір’ю; 5. прийм., що служить для передачі родового в., зв’язаного з визначеною частиною чого-н. або частини певного предмета: donu al mi pecon ~ tiu kuko дай мені шматок того пирога; prenu duonon ~ tiu kuko, kiun mi aĉetis візьми половину того пирога, що я купив; 6. преф., що відповідає укр. від-, од- : ~meti відкладати; ~fali відпадати; ~kalkuli відраховувати; 7. ужив. як самостійний корінь: ~ig/i vt відокремлювати, відділяти; ~iĝ/i відокремлюватися, відділятися.

de/admon/і vt відговорювати, відмовляти, відраджувати.

de/apart/iĝ/і відокремлюватися, відділятися.

de/bar/i vt розбирати огорожу; усувати перешкоду; ліквідовувати затор (і т.п.).

*debat||i vt дебатувати, обговорювати, вести суперечки; ~o дебати, суперечки.

de/bat/i vt збивати, відбивати.

*debet||o бухг. дебет; ~i vt записувати в дебет.

debil||a мед. 1. кволий, немічний; 2. псих. дебільний, розумово відсталий, недоумкуватий; ~ec/o 1. кволість, немічність; 2. дебільність, розумова відсталість, недоумкуватість; ~ig/a виснажливий.

debit||o 1. ком. збут; оборот; 2. тех. дебіт, доставка, подача (газу, води, пального); ~i vt 1. збувати (товари); 2. доставляти, подавати (газ, воду, пальне).

debitor/o ком. боржник, дебітор.

Debora Дебора (ім’я).

de/bord/iĝ/і відпливати від берега, відчалювати.

de/branĉ/ig/i vt відгалужувати;

de/brul/aĵ/o згар; згарище; недогарок, недопалок.

debut||o 1. дебют, перший виступ; 2. шах. дебют, початок гри; ~i vn дебютувати; aktoro ~is kun granda sukceso актор дебютував з великим успіхом.

*dec||i vn 1. личити, пасувати, підходити; tiu koloro ne ~as al blodulinoj цей колір блондинкам не личить; 2. безос. ~as личить, пасує, випадає, подобає, годиться, гоже; ne ~as kanti ĉi tie не годиться (або не гоже) тут співати; ~o пристойність, благопристойність; ~a належний, пристойний; ~e належно, належним чином, як слід.

*decembr||o грудень; ~a грудневий; ~ist/o іст. декабрист.

de/centr/a відцентровий, відбіжний.

decemvir/o іст. децемвір (колегія з 10 чоловік у Ст. Римі).

deci- деци… ( преф., що вжив. при одиницях вимірювання зі знач. “десята частина”: ~belo децибел; *~gramo дециграм; *~litro децилітр;*~metro дециметр.

deci/bel/o децибел.

*decid||i vt вирішувати, приймати рішення, ухвалювати; estas ~ite вирішено, прийнято рішення; ~o рішення, ухвала; alpreni gravan ~on прийняти важливе рішення; ~a, ~ig/a вирішальний, рішучий; ~e рішуче; ~aĵ/o = rezolucio; ~ebl/a 1. який можна розв’язати, розв’язний; 2. який можна вирішити; ~em/a рішучий, непохитний; ~em/o рішучість; ~ig/i vt змушувати, схиляти; переконувати; ~iĝ/i зважитися, визначитися/

decidu||a бот. відпадаючий, опадаючий, що обсипається; ~o анат. відпадаюча оболонка.

*decigram/o дециграм.

*decilitr/o децилітр.

*decimal/a десятковий; ~а nombrosistemo десяткове числення; ~а frakcio десятковий дріб; ~а klasifiko десяткова класифікація.

*decimetr/o дециметр.

de/ĉen/ig/i vt 1. спускати (з ланцюга); 2. перен. збуджувати, здіймати, викликати.

de/ĉeval/ig||i vt вибити із сідла, скинути із сідла; ~iĝ/і злізти/зійти/зсізти з коня.

*deĉifr||i vt розшифрувати, розібрати (= malĉifri); ~ad/o розшифровування.

Dedal/o міф. Дедал (будівничий крітського лабіринту).

*dediĉ||i vt присвячувати; ~o присвята, посвята.

dediĉ/leter/o (лист-)посвята, (лист-) присвята.

*dedukt||i vt лог. робити висновок, дедукувати; ~a дедуктивний; ~a metodo дедуктивний метод; ~o дедукція.

de/fal||i vn відпадати, випадати, опадати; ~aĵ/o відходи, покидьки.

defaŭlt/o інформ. установка за замовчанням.

de/faz/iĝ/o фіз. зсув фаз.

*defend||i vt захищати, обороняти, боронити, відстоювати; ~i disertaĵon захищати дисертацію; si/n ~i захищатися, оборонятися, боронитися; ~a оборонний, захисний; ~a parolado захисна промова; ~o захист, оборона; ~o de la расо захист миру; ~ant/o захисник, оборонець.

defend/kapabl/a здатний захищатися.

defend/lini/o військ. лінія оборони, оборонний рубіж.

defend/sistem/o система захисту, захисна система.

sen/defend/a беззахисний, безборонний.

si/n/defend/o самооборона, самозахист.

defens||i vt тримати під забороною (випасу), заказувати; ~ej/o заказник, заповідний ліс.

defensiv/o військ. оборона.

deferent/a анат. : ~a dukto/kanalo сім’явиносна протока.

defet||i vn не вірити в успіх справи, передрікати поразку; ~ism/o дефетизм (невіра в успіх якої-н. справи); ~ist/o дефетист.

de/flank/||i збочувати, відхилятися, відходити від головного, ухилятися; ~iĝ/о збочення, відхилення, ухил.

deflor||i vt позбавляти незайманості, розтлівати; ~o, ~ad/o дефлорація, позбавлення незайманості.

de~i vn злітати, відлітати.

defi||i vt викликати, робити виклик; ~і iun al duelo викликати кого-н. на дуель; ~i danĝeron викликати небезпеку; ~o виклик; fari~on зробити (або кинути) виклик; akcepti ~on прийняти виклик.

*deficit||o дефіцит; нестача; ~a дефіцитний.

defil||i vn проходити колоною, урочистим маршем, дефілювати; прямувати; ~ad/o проходження колоною, урочистим маршем; хід; ~ej/o дефіле, вузький прохід, ущелина.

*definitiv||a остаточний, кінцевий; ~а decido остаточне рішення; ~e остаточно.

deflaci||o 1. фін. дефляція (вилучення з обігу частини грошей у період інфляції); 2. геогр. дефляція (видування вітром гірських порід і ґрунтів); ~i vn піддаватися дефляції.

de/flagr||i vt запалюватися з вибухом; спалахувати; ~o дефлаграція; ~il/o дефлагратор.

deflagraci/o хім. дефлаграція. // ???

de/fleks||i vt відгинати; ~iĝ/o тех. вигин, згин.

deflor||i vt позбавляти незайманості, розтлівати; ~o, ~ad/o дефлорація, позбавлення незайманості.

de/flu||i vn витікати, стікати, відпливати; *~il/o стік; strata de~ilo стічна канавка; tegmenta ~ilo жолоб.

de/form||i vt деформувати; ~o, ~ad/o деформація; ~ebl/a такий, що піддається деформації.

de/fraŭd/i vt підступно обкрадати (когось); підступно викрадати (щось); привласнювати.

degel||i vn танути, топитися; ~a талий; ~a vetero відлига; ~(ad)o 1. танення, топлення; 2. відлига; ~aĵ/o талий сніг; ~ig/i vt топити, розморожувати.

*degener||i vn вироджуватися; перероджуватися, деґенерувати; ~(ad)o виродження; деґенерація; занепад; мед. переродження, ~aĵ/o виродок; виродливість; ~int/o виродок, деґенерат.

de/glit/i vn зісковзувати, зслизати.

degn||i vn маловжив. зволити, поблажливо поставитися, зглянутися; ~o поблажливість.

*degrad||i vt розжалувати, понизити в посаді; ~ad/o розжалування, пониження в посаді; деґрадація; ~iĝ/і деґрадувати, опускатися; занепадати.

de/grat/i зіскрібати, зскрібати.

de/gut||ad/i vn скапувати; ~ig/il/o підставка/решітка для скапування.

de/hak/i vt відрубувати, відтинати, відсікати.

de/hidrat||ig/i = senhidratig/i; ~iĝ/i дегідратуватися.

dehisk||i vn розкриватися, розтріскуватися (про плоди); ~ad/o розтріскування (або розкриття) плодів.

deikt/o лінґв. дейксис (функція вказування, співвідношення, характерна для займенників).

de/ir/i vn відходити, віддалятися (від чого-н.).

de/ir/a вихідний;

de/ir/punkt/o вихідна точка; пункт відправлення; спорт. cтарт.

deism/o = diismo.

deist/o = diisto.

dej/o іст. дей (титул в яничарських військах; титул правителя Алжиру в часи Османської імперії).

Dejanira Деяніра (ім’я, м.ін. жінки Геракла).

dejn/i = degni.

*deĵor||i vn чергувати, нести службу за графіком; ~o чергування; перебування на службі; робочий день; зміна; вахта; ~ant/o черговий; вахтовий; ~ej/o чергове приміщення, кімната чергового, вахтова кімната.

deĵor/ŝanĝ/o зміна чергування, зміна варти.

*dek десять; ~ unu одинадцять; ~ du дванадцять; ~ tri тринадцять; ~ kvar чотирнадцять; ~ kvin п’ятнадцять; ~ ses шістнадцять; ~ sep сімнадцять; ~ ok вісімнадцять; ~ naŭ дев’ятнадцять; ~a десятий; ~o десяток; десятка; ~estr/o десятник; ~obl/a удесятеро більший, десятикратний; ~obl/ig/i vt подесятерити; ~on/o одна десята, десята частина; ~on/aĵ/o церк. десятина; ~op/e удесятьох; ~um/a десятковий; ~um/i vt карати кожного десятого;

dek/du/o дюжина.

dek/du/on/format/o друк. формат у дванадцяту частину аркуша.

dek/foj/e десятиразово, десять разів.

dek/kelk/e кільканадцять.

deka/ дека… (наук. преф. зі знач. “десять”: ~gramo декаграм; ~litro декалітр; ~metro декаметр).

dekad/o 1. декада, десятиденка; 2. заст. десятиліття (= jardeko).

*dekadenc||i vn занепадати; ~a декадентський, занепадницький; ~o 1. занепад; 2. декаданс; ~ism/o декадентство; ~ist/o декадент.

*dekagram/o декаграм.

dekalen/o хім. декалін.

*dekalitr/o декалітр.

dekalog/o рел. десять заповідей (Божих).

Dekameron/o літ. Декамерон (твір Д. Боккаччо).

*dekametr/o декаметр.

*dekan||o декан; ~ec/o деканування, перебування на посаді декана; ~ej/o деканат.

Dek(k)an/o геогр., п-ів Декан.

dekant||i vt хім. зливати (або зціджувати) рідину, відокремлюючи її від осаду, декантувати; ~o декантація.

dekapod/o/j див. dekpieduloj.

Dekapol/o іст., бібл. Десятимістя.

dekat/i vt текст. декатирувати, обробляти вовняну тканину парою або гарячою водою.

dekatlon/o спорт. десятиборство.

dek/cifer/a десятицифровий.

*deklam||i vt декламувати, читати напам’ять; ~o, ~ad/o декламація; ~a декламаційний; ~ant/o, ~ist/o декламатор, читець.

*deklar||i vt оголошувати, заявляти; проголошувати, декларувати; ~і konkurson оголосити конкурс; ~o оголошення, заява, проголошення, декларація; fari ~on зробити заяву.

*deklaraci/o див. deklaro.

deklin/i = deklinacii.

*deklinaci||i 1. vt лінґв. відмінювати слово за відмінками; 2. vn фіз. відхилятися; ~o 1. лінґв. відміна; 2. фіз. відхилення; ~ebl/a відмінюваний; ne~ebl/a невідмінюваний.

*dekliv||o схил, спад; укіс, обрив; ~o de la monto схил гори; узгір’я, узбіччя гори; alkura ~o спорт. доріжка для розгону; kontinenta ~o геогр. материковий схил; ~a похилий, спадистий, положистий; ~ec/o пологість; положистість, спадистість.

dekliv/ec/indik/il/o зал. покажчик ухилу.

dekokt||i vt фарм. робити відвар; ~ad/o відварювання; ~aĵ/o відвар.

*dekolt||i vt декольтувати, оголювати шию, плечі; ~aĵ/o декольте.

dekor/o 1. декор; 2. = dekoracio.

*dekoraci||o 1. прикраса, художнє оформлення; 2. театр. декорація; 3. нагородження орденом; ~i vt 1. декорувати, художньо оформляти; 2. нагороджувати (орденом); ~ist/o декоратор, оформлювач;

dekoraci/riĉ/a багатий на декорації.

dekoraci/ŝang/o зміна декорацій.

dekrement/o фіз., мат. декремент.

dekrepit/i vn хім. розтріскуватися з шумом при нагріванні.

dekresĉend/o муз. декрещендо.

*dekret||o декрет; ~i vt видавати декрет; установлювати декретом; декретувати.

*dekstr||a правий; ~a mano права рука; ~a dekliniĝo правий ухил; ~a partio права партія; ~e справа, праворуч; ~e de справа від; *~e/n направо, праворуч; ~o 1. права сторона, правий бік; 2. політ. правиця; ~ig/i vt друк. зміщувати вправо, вирівнювати по правому краю (син. ~arandigi); ~ul/o 1. особа, що працює, пише правою рукою (син. ~amanulo); 2. політ. правий (ім.); ~ul/ar/o політ. праві (збірн., ім.), правиця; ~um/a 1. тех. який рухається зліва направо, за годинниковою стрілкою, правий; 2. бот. який в’ється праворуч, за годинниковою стрілкою;

dekstr/a/bord||a: (D)~a Ukrain/i/o геогр., іст. Правобережна Україна.

dekstr/a/man||a праворучний, який легше володіє правою рукою; ~ul/o = dekstrulo 1.

dekstr/e/nir/a хiм. з правою поляризацією;

dekstrin/o хsм. декстрин.

dekstroz/o хем. декстроза (= glukozo).

dekubit/o мед. 1. пролежень; 2. лежаче положення.

dekur/a бот. повернутий назад (про листок).

Delavar||o геогр., р. Делавер; ~i/o Делавер (один із американських штатів).

*deleg||i vt посилати делеґатом, делеґувати; ~o вибори делеґата; ~it/o делеґат; ~it/ar/o делеґація.

*delegaci/o делеґація.

delekt||i vt поет. приносити насолоду; ~iĝ/і насолоджуватися, утішатися.

Delf/o, ~oj іст., м. Дельфи.

*delfen||o зоол. дельфін [Delphinus]; (D)~o астр. Дельфін; ~ed/o/j дельфінові [родина Delphinidae].

delfini/o бот. дельфіній, сокирки [Delphinium] (cин. alaŭdosprono, kavalirsprono).

Delft||o геогр., м. Делфт; (d)~aĵ/o делфтський фаянсовий виріб.

Delhi/o геогр., м. Делі; Nov~o Нью-Делі (столиця Індії).

delic||o маловжив. насолода; утіха; la ~oj de la vivo життєві насолоди; ~um/i vt насолоджуватися, утішатися.

*delikat||a ніжний; витончений, тонкий; дрібний; делікатний; легкий (шум, поцілунок і т.п.); ~e ніжно; тонко, делікатно; ~aĵ/o делікатес; ~ec/o делікатність;

delikat/sent/a чуйний, чуткий, чутливий, вразливий.

delikt||o юр. проступок, правопорушення; ~int/o, ~ul/o правопорушник.

delikvesk/a нрк. = likveska.

delinkvent/o = deliktulo.

Delila бібл. Деліла.

*delir||i vn марити, маячити; ~o, ~aĵ/o марення, маячня; мед. делірій; drinkula ~o біла гарячка; ~a маревний, маячний; ~ant/o той, що марить.

delkreder/o ком. делькредере, поручительство; ґарантія (при експорті).

delonik/o бот. делонікс [Delonix].

Delos/o геогр., о-в Делос.

delt||o 1. дельта (грецька буква Δ, δ); 2. геогр. дельта; ~о de Nilo дельта Нілу.

delta = delto 1.

delt/o/form/a дельтоподібний.

deltametal/o тех. дельтаметал.

deltaplan/o ав. дельтаплан.

deltoid/o анат. дельтоподібний м’яз.

*demagog||o демагог; *~i/o демагогія; ~i/a демагогічний.

de/mam/ig/i vt відлучати від грудей.

*demand||i vt питати, запитувати; si/nзапитувати (самого) себе; *~a питальний; ~a frazo питальне речення; ~a signo лінґв. знак питання; ~o питання, запитання; ~ad/o запитування, розпитування; ~ar/o питальник, запитальник, анкета; ~em/a допитливий; ~il/o анкета, анкетний листок.

demand/foli/o див. demandilo.

demand/o/sign/o знак питання.

demark(aci)||o демаркація, розмежування, визначення; ~i vt установлювати, уточнювати кордон.

demarŝ/o дипл. демарш, виступ.

demenc||o мед. деменція, слабоумство; божевілля; senila ~о старече слабоумство, маразм; ~ul/o недоумкуватий; божевільний.

dement/i vt маловжив. спростовувати, заперечувати (= malkonfirmi).

Demeter міф. Деметра (грецька богиня родючості й хліборобства).

Demetri/o Дмитро (ім’я).

demimond/o демімонд (середовище продажних жінок, яке своїми манерами і способом життя намагається наслідувати аристократію); куртизанки (= duonmondumo).

demisi||i vn вийти/піти у відставку; la kabineto ~is кабінет пішов у відставку; ~o відставка, демісія.

demiurg/o філос., рел. деміург (творець світу, бог).

demodeks||o зоол. залозник [Demodex]; ~oz/o мед. демодекоз, залозниця.

demograf||o демограф; ~i/o демографія (наука про склад і рух населення та закономірності його розвитку); ~i/a демографічний.

*demokrat||o демократ; ~a демократичний; ~ar/o збірн. демократи; ~ec/o демократичність; *~i/o демократія; ~i/a демократичний; ~ig/i vt демократизувати; ~ig/o демократизація.

Demokrit/o Демокріт (давньогрецький філософ).

*demon||o демон, злий дух, диявол, біс; ~a диявольський; демонічний; ~a ruzo диявольська хитрість; ~ism/o демонізм; ~olog/i/o демонологія; ~hav/ant/o біснуватий, одержимий, біснуватий (ім.); ~o/mani/o демономанія.

demonstr||i vt демонструвати, виявляти, показувати; ~(ad)o демонстрація (показ); ~a демонстративний; ~ebl/a який можна продемонструвати, показати; ~ist/o демонстратор.

*demonstraci/o 1. показ, демонстрація (фільму, дослідів і т.п.); 2. прояв, виявлення, свідчення, доказ; 3. демонстрація протесту.

*demonstrativ/o лінґв. вказівний займенник.

demoraliz||i vt деморалізовувати, розкладати, розбещувати; ~a деморалізуючий; havi ~an efikon мати деморалізуючий вплив; ~(ad)o деморалізація, розкладання; ~iĝ/o деморалізація.

demoskopi/o вивчення громадської думки, опитування населення.

Demosten/o іст. Демосфен (давньогрецький оратор і політик).

demotik/a: ~a skribo демотичне письмо (загальнодоступна скорописна форма письма давніх єгиптян).

*denar/o денарій (давньоримська монета).

denatur||i vt хім. денатурувати, позбавляти природних властивостей; ~ad/o денатурація; ~it/a: ~ita alkoholo денатурований спирт, денатурат.

dendrit/o мін., анат. дендрит.

dendrokronolog||o бот. дендрохронолог; ~i/o дендрохронологія.

dendrolag/o зоол. деревний кенґуру [Dendrolagus].

dendrologi/o дендрологія, наука про деревні види рослин (= arbologio).

deng/o мед. пропасниця денге.

Deniz||o Денис, Діонізій; ~a Діонізія (імена).

denominaci/o фін. деномінація.

denominator/o мат. знаменник (син. nomanto).

denoncvt денонсувати; ~i kontrakton денонсувати договір.

denotaci/o лінґв. денотація (вираження власне змісту, основного значення мовної одиниці).

*dens||a 1. густий; частий; 2. (про тіло) коренастий, кремезний; ~а arbaro густий ліс; ~а pluvo рясний дощ; ~а nebulo густий туман; ~e густо; ~e loĝata густонаселений; ~o, ~aĵ/o 1. гущавина, гущина; 2. фіз. густина; частота; ~e густо; часто; рясно; ~ec/o густота; частота; ~ej/o хаща; спец. місце згущення; ~ig/i vt 1. згущати, згущувати; 2. інформ. стискати; ~ig/il/o згущувач; ущільнювач; ~iĝ/i згущуватися, згущатися;

dens/korp/a дебелий, масивний (син. masiva).

dens/o/metr/o фіз. густиномір, денсиметр.

densteti/o бот. денстетія [Dennstaedtia].

*dent||o 1. анат. зуб; 2. зубець, зубчик (колеса); 3. пік, конічна вершина; 4. зубець (стіни); falsa (або artefarita) ~o вставлений зуб; armita ĝis la ~oj озброєний до зубів; eltiri ~on вирвати зуб; klaki per la ~oj клацати зубами; ◊ kunpremi la ~ojn стиснути зуби; murmuri tra la ~oj цідити крізь зуби; liaj ~oj rompiĝis sur tio він на цьому зуби з’їв; ~a 1. зубний; 2. зубчастий; ~i vt робити зубці, зазублювати; ~(iĝ)ad/o прорізування зубів; ~aĵ/o 1. зубчаста передача; 2. виріз, виїмка, зазублина; зубчатка; ~ar/o зуби; ~eg/o ікло; ~o зубчик, зубець; ~ing/o = alveolo; ~ist/o дентист, зубний лікар; ~it/a зубцюватий, зазубрений; ~iz/i vt нарізувати (або робити) зубці.

dent/alveol/son/o лінґв. альвеолярний приголосний.

dent/o/breĉ/a щербатий.

dent/o/bros/o зубна щітка.

dent/cetac/o/j зоол. зубаті кити [підряд Odоntoceti].

dent/o/dolor/o зубний біль.

dent/o/form/a зубчастий.

dent/o/hav/a зубатий.

dent/o/karn/o анат. ясна (=gingivo).

dent/kurac/ist/o зубний лікар, стоматолог;.

dent/ornam/o арх. зубчик.

dent/o/past/o зубна паста.

dent/o/pik/il/o зубочистка.

dent/o/pingl/o зубочистка.

dent/o/pulvor/o зубний порошок.

dent/o/rad/o тех. зубчасте колесо.

dent/radik/o корінь зуба.

dent/rel/o зубчаста рейка.

dent/o/skrap/ul/o/j = ronĝuloj.

dent/o/son/o лінґв. зубний приголосний.

dent/o/stang/o зубчаста рейка, зубчастий стояк.

dent/o/stump/o корінець, залишок зламаного зуба.

dent/o/tir/il/o зубні щипці, щипці для виривання зубів.

dent/vic/a зубчастий, посічений зубцями.

dental/o лінґв. зубний приголосний.

dentin/o анат. дентин, зубна кістка.

dent/ist/art/o заст. стоматологія;

denud||i vt геол. оголювати, руйнувати; ~o денудація.

*denunc||i vt доносити на кого-н., видавати кого-н.; ~o донос; ~ant/o донощик, стукач, сексот; ~ist/o платний донощик.

deodar/o бот. кедр гімалайський (= himalaja cedro).

deoksi/ хiм. дезокси…

deoksi/oz/o дезоксиоза;

deoksi/riboz/o хiм. дезоксирибоза. deoksi/ribonukleata acido  (DNA) дезоксирибонуклеїнова кислота (ДНК).

deontologi/o деонтологія (професійна етика медичних працівників; розділ етики).

*departement||o 1. департамент (адміністративний округ у Франції); 2. департамент, відомство (відділ у вищих адміністративних і судових установах); ~a департаментський; ~estr/o начальник департаменту.

dependi див. pendi.

*depeŝ||o депеша, термінове повідомлення; ~i vt повідомляти депешею.

deploj/i vt військ. розгортати; ~і en batala ordo розгортати в бойовий порядок.

*depon||i vt зберігати, здавати на зберігання; вносити вклад (у банк), депонувати; ~o внесок, передача на збереження; ~(it)aĵ/o 1. річ, здана на збереження; 2. внесок, депозит; ~ant/o вкладник, депонент, депозитор; ~ej/o склад, сховище; камера схову (баґажу); каса (для збереження грошей).

depon/atest/o квитанція про зберігання (в камері схову).

depon/bank/o депозитний банк.

depon/pren/ant/o депозитор.

deport/i vt депортувати, висилати, вивозити.

depot/o 1. військовий склад; 2. нестройова військова частина; резерв.

depozici||o юр. показання свідків; ~i vn давати свідчення.

depravaci/o 1. мед. пошкодження, розлад; 2. псих. зіпсованість, розбещеність.

deprec||i vt ком. знецінювати; знижувати ціну; ~ad/o знецінювання; зниження ціни.

depresi/o 1. мед., ек. див. deprimo; 2. геогр. депресія, заглибина, впадина; низовина, котловина.

depresor/a анат. депресорний.

deprim||i vt 1. ек. викликати депресію, занепад; 2. мед. викликати депресію, занепад сил, пригнічений (психічний) стан, пригнічувати; ~o депресія, занепад, пригнічений (психічний) стан; ~iĝ/і стати/зробитися пригніченим, бути в депресії, впасти в депресію.

*deput||i vt обирати депутатом; ~it/o депутат; ~it/ar/o депутація.

deputaci/o див. deputitaro.

derbi/o дербі (вид кінних змагань).

*deriv||i 1. vt лінґв. утворювати (слова); 2. мат. знаходити похідну функції; 3. ел. відгалужувати, робити відгалуження; робити, утворювати; ~o мат. знаходження похідної; ~ad/o 1. лінґв. деривація, слововивід, афіксальне словотворення; 2. мат. диференціювання; 3. ел. відведення, відгалуження; відвід; ~aĵ/o 1. лінґв. дериват, похідне слово; 2. мат. похідна; 3. ел. розгалуження, відгалуження, відвід, штепсельне з’єднання (син. paralela branĉo); 4. хім. дериват, похідна речовина; ~il/o 1. лінґв. словотворчий афікс; 2. ел. = ~aĵo.

derive/i = derivi 2.

derm||o анат. шкіра, дерма; ~a шкірний; en~a внутрішкірний; sub~o гіподерма.

dermapter/o/j ент. шкірястокрилі, щипавки [ряд Dermaptera].

dermat||o мед. шкіра (у складних словах); ~it/o мед. дерматит, запалення шкіри; ~olog/o дерматолог; ~ologi/o дерматологія, наука про хвороби шкіри; ~oz/o мед. дерматоз.

dermat/o/micet/oz/o мед. дерматомікоз.

dermest/o ент. шкіроїд [Dermestes].

dermografism/o мед. дермографізм (зміна забарвлення шкіри  людини за механічного її подразнення).

dermopter/o/j зоол. шерстокрилоподібні [ряд Dermoptera].

derviŝ/o дервіш (мусульманський чернець-жебрак).

*des спол. тим (співвідносно з ju чим): ju.., ~ чим.., тим); ju pli baldaŭ, ~ pli bone чим швидше, тим краще; ~ pli! тим більш(е)!

des/ тех. дез… (преф., що вказує на позбавлення від чого-н.: ~infekti дезинфікувати; ~odori дезодорувати; синонімом для нього часто служить преф. sen-).

desapont||i vt розчаровувати; ~iĝ/і розчаровуватися.

desavu/i vt заперечувати, сперечатися за що-н.; дипл. дезавоювати (заявити про незгоду з діями довіреної особи).

descend/i vn спускатися (= malsupreniri, malsuprenflugi).

Desdemona Дездемона (персонаж драми Шекспіра “Отелло”).

*desegn||i vt креслити, малювати (олівцем, вугіллям і т.п.); ~o, ~ad/o креслення, малювання; ~aĵ/o креслення, малюнок; ~iĝ/і малюватися, вимальовуватися; ~il/o інформ. графічний редактор, редактор зображень; ~ist/o кресляр, малювальник; ~ist/o-katrograf/o кресляр-картограф; desegn/art/o мистецтво креслення (або малювання).

desegn/o/najl/o (канцелярська) кнопка (= prempinglo).

desegn/o/paper/o папір для малювання/рисування, креслярський папір.

desegn/o/stabl/o кульман.

desegn/o/tabul/o креслярська дошка.

desen/o див. desino.

*desert||o десерт; ~vin/o десертне вино; antaŭ~o переддсертна страва.

desfil/i vt військ. укривати; sin ~і укриватися, ухилятися.

desin/o малюнок(-зразок) (на тканині, шпалерах і т.п.).

desinfekt||i vt дезинфікувати; ~o, ~ad/o дезинфекція; ~a, ~ant/a дезинфікуючий ~aĵ/o дезинфікуючий засіб; ~il/o дезинфікуючий апарат.

desintegrator/o тех. дезинтеґратор (машина для подрібнення крихких матеріалів; апарат для очищення газів).

deskampsi/o бот. щучник [Deschampsia].

deskriptor/o інформ. дескриптор (лексична одиниця інформаційно-пошукової мови).

desmod/o зоол. кровосос [Desmodus].

desmodi/o бот. десмодіум [Desmodium].

desmosom/o біол. десмосома.

desmotropi/o хім., фіз. десмотропія.

Desn/oEU геогр., р. Десна.

desoksiribonukleat/a: ~a acido (DNA) хім. дезоксирибонуклеїнова кислота (ДНК).

desoksiriboz/o хім. дезоксирибоза.

desper/o маловжив. розпач, відчай (= malespero).

*despot||o деспот, тиран; ~a деспотичний; ~ism/o деспотизм.

*destin||i vt призначати, визначати, наперед вирішувати; прирікати; ~o призначення; приречення; ~it/aĵ/o частка; доля; порція.

destrojer/o 1. мор. міноносець; 2. ав. винищувач.

de/supr/a згори; ~a direktivo вказівка згори.

detal||o деталь, подробиця; *~a 1. детальний, докладний; 2. роздрібний; ~e детально, докладно, з подробицями; ~i vt 1. деталізувати; 2. продавати вроздріб, малими партіями; ~ad/o 1. детальний виклад; 2. роздрібна торгівля; ~aĵ/o = ~o; la ĉiutagaj ~aĵoj повсякденні дрібниці; ~e детально, з подробицями; ~e klarigi ion детально пояснити що-н.; ~em/a дріб’язковий; ~em/o дріб’язковість;

detekt||i vt 1. ел. детектувати, випрямляти; 2. військ. визначати/встановляти місцезнаходження, координати; засікати, виявляти; ~o детектування; випрямлення; ~il/o детектор.

detekt/aparat/o детекторний апарат.

detektiv||o нишпорка, детектив, рідко сищик; ~a детективний; ~a romano детективний роман.

detektor/o = detektilo.

detempr/o = tempero.

deterg/i vt мед. промивати рану, дезинфікувати рану; ~аnt/o хім. детергент.

*determin||i vt визначати, установлювати, установляти; ~a, ~ant/a означальний, визначальний; ~o визначення; ~ant/o визначник; мат. детермінант; ~ism/о філос. детермінізм.

determin/libr/o визначник;

detonaci||o детонація, вибух; ~il/o детонатор, висадник; ~iv/o вибуховість.

detrit/o мін. детрит.

Detrojt||o геогр., м. Детройт; ~river/o ріка Детройт.

*detru||i vt руйнувати, розвалювати, нищити; ~a руйнівний, нищівний, згубний; ~o руйнування, нищення; ~ant/o руйнівник, знищувач; ~em/o пристрасть до руйнувань; ~iĝ/i руйнуватися, валитися, нищитися;

Deŭkalion/o міф. Девкаліон (1. син Прометея, прародич людей; 2. син Міноса, учасник походу аргонавтів).

deŭteri/o хім. дейтерій.

deŭteromicet/o/j = mitozosporaj fungoj.

deŭteron/o хім. дейтрон.

*dev||i vn мусити, бути зобов’язаним; vi ~as helpi al li ви повинні допомогти йому; ~o обов’язок; plenumi sian ~on виконати свій обов’язок; *~ig/i vt змушувати, примушувати, зобов’язувати; ~ig/a примусовий, обов’язковий; ~ig/o примус, зобов’язання; ~ig/at/a, ~ig/it/a змушений, зобов’язаний; ~ont/ig/i vt зобов’язувати, покладати обов’язок; ~ont/ig/i si/n зобов’язуватися, брати на себе зобов’язання;

dev/liber/a вільний від обов’язків.

dev/o/lig/i = devontigi.

devo/sci/a свідомий, сумлінний.

devalut||i vt ек. провести девальвацію; ~o девальвація.

devanagar/o лінґв. деванагарі (найпоширеніше в Індії складове письмо).

devanc/i vt обганяти, випереджати; tiu ĉi teamo ~is la aliajn je dek poentoj ця команда випередила інші на десять очок; malpermesite ~i! трансп. обгін заборонено!

devi||i vn відхилятися; перен. збиватися, збочувати; ~і de la kompasmontrilo відхилятися від компасної стрілки; ~і de la deca vojo збитися з правильної дороги; ~o 1. прям., перен. відхилення; 2. перекручення; ухил; викривлення; politika ~o політичний ухил; spina ~o викривлення хребта; 3. спец. відхилення, девіація; angula ~o кутове відхилення; ~ig/i vt 1. відхиляти; 2. псувати, розбещувати; ~ul/o збоченець.

deviaci/o = devio.

*deviz||o 1. девіз, гасло; 2. фін. девіза, числення в іноземній валюті.

deviz/kurz/o курс валют.

devoni/o геол. девон, девонська система.

devor/i vt = vori.

devot||a побожний, благочестивий; богомільний; ~ec/o побожність; ~ul/o побожна людина.

dezajn||o тех., мист. дизайн; vi розробляти дизайн; ~ist/o дизайнер.

*dezert||o пустеля, пустиня; ~a пустельний, пустинний, ненаселений; ~an/o житель пустині; ~ec/o пустинність, перен. пустка; ~ig/i vt спустошувати, перетворювати в пустелю; ~ul/o пустельник.

Dezider/o Дезидерій (ім’я).

Deziderat||o Дезидерат; ~a Дезидерата (імена).

*dezir||i vt бажати, забагати, прагнути; зичити; kion vi ~as? чого (ви) бажаєте?; ~і al iu ĉion bonan бажати кому-н. усього доброго; ~o бажання, прагнення, охота; mi havis la ~on veni у мене було бажання прийти; ~ant/o бажаючий, охочий; ĉiu ~anto кожний бажаючий; ~at/aĵ/o: ricevi sian ~ataĵon одержати бажане; ~eg/i vt жадати; ~ind/a бажаний; ~ind/e бажано; estus ~inde, ke... було б бажано, щоб…